1.1.2026.

 Мороз!!! Місцями до – 16 градусів за Цельсієм. От тобі й «глобальне потепління».

Дозволив собі поспати довше звичайного. Маю в своїй свідомості два св’ята. Це день народження. Й Новий рік. То сьогодні одне з них. День народження нового року. Перший його день.

 Та всеж таки маю щось планувати й на сьогодні. Я ж не гербарій якийсь. Щоб просто так собі лежати в куточку й «св’яткувати».

Розворухуюсь. Дав раду часопису за день минулий.

 Оглянув показники статистики сайтів. Пром спить. Й нехай спить. Заробив. А на Агробізі поміно зросла увга до моїх пропозицій. Не одну домашню ковбсу з хороном їли люди в цей час. Багатьом знадобилась й інформаційна їжа. Є. Пропозиції дуже навіть цікаві маю. Вивчайте. Складайте плани по покращенню своїх садів, за чи ненайцікавіщими пропозиціями серед інших.

 Та досягнутим не задовольняюсь. Працю над покращенням каталогу в майбутньому. Вважаю, замочене насіння  з вчора, на сьогодні вже взяло в себе води достатньо. Розпочинаю його висівти в посівні ящики. Піраканта червоноплідна,

барбарис Юліана,

  екзохорда,

шипшина зморщкувата,

розовик керієвидний,

мушмула германська,

аронія,

горобина круглолистна,

магонія падуболистна.

Вже їх насіння висіяне в посівні ящики, й в вкопаній теплиці очікують на весну, щоб порадувти дружніми сходами.

 Й десь так під кінець наступного літа вони й вас порадуюить, вже як сіянці в контейнеорах Д5.

Ящики під наступну хвилю посівів заніс в котельню розмерзатися.

 Відібрав під них ще насіння. Готую його до висіву намочуванням в дощовій воді.

Котельня відпрацювала на відмінно. В хаті тепло. Вода в бойлері аж гаряча. Й щей порція попелу згенерована. Буде чим удобровти мої рослини. Наші рослини. Звичайно, наші. Адже це я для всіх садів України стараюсь.

 Кухня. Хіба собаці їсти зварити. То й зварив. Остудив. Погодував. Там до Графа щей бездомна подружка прибилась. Вчасно. За такої погоди без регулярного якісного харчування перезимувти їй було б проблематично.

Мав спілкувння через Інтернет, телефон. Більше з взаємними поздоровленнями, й побажаннями. Особливо Перемоги нашої. Та мав й розмови стосовно справ. Я консультувався. Сам надавав людям консультації.

 Скромно, та позначив свою  присутність в Фейсбуці.

 Словом, не проспав цей день я. Якась з нього користь тай буде всім.

3.1.2026

 План того, що варто зробити для себе склав.

Часопис. З вечера не зробив. То маю тепер витрати час свій на це.

Статистика. Роблю огляд змін статистики на сайтах. Пром нижче плінтуса. Й це через наші з ними різночитання, що є правильно. А правильно, це те, чому відповідають заявлені МНОЮ ціни. Хочите покерувати? Доплатите мені різницю до тих цін, яким будуть відповідати нові умови? Бо люди точно не захочуть переплачувати в рази, через чиісь придурковатої забаганки. Агробіз в скромній, та позитивній динаміці.

 А як ту позитивну динаміку зробити ще більш позитивною? Аж до її конвертації в нові замовлення, щоб. Маю правити каталог. Біля трьохсот товарів не пройшли на сайті модерацію. Це й про каталог Агробізу. Це й про СЕО оптимізацію цих товарів. Тож сьогодні цим дещо й зайнявся.

Й про пророблену роботу сповіщаю садівничій спільноті через Фейсбук.

Моя спроба доносити інформацію через Тік ток дала мені нульовий результат. От такої. Не зрозумів я того тіктока. Нічого. Поганий результат, це також результат. Вартий аналізу.

Проанонсував можливі весняні зміни каталогу в розділі Ліани. Підрозділі Клематиси. Але це лише за позитивної динаміки тих клематисів в контейнерах. Як розпочнуть відростати. Власне тому й анонс, а не вже пряма пропозиція до замовлення їх в поточних замовленнях.

 

Сіяти. Був вчера недосіяв випадкова насіння одного виду кизильника. Досіяв.

 Садити. Висадив в контейнери Д5 залишки вкорінених живців з тих ящиків, що були череночими в минулому сезоні. А тепер стали посівними. 2 ящички врятованих зелених життів.

2 гарних вкорінених одиничних живці пересадив в контейнери 5 літрів.  Чим продублюю їх маточні екземпляри.

Все переніс в сховище до весни.

 Різати живці. Різав. Сьогодні це пухиреплідник калинолистний Дябло. Нарізав. Вимочив в легкому розчині перманганату калію. Пов’язав в пучки. Закопав в вологу тирсу в ящику. Підписав в двох варіантах. Бірка, + на ящику.

Й все. Часу ще зоставалось багато. Та я його витратив на якусь сієсту, чи як то назвати. Одним словом, пролінувався.

 Кухня. Запарював собі домашній трав’яний чай з хеномелисом. Виручає. Як добре, що минулим літом я його заготовив з доступних мені ресурсів. Чеки з гастроному тепер маю не такими довгими. Не такими перобтяжуючими мій поточний худий зимовий бюджет.

 До чаю приготував прості десерти. Раз, кисломолочний сир, з меленим цвітом лілейника. Раз, кисломолочний сир, з зернами соняха, кунжуту, й какао порошком.

Подбав про собачку. Зварив йому поїсти. Остудив. Погодував.

 Оплачене замовлення переніс на папір. Але це вже про весну. Хоча теоретично міг би виконити це замовлення й зараз.

4.1.2026.

 Планую, що варто зробити сьогодні.

Статистикою цікавлюсь за минулу добу. Саме вона показує, чи вірною дорогою я йшов до цйього. Пром. Незважаючи на недружні дії офісного планктону, що до мене, там спостеорігається локальна позитивна динаміка. Та це не є суттєвим в порівнянні з незначими поки що, та позитивними змінами, які спостерігаю на Агробізі й сьогодні. Й це без промодераваних там поки що, біля 300 товарів. Такого не спостерігалось довгі роки, щоб сайт на Агробізі по хоч деяких показниках був попереду сайту на Промі.

Маю готуватись до можливих змін. Пром все більше стає токсичним. В мене заплачено за сайт на Промі по 13.02.2026. Й що буде бажання мені платити їм надалі поки що не відчуваю. За мої гроші, й мене ще й ставити в позу раком? Дивні люди. А я що,ті десятки років свого посилторгу, ще без Прому, може голодував?

Часопис оформив в читабельний стан. Добавив на сайти.

Правив каталог. Тут й модерація товарів, що вже були в продажу. Й що натрудив сьогодні з живців для вкорінення добавляю в продаж, як нові товари.

В Фейсбуці інформую садівничу спільноту про досягнуте.

Написав прохання до читачів в Фейсбуці зрушити статистику з нуля в моєму каналі на Тіктоці. Й вас прошу. Гляньте, лайкніть, прокоментуйте, будь ласка. https://www.tiktok.com/@user8566907021032/video/7589720789016939787

Розпочати теплу стратифікацію насіння калин. Забув. Мав принести волгого піску в хату, й забув.

Різати живці. Вести їх облік. Й нарізав. Й записую, що зробив. Й в’яжу в пучки, й закладаю на зберігання  в вологу тирсу. Сьогодні загальний результат дещо кращий за минулі дні. Та все рівно мало. Час летить швидше, за те, як я реалізую намічену програму зимового розмноженя рослин.

 Пухиреплідник Дябло. НЧ.

 Пухиреплідник Лютеус. НЧ.

 Жимолость їстивна Бореаліс НЧ.

 Форзиція пістряволистна мармурова. НЧ.

Й Форзиція карликова НЧ. Фото не зробив, бо вже смеркалось.

 Посилторг порадував. 2 гарненьких нових замовлення було. Вже й заплатили.

Що дало мені змогу розпочати віддавати борги в новому році.

 Ще одне замовлення оплатили минуле. Також закрив тим платижем відразу оду нагальну потребу. То не так все й порхмуро! Прогноз був мій, що лише з четвертого числа підуть якісь покращення. А тут й вже за четверте число покращеннями завіяло. Дякую. Дуже вчасно. От вже ж пророчі слова. Буде день, пуде пісня.

 Готуюсь до зимового щеплення. Шукав банку з залишками парафіну з минулого сезону. Не знайшов. Куди я її всунув? Дірява голова. Десь в якесь «примітне» місце ж. Та тільки знайшов розпочату пачку з свічками. Поломав їх, й розтопив на водяні бані в маленькій баночці. Хватає для старту сезону зимового щеплення того парафіну з свічок. Добре. Дуже добре.

 Котельня. Відпрацювала. Тепло. Вода гаряча є. Попелу в бочці добавилось.

 Кухня. Це про домашній травйяний чай. Й про десерти до нього. От лінивий. Роблю самі прості, на основі кисломолочного сиру. Раз з сушиною яблучною, й грушевою, з корицею. Раз з сушеним змеленим цвітом лілейника, й какао порошком.

 Собаці їсти зварив. Остудив. Погодував.

 

5.1.2026.

 Ух! Холодно з ранку. На дворі. Це я про вулицю.

 План мій на сьогодні буде відповідно до реальних погодних умов.

 Статистику переглянув. +. Маленький, та +.

Часописом зайнявся.

Замовлення розпочав переносити на папір.

Застратифікувати калини. Як запланував, так й зробив. Калина Карльса.

 Й калина зморшкувати вже в процесі стратифікації.

Переробити покійників, що вже розмерзлися в котельні 2 ящики. Щоб не мішали. Переробив. Добавилось в відра посадочної землі.

Прибрав на посадочному місці в котельні. Суміш обрізків живців, піску, ґрунту. То це їжа для компостної купи. Туди й поносив.

 Нарізані живці в сховище віднести нарізані раніще в двох ящиках. Відніс. Купка ящиків з живцями розсте.

Й перписати де що стоїть. Не хватило мене сьогодні, на здавалось би, таку просту роботу.

Різати живці. Ріжу. Буддлея Шуга плюм.

Гібіскус Блю бірд. Буддлея Давіда Маджента Мачкін (Magenta Munchkin). Гібіскус Френч кабаре ред.

Будлея Давіда Берріс енд крім. Гібіскус Саньшу. Будлея Давіда Флауер пауер.

Гібіскус Пінк шифон.

Будлея Давіда Гулівер. В кількостях все дуже навіть не визначних. Та все має працювати на нашу садівничу спільноту.

Виготовив пластикові бірки на зав’язках для прикопу з плодовими.

Готуюсь до зимового щепленя. Стрічка обв’язочна? Є. Мало. Та є. Скотч вузенький канцелярський для дрібних об’єктів. Є. Тряпка, обтирати місця щеплення. Є. Ніж прививочний правив на шкірі. Підщепу яблуні приніс зі сховища. Нарізав живців яблуні Папірівка.

Розпочати зимове щеплення. Як задумав, так й зробив. На вечір є щепленою яблуня Папірівка на насіннєвій підщепі.

 Розтопив парафін. Помакав щеплення в парафін. Щоб зрослось місце щеплення раніше, ніж висох прищеплений живець.Чи згнив...

 Закладаю зимове щеплення яблуні сорту Папірівка на насіннєвій підщепі в вологу тирсу на стратифікацію.

Перший маленький крок. Від тепер важливо не зупинятись. Маленькі кроки, це також про успіх.

Посилторг? Лише одне маленьке замовлення за добу. Та знакове. Все, що я роблю, має бути затверджене садовою спільнотою, як вірне. Яким чином? Звісно новими замовленнями того, що я зробив. Так от сьогоднішнім замовленням мені дали зрозуміти, що я не помилився. Дякую за довіру. Я з вами.

 Новини? Ознайомився. Мій висновок. Все що не робиться, все до кращого. От побачите.

 Кухня. Дбаю про своє якісне, й водночас економне, харчування.

Відварив каструльку курячих яєць.

Приготував телятину з беконом в овочах. Тушковані в воді з олією. Де овочі це: капуста, цибуля ріпчата, та порей, кабачки, помідори, морква, гарбуз, яблуко, перець солодкий болгарський сушений, баклажани сушені, зелень з морозилки, й сушена. Підкислив ягодами ожини. Суміш спецій моєї комплектації на цій страві закінчалась вся. Й не прогадав. Смачно. Корисно. Й доволі не дорого, в порівнянні з зимовими теперішніми цінами на це все.

Ще вишуканого смаку кожній окремій порції додавав один перчик маринований з тієї баночки, що мені подарувала моя доця, Вікторія. Обов’язково взнаю в неї рецепт на майбутнє.

 Запарив домашній трав’яний чай з хеномелисом.

 До чаю приготував шоколадний десерт з сушених грушок, гарбуза, винограду, інжиру, вишні. З зернами соняха, гарбуза, льону, чіа, кунжуту. З кисломолочним сиром, та вареним курячим яйцем. Не пошкодував порошку какао. Власне тому й десерт  є шоколадним, що не пошкодував.

 Як в тому старому одеському анекдоті. Помирає в Одесі старий єврей. Що варив самий смачний чай в місті. Зібрались колеги. Й ломають старого розкрити секрет. Щоб так й не пішов з ним в могилу. Ти вже не жилець. А нам потрібно ще жити… Відкрий секрет. Як в тебе вдається такий смачний чай? Помираючий  немічною рукою киває щоб всі наблизились. Всі йому підкорились, схиляються. Й так тихенько, тихенько, той всім відкриває тайну. Жиди, не жалійте заварки…

 Собака. Ти голодний? Вже! Вже! Спішу. Зварив. Остудив. Погодував. Порядок!

 Дуже скромно сьогодні в мене з покращенням каталогу на сайтах, та в Фейсбуці. Залінувався? А от це марно.

 

6.1.2026.

Потепліло. З ранку замість снігу моросить дощик.

 План підганяю під погоду.

 Статистика? В легкий мінус. Що так?

 Часопис. От не хватає мене до вечора. Така проста робота. А вже її зробити з вечора бажання не було. Роблю тепер.

Запакувати в тирсу зимове щеплення яблуні Папірівка. Й зфотографувати перед тим. Зробив. Та в тепло на стратифікацію поки що не заношу. А немає сміттєвих 60 літрових пакетів. В які я одягаю ящики з щепленям,щоб в теплі тирса не висохла.

Підготовка замовлень. Готую. Гріх не скористатись локальним потеплінням. Та рослини з контейнерних грядок мають ніч пробути в приміщенні котельні. Щоб позбутися лишньої вологи.

Різати живці для подальшого їх вкорінення. Так. Пройшовся по маточниках будлей Давіда.

 Прививати. Ні. От вже часу для щепленя в мене не хватило. Вечір.

 Правити каталог. + в Фейсбуці про це розповідати. Хотів. Та ввечері Інтернет мене підвів. Відмикався щохвилини. Помучився, помучився, тай покинув. Не сьогодні.

7.1.2026.

 Планую, що варто зробити саме сьогодні.

 Статистика? Гарний + в частині переходу на товари в Агробізі. https://miroslav.biz.ua/ Й зовсім бідненько на Промі. То я й не прикладаю зусиль щось покращувати на тому Промі. Навіщо? Варто допомагати ситуації де вона позитивна. А там де хочуть, щоб я в угоду виконання їхніх необдуманих від слова, зовсім, забаганок підняв ціни, так раз и в 3, чи навіть більше, просто не маю витрачати свій не дешевий час.

Я вже в Інстаграмі https://www.instagram.com/miroslavgumeniuk6126/  Там ще стерильно. Та надіюсь з вашою допомогою оживити цей застосунок. Якщо те є зручним для комунікації вам.

Модерував окремі товари на сайті  https://miroslav.biz.ua/ Що є вашим інтернет магазином самообслуговування.

