1.10.2025.

 Дощ не перестає. Ріденький, та зате неспішний. Дуже навіть добре. Нехай йде. Все в користь.

План. Написав план.

 Ранок пішов на пакування посилок. Готово!

 Є ще вільний час.

Виготовив, й розставив ламіновані таблички по грядках в телиці №2, з назвами тих рослин, що там стоять. До тих маленьких пластиколвих бірок, що вже є в ящиках. За ради того, щоб можна було зчитувати найменуваеня з висоти власного зросту. Правда, це сьогодні про лише 9 найменувань. Та добре, що й так. З чогось варто було розпочати.

 Гарно порацював в посилторзі. Нові замовленя підтвердив. За яких сме умов такі вигідні ціни нагадав. Важливі моменти агротехніки оговорив. Оплачені змовленя перніс на папір.

 Не обійшлось без прикростей по вже виконаних замовленнях. Одна пані в довільній формі зробила змовлення, яке я прочитав не вірно. Істерика! «Это все вейгела а я что заказывала?!!!!! Де спрея и глицения????» В Карагднє! Ґдє, гдє. «Текст замовленя». Картинка вейгели. З її назвою. Далі дрібнеьким кеглем, блакитним кольром шрифту йде код посилання на сайт. Й ще далі «ці три куща .». Ото як прочитав. Так й виконав. Вейгели, 3 куща. А не мені читати коди посилань. Я ж не ноутбук. Я людина. Нахіба було писати оту маячню. 3 коди на 3 товари в одну стрічку. Це ж до такого додуматись було потрібно. Так від мене заховати своє замовлення. В кодах. Признав. Так. Я винен. ДОБОЙОБ, що прийняв до виконвання таке рагульне замовлення. Дайте № картки, поверну оплату. Чекаю. Поки що немає. Й як це розуміти? Признала таки свою вину? Ні. Винен то точно, що я. Що порушив власні правила. Пожалівши безгамотну особу.

Одна біда не ходить. Пан замовив 3 сорти смородини по 2 штуки. Так й отримав. На відмінно виконане змовлення. Та рослини, що без листя вже були, обізвав сухими. Що по одній бірці на сорт, та кожен сорт в окремому пакеті по 2 штуки, проїгнорував. Зате претензія, що він бачить 3 рослини «не підписані». Вмикай розум. Чому?!! Бо достатньо однієї бірки на окрему назву. Далі логіка. Що в однгому пакеті, то один сорт. Ні, логіка відмовила. Та не зовсім. Далі його хвора логіка заставилас його написати слідуєче: «Соответствует ли заказанным сортам? Есть сомнения.» Образило. Оттак безпідставно обізвати мене шахраєм… Пишу у відповідь «Вітаю. Пришліть будь ласка ;№ картки. Я поверну кошти. Відправляти назад посилку не потрібно. Якщо щось з того виросте наступного року буде вам мій подарунок.» Прощальний. Бо не хочу з такими  недопокупцями надалі мати справи. Маю право! Й скористався вже ним.

 Далі йдуть подяки від адекватних покупців. Чим й надихаюсь. Свій до свого, по своє. З вами й працюватиму надалі.

 Та сьогодні головним, є поїздка з дому. Спочатку Нова пошта в Турбові. Посилки відправив. Посилку отримав.

Й знов не без прикрих пригод. Навіть не вдарив. Просто чиркнув легенько ріжком картонного ящика по краю заднього фонаря найнятої машини. Скло, яке «намертво приклеєне» до корпусу фонаря легко відірвалося. Впало на землю. Й розбилося на 2 частини. Водій задав питання. Хто ремонтуватиме? Я, чи ти? Звісно не я. Тоді гроші… Дав слово. А потім думаю. Та це ж 100 % лохоторн. Розводняк. Там  зубилом, й млолтком потрібно було попрацювати з пів години, щоб так гарно зняти те шкло. А тут мазнув раз по ньому картонкою… Та слово вже дав. Винен. Друге питання. Чи захочу я скористатися за свого житя ще хоч раз його послугами. Ннннда! Не пре мені сьогодні.

За Турбовом, Вінниця. Віддав 2 замовлення з попутно безкоштовною доставкою. Отриав щирі подяки. Далі черга візитів по медичних закладах. Де вперше. А де вруге за результатом проробленої роботи, по стабілізації мого здоров’я. Дивно. Коли складав план, мені здавлись проміжки часу  між окремими подіями завеликі. «Що я цілу купу часу вілного там робитиму»? Як я помилявся! А кругом не встигав. Перша адреса. Не критичне спізнення. Ну, більше 5ти хвилин десь. Далі більше, вже не встигав,  на більше ніж 15 хвилин. Та в межах виділеного на мене часу. Ще далі взагалі прийшлось дзвонити. Й перносити час мого візиту на крок. Ага! А все рівно хвилин на 15+ запізнився, Та добре, що все добре закінчується. Загальні висновки лікарів словами героя мултфільму з мого дитинства такі: «Пацієнт скоріще живий, ніж мертвий» Ото й славненько! Рано мені ще помирати. Дуже ж хочу сильно простудитись на похоронах Хуйла. Чи я не відьмак? Сказавши, що Підаруссія здохне. Зникне! Як роса на сонці.  Ніби й не було. Й не дочекатися того щасливого часу, щоб пересвідчится в вірності мого пророцтва? Це було б квінтесенцієєю несправедливості. Й дочикаюся! Й здохне!

