1.2.2026.

От вже й останній місяць зими розпочався. Час летить…

Маю придумати, що корисного з посильних мені справ зробити сьогоді.

Проснувся, коли електрозабезпечення з мережі саме не було. То я першою справою пішов по дрова. Відро рубаних гілляк  сухих, й відро різаних дров взяв. Цим стартував мій внутрішній водогрійний котел. Йому, що немає електроенергії, якось однаково. Може робити й без неї.

Запакую вчора нарізані живці чубушника №1 в вологу тирсу. Є. Вже запаковані. В сховище ящика поки що не понесу. Там ще є вільне місце для однієї культури.

Нарізати живці для подальшого їх вкорінення. Сьогодні руки дійшли до спіреї трилопатевої. Добре. Бо її вже давно були, як розкупили. Гріх не відновити в продажу, коли маю свої такі шикарнєцкі маточники.

Робити б зимове щепленя. Ні. Щось не пішло в мене й сьогодні воно.

  А поважна була причина! Драт Олег зі своєю дружиною Тетяною до мене в гості приїзджали. Й не с пустими руками. Привезли мені в подарунок пристрій безперебійного живлення, й 300 амперний акумулятор до нього. Гарно поспілкувались. А от з залізякою вийшов ляп. Спочатку ніби все запрацювало причудово. Маю 220 вольт в розетках за відключення електроенргії в мережі. Та пішла в помилку залізяка з появою напруги в мережі. Замість того, щоб  дозаряджати  розпочати акумулятор. Чому? Консультація з майстром показала, що пристрій дурнуватий конструктивно. Те що він, майстер, вчора години три настроював в програмному забезпеченні пристрою, тепер, після відєднання акумулятору, для зручного транспортування, зникло начисто з пам’яті пристрою. А без вправлених на вірний шлях мізків, майстром наладчиком, це диво технічної думки просто так працювати не бу-де… От воно й не працює. Дива не сталось. Поїхало те залізяччя назад в Вінницю. А ідея була, ну просто чудовою. Я стільки корисних справ в Інтернеті щодня недоробляю, через ті регулярні тривалі відключення. Ні в казці розказати, ні пером описати.

Правити каталог на сайті на Агробізі я вже сьогодні не встиг. Вечірнє відключеня електрики відбулось, нажаль, в цей раз за розкладом. А він суворий. Воєнний. Бо в нас війна. Не до жартів. З 18.00 до 22.00. А далі ніч…

 Розказувати про те в Фейсбуці. Мав. Про що я вам розкажу, як сьогодні нічого не зробив?

 Може й ще в Інстаграмі, й ще десь. Так! Так! Наступного разу обов’язково всім розкажу й в Інстаграмі. Як буде про що розказувати.

 Кухня. А хіба чай запарював. А так все є готве, що поїсти.

Та собаці їсти розігрівав. Він вчорашнього не виїв, замерзло. Сьогодні нехай доїдає вчерашнє.

 Й лише ввечері, здається зрозумів, чому собака погано їв. Я йому його каструлю, виявляється, не там поставив. Все! Не там, не їсть. Ану поставлю на старе місце. Овва! Так гарно хлебче! Такий чудовий має апетит. Ще міг, по нерозумінню своєму його обов’язкових до виконання собачих правил, заморзити на смерть свого песика. Вірного мого охоронця. Адже за таких сильних морозів тварина без ситної їжі, їх, ті сильні морози, не переживає за  лічені години голодування.

 Весь день по пару полін підкладав в котел. То він постачав гарячу воду в бак теплоакумулятор мені й весь день. Й зараз, коли пишу ці стрічки тексту часопису, ще догоряють підкладені мною дрова. Так. Без насосу циркуляційного теплоносій перміщується по трубах вкрай повільно. Тож палити в котлі приходиться довше, ніж за роботи циркуляційного насосу. Та є  в цему недоліку й своя позитивна сторона. Гарно прогріватися встигає за цей час грубка цегляна при котлі. А для таких сильних морозів це ой неабиякий +, мати на ніч теплу грубку, до прогрітого теплоакумулятору водяного.

Якось забагато роблю помилок в тексті. Такий криворукий? Ану перевірю сам себе. Як не та буква надрукована, на клавіатурі є розміщена поряд з тією, яка, таки мала бути, то повірю, що криворукий я. А часто густо вона є з іншої частини поля на клавіатурі. То це як розуміти? Ніби, як хтось мені «допомагає» з середини ноутбука.

2.2.2026.

 А проноз погоди схоже дуже близько був складений, до того, що сьогодні відчуваю. Мороз крепучий з ранку. Вже й питає лютий, хто тут добре взутий.

Ото які плани на день складу, настільки успішним він й може бути той мій робочий день. А вище власної ідеї, думки, не стрибнеш потім, без задуманого.

Вранці проснувся доволі вчасно. Маю до години часу з електрикою. То я бігом! Сходив в котельню. Подав гарячу ще воду з буферного баку теплоакумулятору на свій хатній теплоакумулятор.

За раз приніс 2 відрі палива. Відро рубаних сухих гіллячок. Й відро грубих колотих дров.

Й до самого відключення електрики провів біля ноутбуку. Редагував каталог на сайті, що на Агробізі. 2 нових товари встиг обробити повністю. Й третій лише відредагував. Та внести зміни в  каталог вже не встиг.

Далі взявся палити в котлі. Всипав відро рубаних сухих гілляк. На верх розклав товсті колоті дрова. Вибрав попіл з піддувала. А в топці ще був жар. То вистачило до нього приставити зім’ятий папірець, й вогонь сам себе відродив. Без єиного сірника. Процес пішов.

Запакувати вчора нарізані живці спіреї трилопатевої. Вже й запаковані в вологу тирсу.  

Віднести ящик з живцями в сховище до весни. Вже й в сховищі.

Пробрати вільне місце в сховищі під ящики з зимовим щепленням. Прибрав. Та виносити в сховище зимове щеплшеня вже буду після цих лютих морозів.

Принести зі сховища підщепу. Відмити корені підщеп в воді від глиняної бовтанки. Пообрізати від лишнього. Узагальнюючи, підготую собі все до зимового щеплення на сьогодні.  Підготував.

Йду туди ж в сховище по живці для щепленя. Нарізав живців все  з тогож сорту. Англійска Вільям Морріс.

 Й все защіпив, що нарізав.

Кухня. Закіп’ятив чайник води. Запарив домашній трав’яний чай.

Варю борщ на свинячих реберцях. Встиг до відключення електрики. Перша дегустація. Смачний!

 Собаці знов розігрів ним не зїдене, замерзле тут же. Не буду варити нічого, поки те не з’їсть.

 Вже б  розтопив парафін й повмав в той парафін би щплені троянди. Та з якогось дива не вмакають за графіком електроенергію. Накрив щепи волгою тряпкою. Очікують.

 Ввімкнули електрику на годину пізніще, ніж я очікував. Й то добре. Розтоптв на водяній бані парафін. Повмокав щепи троянд.

Ще мав вільний час ввечері. Міг би щось зробити корисне. Та звідкись взялась непереборна втома. То на все, що мене хватило, це позалипати в Інтернеті. Новини. Ідеї по курячому пішеєусу. Вони його називають курячий трактор. Чомуж тактор? Як пішкєус! Пішком ходить же. Ні, моя ідея по констукції, й функціональності мені подобається краще. Чи хватить часу весною її втілити в життя? Але як резервний варіант по самозабезпеченню харчами, то маю мати на увазі.