Про що відразу розказую в Фейсбуці https://www.facebook.com/profile.php?id=100003564036431

Ну вже й в Інстаграмі. https://www.instagram.com/miroslavgumeniuk6126/ Заходьте. Може вам так буде зручніще взнавати новини з Розсадника.

 В групах в Фейсбуці, В Вайбері також є групи. Саджанці: продаємо, купуємо, даруємо .  Та, ЕкоЧе - сад і город Десь була й третя гупа в Вайбері де я час від часу друкувався. Та зникла. Чи я її пригасив? Не помню.

 Хочу їсти. Зварив грибний суп з беконом. Сушані маслята, морква, гарбуза, зелень. Свіжими були картопля, цибуля ріпчата, та порей, морожена зелень. Крупи ячмінна, та вісянка. Приправа. Сіль йодована. Їсти можна. Щей як! Тож як сушити щось на зиму, голодовки не буде. А знача економія річного бюджету буде. Літні ціни, це не зимові ціни на харчі покупні.

Пакування замовлень.

Як все завантажити в машину? У! Та тут й ще стільки ввійшло б.

 Пані замовила Туї західні в 12 л контейнерах нестандартні. Й на фото воони виглядають карликами. А вони вищі мене...

 Турбів. Відправка. Укрпошта. Нова пошта. Все поїхало. Забув зфотографувати для історії.

Скупитися по наперід складеному списку. Першою справою по зимовому щепленню. Монтажний ніж, вузький канцелярський скотч, сміттєві пакети 60 літрові.

 Й додому. Пообідав оселедцем матіс з цибулькою, оцтом яблучним й олією.

Прививати. Сьогодні на сіянці яблуні защіпив яблуню Хоней крісп.

 Різати живці. Зібрав врожай пагонів жимолсті їстивної Войтек. Й порізав їх на живці придатні для наступного вкоріненя.

 Розтопив парафін. Повмокавв щеплену яблуню Хоней крісп.

 От власне й все на цей день з корисного.

 Далі лише відпочинок. Залипав в Інтернеті. Новини, музика.

Спілкувався по Вайберу та в Телеграмі.

 Зробив собі десерт чиколадний з сушини грушок, гарбуза, винограду, інжиру, черешні. Зерен соняха, гарбуза, льону, кунжуту. З сиром та вареним яйцем. Шротом амаранту та чіа. До висвікових булочок мандрики й домашнього трав’яного чаю. Ой скільки Рошен з мене не здоїв лишніх грошей, через ці десерти… Не порахувати. Чи напишу по інакшому. Більше, ніж в мене за цей час було.

 

8.1.2026.

Написав, яку роботу сьогодні варто зробити.

Статистикою поцікавився. На Агробізі позитивна.

Часопис переніс на сайти.

Запакувати щеплену яблуню Хоней крісп.  Є. Запакував. Від тепер ящик з яблунею Хоней крісп в режимі телого періоду стратифікації.

Посадити в 0.5 л контейнери хвощ зимуючий. Посадив. 44 замість обіцяних 60 ,+.Прикро.

Сховати в сховище ящик з живцями. Сховав. Переписати де що там стоїть. Й знову цю роботу не зробив.

Прививати взявся сьогодні яблуню Розелла.

 Нарізав живці для подальшлго вкорінення жимолсті їстивної Голубе веретено,

та тамаріксу.

Правити каталог. З інформуванням садівничої спільноти через Фейсбук, Вайбер, Інстаграм. Ні. З рану, як заспав. А ввечері вже вбіганий був. Хіба дещо в Фейсбуці, Інстаграмі, Вайбері, написав заради привертання увагии на посилання на сайт.

 Зварити поїсти, Борщ? Так, хочу борщ. Зварив. Смачний! Чому я так рідко варю сабі борщ?

 Запарив домашній трав’яний чай. З нової баночки моїх літніх заготовок. О! А тут підкислювати хеномелисом чай потреби немає. Той сік літніх садових ягід, яким я здобрив зелень перед її висушуванням справився на всі 100%. Мінус з чека гастроному вартість великої пачки чаю. Й мінус пакт лимонів, до того чаю.

 Собаці їсти зварив, остудив. Погодував.

Ввечері вимикали електрику на 2 години.

 Лише подали електроенергію, розтопив парафін, й повмокав щеплену ябдуню Розелла.

Запакую в вологу тирсу вже взавтра.

 Таким собі був цей день. Про рекорди говорити не приходиться. Але й не пустий зовсім. Крок за кроком. Й в якийсь час нова версія каталогу буде краща за попрередню.

Це якщо ви не розкупите все швидше, за його поповнення, звісно.

9.1.2026.

На дворі завірюха, холодно. Зима? Так. Зима.

Планую свій робочий день.

Статистика? Пішла в мінус. Й не дивно. Запустив просування Розсадника в соціальних мережах. Точніще  навть в одній. В Фейсбуці. Й перестав модерувати на сайті в Агробізі товари, які цього зачекались.

Часопис доповнив інформацією про минулі події.

Є нові замовлення. Підтверджую. Правда не всі на зв’язку. Війна…

Консультував по телефону стосовно попутно безкоштовної доставки до Вінниці на весну. Так. Є така послуга.

Запакував в вологу тирсу й поставив на теплу стратифікацію Яблуню Розелла.

Зробив щеплення яблуні декоративної Роялті.

 Кухня. Відварив каструльку курячих яєць. По одному до порції овочевого рагу, й, чи, десерту. Як є відварені, так гарно розходяться.

 Приготував поїсти собаці. Куліш ячмінно вісяний з кісточками й меленими овочевими відходами. Посолив. Стигне. Вистигло, погодував.

 Овочеве рагу готую. Чи телятина з беконом в овочах. Як хочите, так називайте. Тож, телятина, бекон. Капуста, морква, кабачок, помідори, цибуля ріпчаста, порей, баклажани, перець солодкий, яблуко, гарбуз, зелень різна. Й морожена, й сушана. Підкислив страву, не вгадаєте чим. Малиною. Таким класним вийшло!

Заглянув в свої записи, з намаганням вести облік моїх зимових заготовок. Майже половина зими пройшла. Тепер можна робити аналіз. Навіть по тому, що там я записав, а це не все, що варто було туди вписати, можу робити висновки,  а я за зиму те все заготвлене не з’їм… Й коли був в магазмині продивився діючі тепрішні ціни... Місцями в 10 раз різниця в мою користь. Я стільки не заробляю, щоб міг все те зараз купити.

 Запарив ДТЧ. Домашній трав’яний чай. Смачний! Вгадав з пропорціями.

Порізав на живці для вкорінення будлею Вейєра Санголд.

Вже запакована в волгій тирсі й чекає в сховищі весни.

Заніс в приміщення котельні 2 мішки тирси, щоб розмерзались.

Помакав в парафін зимове щеплення яблуні декоративної Роялті.

 Дещо покращив ситуацію з інформаційною підтримкою. Зробив й обробив ряд фотографій. Потихенько застосовую їх в Фейсбуці,

https://www.facebook.com/profile.php?id=100003564036431

Інстаграмі. https://www.instagram.com/miroslavgumeniuk6126/

В часописі Розсадника. https://miroslav.biz.ua/article/

Посилторг розмерзається. Є замовлення. Даю підтвердження. Хтось вже й оплатив.

 Й дуже вчасно! Хватило відразу мені балансу на картці заплатити за спожиту електроенергію.

Гріють в цю зимову пору новенькі, вже цьогорічні подяки. Одна в Вайбері. Друга на сайті відгуків. Надихає на більше, ніж ті причини, що стимулювали покупців ті відгуки- подяки згенерувати.

10.1.2026.

 В брата Олега сьогодні день народження. Першою справою поздоровив його. Здоров'я! Й щоб його, того здоров'я, хватило на всі його забаганки.

 З ранку ясне небо, й мороз. Ель ніньйо працює. Де той Тихий океан. А де Конюшівка.

Планую свій робочий день за таких погодних умов.

 Часопис за день минулий прописав на сайтах Розсадника.

 Статистикою популярності сайтів поцікавився. Скромна. Й не дивно напевне. Я знизив свою інформаційну присутність в Фейсбуці. Зовсім скромні щоденні результати з покращенням сайту на Аробізі. То до чого має бутицікавість людей? До пустого місця? Ні.Так не буває.

 Посилторг. Одне замовлення. Підтвердив можливість його виконання за сприятливої погоди. Виявилось, що потрібна поглиблена консультація. Надав. Очікую на оплату.

Фейсбук, Інстаграм. Ну дуже скромно. Та таки щось там публікував.

Запкувати яблуню декоративну Роялті, привиту вчера, в вологу тирсу й на теплу стратифікацію поставити. Зробив.

Різати живці. Щось согодні дуже небагато їх нарізав. Лише одну культуру. Каріоптеоріс Хінт оф голд.

 Щеплювати яблуню декоративну Спектабіліс запланував. Зроблено. Привив на насіннєвій підщепі. Помакав щепленя в парафін. Сховав в вологій тирсі до весни. Й поставив на теплу стратифікацію. Щоб місце щеплення обростало калюсом. Зросталось.

Чому так мало зробив согодня я роботи? А щось мені нездоровилось. Як в фізичному плані, так й ментальному. Настрій зіпсував офісний планктон Фейсбуку. Я в минулому місяці був смикнувся прорекламувати актуальний на той час товар через платну рекламу в Фейсбуці. Створив проект. Запустив рекламну кампанію. Та з неприємним подивом виявив на перших реакціях потенційних покупців, що гроші з мене беруть не за переход на сайт. Як то було минулі рази, й мене десь то влаштовувало б. А за просто те, що мою об’яву «показали» там комусь. Феєричні казкарі. Кого ви намагєтесь обманути? Мене?!! Все давно пораховано. Навіть, якщо в статистиці не буде підтасовок, обману, то це прилизно вже в 165 разів дорожче за ту рекламу, на яку я погодився, й замовив. А такого запасу міцності в моїй економічній моделі продажів просто не існує. Тож дуже вчасно вимкнув показ реклами. Мій борг там щось до 10 центів США встигли вони накрутити. Ну все, тай все. Прийде час, й змене тих декілька центів США спишуть за «пророблену» Фейсбуком роботу.

Й от сьогодні той час прийшов. Лише зняли не ті копійки, які вони встигли «натрудити», згідно їхньої ж статистики, а цілих 390.43 гривні, чи 9.02 долари США… За що? Та ніби вони «показували» людям моє посилання на сайт Агробізу… А я вас просив? Чистої води економічний бандитизм. «Дядя, купи цеглину». Як би ж то хоч так, з правом вибору… Ні! Дядя, ти ВЖЕ купив цеглину!!! Яка вартує 4 копійки, за 9 доларів…

 От власне цей момент й зіпсував мій робочий настрій. А не хочеться нічого робити при таких партнерах.

  Прямо заставив себе таки правити каталог на Агробізі. 2 товари. От ні! Й все.

Не сьогодні. З кожною новою думкою маю переспати. Схоже Світ звалюється в стан ідеального шторму. Економічного кримінального хасу, й сюрреалізму.

То мій інтуїтивниї крен в сторону домашнього натурального господарювання десь має свої пророчі коріння. Не знаю навіть, як воно буде надалі. Та базові фізіологічні потреби маю собі забезпечити. Харчуватись смачно, й ситно. Жити в теплі за холодів, й в прохолоді за спеки… А з вами, чи без вас, то вже деталі.

12.1.2025.

 Погода морозна. 100% зима. Глобальне потепління десь відкладається.

План своїх робіт на сьогодні будую з врахуванням погоди. Всі роботи в приміщенні.

Статистика? Дивна. Переходів на товари різко зменшено. А відвідувачів сайту різко збільшилося за добу. В рази. Це як? Напевне ці люлди заходили на сайт не просто погуляти каталогом. А на щорсь конкретне, їм цікаве. То добре, що й так. Добре, що моя скромна праця комусь цікава.

 Часопис прикрасив фотографіями тих культур, якими займаюсь, та добавив на сайти. Читайте. Надіюсь буде щось цікавим з того садівничій спільноті.

Активність в Фейсбуці проявляю також. Дублюю інформацію про пророблену роботу. З іллюстаціями того. Так краще сприймається інформація. Розказати, й показати.

Про те ж сповіщаю в Інстаграмі. Там аудиторія поки що скромна. Та якщо нічого не робити, то з яких причин їй там збільшуватись?

 Запакувати в тирсу зимове щеплення яблуні Фуджі. Зробив. Вже ящик з сортом в режимі теплої стратифікації.

 Різати живці. Стараюсь. За сьогодні підготував живці для подальшого вкорінення: Каріоптерісу Самер сорбет.

Гібіскусу Ред харт.

Каріоптерісу кладонському.

Гранату Акдона.

Гібіскусу Спеціозус,

Гібіскусу Вайт шифон.

 Й так гарно цією роботою зайняв робочий час, що вже й стемніло. Прививати було ніколи. Жаль звісно. Та вище за себе не стрибнеш.

 Правити каталог.  Ввечері. Мене хватило на 3 товари. «Аж».

Клематис Доктор Руппель

 Та клематис Жакмана.

Клематис Ернест Маркхем.

 Подивитись до калини. Якщо є. Зібрати для теплої стратифікації насіння. Подивився. Є. Птишки ще не з’їли всю. Та зберу вже взавтра.

 Кухня. Маю гарно харчуватись, щоб гарно працювати.

Тож покуховарив. Основна страва сьогодні, це телятина з грибами й беконом в овочах. Де овочами були: кабачки, помідори, морква, гарбуз, цибулі ріпчаста, та порей, яблуко, зелень морожена, й суха, вони різного скаладу суміші, капуста. Сушені бруньки липи. Цікавий компонет. Весняні вітаміни, й слиз притаманний ливовим брунькам, роблять страву цікавіщою для організму. Підкислив малиною. Спеції, олія духмяна соняхова. Солю йодованою сіллю вже в тарілці.

Перша дегустація показала, що продукти не зіпсував. Смачно. Й за рахунок значної кількості складників кожного з них витрачається в моменті вкрай не багато. Користьй для організму. Харчування буде максимально збалансованим.

До свіжо запареного домашнього трав’яного чааю готую десерт, майже шоколадний. З сушини грушок, гарбуза, інжиру, винограду, черешні. З зернами соняха, льону чіа, кунжуту. З шротом чіа. З кисломолчним сиром. Новим були сушені весняні брунбуи липи.Ну й звісно з какао порошком, щоб наблизити смак страви до шоколаднорго. Тому й наисав слово «майже», що того порошку дав замало, як виявилось. Майже шоколадного смаку вийшов десерт. Щоб блендер з тим всім дав раду, завчасно залив окропом суміш. Дав попрацювати кип’ятку. Й лише потім попрацював блендер. Цікаво влинули на консистенцію страви вушені бруньки липи. Їх слиз змінив стан густини десерту. А весняні вітаміни, я так розумію, ще й гарно покращили харчову цінність. Хто молодець? Я молодець!

Того, того, того, того, й в чекові з гастроному зостається все меньше стрічок. Й загальна сума в рази, й рази меньша від можливої, за інших обставин. Якби я в сезон не підсуєтився, й не зробив відповідних заготовок.

 Й вчасно. Адже мої теперішні зимові заробітки зовсім би й близько не дозволили мати таким багатим раціон харчування на окремі його складові, з покупних продуктів харчування.

 Окремо готую поїсти собаці. Мороз. Енергії потрібно багато.

 Котельня відпрацювала гарно. Теплоакумулятор в хаті гарячий. Вода в бойлері, аж занадто гаряча. Мені подобається, щоб не користуватись змішувачем. Лише барти воду з бойлера для побутових портреб. Та не в цей раз. Ошпаришся.

 А цей побут також займає не мало часу.

14.1.2026.

Першою справою планую свій робочий день. «Як ви човен назовете, так він вам і попливе».