Як не заїхати в Вінницьку реберню? Звісно заїхав. З діток моїх нікого не було.Ні Вікторії. Ні Віталія. Та команда Реберні прийняла мене як рідного. Бо я тай їм й є! Погодували. В дорогу з собою дали вижкий пвкет з реберцями замороженими. Що за їх стандартами на манал не пасують. А мені, в самий раз будуть. Для порядку запитав, скільки з мене за цей смачний комплексний обід? …Нічого. Дякую. Було дуже смачно. Взагалі то я заклади громадського харчування не жалую. Та ви є окреме приємне виключеня. Все надзвичайно смачно. Немає й близько того смаку гидкої столовки. Домашня кухня. Смак домашіх маминих страв. Це неперевершено! Й порція… А мати потрібно не аби яку силу щоб її подолати. Молоці! Ще раз дякую. Й анекдот в тему. Рандянські часи.  Вночі в квартиру одного чоловіка вдерлося КГБ. Перевернули все вверх дном. Позривали дошки в підлозі. Й. Й нічого не знайшли. Поїхали не вибачившись. Виходить хазяїн вранці на поріг. Віддихується від пережитого. А сусід єхиденько запитує. Що? Були? Щось знайшли? Були… Ні. Не знайшли. Бо й шукати було нічого. А то я накапав. Сусід за словом в кишеню не поліз. Відповідає.  Сусіде, в тебе така гарна велика сім’я. Такі гарні дітки. А он отой риженький. Ой який гарний хлопчик. Так от. Ото я накапав. Це я до чого? Гарна команда підібралась в Вінницікій реберні. Тільки щоб все так для них файно склалось, було потрібно, щоб я вчасно, в долеє визначений для того час, взяв, й накапав… Хто це з них зрозумів, великий молодець.Тому вони й команда. Тому так тут й класно завжди. Які бувають дивні причинно наслідкові зв’язки. Аж на генному рівні. Ви не важаєте? То походіть по різних генделиках Вінниці. А потім в Віницку реберню. Різниця є.

 Далі Турбів. Аптека. Гастроном. Додому.

Вдома фурґалом. Собаці їсти зварити. Сам голодний. Фаст фуд сьогодні. Яєшня по грузинськи. А що? Може бути! Цілий ряд сповіщень, замовлень опрцювати… Новини намагався подивитись. 90% маячні. Клікбейту. Та щось  з тих словесних помиїв націдив. Нам важко. Надзвичайно важко. Та ми сильні. Настільки, що часом навіть самі того не усвідомлюємо. Та все буде добре. Ми  переможемо прокляту Підаруссію. Вже перемагаємо. Лише через великий масштаб подій то не всім бачиться. Та я бачу. Навіть більше. Я й не сумнівався. Навіть ще більше.Я те предрік. Бо ж відьмак трішки. Як інкаше? Може й ще більше? Статистика каже, що всі хто мене колись сильно образив, вже мертві. Самі вбилися… Я тут зовсім ні до чого. Не захотіли далі жити й вбилися… А Підаруссія мене, ой як образила, засмутила несказанно, тим горем, що принесла моєму народові. Україні. Рахуєте до цього моменту безваідмовно діюче правило не спрацює? Подивимось. Статистика, це ж не те, що я там собі хочу, чи не хочу. Статистика, це те, що потім можна лише по ній прочитати. Так, чи не так.

2.10.2025.

Дощу з ранку немає. Та погода скоріще притаманна початку грудня, а не початку жовтня. Брррр.

Нічного, складаю собі плани й на таку погоду. Бо як в свій час сказав поет. Всяка погода є благодать. Мені ж творити свою погоду в межах моєї компетенції.

Попрацював в царині посилторгу. Нові замовлення підтвердив. Все буде добре. Якщо в межах оговорених мною наперід умовах, й правилах. Далі закріплюємо наш з вами успіх актуальними консультаціями. Купити мало рослини. Вони  ще довгі роки мають всіх радувати. Тут мій досвій й стає в нагоді. Хто оплатив своє замовлення, тим самим перемістив його на одни крок. Вже текст замовленя на паері. Ще крок. В черзі на виконвання. Ще крок. Й значна частина оплачених замовлень стоять зкомплектованими на дворі. Непогано. Добре. Є рух. Навіть питання відправляти, чи не відправляти стояло на розгляді. Ні. Негаразди з технічним станом машини заставили зайнятись їх усуненнм. А це час. Везти посилки в Турбів на Нову пошту під вечір, однаково, що й в завтра зранку.  Варто буде запланувати відпраку взвтра до обіду. То навіщо тоді турбуватися сьогодні. З ранку й ще щось можна доробити. Поїде тоді більше замовлень. А це краща математика фінансова самого процесу посилторгу. Що є важлииво. Бо часто густо сам процес зїдає стільки грошей, що тільки на нього й роблю. А це є економічний абсурд.