 Далі займаюсь самообманом, продивляючись статистику активності потенційних покупців за минулу доб на сайті Що на Агробізі. Такі брехні. Що ті лічильники рахують? От був позвчора, й вчора сплеск активності по одному параметру. А саме, по кількості відвідувачів сайту. В рази більша цифра за середні показники. При цьому легкий спад по іншому парамету. Кількості переходів на товари за місяць. Й зовсім ніяк перший параметр не вплинув на збільшення кількості переглянутих товарів за минулі дні, так щоб в рази більше. То де брехня? А як я сам заходжу, наприклад, в часопис зі сторони читача, то мене рахує лічильник кожен раз за 2х читачів… Ннн, да.

З Промом взагалі гаплик. Мене відімкнуто від реламної ПЛАТНОЇ за МОЇ гроші послуги просейл. Через те, що я в письмовій формі попереджаю покупців про недопустимість нав’язуваних їм Промом способів оформлення замовленя за заявлених МНОЮ цін. А інкше ніяк, шановні. Лише так, як я порахував. Чи доплачуватимите мені самі, за свої умови дуркуваті, «винахідники» хренові? Й що цікаво, раніше продажі без рекламної платної послуги Просейл були дуже наіть на Промі достойні. Я роками так продава. До поки не придумав винести затрати на рекламу за межі ціни самих рослин. А зараз їхні програмісти начудили так, що та їхня релама притіняє мій сайт до такої степені, що майже ніхто з нових покупців мене не бачить.

 Й оплачений період роботи сайту на Промі в мене закінчується, здається мені, 12.2.20026 року. Звісно за таких обставин платити їм, ще й чи не вдвоє дорожче за минулий раз, щось бажання в мене немає. Тож, кому мої пропозиції цікаві, добавте собі в закладки посилання на сайт, що на Агробізі. https://miroslav.biz.ua/ Схоже на те, що наступна весна вже буде без Прому. Як? Я ще толком не розумію. Але так як ВОНИ хочуть, щоб Я продавав, то точно ви не витягните з своїми бюджетами.  Коли підняти ціни разів так в три, чи навіть в п’ять, щоб компенсувати збільшення собівартості процесу продажів. Й я за так не працюватиму, щоб більшою кількістю праці перекривати ті їхні, силою погроз, та репресій,нав’язувані забаганки. «Нафіг нужно, скажем дружно».

Й все рівно хтось же читає мене навіть за такої дивної статистики. То я пишу часопис й сьогодні за день минулий. Вже бачили. Вище по тексту.

Далі берусь за нарізку живців, для подальшого їх вкорінення. Хватило натхнення на:Гібіскуси Корнеус плєна,

Френч кабаре пурпл,

Блю шифон,

Пурпуреус варієгата.

Та гранат Гюлоша рожева.

З молодого маточника нарізав пагонів яблуні сорту Еліза. Защіпив їх на насіннєву підщепу.

 Я вже сіяв під зиму насіння калини садової. Та ще хочу продублювати її насіннєве розмноженя через теплу стратифікацію. То сьогодні нарвав для того з куща калини ягід в відерце небагато. Десь в кількості, як потім те насіння висіяти, щоб хватило на 1 посівний ящик.

Електрику вимкають тричі на день. Й раз вимикали вночі. Ну, в ночі то мені не дуже турбувало. А  от вдень потрібно враховувати той графік відключень. Щоб якісно попрацювати піролізним водогрійним котлом.

Й вчасно прокуховарити. Щоб не зостатись без якісного харчування. Вдень встиг приготувати собі морську рибу в овочах з сливовово томатно кабачковим соусом. Та весняними травами. Липовими бруньками, молодими пагонами хмелю й кропиви, цвітом бузку. Кольару томатного соусу томатного зіпсував тими добавками. А от смак ні скільки. Скоріще, навпаки. Й користь, я так розумію. Весняна зелень куди корисніша літніх овочв за своїм хімічним складом. Й головне, що ж є. Заготовив всього цікавого багато собі на зиму я.

 Собаці їсти зварити встиг за дня. Доборе. Бо мороз швидко відбирає енергію з тіла тварини.

 А от домашній трав’яний чай прийшлось вже заварювати після 18.00. Як знову подали електрику.

 Розтопив парафін на водяній бані. Повмокав зимове щеплення яблуні сорту Еліза.

Спробував блендером вивільнити насіння калини з ягід. Інші культури так обробляв за раз – два. По калині не все так однозначно. Чомусь багато ягід так й не звільнили своє насіння. Може тому, що вже прив’ялі? Оставив в воді до завтра відмокати їх.

 Ще вечір по переду довгий. Стільки корисного можна встигнути зробити. Та щось працювати бажання пропало. Не буду себе силувати. Ні, то ні. Відпочиваю. Слухав музику. Слухав всяку маячню, що намагались мені видати за новини, чи їх аналіз. Таке вже мелять, як до дуба прив’язані… Й все таки, навіть в такому словесному поносі проскакують зерна істини.

Важка теперішня ситуація з централізованим енергозабезпеченням в містах, знову повертає увагу до моєї ідеї автономних резервних будинкових котелень з піролізними водогрійними котлами. З частковою сплатою комунаальних платежів жильцями горючим сміттям, й деревними відходаи з дачних ділянок жильців тих будинків. Подумайте.

А в масшабах міста свою енергонезалежність можливо щей простимулювати тим, що каналізаційні води використати для зрошення при вирощуванні енергетичних культур. Чи то деревини, чи то трав'янистих. Подумайте.

 Так, комфорт мирного часу, це добре, це приємно. Але лише за ось таких дуже навіть серйозних викликів, спровокованих війною, суспільство здатне рухатись вперід, розвиваитись технологічно. Подумайте над моїми ідеями.

 Маю день не самий продуктивний. Та хто знає, що вважати за свою перевагу?

15.1.2026.

План складаю на день. Що варто зробити, з того, що я сьогодні здатен зробити.

 Статистикою поцікавився за день минулий по моєму сайті на Агробізі. Помірно позитивна. Правда лишень в її частині до власне нових замовлень. Одне. Й те скоріще в режимі консультації. Про гроші сьогодні мова не йшла в покупця.

Часопис.

Покращувати каталог на Агробізі. Роблю покращення. Промодерував товар. Добавивши його й в каталог Агробізу. На сторінці СЕО оптимізації поля заповнив.

 Розказував людям про себе в Фейсбуці, й Інстаграмі.

 Запакував свіже шеплену яблуню Єліза.

Різав живці: Гібіскусу Маджента шифон

, та гібіскусу Дюк де Брабант.

 Зайнявся щепленням яблуні сорту Гала. Вже з фонариком на лобі.

А сьогодні багато що робив з фонариком на лобі. Електрики більше часу вдень не було, ніж було.

Спішу покуховарити, за чергового ввімкненя електроенергії. Собаці їсти зварив його вівяний куліш з кісточками й з овочевими відходами перебитими блендором в кашу. Вітаміни…

 Запарив домашній трав’яний чай.

 Відварив каструльку курячих яєць.

Приготував телятину з беконом в овочах. Де в ті овочі записав: капусту, помідори, кабачки, моркв, гарбуз, яблуко. Цибулю ріпчапту, та порей, сушені перець солодкий, та баклажани, зелень морожену. Й сушену. От тут детальніше. Розпочав споживати свої сушені весняні запаси. Кропива з молодими пагонами хмелю, клекачки перистої бутони, липи бруньки, й молода зелень, цвіт бузку. Підкислив злегка страву ягодами малини. Все це тушилося на воді з духм’яною олією, й моєю спецією складною. Солю йодованою сіллю. Щоб більше розуму добавлялось за наявності йоду в харчах.

 До кожної порції очищаю одне варене куряче яйце. А так можна «бідувати».

 Вже ввечері, як знов вмикнули електрику розтопив на водяній бані парфін. Й повмокав в той парафін щеплену яблуню.

Думав. А щоб краще думалось, то свої думки зображав на листі паперу. Я ще лише на стадії оцінки ситуації. Та все більше схиляюсь в сторону домашнього натурального господарства. Дуже вже вузьким місцем стають гроші. Й дешевіють темпом завидним. Й маємо помнити, що грошова маса непомірно переобтяжена емісією в тій частині, що покриває непомірні податки. Й щоб заробити ці гроші маємо витрати свій час на свою працю, щоб їх спочатку заробити. А потім лише мати можливість витратити за потреби. А чи завжди те варто робити? Чи може краще відразу працювати над створенням кінцевого необхідного продукту прямо вдома, на своїй землі. Це ж не тільки мінус кожен раз одна стрічка в чекові з гастроному. Коли на столі смачна корисна їжа свого виробництва. Це щей мінус одна поїздка з дому за тими покупками. А це часом буває дорожче, ніж те, що везеш кожен раз додому. Сьогоднішні ціни на транспортні витрати, ну вже зовсім якісь сюрреалістичні. Й ростуть! Тож поки що  думаю.

Ввечері електрику відімкунули раніще наперід обіцяного в графіку відключень. Тісненько. Та нічого. Нехай побудемо без електрики якийсь час, лише б Підаруссію знищити нам. А далі заживем. Буде й яскраве світло. Будуть й барвисті гучні св’яткові фейєрверки на честь нашої Перемоги. Все буде. Варто лише нам набратись сил знищити ворога. А здувається вже вражина. Здувається! Все буде добре. Та не для Підаруссії.

16.1.2026.

 Статистика. А +. Невеликий, та +. Причому відразу за різними параметрами. Минулий день вплинув на місячну кількість переходів на товари. Один день, й покращив статистику цілого місяця. Й особливо мені стало цікаво, сьогодні помітив, що переходів з Агробізу на сайт верше за весь час стало більше за кількість переходів з Гуглу. Й це на фоні того, що я розпочав СЕО оптимізацію товарів саме в Гуглі ж. Не одними розміщенями товарів в каталозі Агробізу покращення свої роблю. Тож варто надіятись, все що не робиться, все до кращого.

Попрацював над каталогом сайту, що на Агробізі. Дуже небагато. Та за теорією малих кроів, й це добре. Крок зроблено. Крок до майбутнього успіху.

 Про що вдразу розказую в ФІейсбуці. А про Інстаграм чомусь й забув… Забув тоді. Але не зараз. Тож буду привертати увагу людей щей та надалі.

Покуховарив на ранішній електриці. Собаці поїсти зварив.

Собі запарив чаю домашнього трав’яного.

 Приготував десерт з динею. + зерна соняха, льону, чіа, кунжуту. Варене куряче яйце, сир кисломолочний. Блендер. Дуже навіть поєднується смак дині зі смаком праженого соняхового насіння. Залікоим вдався мені цей десерт.

 Піролізний водогрійний котел вимушений працювати уривками. Лише за наявності електроживлення в мережі. По 2 години. Й завдяки теплокаумуляторій системі водяного огбівгріву цього вистачає.

Запакувати зимове щепленя за минулий день. Запакував в вологу тирсу. Ящик одягнув в пакет. Й поставив в помірно телому місці для обростання місю щеплення калюсом. Процес пішов. Як все зростеться (в прямому, й в переносному сенсі), то щей яблуня сорту Гала з’явиться в каталозі в контейнерах 0.5л. Хіба це не чудово? Більший вибір в одному мічці за дудже навіть помірних цін, це завжди краще ніж меньший. Це з погляду покупя. А товаром є все. Це вже з мого погляду.

Різати живці. Написав собі в план. Тож виконую. Ріжу. Ой! Ще був пропустив одну маточну рослину гібіскусу Вайт шифон. То сьогодні весь врожай приростів перерізав на живці.

Гранат Нікітський ранній хочу мати не лише, як товар в контейнерах 12, та 5 літрів, а й в дрібніщих. По вам доступнішій ціні. А ви вже тоді самі підростите до бажаних вам розмірів. Росте швидко. То сьогодні й його пообрізав весь. Та перерізав пагони на живці.

Добрався до інжирів. Перший сорт пішов. Далматинський. Обрізав все, що наросло за літо. Покришив пагони на окремі живці. Вимочив нарізані живці в слабкому розчині перманганату калію. Пов’язав в пучки.

 Й все нарізане вже в пучках закопав в вологу тирсу в ящик. Не повний. Взавтра доріжу.

Прививати запланував на сьогодні. Й прививав. Сьогодні мене хватило аж на 2 сорти яблуні. На товстіщій підщепі буде яблуня Моді.

На зовсім мишачих хвостиках яблуня декоративна плакуча червоноплідна. Якраз в неї такогож діаметру гілочки. Тож в мене нічого не пропадає з підщеп.

Замочити дуб болотний.  Замочив насіння дубу болотного. Перед його закладанням на стратифікацію. Купив його насіння. А воно мені здалось не якісним. Хоча саме з ним досвіду не маю. Тож оцінка скоріще суб’єктивна. Повертати? А ризикну! Не великі гроші. Та як з того насіння хоть щось проросте, то ризик оправдає себе багатократно. А ні, то буде вагомий моральний важіль більше в того продавця насіння не купувати.

 Застратифікувти насіння калини. Розпочав. Чому саме так пишу, мало в хаті було піску. На дно стакану хватило. А покрити насіння вологим піском зверху, вже не вистачило. Донесу.

Зимовий день короткий. Та щось тай зробив за той день. Так, не багато. Як на один день. Та в року їх 365. Й якщо щодня хоча б по стільки, то це буде ціла гора роботи. Ціла гора результатів. Тож не турбуйтеся. Нова редакція каталогу в наступному сезоні буде точно краща за попередню.

А оскількии в інформаційному просторі аж рябить від пропозицій простимульованих платною рекламою, яка включена в ціну товару вам же, до речі, то не важко мене й загубити. Втративши такі очевидні переваги, як великий вибір в одному місці за низьких цін, наржаючи себе на неминучі переплати. Що ж робити? А добавте посилання на сайт собі в закладки. Збережіть. Коли буде потрібно передивитесь новий каталог. Щось тай приглянеться.

Й вже ввечері залінувався ще щось корисного зробити для Розсадника. Не той я вже, не той. Хочу поспілкуватись по Вайберу. Переглянув в Ютюбі те, що намагаються назвати  «новинами». Де та професійна цензура?!! Й всеж... Щось тай вдалось взнати з дійсно новаин. Щось з тогог засмучує. На вершині соціальної піраміди України гниль. Й замість того щоб її вищищати, влаштовують дешеві маски шоу без гарантованого результату. А щось вселяє надію. Громимо тили ворога. Це наш шлях найкоротший до пермоги над Підаруссією.

Й самі тримаємось під ударами ворога. Так, боляче. Так, неприємно. Але все що нас не вб’є, зробить нас сильніщими. Вже робить. Вся традиційна енросистема України знищена ворогом в хлам, а енргозабезпечення є. Й лише покращується. Тож стаємо сильніщими. Жаль лише, що такою дорогою ціною. Адже багато з чого можливо було провангувати ще з 2014 року. З початком війни з Підаруссією. Й запобігти можливим втратам попередніми контрмірами. Феєрична легковажність.

 

17.1.2026.

Уххх! Зима. Мороз. Ну й що? Сьогоднішній день є безцінним ресурсом. Маю його використати гарно. Не бездарно.

 План на день. З врахуванням того, що погода морозна, й сьогодні дещо заспав. Сьома година, кому ранок, а кому вже давно й день. Але. Як того потребує мій організм, то так й є вірно.

 Статистика? Сьогодні вона така собі. Й не дивно. А що я зробив за вчора, позавчора, такого видатного, щоб привернути більше уваги людей? Нічого. Тож не дивуйся.

Часопис відредагував. Намагаюсь правити помилки. Та вони як гриби ростуть. То там, то там. Десь я криворукий, не на ту кнопку натиснув, а десь «штучний інтелект» намагається мені допомагати. Та розумом ще не вийшов на той інтелект, щоб мою думку доповнювати своїм коротким машинним розумом. Лише шкодть. Це так дістає! Як це вимкнути? Я не просив допомагати цю нездару мені.

 Запакувати зимове щеплення. Зафотити. Готово.

Поставити на теплу стратифікацію зимове щепленя. Вже.

Донести піску для стратифікації насіння. Й зробити заплановане. Щоб сьогодні жолуді дуба болотного вже були в сховищі. А насіння калини садової проходило стратифікацію в теплі. Дуб болотний в сховищв в процесі стратифікації.