Голодний. Тому спішу на кухню. Саме просте й доситупне, це овочеве разу з м’ясом курки. Чи індика? Я не знаю що я зараз беру з морозилки. Що таам є ще під рукою? Кабачок, морква, помідори, перець солодкий болгарський, селера черешчата, підкислювачем ягоди чорної смолродини. Олія. Вода. Вісянка. А все. Ну все, то все. Й в такій комплектації вийшло смачно.

 А ще на вечерю зварив собі гарбузяну кашу. Гарбузу й грушки відварив в малій кількості води. Блендерм по них пройшовся. Далі кисляк, вісянка. Ванілін. До чашки розчинниного цикорію така кашка навіть гарно заходить я вам скажу.

Собаці й котам їсти зварив. Остудив. Погодував. Ситі. Задоволені. От в них життя вдалось. Ні про що голова не боолить. В природі як? Як доля тобі дозволила  ситно поїсти раз в 3 – 5 днів, то це вже добре. Є різниця?

 Зовсім не багато, в 2 ящики, розсадив рослинки в контейнери Д5.

В котельні мене мухи дістали. Такі активні. Агресивні. А от це марно! Сиділи б собі по кутках, нічого б й не с талось. А так, дав струмінь аерозолю з балончика дихлофосу, й десь йх агресивність відразу пропала. Літом такого не було, щоб мені вони так надоїдали.

Замовив колекцію цікавих сортів троянд. Одночасно перевірю тим на добропорядність нового для мене постачальника колекціних екземплярів в мою колекцію рослин. Як все зростеться, то матиму звідки гарно збільшити асортимент сортів троянд в власному саду. А з тим й в каталозі. Там є чим поживитися. Звісно, якщо то не віртуальний каталог. Й не беруть з однієї купи. Нажаль й такий «бізнес» зараз процвітає.

А моїми рослинами задоволені. Читав сьогодні, й вислуховував, ще низку подяк. Приємно. Дякую. Хочеться й ще чимось порадувати. Ще більш цікавим.

3.10.2025.

Визначився що варто зробити сьогоді. Тай дава те робити.

А сильно не розженесшся. З хати  не випускають нові замовлення. Нічого. Дав їм раду. Персонально кожному покупцеві сповістив, що його замовлення можу виконти. Й за яких саме умов. Ті умови є виписані на сайтах. Та чомусь їх рідко хто читає. А то ой як важливо. Хто погодився на мої умови, допомагаю консультаціями. А хто ні, Все ріно так не відпускаю, даю пораду. Своєю рукою позначити замовлення, як відхилене. Й пошукати свого щастя  в ішому місці. Ой! Того щастя, вагон й маленький возик. Лише за ціною саме меньше вдвічі дорожче. Та часто, й ще більше. От таке воно щастя шукати деінде. Коли ось було в руках. Не дешево. Та то вже не мой головний біль. Ось вже оплатили. Відразу переношу замовлення на папір. Все. Далі на двір. Матеріалізувати оплачені мрії садоводів. Майже всі оплачені замовлення, що є на цей момент, встигають бути підготовленими, й запакованими.  То добре. Ще й согодні є шанс їм поїхати. Вже й машина завантажена. Ввійшли. А купка коробок то була чималенька в цей раз.

 Турбів. Відправка. Аптека. Змовлені ліки вже мене очікували. По харчах скупився гарно. Й по списку. Й зверх того. Добре! Є що смачненького зїсти вдома, це куди краще, ніж не є.

 Займався сьогодні й домашнім натуральним господарством. Зібрав ящик яблук. Цього року більше за минулий, рази майже в два. +! Почав збирати волоські горіхи. От тут не радісно. Врожай не зрівняти з минулорічним. Мало вродило.Та трішки меньше половини відра таки за перший обхід назбирав тих горіхів. Зимою, як знайду!

 Мав ще рвати малину. Вже багатенько знов її є на кущах. Та тут, або відправка, Турбів. Або малина. Малина, думаю ніч повисить на кущах. А відчуття боргу перед садоводами не так комфортно мені дасть дожити до завтра. Як перечекати ніч з бажанням зібрати ту малину. Тож поїздка в Турбів виграла цей конкурс першочерговості робіт легко.

 Наіть втиснувся в щільний розпорядок дня з висадкою рослинок в контейнери Д5. 2 ящички. Мало? А я рахую що й так добре. Аби не зупинятися. Крок за кроком. Навіть самим дрібненьким. Й все ріно це той шлях, що приведе до успіху.

Не вдається вимочити тих новоселів в контейнерах Д5 ванні з водою. Ванна є. А води в ній чуть на дні. Докачав. Порядок! Нехай нап’ються добре.

Кухня. Більше для собаки, й котів. Їм зварив поїсти. Сам доїдав вчерашє овочеве рагу, й гарбузяну кашу. Далі, в сухом’ятку. Бо купив собі оселедчика матіас. Цибульки, оцету, олійки. Чорного хліба. Так смачно вийшло. Й самодостатньо. Ні, звісно потім ще чашка розчинного цикорію з булочкою, й домашім кисломолочним сиром. Але то вже було потім. Кожну кулінарну пригоду варто переживати окремо. 2 задоволення, це краще за одне.

 Власне от здається й все, що я встиг зробити з день. А! Ні. №№ ТТНок розіслав покупцям. Зустрічайте! Робіть свої сади квітучими.

Ще ввечері поспілкувався Вайбері, Телеграмі, Вацапі на цікаві мені, вже не робочі теми.

 Новини спробував подивитись. Й знов клікбейт править  світом. Та проявив наполеглевість, Таки щось цікаве познаходив. Важко нам. Важко. Ой як важко.Та є всі признаки, що ворогу кінець! «Бобик здох»! От бачиться мені, що Підаруссія перестане існувати. То воно до того й йде. Тримємо стрій! Щільніше в рядах! Перемога буде за нами.

4.10.2025.

 План робіт на день для себе написав. Мені це допомагає в деякій мірі зробити більше, ніж коли просто подумав.

Кухня з ранку. Маю  щось приготувати сабі поїсти. Що? Кажуть в перекладі з оригіналу, слово плов, означає, все що є. То в мене все що є, це слово овочеве рагу. Рагу овочеве буду сьогодні їсти. Й 2 однакових їх не буває. Тож кожен раз їм нову, іншу страву. В велику глибоку сковороду влив не багато олії. Більше води. Й не мало кислого молока. Далі кришу кабачок. Його було мало. Замінюю тертою гарбузою до належного об’єму. Морква, цибуля, помідор морожених порцію дістав з морозилки. Капуста. М’ясо. 4 бадилини селери черешчатої покришив. Підкислення страви зробив потертими двома яблуками. Лишню вологу в себе вбере вівсянка. Це в же тоді й не рагу. Скоріще варіція плову? Як назвати то вторинне. Головне, щоб смачно, й корисно. Й самчно! Й корисно! Вгадав з пропорціями схоже. Бон апетит!

 Ранішній зробив обхід Розсадника. Побачив на свіжу голову стан справ. Якісь думки з'явились. Добре! Й для організму користь, прогулянка неспішна садовими доріжками.

 Малина доспіла знову. Нарвав 4 півлітрових стакани. 4 х 0.5 = 2. Два літри. А це не мало. Зимою як знайду. Навіщо потім переплачувати  за теж в рази, й рази, купуючи щоразу за потреби. + за дорогу… В Конюшівці гіпермркет ще не побдували ж. Жартую. Та не до жартів. В ціні будь якої машини податків більше за цінну самої машини. Й бензин, так взагалі, як коштував за Радянського союзу 40 копійок за літр, так приблизно  стільки й коштує, й на тепер. Все що бачите на ціні написній великими цифрами на АЗС, то податки… З яких потім добрих 90% зкомуниздять ті, хто їх з нас збирає. Моя жаба не рівнодушна до такої математики. Давить на мене. Й все більше задавлює в сторону домашнього натурального господарства.

 Садити в Д5, 0.5 л. контейнери  все, що понаростало за літо. Садив. Жимолость їстивну Німфа в 0.5л контейнери.

Ту ди ж вейгелу Лайм монстер,

Чубушник Сноубель.

Мало. По мало. Скільки прижилось. Та є. Це куди краще ніж не є. Навіть , коли того не по багато.  

О! Задощило. Як й пообіцяв прогноз поголи. Й це краще, ніж не краще. Нехай дощить. Поступлюся. Води в ґрунті обмаль.

 Фото в каталог. Зробив. Не багато. Лише Яблуню Луна. 0.5л контейнер.

 Та бузок Аукубофоліїю 0.5 контейнер відзняв. Вже й в каталозі. Вже й Фейсбукові розповів.

 Ламіновані таблички по списку з грядки. + первірка на наявність в каталозі. В таку погоду?!! Лазити під дощем в болоті, й писати список? Звернувася до дієвого рецепту. Хочеш робити? Ляж поспи, й все пройде. Дійсно. Пройшло. Особливо той час, що мав на цю роботу потратити. Потім. Все потім.