 Мишкам їсти? Ні. Ще є.

 Різати живці. Ріжу. Бірючина білооблямована.  В же в пучках. В ящику в вологій тирсі.

 Щеплювати далі яблуню, аж до останньої підщепи. Підщепа закінчилась сьогодні. На сортові Декоста.

 

Й раніше ніж закінчились сорти, що варто сьогодні привити. Нічого. Є в контейнерах Д12 вегетативна підщепа ще. Та то вже з потеплінням. Тому взявся за грушу.  Розпочав з сорту Гербарт Хутт.

Кухня. Лише вдень ввімкнули електрику поспішаю куховарити.

 Собі поїсти. Борщ? Нехай буде борщ. Хочу борщу. Зварив борщ. Зелений. Брав добавку. Обалдєнний борщ! Як добре, що я за теплої погоди потурбувався про свої зимові припаси. Все необхідне для того щоб себе прогодувати в цей день є на «відстані витягутої руки». Без сезонних переплат, та додаткових транспортних витрат. А в моєму випадку це мінімім 24 кілометри на круг. Щоб зїздити в Турбів в центр. Де можна купити все необхідне по мінімуму. Що ж саме я поклав до каструлі сьогодні? Покришив 2 барабольки, капустки, бурячка, моркви, цибулинку, гарбуз. З порції заморожених свинячих реберець хватило приблизно її 1\3 об’єму. Зелені різної добавив. Порцію морожену, навіть не помню що там, бо робив різні варіанти, з банок пішли: сушані кропива, та молоді пагоні хмелю, цвіт бузку, та клекачки перистої, бруньки липи, Щось ще? А! Борщ. Як без томату. Зробив томатно сливово солодко кукурудзовий соус. Туди! Спеції. Сіль йодовану. А вже в тарілку кладу ложку сиру кисломолочного, й 1 варене яйце куряче. Мені сметану їсти не бажано. О так можна «бідувати». Висока кухня. А від недавна наш український борщ внесено ЮНЕСКО в надбання світової спадщини людської цивілізації. (Не без зусиль прикладених моїми дітками, Вікторією, й Віталієм Гуменюк, на хвилинку). Тож таки висока. З якого боку не подивись.

 Собаці. Є й собаці чим втамувати голод. Ячмінно вівсяний куліш з кісточками, й овочевими відходами змеленими в блендері в кашу. Посолив.

 ДТЧ. Домашній трав’яний чай. Як сьогодні без нього. Запарив. Але варто було літом побігати по садовій доріжці, й зібрати врожай листя з вишні, шовковиці, бархату амурського, гінкго, смородини чорної, малини, трави меліси лимонної, вербейнику монетчатого. Щось ще? Й вже в мисці по зібраній зелені пролити ягодами перебитими блендером в рідину перед сушінням того чаю.

Правити каталог, написав собі в план. Так в’яло, та робив… Що це зі мною? Очікують на модерацію під 300 найменувань. А зими вже майже немає. Нерви якісь? Засунь свої нерви, сам  знаїш куди. Далеко. Щоб це було останній раз.

Розказати  маю про пророблену роботу людям через Фейсбук, Інстаграм. Варто привертати більше уваги. Нічого, що зима. Гарний садівник вже думає про весну. Складає свої плани, чим покращити свій сад наступної весни. А мої напрацювання в тих планах є? Звідки?!! Коли багато хто навіть не підозроює про існування Розсадника. Коли в очі лізе настирна, й ой яка наддорога сьогодні, з якогось дива, платна реклама. А що покупець за неї ж й заплатить, як скористається, якось не всім в голову заходить. Урок арифментики за 3 клас. Додавання. Порівняйте з моїми цінами. Прозрієте. То небагато, та й согодні розказував на прикладах окремих товарів, досягнень. А вже от тепер робіть висновки самі. Й приймайте виважені рішення. Що вам цінніще, чужі понти, чи свої зекономлені гроші.

Була одна приємна новина від постачальника електроенергії. Графік заявлених наперід планових віялових відключень був порушений в сторону більшого часу постачання. Тримаємо стрій! Ми сильні! Ми сильніщі навіть, ніж маємо про те власну уяву. Й не повірите в сільки разів. Більше ніж в в пів сотні разів… Це якась фантастика. Олімпійські чемпіони такими стають за якісь додаткові соті частки секунди в своєму результаті. А тут така дивна математика. В десятки разів сильніщі, ніж маємо про себе уявлення. Та це є правда. Й наша сила в вірі в нашу перемогу над проклятою Підаруссією. Пермога буде! Підаруссію знищим!!! Слава Україні! Й нашим героям слава, що цю нашу незламну віру матеріалізують в майбутню Перемогу прямо в цей час на фронті своїми надлюдськими зусиллями. Все буде добре.

З морозами гарно вправився й сьогодні водогрійний піролізний котел від пана Петра (096-554-70-76). Рекомендую саме цю модель. Якщо, що.

 

18.1.2026.

З світанком небо безхмарне. То я й без термометру скажу, на дворі крепкий мороз сьогодні.

 Планую свій день з урахуванням погоди. Що можу корисного справі зробити, то це все в приміщеннях з мені комфортним мікрокліматом там.

Сніданок. Зарядка. Саме так. Вичитав, що фізичні навантаження варто робити після споживання їжі. Щоб організм в вірному напрямку перенаправляв отримне від харчів. Не в жир, а в роботу.

 Цікавлюсь статистикою активності потенційних покупців. Малеееенький, але +.

Попрацював над кінцевою версією часопису за день минулий. Та добавити текст на сайти вже відразу не зміг. Планове відлюченя електроенергії сталось. Добре що планове, то ж ми тримємось.

Щось маю добавити позитивного в загальний баланс стану справ й сьогодні. Що? Що саме? Конретніше. От для того й планую свій робочий день, щоб визначитися, що саме.

 Запакувати в вологу тирсу щеплені вчора яблуню Декоста.

 Як бачите, запакував.

 Та грушу Герберт Хутт. Й закласти на теплу стратифікацію їх. Щоб зросталося місце щеплення. Готово. Зробив.

 Є ще що в сховищі перерізати на живці. Які потім буду вкорінювати. Черга дійшла до Інжиру Кадота.

В сусіда попросив лишні йому прирости на виногрдах сортів Галахард, Зірниця, та Вальок. Порізав їх на живці. Вимочив в слабкому розчині перманганату калію. Забезпечив бірками з написом сорту, дати, та кількості. Пов’язав в пучки. Заклав на зберігання в вологу тирсу в ящик до весни. Що сказати? Виноград сорту Вальок дав живці якості не дуже такої, що вселяють надію отримати з них вкорінені живці. Але ризикунув, перерізав пагони, що отримав в дар. Може я занадто прискіпливий. Й все буде добре.

Лише розпочав зимове щеплення. Підщепи в сховищі заготовив «гору». Сіянці яблуні вже освоїв. Тож вперід. Сьогодні темою дня має бути груша. Любите смачні соковиті солодкі грушки? Чи сушину з них холодною зимою? Чи просто поласувати замість цукерок покупних. Хоч в десертах, хоч в узварах, хоч в соусах до перших страв. Надіюсь на наступне літо деякі цікаві сорти саджанців груші вам запрпонувати.

Й сьогодні мене хватило защіпити груші сортів Просто Марія.

 Та Крупноплідна.

А люди про це все зають? Що вже зроблено для них. Що в процесі виробництва. Чоб вже мали змогу в свої плани добавляти мої майбутні пропозиції. Не дуже. Чужа дорога платна реклама забиває інформаційний простір. Пускаючи людей по шляху значних переплат. Часом в рази від можливого. В тому числі оплачуючи з власного гаманця й ту задіяну дорогезну платну рекламу. Маю роказувати де можливо зекономити свої витрати. Тут.

 

Як? Першою справою, це покращуючи доступ до інформації на сайті. Що працює як Ваш інтернет магазин самообслуговування.

 Й більш широко через Фейсбук. Істаграм, Вайбер.

Кухня. Ловлю момент, щоб бути з електрикою. Є! То я бігом! Собаці їсти зварив. Куліш ячмінно вівсяний на курячих лапках з порцією гарбузових очисток перед тим перебитих блендером в кашу. Посолив. Стигне.

 Далі дбаю про себе. Відварив чергову каструльку курячих яєць.

Запарив домашній трав’яний чай. Правда готової суміші хватило лише на 2 чашки. Далі використовую трави насушені кожна окремо. Знайшов в тумбочці звіробій, кропиву з хмелем, цвіт чорної бузини, бузку, липу, може ще щось. Не помню. Підкислив сушеним глодом китайським.

 Але так не добре. Це ціле шамаство якесь в мене вийшло. З кожної банки щось надбирати. А чи про все отак згарячу згадав? Мабуть варто замішати буде в глібокій мисці суміш для домашнього трав’яного чаю. Й розфасувати в маленькі баночки. Й потім користуватись для запарювання чаю готовою сумішшю. Але то буде потім.

 Щось маю зварити й поїсти. Що найшвидше в мене виходить? Каша. То хай буде каша. Сьогодні вона ячмінно вісяно гречана. З кусочком бекону дрібно порізаним. З цибулькою, морквою, гарбузом. Всипав по пучці сушаних: кропиви з хмелем, бруньок липи, цвіту акації рожевої, клекачки перистої, та бузку. Здобрив духм’яною соняховою олійкою. Оставалось трішки розмороженого кисломолочного сиру. То я й його в ту кашу добавив. Присмачив спецією мого приготувня складною. Солю йодованою сіллю вже в тарілці. Так, мені здається, я тоді не зловживю сіллю.

Спішу до каші ще приготувати сливово томатно солодко кукурудзяний соус. Лише розморозив все, й не стало електроживлення. То першу порцію каші їв просто з кусочками розморожених помідорів. Й одним відвареним курячим яйцем. Не самий гірший варіант, я вам скажу. Соус буде вже коли знову подадуть електрику.

 

19.1.2026

Щось пішло не за планом. Не в мене. В Енери. Війна... Електрику вимкнули вчра ввечері значно раніще, за обіціяне. Й ввімкнули лише сьогодні з часу ночі. А на дворі не літо.  В хаті за цей час стало доволі прохолодно. То я пішов в котельню, й на той жар, що був в котлі ще підкинув три гарних поліні. Ну вже й не спав. Маю час від часу контролювати роботу котла. А воно й не спалося.

 То покуховарив. Собаці їсити зварив.

Запарив собі домашній травяний чай.

Стушив ідичатину в овочах та травах.

 А з ранку все в штатному режимі. Ніби нічної зміни й не було. Нарізав живців з Виноградів: Красень.

Єверест.

Інжирів: Кадота.

Рандіно.

Турецький коричневий.

Міссен.

Запакував в ящик в вологу тирсу й до весни в холодне сховище відніс.

Займався зимовим щепленянм. Груша Талгарстка красуня готується  в каталог.

 Так, день не надзвичайно там якийсь видатний. День як день. Ще один маленький крок до успіху.

 

20.1.2026.

 План на день.

Статистика. Вроздрай…  Як хочите, так й розумійте сьогоднішні цифри. Добрим є значно більше відвідувачів сайту проти днів минулих. Та дещо меньше переходів на конкретні товари. Це як? А чого ж тоді до мене приходили? Й… Й Агробіз виграє в Гугла по переходах на товари з Джерел, проти тих же переходів з Агробізу. Це в результаті моїх, поки ще дуже навіть скромних дій з покращеням моєї присутноситі на Агробізі?

Запакував вчорашнє зимове щеплення груші Талгарська красуня. З сьогоднішнього дня в режимі теплої стратиівкації.

Нарізв живці інжиру з невірною первинною назвою. Обманув мене був продавець… Скоріще себе. А все. Більше там я нічого не купую з- тих пір. Тепер бачу його, як схожий на Турецький коричневий по отриманих врожаях. Хай буде.

Далі взявся за виногради. Врожай живців дали, хоч й не великий, та дали, сорти винограду: Білосніжка,

Буффало,

Новачок.

Вже в волгій тирсі в ящику в сховищі. Очікують на весну.

 Вдень електрику подали лише на 2 години. То я бігом зварив собаці їсти. Куліш ячмінно вівсяний на кісточках з овочевими очистками блендером побитими в кашу.

 Зробив домашній трав’яний чай збірний в глибокій мисці. Пілітрова баночка цвіту кульбаби, й приблизно по стільки ж кропиви, звіробою, цвіту бузни чорної. По трішки всипав в миску цвіту бузку, акації рожевої, липи. Щось ще? Не помню. Намагався підсмачити сушаними: малиної, ожиною, яблуками, сливами. Вимішав суміш. Розфасував в маленькі баночки з кришками на різьбі.

 Відразу 4 чашки й запарив того чаю. Перша дегустація. А може бути. Мені подобається та гірчика, що надає чаю звіробій.

 Відварив каструльку курячих яєць собі.

 От й зараз. Варене яєчко. Очистив. Порізав грубо. Почеревинки дрібненько нарізав мороженої. Цибулина. В тарілку влив трішки яблучного оцту. Посолив йодованою сіллю злегка. Притусив спеціями. З вінницьким чорним хлібом такий непоганий передобід був собі влаштував. Прямо св’ято.

 Зварив борщ. На свинячих реберцях. Скоріще зелений в цей раз він в мене вийшов. Гарненько так різної зеленушки з своїх зимових запасів туди добавив. Перша тарілка. Присмачена дрібно покришеним яйцем, та кисломолочним сиром. Ну? Не висока кухня. Та все ж доволі смачним вдався в цей раз в мене борщик.

 Щіплювати взявся грушу Вільямс руж Дельбара. Дістав зі сховища підщепу. Нарізав з маточних рослин живців. Раз, два, тай готово. Очікую на подачу електрики, щоб повмокати щеплення в парафін розтоплений на водяній бані.

 Є електрика. Розтопив парафін. Повмокав в розтоплений парафін щеплену грушу Вільямс руж Дельбара.

Модерація товарів в Аробізі. Була. Правда мене, й часу забезпеченого електроживленням хватило лише на 2 товарир.

Потурбуватись за увагу садівничої спільноти в інфопросторі. От саме про цих 2 товари розповів всім зацікавленим в Фейсбуці.

21.1.2026.

Цей день все ще морозний. А надалі прогноз погоди обіцяє значне підвищеня температури. Повіримо? А може вже аж до весни?

Ну і як мороз, то свіої плани робіт на день складаю з урахувнням цієї, ой щей навіть якої об’єктивної обставини.

А ще з врахуванням графіку подачі електроенерії. По 2 години за раз. З чотиригодинними перервами. Тісно нам. Тісно. Та вистоїм. Ми сильні духом.

Ранішню подачу електрики використав на діла кухонні. Зварив собаці їсти. Відварив собі каструльку курячих ячєць.

 Тим часом, щоб все було під контролем на кухні, зробив перестановку ящиків з зимовим щепленям. Контролюю по перших ящиках стан зростання місця щенпленя. Ні. Ще й сліду не має.

 Дещо поприбирав в хаті.

 Й все. 2 години пройшло як 5 хвилин. Дива не сталось. Електрику вимкнули таки на 4 години, як й обіцяли. То я йду закладати в мокру тирсу те, що вчора привив. Грушу Вільямс руж Дельбара.

 Далі різати живці для подальшого вкорінення. Пройшовся по інжирах. Медовий жовтий.

Ще знайшов пару контейнерів з Далмтинським.

Потім пішли екземпляри з невідомою назвою сорту. Як повеореняються, то так й буду продавати, як пересорт. Не так багатьом й важлива та назва сорту. Аби інжир. Аби смачний.

 Далі зимове щеплення. Мало бути. Та фонарик налобний підсів, щоб з ним робити. А електрику в цей раз вимкнули раніше заявленого. Упссс!

 Й що робити? Є що робити. Думав. Думати, це також робота. Й освітленя не обов’язкове. Особливо, якщо з того щось путнє виходить. А може й путнє. Ось що придумав. Незважаючи на доволі таки солідну енергоозброєність. Й піролізний водогрійний котел потужний. І кондиціонер, що не злякався  ось цих морозів. Молотив так навіть гарно. Вже двічі через не дотримання заявленого графіку вимикання електрики лягав спати за температури повітря в кімнаті + 16 гадусів за Цельсієм. А потім вночі бігав в котельню наганяти тепла в хату. То я придумав ще одне джерело енергії. Зараз моя домашня сонячна електростанція не працює через інвертор, що розпочав був видавати помилку. Грошей на ремонти немаю. А сонячні панелі то є. Живі. А що як  ними заживити напряму мій резервний настінний електрокотел постійним струмом? Це раз. Й два, це поряд з котлом вивести на стіну електророзетку під постійний струм для електроплитки.

 Якось за таких же обставин був експерементував. В пристінній теплиці поставив бочку з водою, в неї вмокнув кип’ятильник великий. А енергію брав прямо з сонячних батарей. Бочка води була постійно гаряча…

 Та як кажуть, з кожною хорошою думкою потрібно переспати.

Варто продовжувати покращення стану сайту на Агробізі. За потреби редагувати тексти, які були актуальні для сайту на Промі. Шукати помилки машинного перекладу. Повно!!! Добавляти пропозицію в каталог Агробізу. Не знаю для чого. Чи буде з того якийсь практичний толк? Та як є така опція безкоштовна, то чому б не скористатися. Ну й СЕО оптимцзація. Заповнити відповідні віконечка необхідною для того інформацією. Як варто, то й роблю. Скільки? 4 товари промодерув за вечір. А далі вимкнули мені електроенергію.

Про що до цього часу натрудив маю розказувати садівничій спільноті. В Фейсбуці про кожен крок розказав.

 Й все це в двохгодинні періоди забезпечення електрикою… Оптиміст. Так. А ще в ці 2 години встиг приготувати собі вечерю, гриби з беконом в овочах з різнотрав’ям весняним. Доволі таки смачно вийшло. Брав добавку. Й на завтра гарненько ще так зостається.

 Й десерт «шоколадний» з сушених грушок, та гарбуза з зернами соняха, чіа, кунжуту. З вареним курячим яйцем, сиром, та какао порошком. До висівкових булочок, та домашнього трав’яного чаю.

 Ще обдумував «пішкєус». Від слова, ходити пішком. Це такий пересувний курничок. Який можна кожен день перміщати по міжряддях саду на один крок, що дорівнює довжині того курничка. Тут тобі й свіжі яйця зараз. Й м’ясо на осінь. Бо зимувати курей, то є дурня. Й боротьба з бур’янами в тому міжрядді. Й підживлення ділянки органічними добривами. Адже того, що там росло курам буде мало. Варто добавляти зі строни ще щось смачненьке, й ситненьке. Адже яйця не з повітря утворюються. Майже чистий білок. Ідея ніби непогана. От лише з математикою як? Чи не будуть ті яйця «золоті», проти покупних? А дорога? Зараз в Турбів зїздити, й назад, це вже потрібно віддати 600 гривень. В Вінницю, 1200… Й то по вкрай короткому маршруту. Не більше 3 – 4 пунктів зупинки в намічених наперід справах. Не 18, як я робив кожен раз раніше. Що займало часу з ранку, й до вечора. Що аж щось просто не встигав зробити. Ніби кожен раз все купується «попутньо». А чому це раптом  попутньо? Посилки відвіз, раз. Якусь, наприклад, посилку отримав, це два. Зкупився, це нехай буде три. 600 гривень ділим на три. Все рівно, + до ціни покупок прилипає 200 гривень… Не золоті, притрушені лише золотим пилом яєчка стають. Що за умови, хоч раз в неділю варто буде поїхати з дому за тепрішніх розкладів. 365 розділити на 7, буде 52 рази в рік по 600 гривень. Ні. Поки що лише обдумую, як можливий варіант підсилення автономності. За умови, що гроші все більше стають токсичними. Де тільки те можливо, варто відмовлятися від використання грошей. Як там той жарт? «Роблю, роблю, чую, будять». То в нашому випадку, «Роблю, роблю, роблю, бачу, … бідний». Дорого щось нам встають ті «європейські цінності». Зо-ло-ті.

22.1.2026.

 А граіфк відключення електроенергії все суцільніший. Та ще й, на жаль, й такий що не витримується. Підлаштовуюсь. А варіанти є?

 Планую свій робочий день.

 Лише подали електрику з ранку, спішу в котельню. Стартую водогрійним піролізним котлом. В мене меньше одної години, щоб хоча б в якійсь мірі прокачати через теплоакумулятор гарячої води.

  Далі дивлюсь статистику активності потенційних покупців на сайті, що на Агробізі. З тенденцією до зниження по переходах на товари сьогодні та тенденція. Воно й не дивно. Це ж не лише в мене електроенергії біше не є, ніж є. Тримаємо стрій. Не падаємо духом. Це не ті негаразди, які здатні нас зіштовхнути в зневіру. Ми стаємо лише сильніщими. А Підаруссія здувається все більше, й більше. «Нє по Сенькє шапка», тягатися з нами, українцями, чмошніки ви бридкі. До нашої перемоги вже недалеко.

 Часопис на сайти переніс.

Ознайомився з прогнозом погоди. Ну, значно тепліщим обіцяють наступних 7 днів. Значно.

Зимове щеплення сьогодні роблю з ранку. Айва Мир буде рости на груші дичці.

Влаштував собі сієсту. Не довго, до одної години. Щось по ночах не добре сплю. То вдень мушу наздоганяти.

Є електрика. Спішу зварити  собаці їсти. Встиг! Добре.

 Собі запарив 5 чашок відразу, ДТЧ. Домашнього трав’яного чаю.

Й дивом ще зловив момент, щоб повмокати в розтоплений парфін зимове щеплення. Там навіть в баночці середина парафіну ще не розплавилась. Айзберг пливав. А електрики вже знов немає. То я бочком, бочком, тай повмокав. Єкстрім! От ак він «кується», той новий варіант каталогу.

Нарізанням живців зайнявся з обіду. Пройшовся по інжирах, що не маєть назви сорту. Зате смачні… Будуть обзиватись потім в каталозі СП 1, СП 2, СП 3. А що робити?

 Покращення каталогу на Агробізі робити. Написав собі в план. Та не знаю, чи з того, щось вийде. Зараз друкую з фонариком на лобі.

Застратифікувати насіння яблуні декоративної плакучої червоноплідної. Хватить його вже продавати. Хто купив, той молодець. Замочив на ніч. Маленький крок до наміченого. Я то її вже насіяв не мало. Та бачу ціни на насіннєву підщепу все зростають, й зростають. А я на свої саджанці не хочу піднімати ціни так стрімко, через зростання накладних витрат, як інші те роблять. То нехай ці майбутні сіянці мені послугують потім підщепою. Яблуня? Яблуня!

 За підходящої погоди збирати насіння церцісу. Ні. Не підходяща. Ніби за термометром й потепліло добряче. Та сприймається сьогоднішня погода, як вкрай некомфортна, Вочевидь за рахунок підвищеної вологості. Перескакую. Потім. Ще має бути для цієї роботи підходяща погода.

 Подивитись до насіння гледичії. От навіть руки не дійшли. Вірніще, ноги. Стемніло раніще.

Мишкам їсти. Те, що розкладав в сховищі вже зїли. Дам. Та нехай це вже буде не сьогоді.

 Подивитись в зливну яму за рівнем води.  Подивився, варто викачати. Хоча ще не критично, мені здається.

Десь накопати землі для висадки в контейнери рослин. Накопаю, обов’язково. Та іншого дня. Ну такий я, не спритний. Очима хапаюсь за багато що. А руками туди дістатись не завжди вдається.

 Хіба ось загляув в сховище до проводів, що ведуть від сонячних панелей. Все в інеї. Саме йде зміна погоди. На проморожені наскрізь стіни сховища за – 18, а може й більше, пішло тепле, (відносно), вологе повітря. От там щось робити в такій каші точно не варто в найближчий час. Та й небо сьогодні в щільних хмарах. Яка до біса, з такими  хмарами, соячна електрика? З 3х кіловат генеруючої потужності, якби 100 ват витснули. А ідея гарна. Подати постійний струм прямо з сонячних батарей на електрокотел в хаті. Й в розетку для електроплитки. Їм, що змінний струм, що постійний, без різниці.

 Спробували подати електроенергію. Ще навіть від ноутбука не відірвався, щоб бігти щось робити більш путнє. Ні! Не хватає генеруйочої потужності на нас. Відімкнули знов.

 Дав раніше пташкам поїсти крупи ячмінної. А щось не дуже позліталися. Майже незачіпана стоїть. А от залишки рясного врожаю яблучок декоративних змели геть. Ну нехай хоч так я користь приніс оточуючій природі. Голодно зараз нашому птаству. Варто допомагати, хто чим може. Літом вони відпрацюють нам по шкідниках тисячократно.

Ввечері скучно. То я пішов в котельню. Закопав в ящику в вологу тирсу живці сьогодні нарізані.

Готувався запакувати в вологу тирсу зимове щеалення. Та тирси намоченої немає. Пішов в хату по воду. В мене там для таких от аварійних ситуацій 150 літрова бочка води стоїть. Адже насос не працює без електрики в мережі. А тут подали таки електрику. То все! Я закрутився в хаті. Тієї ж самої води в бочку до верху докачав. Кухня. По Інтернету пробігся. Сайти, Фейсбук. Поспілкувався через Телеграм. Не довго.  Ну нехай хоч так.

 

23.1.2026.

 Погода морозна. Та мороз значно м’якший за пікове зниження температури днів минулих.

План на день склав на день  за урахуванням теперішніх реалій. Робота є завжи. Її повно! Варто лише оптимально розподілити свої можливості в часовому просторі, Щоб толк був якнайбільший з того зробленого сьогодні. Саме сьогодні.

 Запакувати зимове щеплення. Готово. Айва сортова Мир привита на груші дичці вже в теплому місці на стратифікації.

 Різати живці. Ріжу. Інжири Кадота,

та Кримський синій. Чи чорний. Кажуть так, й так.

Вимочив в легкому розчині перманганату калію. Пов’язав в пучки. Підписав. Запакував в вологу тирсу в ящику. Відніс ящик в сховище до весни.

 Робити зимове щеплення на аличу. Розпочав з персика Посол миру. Не дуже вдало. Половину нарізаних живців викинув. В них камбій був мертвий. Мороз зробив свою чорну справу. Прикро.

Що я вчера не зробив? Не глянув на стручки гледичії. Чи нападали вже з дерев всі що там вродили. Маю те зробити сьогодні. То зробив. Ще висять на деревах. А ті що впали під снігом. Тож можу лише очікувати кращої погоди. Хоч в якому сенсі.

 В сховищі мишкам їсти дати. Там стратифікуються різні насіння. А це для мишей рай. Тож маю берегтись. Бо там стільки всього цікавого вам, шановні садоводи, готується до весни зазеленіти дружними сходами. Уххх! Дав. Їжте.Й більше не просіть.

 Ще щоб натхнення хватило через шар мезлої землі понакопувати її в відра. Мав би в котельні собі додаткову роботу. В контейнери потрібно багато чого розсадити цікавого садівничій спільноті. Весною все не вспіватиму зробити. Я зимою не вспіваю… Он вже яке число на календарі. А я багато встиг зробити з задуманого? Мовчи тихинеько! Бідо. Он сайт на Промі каже що мав за 1500 товарів в продажу в якийсь момент часу. Як не пихтю, а дуже далеко за 700 найменувань так й не можу відновити назад в продаж. Ви спритніщі… Ухекали старого. Розкупляєте швидше, ніж я напрацьовую нове. Нічого! Нічого! Я не здамся так просто. 1500 не обіцяю в наступному сезоні. Я реаліст. Та до тисячі найменувань в каталозі таки спробую наблизитись. Ану! Хто спритніщий? Я? Чи ви? Лише помріяв. Не сьогодні.

 Кухня. Тепер лише за наявності електроживлення.  Маю ловити момент. Собаці їсти зварити. Ну й про себе не забувати. Бідний той буде собачка, як я погано себе почну почувати. Й не тільки він. А за статистикою якісне харчування помножує ресурс людський мінімумм вдвоє. Й навпаки. Погане харчування маєте, діліть своє життя відразу на 2.

Графік подачі електрики не витримується. Тож реагую на реальну ситуцію по мірі її виникнення. Й їсти собаці зварив.

 Й собі запарив домашній трав’яний чай.

 Відварив каструльку курячих яєць. Гарна добавка до щоденного раціону харчування. Беру по одному вареному яйцю до кожної порції першої страви.

 А першою стравою сьогодні буде ідичатина з грибаами, й беконом в овочах. Де з овочів це: кабачки, капуста, помідори, морква, гарбуз, яблуко, цибуля, зелень. Порція мороженої. Й сушену весняну зелень додаю. Кропиву з молодими пагонами хмелю, цвіт клекачки перистої, бузку, акації рожевої, бруньки липи. Ще щось? Не припомню. Вода. Олія. Вісянка. Підкислив сливового агрусово томатним соусом. Спецій, та солі йодорваної дав за смаком. Перша дегустація… А смачно! Й підозрюю, корисно. Стільки окремих складових страви, й в кожній складовій щось унікально корисне моєму організму. Й сумарно корисне бюджету. Адже, чим більше складових в страві, тим меньше кожного з них витрачається. Особливо, якщо це покупна складова. А їх стає все меньше в використанні в порівнянні з загальною кількістью споживаного.

 Багато свого робочого часу витратив на творчий процес. З темою підвищення власної автономності за умови ненадійності спирання на зароблювані гроші. Та повірку того, побаченим в в відео з Ютюбу. Й що прикро. Звідки прийшов,туди й повернувся. Не завжди творчий процес приносить реальну вигоду. Та й такий результат, також результат. Краще «сім раз відміряти»… Ніж йти не вірним шляхом. Погіршуючи свій економічний стан й без того.

 

24. 1. 2026.

 Написав собі план робіт на день.

З Інтернетом негаразди. Одне вантажиться, інше думає. Тож моя присутність в Інтернеті з ранку вкрай обмежена.

 Електрику подали на годину раніше очікуваного. Й подивитись графіки подачі еленктрики сьогодні з ранку не дає. Сайт Енери не відкривається. Пише помилку сервера. Нічого. Користуюсь тим, що маю. Розтопив парафін на водяній бані. Повмокав зимове щеплення персику Посол миру.

 Йду в котельню запаковувати в вологу тирсу вчера привиті рослини.

 Й з ранку  стартує піролізний водогрійний котел. Щоб встигнути якнайбільше прокачати гарячої води через теплоакумулятори в житлі за наявності електроживлення. Зима ж.

 Різати живці. Зібрав врожай приростів та перерізав його на живці з інжирів: Турецького коричневого,

Далматинського,

Медового.

З Каріоптерісу Вайт сюрпрайз.

З гортензії садової Розіта.

Нарізаю живці відразу в розчин перманганвату каліює. Тут тобі й обеззараження й вода. Пийте!

Нарізаного хватило запакувати на один ящик в вологу тирсу. Й відразу відніс в сховище. Мають там дочекатися весни й митого піску. Адже з осені я його не купив. Тож поки що висаджувати їх немає в що.

Вморився. Відпочиваю зміною діяльності.

Гарбуз з веранди  замерзлий порізати порційно, й зморозити до моменту використання. Адже з завтра прогноз погоди обіцяє плюсові температури. Маю поспішати. Щоб не розмерзся безконтрольно й не зіпсувався, як продукт харчуванння. Оце буде мій відпочинок. Беру по одному. Мию. Ріжу. Відділяю очистки від «м’яса». Розфасовую порційно. М’якоть якісну харчову окремо. ЇЇ відразу заклав на зберігання в морозилні камери на місце, що вже звільнилось. Очистки просто поклав на веранді порційно розфасовані на стіл. За прогнозом погоди ця ніч ще буде морозною. Потепління починатиметься з завтрашнього дня. От завра з раку й дам їм раду.