Попрацював на посилторг гарненько. Всі нові замовлення оперативно обробляю. Дозвон. Все в живому спілкуванні. Є! Платіть. Та за от таких умов. А сьогодні здається всі й погодилиь. Ціни, й асортивент унікальний, що зібраний в одному місці, заставляють погодитись на мої умови. Потрібно бути трішки божевільним, щоб сказати, ні. Ні. Альтернативи повно! Та починаючи з + 100% до заявленї мною ціни. Я знаю… Яким має бути стимул йти на таке? Окрім божевілля. Хіба зазомбованість їхніми ж ворогами, що бажають впарити лохам, як вони бачать своїх покупців, хто зна що, по задертій до неба ціні.Тож працюю далі лише з адекатними, мудрими покупцями. Свій до свого по своє. Тут лише свої. Надаю до можливості вигідно їм купити саме ці рослини, ще й консультації  «безкоштовні» до них. З оговркою, лише не безкоштовні, безцінні. Слова дещо схожі. Та сенс в них різнитй. А це ще не аби який +. Вже й оплати пройшли. Переніс тексти замовлень на папір. Та комплектувати сьогдні ті замовлення змоги немає. Дощить, й дощить. Взавтра. Бо ж лише вчера була попередня відпрака. Маю зміною діяльності забезпечти собі відпочинок. Ви не проти? Щоб я був в доброму гуморі, й з бажанням працювати ще краще. То маю відпочивати.

В Фейсбуці випадково натрапив на цікаві мені пропозиції. Відреагував. Замовив ряд цікавих мені, а так думаю, й Вам, рослин. Спочатку це в колекцію. Потім й в каталог. Можите й самі купити там. Та це +, саме мало 120 – 150 гривень за дорогу кожен раз переплачувати вам. По одному найменуванню видзьобувати то там, а то там.

 Власне й все. Такий, біднеький на здобутки видався цей день. Та якби не гірше.

А воно не гірше. З новин взнаю про враження нашими славними ЗСУ ряду важливих тилових мішеней. Від  робочого стну яких дуже навіть залежить можливість фінансувати Хуйлом свою війну проти нас. Що жаба смердяча, все тепліще, й тепліще тобі стає на твоїх болотах? Лови кайф! Та то лише на тепер тепленько. Вода в казані, в якому ми тебе зараз зваримо, все ближче до стану кипіння. Й цей процес тобі вже не під силу зупинити. А з тим жаба стане супом. Мертва жаба! Що й не зрозуміла вчасно, в яку халепу себе загнала цією війною. Мріяло чмо смердяче жити вічно? Де такі дурні тільки беруться?!! Підаруси,  аууу! Підаруси, а ви в одному котлі з своїм вождем, з таким значушчим, «гордим» поганялом, Хуйло… Знаєте тлумаченя того слова? Взнайте. Вам також все тепліще, й тепліще? Ловіть кайф. Все добре! Все буде дуже доборе. Та не для всіх!

 Моя ідея, як знищити прокляту Підаруссію запрацювала. Почули? Чи самі доперли наші керманичі. Егрегор. Ми в егрегорі. Однозачно. Не в деталях моя ідея зараз працює… Та головне кінцевий результат. Тож. Слава нашим непереможним ЗСУ! Все буде добре. Не дешевою ціною. Та все буде добре.

 

5.10.2025.

 Планую робочий свій день. Що надумав зробити, написав.

Обхід.  Зробив охід. Й прогулявся. Й побачив стан справ. Прирівняв його до своїх планів. Зходиться. Так.

 В контейнери 0.5л садити. Все що залишилось в череночних ящиках ще не розсаджене. Так й робив.

 В 5 л садити. Написав. Та не садив.

Фото в каталог. Зробив. Обробив. Застосував. Це про троянду плетисту Нахеглют в контейнерах 0.5л, гранат Гюлоша рожева 0.5л, Гібіскус Флауер тауер вайт, 0.5л.

Тексти табличок , + перевірка чи є в каталозі. Виготовив. Застосував. 20 найменувань. Та двадцята не знайшла місця на листі ламінуючої плівки. Тож на грядці зявилось лише 19 стовпчиків з табличками. Чо дають змогу прочитати назву рослин, що відамсані, з висоти влвсного зросту.

 Малина. 3л (6 порцій х 0.5л). Гарний результат. Зважаючи на минулі мої «досягнення». Порційно заморожу. Буде чим зимої й на скільки хватить після зими, збачачувати свій раціон харчування.

 Сушарка. Зчистити минуле сушіння з решіток. Дати тому раду. Подумати також, чим знову завантажити сушарку. Виноград? Гарбуз? Поки що мене хватило замочити, й відмити решітки від залишків того, що сушилось до цього дня. Нарав 2 5ти літроих відерця винограду.

 Кухня. Зварити яйця. Зварив каструльку курячих яєць. Як є зварені, я їх й звстосоовую в приготуванні їжі. А ні. То ні. Тож нехай краще постійно будутьвареними під рукою. Зварив.

 Посилторг. Замовленя обробляю по мірі їх надходженя. Підтверджую. Умови нагадую. Консультую. Оплачені беру в роботу. Не оплачені мають право почекати 3 доби. Потім мені цікавіще попрощатися з їх авторами, ніж далі мати з ними справи. Адже, зробити замовленя, й забути про нього, це прояв неповаги. Рахую. Я того не заслужив.

6.10.2025.

План. Є план.

Обхід. Відбувся.

Садити вконтейнери 0.5л. Садив.

Фото в каталог. Лише в планах.

 Список табличок. Мав зробити.

 Сушарку запустити. Виногад. Гарбуз. Ні. Не сьогодні.

Посилторг. Відпрацював по нових замовленнях.

 Відправка? Була деяка невизначеність. Та сповіщення про те, що мені прийшли посилки розставили все по своїх місцях. Відставляю все намічене на сьогодні. Вибігав по грядках всі замовленя. Зкомплектував їх. Вже запаковані. Вже везу в Турбів на Нову пошту. Відправив. Собі посилки отримав. Це колекція нових сортів троянд. Які? А от розсаджуватиму їх, по мірі опрацювання, сповіщатиму назви сортів. Та маточники чебреців, сантолін. Маю погану ваду. Розпродати все без залишку. От... Тепер маю тратити кошти, час, купувати маточники заново.

Купив поїсти. Оселедець матіас, брав його вже тут. Смакувало.  Та перець болгарський солодкий. Закінчувався свіжий. А з морозилки ще жаба давить брати. А так все є.

 Й вже вдома після поїздки нічого значущого не робив. Такий собі вечірній вихідний влащтував. Хіба поспілкувався по телефону. Новинами поцікавився. Кіно подивився. Вже й ніч.

7.10 2025.

Маю скласти для себе план робіт на день. Склав.

 При обході Розсадника перевірив його вірнісьть. Вірно. Аби тепер все встигнути.

Розсадив в сконтейнери 0.5л поділкичебрецю лимонного арієгатного.

Розпочав ділити й розсаджувати відразу в контейнери Д5 та 0.5 л чебець Фредо. В залежності відж розмірів поділок. Надоїло.

 Переключаюсь на висадку колекційних саджанців троянд в контейнери 12 літрів. Гарний спосіб відпочити від тієї роботи, що надоїла.

Вся затія купити нових сортів троянд для майбутнього зимового їх щепленя розпочалась з сорту троянди чайногібридної Омаж а Барбара.

 Але зачепився поглядом за катлог продавця, й не втримався купити ще й троянди: піоновидну Дарк леді.

Піоновидку Касандра.

Піоновидну Корвал експрешн.

Піоновидну Брайдал піано.

Піоновидну Долче Саммерхаус.

Паульсен Амелія рене6санс.

Паульсен Баоморал.

Паульсен Белла

Паульсен Ізабель ренесанс. І не пожалів. Турбуюсь лише за відповідність заявлени сортам. Та думаю наступного літа вони себе покажуть у всій красі. По порції осмокотус 18 міячної дії додав в кожен 12 літровий контейнер.

Кожен етап фізичної роборти розриваю відпочинком за ноутбуком. Що дає можливість мирно співіснувти Розсаднику з його посилторгом. Тож проо посильторг. Нові замовлення сьогодні були. Підтвердив. Пр о умови нагадав. Косультації надав, де було потрібно. Оплачені замовлення вже на папері. Дещо приділив уваги й тим замовленням, що довго без оплати. Хточсь вже сам видалив. А комусь сочевидь маю допомогти я. Та тоді це пряма дорога в ПЖЧС. Пожиттєвий чорний список. Ну… Кожен сам творець власної долі. Я лише зафіксую той стан, которий  був визначений самим автором замовлення. 3 доби, більш ніж достатньо, щоб оплатити своє замовленя, чи відхилити його самотужки. Через певні обставини.

 Проголодався. Тому спішу на кухню. Основноб стравою сьогодні буде овочеве рагу. Багате. Кабачок, капуста, морква, цибуля, помідори, баклажан, перець солодкий болгарський, селера черешчата, солодка кукурудза, м’ясо курки, Ягоди чорної смородини, й шовчовиці (випадково). Паприка мелена. Перець червоний гіркий мелений, італійські трави, прованські трави. Олія, вода, кисле молоко. Й щоб потім та рідина десь поділась. Бож не суп гот ую. Даю порцію вівсянки. В готовій страв її не стає видно, як напиклад ячмінних круп. Тож таки овочеве рагу, а не плов сьогодні.

Десертом був, антидесерт. Сир кисломолочний з часником, спеціями італійськими та, прованськими, перцями меленими гірким, та паприкоюю. До висівкових булочок,  й розчинного цикорію. Й хто казав, що має бути обов’язково на десерт саме десерт. Антидесерт заходить не гірше. Перевірив. Впевнився. Саме те що портрібно!

 Собаці з котами їсти приготував. До порціїї заморожених кісточок додаю чашку ячмінки, й пів чашки вівсянки. + блендером в кашу перебиті овочеві відходи. Гарбуз, морква, капуста. Нічого так собі кулешик вийшов. Всі його їли з не абияким апетитом. Хоч для когось в цьому жорстокому світі життя вдалось.