Зварив собаці їсти. Остудив. Погодував.

 Собі запарив домашній трав’яний чай. Все, перша півлітрова баночка домашнього трав’яного чаю закінчилася. Це з другої партії вже намішаних мною окремих складників того чаю.

Неуважний. Коли замішував трав’яну суміш для ДТЧ, прогледів сушану траву тисячолистника. Гарна травка для чаїв збірних. Нічого, ще буде нагода й її використати.

От власне й день тими гарбузами й закінчився.

Було в мене в плані сьогодні ще й прививати. Та на момент часу, що я пишу ці рядки, вже годинник показує без п’яти хвилин на сьому вечора. А хоч сядь, хоч встань. День кудись подівся.

 Правити каталог, вписав в план. Надіюсь що ввечері забезпечать мене для цієї роботи й електикою, й доступам до Інтернету. Поки що пишу з фонариком на лобі.

 Інформувати про пророблену роботу садівничу спілноту у всі доступні способи. Фейсбук.Інстаграм. В групі в Вайбері. Я б з радістю. Та не маю ні найменьшої уяви чи до сну ще матиму ресурси все те робити. Всі ті плани стануть здійсненними як буде достаньо часу подана РЕМ  електрика, й буде при тому доступ до Інтернету.

 Може спробувати відзняти коротеньке відео для Тік току, Інстаграму, Фейсбуку… Навіть просто про зиму. Щоб лишній раз привернути увагу людей до Рорзсадника. Мріяв  сьогодні з ранку. Та не зрослось.

 Зате гарбузи сапас. Важкі. Одного миска глибока з верхом виходила. На довго хватить добаляти собі в харчування цей цінний продукт. Й що очитски, собаку вітамінами порадують. Й немаловажливо, що «безкоштовний». Гарбузи я виростив в себе на грядці. Не купував. Не привозив. Й от тепер думаю, а що краще? Пнутися, продавти щось, ну по дуже скромних цінах. Бо за дорого не куплять. А потім в «тридорога» все необхідне собі купувати за зароблені гроші. Пишу слово втридорога в лапках. Помрійте! Така величина, як дійсно втридорга на тепер хіба існує в літературному застосуванні. От взяти хоча б паливо для транспорту. Там лише податки за нафту, ще навіть не бензин, вже є 70% від її ціни в нафтовиків. Тоді, як буквально дотримуватись цифри, «в три дорога», це мало бути 66.666% податків з ціни кінцевого продукту вже в баку машини за бензин, чи солярку, чи газ, що мене ось зараз повезе. А вони ж, бензин, солярка, чи газ, також не меньшими податками обкладаються на кожному етапі перетворення, транспортування, продажу. Й «вишенька на торті», до всього накрученого ВЖЕ в ціну, + 20% ПДВ в чекові на заправці… Рахував якось за вілної хвилини. Від балди. Без прив’язки до точних цифр по податках. В мене літр бензина, як коштува колись 40 копійок. Так й зараз коштує. Все з верху, що в чеку, то розводняк чистої води.   Тачку садову в руки,  й погнав по садових доріжках врожаї множити, а потім збирати. Порція в 500 грамів, це скоріще максимум, що я в силах за раз з’їсти. То так хіба важко чогось смачнеького на тих три по 500 грамів на добу, за ту ж добу собі в межах присадибного господаства за сезон понавирощувати? З моєю то творчою уявою.

Ото вже на наступну весну настроюю себе по максимуму відходити від покупних продуктів з глобальних торгових мереж. Навіть, якщо щось купувати, то краще в виробника, фермера, малого підприємця. Щоб витрачені кошти пускати по малому колу. То тоді буде шанс, що вони знову до мене повернуться. А як купувати в мережевих гіпемаркетах, то шанс, що в мене за них потім також щось куплять з того Кіпру, чи Кайманових островів, куди скоріще за все вони, мої гроші втечуть, через недолугу податкову політику в країні, шанс той, ну дуже мізерний. Скоріще нульовий. Нуль, це величина велика, чи мала, як ви вважаєте?

 Ура! В 8 вечора подалии електрику. Піролізний котел ще докачує тепла в теплоакумулятор.

 Не надіюсь сильно на графік, якого я сьогодні ще й не бачив. Бо сайт Ененри не відкривався… Тому підкачую в хату тепла щей кондиціонером. Нуууу, це таке. Це зараз на зараз. Теплоємність теплого повітря, це сльози в порівнянні з теплоємністю гарячої води в теплоакумуляторі. Там  хватає тепла на добу. А те що надує кондиціонер теплим є поки він працює. Перестав, й все тепло з повітря забрали стіни. В яких в свою чергу тело забирає безперевно морозне зимове повітря. А в нього в свою чергу, космос. Все в косморс. Є різниця?

Вредий. За наявності електрики в мережі мав працювати б з каталогом на Агробізі. Там роботи, вагон. А я віддав свій вільний час спілкувванню на відстані. Й не пожалкував. Спілкувтися теж для мене є важливо.

Думки , що до міст, де вражена генерація централізована тепла, та електнрики. Переходьте на самозабезпеченя теплом, та електрикою. Встановлюйте будинкові котельні. Де за можливості мають бути газовий, піролізний твердопаливний котел (з частковим забезпеченням паливом від жильців  їхніми горючими побутовими відходами, й деревиною з дач,  в рахунок часткового списання рахунків за комунальні платежі), електрокотел від живлення з сонячних батарей постійним струмом. Без інвертору. Послухайтесь, хоч й не доученого, та таки теплоренергетика. Й буде вам щастя.

 

25.1.2026.

Визначився що варто зробити сьогодні

Огляд стаистики показав, що увага до моїх пропозицій повільно знижується. Прикро. Потрібно щось робити. А не очікувати лише.

 Попрацював над часописом. Вже на сайтах.

 За ранішньої подачі електрики попрацював на кухні.

Зварив борщ. Смачний.

 Варю собаці їсти. Встиг.

Прищіпив персик сорту Концентіно. Але маю сумніви. Щось живці були не надто соковитими, хоча й живі.

Порізав на живці прирости з виногаду без назви сорту, та смачного, синього, лвтнього строку дозрівання. Як вкоріняться прийдеться продавти їх, як пересорт. За нижчою ціною.

Готую до розмноження й бузину золотисту розрізнолистну вкоріненням живців.

Правив каталог на Агробізі. Не багато встиг. Та добре, що взагалі еповернувся до цієї роботи.

Про зроблене розказую в Фейсбуці.

 За денної подачі електрики знову був на кухні.

 Запарив собі домашній трав’яний чай. Аж 5 чашок за раз. Він як є, то я й споживаю.

Далі кулінарний експеримент затіяв. Щось я давно собі не варив галушок. Нагадав. То зараз зварю. Та не простих. Млином в мене сьогодні була кавомолка. Так гарно змолола гречану крупу. Дали на муку змолов сушані грушки. Хотів змолоти ще сушану гарбузу. Та помилково всипав сушану моркву. Ну вже як є. Так дуже хотілось знайти гарне застосвуання зарбузі. Ще одну кавомолку завантажив цвітом сушани бузку, та акції рожевої. Вжжжжик! Мука. Квіткова мука. Ви таке десь бачили?

Добре. Мука є. Замішую тісто. Основою все таки є пшенична мука. Вбив 2 курячих яйці. Добавив муку з гречки, з грушок з морквою, з цвіту акції рожевої, та бузку. Посолив. Здобрив льняною олією. Вимішав гарно. Водою регулюю густину. Гарне тісто вийшло. Лише занадто липне до рук. То я трішки ще всипав муки пшеничної. Й тією ж мукою посипаю руки. Порядок! Можу працювати з тістом.

Закип’ятив воду на індукційній плиті. Не без пригоди. З якогось дива не слухається мене регулятор потужності на індукційній плиті. Що хоче, те й регулює. Погано. Та призвичаївся сяк так. Галушки формую плоскі, як млинці. Щоб швидше тісто проварювалося. Як не як, теплотехнік… Теплопровідність харчів низька від природи. Тож кругом в рецептах пишуть готувати подібне, й по пів години, й по 40 хвилин. Це щоб в середину до центру проварювалося, пропікалося гарантовано. А зроби тоненьким, лічені хвилини процес приготування займає.

Ведуть себе гарно в окропі галушки не розварюються. Тож таки з тістом я вгадав цей раз. Готово. Зварив.

 Перша дегустація. 3 млинчики – галушки порізав на тарілці на кусочки ще. Полив гарбузовою олією злегка. В прикуску з домашнім трав’яним чаєм так гарно мені вони зайшли. Тільки тепер розумію. Що ті висівкові булочки «мандрики» що я зазвичай купую до чаю, лише вимушено мені здавлись смачними з чаєм. От тепер це по справжньому є смачно. Коли є то з чим зрівнювати. От і добре! Експеримент вдалий.

 Другим експериментом борщ з тими млинцями – галушками на обід мій. Й також сподобалось. Й математика гарна. В страві цілий ряд складових не є покупними.

Адже зима збігає, а мої минулорічні заготовки сушаних харчів я лише злека зачепив. Було б дуже не гарно, якби все так й зосталось не спожитим. От від тепер знаю, куди все те можна більшим темпом використовувати, ніж до тепер це робив. Робити муку. Й з нею щось смачненьке, й корисне собі куховарити. А порція моя зостається сталою. Чим більше в ній продуктів не з магазину, тим краща домашня економіка. Я щей про це дбаю. Користуватися грошима по мінімуму.

 Запакував в вологу тирсу нарізані сьогодні живці. Заніс ящик з ними в сховище.

Повмакав в парафін щепи персика Концентіно. Й їх зпакував в вологу тирсу. Стікає над відром лишня волога.

 По Розсаднику за день зробив не багато. Це факт.

 Й не хочу. Знову мене тягне на експерименти кулінарні. А що з такою незвичною мукою можу спекти собі смачного?  Є тема для роздумів. Може ще щось приготую й за вечірної подачі електроенергії.

Ввечері забезпечення електропостачанням було за графіком. Й це добре. Навіть за 2 години можна зробити багато.

Й цих 2 години відпрацював гарно піролізний водогрійний котел.

А я на кухні спробував спекти собі, чи то коржики. Чи  булочки. Одним словам, печиво. Й невдало. От не моє це, випікати щось смачнюще. Але мав спробувати.

 Спілкувався через Телеграм. Хоча підключення до Інтернету було на 3 з мінусом.

2 години з електроживленням пролетіли швидко.

Оплатив за право користуватись мобільним зв’язком Київстару ще 30 днів.

26.1.2026.

Хто рано встає… От і я проснувся рано сьогодні. Й дуже вдало. Глянув в розклад відкючень електрики й був неприємно з дивований. Він сьогодні ще щільніщий. З 6ти ранку й до 10 дня буду без електрики. Далі 2 години лише з електрикою й знові тривале відключення. Знов годину з електрикою й 4 години без… А коли проінформований, то озброєний. Відразу цю обставину собі в планах своїх враховую.

 Швиденько запарив собі ще домашнього трав’яного чаю. Щоб 5 чашок були повні. До чаю в мене ще є що взяти зі вчора. Накуховарив собі гарненько.

 Собаці їсти зварив його ячміний куліш на кісточках з гарбузяним пюре.

Попрацював з ноутбуком.

Ознайомився з статисткою.

Добавив часопис за минулий день на сайти.

Промодерував 3 товари на сайті, що на Аробізі.

 Про цю подію розказав людям в Фейсбуці. На своїх сторінках, в «розповідях». Й від кожної сторінки своєї на дозволених мені Фейсбуком 9 групах, на які підписаний. То в сумі не так вже й погано виходить. 12 локацій де зявилась згадка про існування Росадника. Тричі. Десь, хтось, тай прочитає ті новини.

 Навіть паралельно прослухав, те що рахуєиться, як новини за вчора. Не стомлююсь повторювати, якість «новин» сьогодні маємо закритично низьку

Запакувати в пакет зимове щеплення й поставити на теплу стратифікацію. Зробив.

 Заправити водою малий бризкунчик, щою зволожувати за потореби тирсу в ящиках з зимовим щепленням. Зробив. Й вже почав користуватись.

Вирішив відновити роботу котла водогрійного в своїй хаті. Що може працювати сяк так й без циркуляційного насосу. З пересторогою що до можливого повного припинення постачання електрики через ще більше враження енергосистеми ворогом. Лише на сьогодні  там димаря немає... Він був от там, де на фото під снігом виглядає драбинка. Та з чогось маю розпочинати.

Перший крок. Подивитись до сажі в грубці. «Подивився». Ого! Вигріб 2 повних 12 літрових відрі з одного лючка. ЇЇ не потрібно було трусити. Вона за роки простою грубки сама обтрусилася вся вниз.

Подивитись в комін грубки, чи там чистий газохід. Після того, як там була обвалилась цегла, що тримала минулий комін рівно. Маю на думці, як резерне джерело тепла відновити роботу водогрійного котла в себе в хаті. Він здатен працювати без електрики. Хоча на циркуляцї води без насосу така робота малофективна. Та  є ж грубка прибудована до котла.  Й тоді це великий +. Й на тепер це є неабияка перевага мати живий вогонь в оселі.

 Ото лишне, що подивився. В газоході, на глибині значно довшій довжині моєї руки бачу 2 ценлини що стоять на ребрі, наперекосяк, вочевидь на ще одній цеглині, яка в процесі падіння заклинилась об стіни газоходу. Поки що все. Маю придумати чим ту цеглу дістати.

Почав шукати в Інтернеті. Щось підходяще знайшов. Та запропоновані продавцем щипці для сміття, для людей з обмеженям рухливості, чи втримютоь ту цеглину? З фотографії пристрою зрозуміти мені то важко. Пусту ПЕТ пляшку підіймають. Це вже добре. Бачу на яку ширину може працювати той дистнційний захват.

Різати живці маю й сьогодні. Встиг попрацювати з бузиню чорною білооблямованою.

Та з чубушником махровим Вірджіналь.

Щіплювати розпочав сьогодні троянди. Першою в руки попав сорт англійської троянди Вільям Моріс.

До вечірнього відімкнення електрики встиг ще навіть розтопити парафін. А вже вмокав в парафін прививку з фонариком на лобі. Екстремал. Й нічого! Тримємо стрій! Це не ті ще негаразди, які в силах збити мене з наміченого курсу. В ваших садак ростимуть найкращі квіти з моєї колекції рослин. Й пишними букетами з них ви зустрічатимете наших воїнів переможців, коли ми таки розгромимо ту гнилу прокляту Підаруссію.

Наступний раз за графіком мають ввімкнути електрику в 22.00. Надіюсь все зростеться в наших енергетиків.

 Маю щось тоді приготувати поїсти собі. Вчорашній борщ був смачним. Та закінчився.

 До речі, те вчорашнє «несмачне» печиво я помаленько підїдаю з домашнім трав’яним чаєм. В прикуску з сумішшю муки з грушок, яблук, гарбуза… Й так, коли все разом, то стає доволі таки самчно. «Так можна бідувати». Тож продукти не зіпсував. + отримав досвід. Як робити  не варто.

Є електрика з 22.00. +,-. Спішу куховарити. Приготував собі поїсти індичатину з грибами, й беконом в овочах, й травах з моїх зимових заготовок. Туди пішли: капуста, цибуля, морква, гарбуз, кабачки, зелень порційно заморожена петрушки. Сушені кропива з хмелем, цвіт бузку, та акації рожевої, липові бруньки. Підкислив соусом томатно сливово аґрусовим. Спеції за смаком.

Зварив нову версію галушок з різної муки приготоленої тут же в кавомолці. Ну вже експерементатор! Змолов на муку в цей раз не тільки гречану крупу до покупної пшеничної, а й вісянку. Далі по сушені пройшовся. На муку змолов помідори, сливи, грушки. Трави сушені. Кропиву з хмелем, липові бруньки. Цвіт бузку (а от на цьому й закінчилась перша його літрова банка).  Цвіт рожевої акації. Про щось забув? Про гарбуз сушений забув. 2 яйці курячих використав. Олія лняна. Сіль йодована. В цей раз з розпушувачем тіста. Й з вже мною накопиченим досвідом. Чого більше ніж варто, давати не варто. Що сказати? В цей раз частка покупних складових стала ще меньшою.