Отимали посилки з попередньої відправки вже садоводи. Мені подяками відповіли. Не всі. Ще раніше зловив глюк. В такому гарному навіть замовленні, пропустив одне найменування. Звісно жаль! За що двічі вибачився, й повернув гроші. Та сьогодні пані проснулась. Почала хамити, ображати, погрожувати… Чи ти дурна? Чи в тебе блохи? Яж гроші повернув. Вибаченя приніс. Їх прийнято було. Що ще? Блуд, це така  штука цікава, коли він тебе хапає, ти того не помічаєш. На те він й блуд.Тож погрожувати мені, це як сцяьти проти вітру. Помогло? Витрись! Й купуй тепер деінде! Так від тепер це хоча б рази в 2 з половиною дороче тобі все обходиметься. Та щей в різних місцях. А це ще доржче.  Навіть не відповідав. Свій до свого по своє. А ти точно не своя. Добивати, нехай навіть морально, того хто спіткнувся… Однозначно, лише по схемі, «свій до свого по своє». Чужих тут не потрібно.

 Інша пані, постійний покупець, доколупалась до минулої відправки. «Не так було запаковано» Тепер хоч затакуйте «так». Розговорились. Вона десь там купує кожну рослинку  «лише» на 40 – 50 гривень дорожче, ніж в мене. Тому знає як має бути «правильно». Й там  пакуюють її саме «як потрібно», а не в навал, як в мене. Пхи! Так в умовах я ж дав вам вибір. + 800 гривень за годину додаткової праці, й буде вам запаковвано «як ви хочите», а не як достатньо з погляду на сопромат. Щоб все доїхало цілим. В перарахунку на одну рослину, може навіть бути дешевше за + 50 гривень  націнки на кожний садженець в замовленні. Де цна 25 гривень… Рахую таку позицію абсурдною, за умови страхуваня багажу на повну його вартість. Зіпсує Нова пошта полсилку, то й заплатить за те. Та пані виговорилась. Як казав один персонаж, «один раз не підарас». Та як буде спроба другого разу мене почмурити, попрощаємось.

 

8.10.2025.

Щоб щось зробити, спочатку те придумати потрібно. Запланувати. От я й напланував на сьогодні:

Посилторг.   Це на автоматі. Його я придумав для себе ще за часів Радянського союзу. Тепер лише підтримую в робочому стані. Свіжі змовленя оперативно обробив. Про умови нагадав. Консультував часом. Оплачені замовленя вже на паері.

 Тут же й побігав по грядках. Зібрав замовлення. Запаковані. Поїхали. Не всі. Всю пачку замовлень пробігати не хватило часу. Та я в часових рамках. До 7 – 10 днів з моменту зарахування оплати ще для них далеко. Поїдуть  й вони.

А от ті замовлення, що довго були не оплачені не  поїдуть.  З деференціацією. Хтго відхилив своє замовленя, ще має право зробити його коли завгодно. А хто моє прохання проігнорував відхилити, відхилив я. Не проблема зовсім. Для мене. Та за умовами Прому з поганим відгуком про покупця. А я цей інструмент пристосував, як ПЖЧС. Пожиттєвий чорний список. Все. А це проблема. Такеж купити деінде, множте мою ціну, саме мале, на 2.

Часопис. Займає деякий час. Він же анонс. Хто вчитується, знатиме можливий напрямок розвитку каталогу в недалекому майбутньому.

Обхід. Нарешті випхався на двір. Пройшовся садовими доріжками. Спостерігаю за ситуацією в живу. Накладую уявно побачене на задумане. +,-. А скільки всього в резерві маю. Робити, не переробити.

В контейнери 12л розсадив маточні екземпляри сантоліни зеленої й сріблястої. + по порції осмокоту 18 міячної дії в кожен контейнер. Очікую, вже, з нетерпіням на результат.

 В контейнери  д5, 0.5л розсаджував чебрець Фредо. Гарний коефіцієнт розмноження в цей раз. Звісно як всі поділки приживуться. Тут все залежить від подальшої погоди. Ризики є постійно. Та варіантів не маю. Вперід! Й тільки вперід.

На нові пошті маю отримати посилки. Отримав. Не всі, що мені відправили. Щось Нова пошта дала збій. Печалька. Взавтра виходить варто зїздити ще раз в Турбів. Не дешевими стають мої мрії. Мої плани. Зараз така дивна ситуація, «везти, доржче, ніж те, що везти». Зісно. Коли тобі паливо, що вартує від сили 40 копійок за літр впарюють по 50 гривень +. А отриману різницю в ціні просто розкрадають по власних кишенях, хто все це придумав.