 Перша дегустація одного з другим показала життєздатність моїх кулінарних задумок. Зїв з задоволенням.

 Запарив домашній трав’яний чай.

Все! В мене перспектва голодування відступила на відстань однієй великої сковороди.

Щей дещо встиг посидіти в Інтернеті. Й не дарма. Підтвердив оде невеличке замовленя. Дякую! Оптимізм мені ой як потрібен. Навіщось я ж оте все для вас роблю.

Шукав в Ютбюбі підтвердження власній ідеї, як по максимуму обходитсь без грошей в царині конструкційних матерілів. Щось придатне для власного використання таки побачив. Не з першої спроби.

 Ото й на день, що минув дивлюсь з оптимізмом. Нормальний день день був. Якби не гірше. Голова варить. Руки роблять.

 

27.1.2026.

Мій ранок сьогодні розпочався дещо пізніще четвертої години. Проснувся. А електрика є. То я її на повну. Й то бігом. Ну це я загнув!  «Бігом». Як сонна муха. То лише водні процедури вернули мене до тями. От тепер бігом.

Каструльку курячих яєць собі відварив.

Собаці їсти зварив. Куліш ячмінний з кіточками й гарбузяним пюре. Посолив. Посолив? Зається, так.

 Поснідав.

Попрацював в Інтернеті. Каталог. Фейсбук. Й на третій позиції редагування товарів мене зрубав «блекаут». Слово то яке придумали.

 То з шести ранку ще мав можливість подрімати. От вже дійсно, «роблю, роблю, чую, будять.». Розбудив мене вже білий день.

Тож в моїх планах робіт на день має бути місце для:

 Таки завершити роботу по третьому промодерованому товарі в каталозі на Агробізі. В каталозі, так. А в Фейсбуці розказати про те, ну ніяк сьогодні не вийшло.

Запаковування в вологу тирсу нарізаних вчора живців. Зробив. Готово.

 Зробленого зимового щепленя, також в вологу тирсу. Є. Вже в вологій тирсі троянда англійська Вільям Моріс.

 Спроби дістати з каналу димоходу грубки впавші туди цеглини були сьогодні успішними. Ну, не дуже. Одна цеглина була піднята черз верх. Друга впала в низ газового каналу грубки. Є варіанти. Спробувти її таки витягнути  через лючок для чистки сажі. Чи зоставити там в місця, що не заважає потокові диму. Та то потім.

 А зараз з куска поливної оцинкованоної труби монтується новий комін. Виміряні критичні розміри.

Тепер зрозуміло де, що й наскільки потрібно відрізати. А це, саму трубу варто врізати. 5 метрів довжини там не потрібно. В куску листа металу, що закриває отвір в даху хати від старого димоходу під новий димохід готується отвір. Готово!  Труба встновлена на місце. Ще потрібно загерметизувати місця примикання нового димоходу до газоходу цегляного самої грубки скловатою. Й куском тонкої жесті перекорити просвіт між дахом, та власне новим димарем.

 Але мені не терпиться перевірити, чи є тяга. Взяв стару газету. Запалив її, й всунув в лючок для чисткити сажі. Тяга є. Ще й яка!

Подивився до котла. Там  на час його тривалого виключеня з роботи я всі газоходи позатуляв ганчірками. Щоб уменьшити втрати тепла з хати через газоходи з циркуляцією теплого повітря. То тепер їх забрав. Й тут первірив тягу куском газети, що горить. Є!

Приніс з дровника відро рубаних на подрібнювачі гілляк АРТАЛ 80 Б. Д. гілляк сухих. Є чим зробити перший старт водогрійного котла в хаті, що може працювати й без циркуляційного насосу, й одночасно відпрацьованими гарячими ще, топочними газами прогівати й грубку трьохканальну, як не помиляюсь.

 Бо щось мені здається, ворог наш, заявлені прогнозом погоди, 20ти  гадусні морози використає, як зброю, добивши наше мережеве електроживлення. А за температури навіть в +5 градусів за Цельсієм вже наступає смерть від переохолодження… Не дочекаються! Самі всі виздихають раніще.

Та спочатку таки варто завершити монтаж нового димаря його герметизацією в перечислених мною місцях. А саме, в місці примикання до грубки, й в місці проходу димоходу через дах.

Скловатою зачеканились  нещільності між круглим димарем, й прямокутним газоходом грубки. Тут вже порядок!

 От з примиканням димря до даху гірше. В засніженому домогосподарстві не знайшлось в полі зору куска тонкої жесті придатного для перекриття нею щілин в місті проходу димаря, й листака металу, що закривє отвір від старого димаря. Є склорогожа. Та вона зберігалась на дворі. Просякла водою й замерзла. Брила льоду. Нехай полежить в котельні, розмерзнеться.

 Та та щілина в даху біля комену «не впиливає на швидкість». Тож таки спалив відро рубаних гіллячок. Є циркуляція води в системі водяного обігріву. Є тяга в котлі. Ну, така кількість спаленого палива не прогріла вмить ще грубку. Це лише звучить гордо, відро рубаних гіллячок. А в тому відрі повітря серед них, мабуть, % 70 від всього об‘єму відра, й лише сама деревина на дні відра, як гано все утрамбувати. А ж стінки грубки доволі товсті, тепло відчутне на дотик, пройде через цеглу лише за деякий час. Не в цей раз.

Є моменти. На різьбовому з’єднанні, біля того місця де колись стояв циркуляційний насос, прокапувати почала вода. Варто відтягнути різьбове з’єднання.

 Ще один момент. В котлі я зробав плиту верхню активною. З водяною сорочкою екномайзером. Й без роботи циркуляційного насосу через той економайзер циркуляція теплоносія вкрай ускладнена. Варто усунути цю ваду. Та проти тих цеглин в газоході, що туди були впали, й відсутнього до сьогдні димаря, мені ця задача здається не такою значимою. Подолаю. Хоч в який спосіб. Спочатку поверну на місце насос. Може через нього налагодится достатня циркуляція теплоносія й без самої роботи насосу. А ні, тоді вимкну той економайзер зі загальної схеми нагріву води. Тільки й всього. Головне що основна робота успішно, на диво успішно, зроблена. Тримаємо стрій! Морозом воювати зі мною не вийде.

 

Оцінити маю ще раз сьогодні ситуацію з станом справ в сховищі, де виходять дроти з сонячних панелей. Відлига з ранку… Чи той густий товстий шар інею вже зник? Щоб таки подати постійний струм з сонячних батарей в хату. На електрокотел, й розетку для електроплитки. Бо «ще спитає лютий, хто добре «підкований». Новий прогноз погоди обіцяє старт лютого з двадцятигадусних морозів. Й це тільки старт. Далі ніж за 7 днів мені нічого не пишуть. А без ясного неба таких морозів очікувати марно. Тож є контрміра тим морозам, в мене й без подачі електроенергії з мережі.

Оцінив. Все так же в інеї. Та знайшов саме тих 2 дроти, серед інших в пучку, до яких я вже був приєднував лінію електропередачі для споживаня постійного струму з сонячних батарей. Це добре. Тепер потрібно розібратися, що робиться там, наверху, на сховищі. Адже зараз сонячні батареї скомуніковані на 400 вольт в одне поле генерації. А мені потрібно відновити комунікацію в режимі генерації 2 поля по 240 вольт. А там все в снігу, та щей пройшов льодяний дощ. То, хоча й в тонкому, та ще й льоду. Просто так нічого не побачиш. Та я думаю, це не сама нездоланна перешкода. Шуфлю в руки, й обережно, обережно, той сніжок відкидати в сторону… Картина й проясниться.

Бажано не переставати нарізати живці.

 Не меньш бажано не переставати проводити зимове щеплення. Бо ж наступні літо, й осінь запитають, що я робив всю зиму. Чому такий каталог худенький.

Ага! Поки я мнявся, за вікном вже почало сіріти. От й по дню.

 Ну давай тоді хоч трішки наведу лад в справах за ноутбуком до відімкнення електрики. Яку коли саме мають відімкнути я не знаю. Кілька спроб зайти на сайт Енери давали внутрішню їхню помилку сервера. Захворіла Енера. Щоб її турбували сьогодні не хоче. Але що відімкнення стануться й сьогодні сумніватись не варто.

 Взявся правити часопис. Упссс!!! А на Промі місця зовсім немає в «Статтях», де я пишу свій часопис. Занадто я на їх думку словоохотливий. Мусив продовжувати роботу розпочату за рахунок відкриття ще однієї частини часопису за січень в вигляді нової статті. Не сама велика біда звісно. Та час мій зайняла. Й в цьому Пром інвалід.

Перервався в цій роботі на важливе спілкуваня по Вайберу. Надав консультацію. Сам про дещо розпитав. Отримав нове завдання взнати важливу інформацію про зимостійкість деяких сортів, що можливо зможу весною продати. Тож стимул маю попрацювати якісно.

Щоб цікавіще вам було той часопис читати добавляю фотогафії зроблені сьогодні, недавно. Й давно. От й зараз скинув зроблені сьогодні нові фото з телефону на Вайбер, що на ноутбуці. Потім з Вайберу копіюю їх в папку «Фото». Й вже беру по одній, й обробляю за потреби. Обрізка лишнього неактуального поля. Регулюю розмір формату. Щоб на сторінці фотогафії нові влазили в виділені поля. Підтягую яскравість, де тьм’яно виглядають зображення. А час збігає.

 На цьому процесі й застряг. «Злетів» мій робочий браузер Гугл хром. Як невчасно! Спробував переустановити. Процес пішов. Та не довго. Моє підключення до Інтернету епізодичне. Раз, й вибило. Підключився. Хвилини мабуть не пройшло, знову немає підключення… От власне й все. На цьому моя спроба знову установити Гугл хром перервалася на невизначений час. Так і буде. Відпочину від проблеми зміною діяльності. Поїв. Розпочав мити посуду. На тому мене й застало відімкнення електроенергії. «Не вмер Гаврило, то галушкою вдавило».

 Приємна новина. Оплатили таки вчорашнє замовлення. Якось не комфортно себе почуваю, коли на картці 20 гривень маю на рахунку. Оце дожився. Не помню навіть коли така тісна зима була на заробітки. Хіба що за того розгромного дефолту дев’яностих років.

 З 22.00 подали електроенергію. Котельня працює на мій теплоакумулятор.

Таки завантажив Гугл хром. А от далі ніяк. Майже нічого не хоче завантажуватись. Підключеня до Інтернету вкрай неякісне. Пробую. Й все марно.

 Ні, таки якось працює. Раз я це вам пишу тут. Але не "літає". Та не довго...

28.1.2026.

Сьогодні заспав. З четвертої години ранку починають подавати електроенергію. Й до шостої ранку. Потрібно поспішати зробити багато за цей час. Проснувся. Все добре. Та дав слабинку собі. Ну ще 5 хвилин… Ага. Просипаюсь вдруге, ну може без 20 хвилин шоста. От й все! Лише встиг глянути прогноз погоди. ОГО!!! Прогноз динамічно погіршується. В ті дні, що обіцяли -18, вчора вже накаркали на – 20. А сьогодні за ніч прогноз зниження нічих температур опустили до – 26. Далі будуть зміни? Та мені й того вистачить, щоб сприйняти небезпеку дуже навіть всерйоз. Такий мороз, й відсутність електроживлення, це зброя. Зброя застосована проти мене.

 Тож маю свої плани на день зкорегувати таким чином, щоб майбутні морози зустріти максимально підготовленим наміченими вже мною контрмірами.

Маю спочатку доробити розпочате. Ящик з живцями в вологій тирсі занести в сховище.

Зимове щеплення в ящику з вологою тирсою в котельні без плівкового покриття ящика пересихає. Зволожити додатково тирсу. Одіти в сміттєвий 60 літровий пакет, й забрати з котельні в тепле, та більш прохолодне місце на стратифікацію.

 Подивився я на ті ящики, й передумав їх ховати. Там ще багато вільного місця. От чимось їх довантажу. Тоді сховаю. А погода сьогоднішня їм не зашкодить побути на дворі. Відлига.

 А далі маю продовжити роботи по забезпеченню протидії можливій загрозі переохолодження хати за сильних морозів, й одночасному можливому повному відкюченню електроживлення.

Що маю зробити першим? Знайти ключ «крокодил». Й за його допомогою демонтувати циркуляційний насос в котельній з незадіяної на тепер гілки циркуляції води через непотрібний в тепрішній схемі водяного обігріву житла з піролізного водогрійного котла теплообмінник.

Далі, встановити той насос  в своїй хаті біля котла, де там раніше був насос циркуляційний.

Витратив купу часу, й не зміг зробити заплановне. Різьбові з’єднання, що мав повідкручувати не піддались з цим інструментом, що маю. В іншому місці йде. Тут. Ні. Я й так, я й сяк. А воно ніяк. Але. Але, все що не робиться, все до кращого. То я намітив план робіт з розрахунку, щоб не їздити з дому. Так би мовити, по короткому шляху, для себе. А як подивитись на проблему зі сторони гідравліки водяного обігріву, то найкоротший шлях для неї, а з тим, й найменьший гідравлічний опір для теплоносія, що йде з верхньої плити екномайзера, це якраз той, що мені варто зїздити в Турбів, й купити там необхідне.

Перекомутувати відвід гарячої води на плиті економайзері в більш вигідному в плані гідравлячного опору, щоб

 спробувати там забезпечити якісну циркуляцю нагрітого теплоносія без задіювання роботи циркуоляційного насосу.

 Ото я й про те писав вище. Як куплю в Турбові, надіюсь, що саме в Турбові, а не в Вінниці, необхідної довжини гофровану нержавіючу трубку, тоді й перекомутую потік теплоносія по вигіднішому йому маршруту.

 Зробити гарячу пробу. Й далі за отриманим результатом. Як циркуляція теплоносія через економайзер буде задовільна, братися за підключення електрокотла до живлення постійним струмом від сонячних батарей.

 Ні сьогодні без гарячої проби буду. Та берусь за налагодження подачі постійного струму з сонячних батарей на електрокотел, що в хаті змонтований поряд з твердопаливним котлом.

Спочатку відкидав сніг до самих сонячних батарей. Спина це зробити не дала одним махом. Разів, чи не зо чотири ходив гріти її в котельню, й відпочивати. Та таки добрався. А в чотирьох місцях електрокабелі вмерзли в лід. То я взяв 2 великих пляшки з під олії. Набирав в них по черзі теплу воду, й малим струменем топив той лід. Помогло.

Далі розділив одне генеруче поле на два. Щоб отримати напругу в 240 вольт. На яку розраховані, й електрокотел, й електроплитка.

 Намагався розібратись з кінцями кабелів в сховищі, куди вони всі виведені. Ніби зрозуміло мені де що. Та потім перпровірбю себе тестером електричним.

 А тепер берусь прокладати електролінію від хати  в сховище, куди виведені всі кабелі від сонячної генерації.

 Розібрав  металеву скриньку на стіні хати, в яку виведений кабель від електрокотла. Відєднав його від магнітного пускача за старою схкмою підключеня. Й приєднав до кабеля, що протягнув по існуюючій струні між хатою й сховищем в саме сховище. Все. На сьогодні все. Програму мінімум виконав.

Далі має бути поїздка в Турбів за комплектуючими, щоб завершити розпочате. Особливо це стосується твердопаливного котла з його економайзером плитою верхньою. На мою думку задумані мною міри налагодять там якісну циркуляцію теплоносія. Й все гано запрацює й без насосу циркуляційного.

 А ні, то маю вирішувати питання з відключенням верхньої плити економайзера від схеми нагріву води в котлі. Краще втратити частину ефективності роботи котла. Ніж не мати змоги ним користуватися взагалі. За тих потенційних загроз що можуть бути реалізовані нашим ворогом. Під сильні морози ще добити залишки електроживлення.

Ну, й «по межи дощ, по межи дощ». В цей час встигнути за подачі електрики приготувати поїсти собаці. Встиг.

 Не оставити голодним себе. Ні в якому разі! Такий обалдєнній борщ зварив! З м’ясом ідика, та беконом.

Хоч «одним оком» бути в Інтернеті. І щось взати. Й до себе увагу маю привернути садівничої нашої спільноти. Весна ж вже скоро. Не всі знають де їм в свої сади купувати такі гарні рослинки, й за таких унікально привабливих умов. Крок в сторону,  й переплачуєте в рази. А сьогодні це не жарти. Переплатити навіть вдвічі від можливого. Лише через відсутність інформації, як того можливо уникнути.

 Намагався. Купу часу вбив. А толк мінімальний. Таке не ганане сьогодні підключеня було до Інтернету…

Ну й як ще буде вільний час, поприбирати біля грубки в кухні, й біля котла, після проведених там робіт. Щоб до цієї теми з аварійним теплозабезпеченням вже більше не повертатись. … Розпочав прибирати. Напишу так. Спина моя не дозволяє от так, розпочати, й завершити. Тож розпочати прибирання на кухні вона мені дала. А продовжувати, ні. Але вже добре, що розпочав.

 Й на диво довго не вимикали електрики ввечері. То я ще й посидів за ноутбуком. Дещо поправив стан каталогу на Агробізі. Про що зроблено, розказав в Фейсбуці.

Й схоже ця робота приносить свої, хоч й скромні, та результати. Статистика зацікавленості сайтом на Аробізі повільно зростає. За що й борюсь.

 

30.1.2026.

Що я маю зробити сьогодні? Ага! Знаю що.

Тож давай втілювати те в життя.

 З самого ранку оглянув в Інтернеті цікаві мені ресурси. Зрозуміло. Бачу. Спиратимусь на отриману інформацію обов’язково.

Поїхав в Турбів купити гофровану трубу на гайках. Щоб правильно з’єднати верхню плиту економайзер водогрійного котла, що в хаті, з загальною системою водяного обігріву. Розмріявся! В Турбові навіть не знають що це таке. Всовують «резиновий» бронешланг мені від душу… Маю понести перевитрати. Їду в Вінницю на гуртовий будівельний ринок. Купив там трубку ту. Електропилтку дешевеньку під постійний струм з сонячних панелей. От може якраз нею й відбив, ту мою сьогоднішню транспортну переплату. Бо в Турбові схожі за функціоналом електроплитки вдвоє – втроє дорожі. Купив також автомат на 16 ампер здвоєний. Щоб мати чим вмикати, вимикати подачу постійного струму з сонячних панелей на електрокотел, й розетку єлектроплитки, та ЛЕД підсвітку робочого місця, де буде стояти та електроплитка. Викрутку вузеньку для електромонтажних робіт. Рулончик ізолєнти. Клемну колодку для з’єднання дротів. Ніби й все що мав купити. В Турбові ще скупився. Аптека. Харчі. А це олія не рафінгована, риба морська в двох варіантах. Оселедець матіс, та аргентинка, тушити в томатному соусі. Хліб, мука пшенична, вівсянка. Сир кисломолочний, бекон, куряче м’ясо. Молока пляшку з перших рук. Й взяв № молочниці. Щоб на майбутнє виносила мені молоко по дзвінку. Леза до бритви. Бо вже все. Брийся, не брийся, а в щетині… Й додому! Швидкий перекус оселедчиком Матіс з цибулькою в яблучному оцті з чорним вінницьким хлібом.

Й до роботи. Першою справою біля електрокотла демонтував реле часу, яке втратило свою актуальність за новою схемою підключення електрокола до постійного струму. Зате отримав ще один готовий ввід  з надвору в хату. Ну зробуміло. Викрутку купив ту що потрібно.

 Тепер давай робити те, за ради чого з дому в таку даль попхався. Вкрутив гофровану трубу на місце. Не без пригоди. Виробник дуркує. В трубки 2 різьбових з’єднання. А прокладка в комплекті одна… Щоб ви здорові мені були! Особливо на свою дурнувату голову. Добре, що мав де взяти запасну прокладку. Готово! Холодна проба. Просто відкрив крани. Ніде не протікає. Далі гаряча проба. Загрузив в топку котла обрізки з живців, які я недавно нарізав. А їх назбиралось, хоч й не щільно впакованих, але майже 2 12 літрових відра. Зверху засипав відро гіллячок сухих, перебитих надрібно подрібнювачем гіляк АРПАЛ 80 Б.Д. в свій час. Старт котла з одного сірника.

 А далі ще один експеримент в експерименті. Роботу котла продовжую аболютно сирими дровами, які тут же заготовляю з американського клена, що росте біля садової доріжки прямо з сітчатої огорожі. Й вже не раз обрізався який. Й знов заріс гілляками різної товщини. Садовою пилочкою зрізаю по одній - дві гілляки. Волочу в альтанку їх. Там є монтажний столик збитий з піддонів. Й на ньому тією ж пилочкою на окремі поліна ріжу грубшу частину гілляки. Й садовим сікатором кришу гілочки потоньші. Врожай складаю в відро й ношу до котла. Головне встигнути кожен раз покласти нову партію сирих дрів на подушку з жару отриманого в процесі згорянні попередіх дрів. Так робив довгенько. До поки не зловив гаву. Коли варив собаці їсти, відлучався до ноутбука… А все. Немає жару з низу. Нові сирі дрова не горять. Та мені дость й цього. В хаті тепло. Значна частина теплоакумулятора просто окріп. Грубка потепліла. Це ще онин великий + в загальний енергетичний баланс хати добовий, та грубка. Живий вогонь. Живе тепло. Експеримент видався вдалим відразу за двох параметрів. Так! Моя нова реконструкція котла виявилася вдалою. Як я те й задумав. Він успішно працює без циркуляційного насосу. Це раз. Тож до екстріму з тривалим блекаутом готовий. Ну й як екстрім, то екстрім по повній. На випадок, як сухих дров в дровнику при цьому не хватить, я точно знатиму, що маю запас живучості за рахунок свіжо спиляних дров вручну з дикої непотрібної порослі в саду. Це два.

 Ще встиг запарити аж 5 чашок домашнього трав’яного чаю до млинчиків – галушок, й кисломолочного сиру.

 От й день пройшов. Пишу ці рядки вже з фонариком на лобі за вечірнього відключення електрики.

 Дуже хочеться вірити, що всі мої перестороги, задіяні контрміри, виявляться незатребуваними. Й гігантського тотального нового враження енергомережі України ворогом не станеться на це чергове сильне похолодання. Спрацьовано на упередження. Адже мене для цього вчили багато років. Й я прорахував всі причинно наслідкові зв’язки задовго до їх можливого втілення ворогом в життя. Й вже прийняв відповідні дієві контрміри. А купа народу сидять в холодних квартирах, й гадки навіть не мають, що робити за таких неординарних обставин. А це вже біда. Коли не знають. За + 5 градусів за Цельсієм вже наступає смерть від переохолодження. А промерзлі наскрізь стіни квартири роблять таке переохолодження вкрай ефективним за рахунок, в тому числі, й радіаційного вашого охолодження в льдяних коробках. В зимовому морозному лісі так швидко не замерзнете на смерть, як вдома. Закони фізики.

Людиии! АУУУ!!! Бігом гуртуйтеся! Робіть прибудинкові автономні котельні. На собі первірено. В одне чудове Різдво, в морозний день, вийшов з ладу мій котел. Гарно вийшов. Якісно. Ну і? Вірно прийняте моментальне рішення. Моє!!! Й в межах доби мені привезли мій новий котел. Вже не простий старий слабенький, а піролізний водогрійний потужний новий. Що наганяє температури в теплоакумулятори за лічені години роботи. Встановили. А це було зробити не просто. На котлі запопадливо конструктором були передбачені римболти. Тільки ж підйомного крану я не маю… Нічого. Була б голова на плечах. Важелі. Котки з 50тої труби. Й поїхав, поїхав. Від машини, й в котельню, на місце. Обв’язали трубопроводами. Запірною, розподільчою арматурою, буферним баком - резервним теплоакумулятором. Зробили холодну пробу. Не тече ніде. Всі насоси працюють. Зробили гарячу пробу. Все працює! Витримали збій в роботі котельні добовий теплоакумулятори, які живилися теплом з цієї котельні, в зимову стужу. Там в хатах навіть не сильно було похолодало за той час вже, коли запрацював новий на них котел. Не вірю, що в вас може вийти, довше, гірше. Громада будь якого багатоквартирного будинку  ресурсно, це 100 +, таких як я, чи ще навіть куди більше, на порядок, чи навіть цілі порядки. Варто лише не сидіти, й очікувати, чи то смерті, чи то допомоги «звідкись». Звідки?!! З неба? Смішні! Вас надурили підлі попи. В надії, що щей відспівають. «Безвідходна технологія». Вчіться! Це конгеніально.  Та допомоги з неба не буде.  Й не варто наполегливо очікувати, й відновлення великих ТЕЦ. Їх ворогу повторно знищити, це як «2 пальці об асфальт». Ну майте ж клепочку в голові. Війна ж зараз. І зброєю в руках ворога є все. А наша зброя, це незламна воля до перемоги. Й непохитна віра в перемогу. На всіх фронтах. Відстоїте живучість власного будинку, відстоїте Україну.

31.1.2026.

 План на день. Хотілося б з ним справитись.

Йду в котельню. Ввімкнув циркуляційний насос  на мою хату. В баку теплоакумуляторі з вечора багато гарячої води. Нехай попрацює її енергія на тепловий баланс моєї хати. Й всесе таки з ранку розтоплю ще й піролізний котел. 40 літрів різаних гілляк, й 2 оберемки товстих дров. Це для початку. Туди в топку влазить більше палива. Не так часто варто обслуголвувати. Й для порівння це роблю з вчорашнім моїм експериментом. Коли топив внутрішньобудинковий котел сирими дровами. Й бігав за тим хмизом беззупинно. Все ще приміряюся. Експерементую.

 Далі йду до ноутбуку, дивлюся статистику зацікавленості садівничою спільнотою сайтом на Промі. В чомусь скромний +. В чомусь навіть гарний мінус. Так неоднозначно. Й ні одного нового замовленя на весну за минулу добу. Се ля ві.

Попрацював по покращенню каталогу на Агробізі.

Про що розказав в Фейсбуці.

Зварив собаці їсти.

Зварив собі каструльку курячих яєць.

Потім ячмінного супу. Давно не варив. Це ж так просто. 2 барабольки почистив, покришив. Цибулину, додав трішки моркви, гарбуза тертого на терточці для корейської моркви. Куряче м’ясо. Зелень сушану: липові бруньки, цвіт з пагонами молодими клекачки перистої, кропиву з хмелем, цвіт акації рожевої. Ячмінної крупи всипав зовсім не багато, щоб був таки суп, а не густий куліш. Посолив йодованою сіллю. Кукурму всипав. От власне й весь мій рецепт. А. Ні. Вже в тарілку кришу кожен раз 1 варене куряче яйце, й пучку сиру кисломолочного кидаю. Смачним вдався мені той супчик в цей раз. Залік!

Живців ящик занести в сховище. Заніс. Сніжком щей притрусивши. Весною як знайду.

Попрацювати над подачею постійного струму з сонячних панелей в хату на електрокотел, та розетку для електроплитки. А як запрацює щей підсвітка робочого місця, де стоятиме електроплитка, то взагвлі буде чудово. Такий собі локальний острівець енергонезалежності за світлої пори доби. Мрію. Вже мрію мати. Та цє зроблю точно не сьогодні. Холодно не по дитячому. Я з голими руками на дворі цю роботу просто не з можу зробити. Ловлю зашпари моментально. Вочевидь мій кровообіг вже не такий гарний. А раніше було… ООО! Грязні руки в три заходи снігом помив, й ніяких тобі зашпарів. Ви про що?!! Парують на морозі.

Заявлений графік відключень електрики Енерою не дотримувався сьогодні з ранку. В кращу сторону. Та вже з 12 години дня схоже вони не змогли його порушувати в такому ж плані. Всім електрики генерованої на цей момент часу не хватило.

 Там в новинах розказують, за якісь ще більш від існуючих, негаразди на сьогодні в енергетиці.

 То я вирішив на час відключення електроенергії щей запалити в доманьому водогрійному котлі. Сьогодні вже без екстріму за добуваня в режимі нон стоп сирих гілляк в якості палива. Відро сухих гіллячок перебитих заздалегідь подрібнювачем гілляк Арпал 80.Б.Д. Й ще одне відро рубаних товстих дров. Скажу вам, а з таким паливом також потрібно навчитися призвичваїтися працювати. От пробую. Й схоже в мене то виходить. Температура повітря в хаті до вечора навіть почала зростати. Й це на фоні морозу на дворі, що до вечора тільки стає сильнішим. То ще чого доброго мій котел виграє в піролізного котла право обігрівати мене. За рядом переваг. Піролізний котел вкрай не любить сирих дров. А мій ні. Піролізний котел втраченим теплом гріє котельню. А мій, й ним гріє хату сам, та щей грубкою, тим теплом, що в піролізному котлі вже на шляху до космосу, як тільки втікло в димову трубу. Ще якісь причини маю шукати? Подивимся. Поки що все в режимі порівняльного експерименту.

 Зимове щеплення. Ні. Не сьогодні. Без натхнення. Чи я то вчора перебігав з тією пилочкою по гілляки в сад. А сьогодні по всенькому тілу щось, як то крепатура. М’зи легенько щемлять в мене всі.  Дивний маю стан. Лінивий. «Не зачіпайте».

 Нарізати живці для подальшого їх вкорінення. На багато не замахуюся. Зробити за день хоча б щось. Один маленький крок. От як написав, то так й вийшло. Перерізав на живці прирости чубушника №1 що росте першим від бувшого ставка.

 Зняти покази з електролічильника й ввести їх на сайт Енери в власний кабінет. Готово. Ого! Гарненько так використано електренергії за місяць. що минає. Маю нагоду проаналізувати, як можу зменшити витрати покупної, не дешевої сьогодні, електрики.

 Оплатити за Інтернет на місяць вперід, маю не забути. Травлялось. Ні. Не забув. Взавтра буду з Інтернетом.

 Позамітати в хаті хоча б, якщо чогось більш путнього робити бажання немає. Позамітав.

 Чи це вже вечеря? Чи підвечірок. Одним оселедчиком матіс з цибулею в олії й яблучному оцеті. До чорного вінницького хлібу. Скромно. Та зі смаком.

Порційно позаморожувати м’яса, бекон, сир кисломолочний маю. Добу в холодильнику лежать. Це як подадуть електроененергію сьогодні ввечері в Конюшівку маю зробити обов’язково. Подали. Організуався. Зробив. Тепер мені м’ясів, бекону, сиру, хватить на гарну кількість днів. Що не створюватиме стимулів виїджати з дому через них. А це горші спвіствні сьогодні з вартістю самих тих продуктів харчування.

 Передивився ящики з зимовим щеплнням. А ті, що зроблені першими можу взавтра носити в сховище до весни на холодну стратифікацію. Тож процес пішов.

 Випробував свою нову електроплитку. Ні. Не на постійному струмі з сонячних батарей, поки що. З мережі брав електрику в цей раз ще. Закипя’тив чайник води. Що сказати? Та нормальна плитка. Й нічого, що лише на 1 кіловат потужності. В припустимих межах часу той чайник закипів.

 То я щей 5 чашок домашнього травйяного чаю на тому кип’ятку собі запарив.

 Ще ввечері одни товар на сайті покращив в його інформаційно доступному статусі.

Й про подію цю розказав людям в Фейсбуці. По крапельці, по крапельці…

 Й це дає свої результати. От пані вже й зробила замовлення одне. Підтвердив. Проконсультував, щодо строків виконання. Вже й оплатила. То й добре. Бо в мене на картці знову  було пусто після минулої поїздки з дому. Гроші, як вода.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.