«Я хазяїн свого слова. Хочу даю. Хочу назад забираю». Планував же в’ялені помідори в олії споживати рівномірно на протязі часового періоду з початку зими, й до нових. АГА! Спробуйте самі вртиматись від такої спокуси. Коли знаєте, що в вас в запасі така смакота. А взяв сьогодні ввечері, й відкрив вже другу їх баночку. От й наступило ще раз маленьке кулінарне св’ято. В окремо взятій Конюшівці.

 В вайбері прочитав ряд подяк за виконані минулого разу замовленя. Дякую, що таким чином підтримуєте мій робочий настрій. Хвалько й задавака. Ви похвалили, а мене вже пре перевершити самого себе. Що всім буде корисно. Я так думаю. Тож не економте на тому.

Ще є довгий вечір. Можна стільки корисного зробити…Та я вже здувся. Маю право відпочити? Маю! Заробив. Дивлюсь зарубіжний детектив.

9.10.2025.

 А погода все дощова. Не злива. Та з ранку й до ночі дощик неспішний накрапає. Що дуже добре! Природі волога життєво необхідна.

Планом робіт на сьогодні є розпочате перед тим.

Та обхід Росадника з ранку садовими доріжками не є лишнім.

Уваги потребує посилторг.  То ж увагою його й не обділяю. Нові замовлення. Це в першу чергу. Підтвердив. Умови нагадав. Консультації надав. Оплати зафіксував. Вже й на папері оплачені замовленя.

 Дощ, це не злива. Тож витбігав по всіх оплачених на той момент часу замовленях поміж грядки. Виніс всі рослинки з тих замовлень в альтанку.

 Тут вони й були заковані.

 Машина завантаженв вчасно. Їду в Турбів. Нова пошта. Відправка.

Й отримав 2 полсилки. Цікаві сорти плодових на маточні насадження. До тих, що вже ростуть в 12 літрових контейнерах в заливних грядках під хатою №1. Й. Й вкорінені живці чаю. Сміливий крок. Та якщо чай росте в Закарпатті з середини минулого століття, то чому не може рости в Конюшівці? Дорогу осилить ідущий. Не просто його вкореняти, роповів продавець вкорінених живців чаю. Та спочатку ставлю собі за мету освоїти, успішу контейнерну культуру. З зимуванням в моєму сховищі.

 Й окремв хотєлка. Попити чаю з своїх кущів в недалекому майбутньому. «Чай конюшівський крупнолистовий, елітний». Це звісно не відбивна, що звисає краями з тарілки,  аж до підлоги. Та все ж… Якість життя підніме такий чайок в моєму раціоні харчування.

На зворотньому шляху гастроном. Булочки висівкові, хліб. Й всілякі харчові примочки. Як то ванілін, сухі дріжджі, розпушувач тіста, приправа до риби, розчиний цикорій, сушений базілік… А так то в мене все є, щоб смачненько хачуватись хоч до слідуючого літа, не користуючись глобальними торговими мережами.

Гарно піднімають настрій нові подяки. Відразу всюди. Пором. Агробіз. Сайт відгуків №1. Вайбер. Але головне, що перед тим це я Вам підняв настрій своїми росликами. Це куди важливіше. В ці тривожні часи страшної війни мати  дати можливість на що позитивне відволіктись стільком людім, сім’ям, спілнотам однодумців. Чим можу… Такий собі садовий психотерапевт цілитель. Бо ж вбиває не так той метал. Не так вибухівка. Вбиває зневіра в нашу Перемогу. В можливе щасливе життя. Буде віра. Буде все. Й житя. Й Перемога. Й майбутнє України. А з нею й наше щасливе майбутнє.Тож вірте. Ми ще всі так дружно  заробим сильний нежить на тих похоронах Підаруссії. От побачите.  Й тоді не забудьте вспомнити ці слова старого відьмака. Підаруссію здолаємо! Каменя нам камені не залишиться.

10.10.2025.       

 З ночі дощить. То й добре. Підзимний полив від Природи.

 План собі написав.

 Ноутбук. Нові замовленя? Часопис. Опервативно.

Обхід Розсадника. Поміж дощ. Та який там дощ? Так, дощик.

 Садитив контейнери розмірами 0.5л, Д5 поділки багаторічників. Естагон.

 Та міскантус Апаче.

  Вчора не поїхали 2 замовлення. Не встиг їх винести на пакування, до молменту поїздки в Турбів. То сьогодні цю прикрість виправив.  Вже поїхали. Зустрічайте.

А тим часом розпочата підготовка чергового замовлення до відправки взавтра. Викопка рослин з ґрунту, це завжи більш трудоміска робота, в порінянні з похапати рослинки в контейнерах в грядках контейнерних.

Правив каталог. Й на жиль, на цей раз не в +, а в -. Роблю невидимии для покупців продані найменування. Всі? Лише ті, про які помнив.

Мав щастя отримувати подяки.

 Що сказати? Не самий безтолковий день видався. Це звісно за умови, що Природа в цей раз дасть успішно пережити зиму новоселам.

11.10.2025.

 Ще час від часу дощило. Та вже  дещо випогоджується. Це за загальноприйнятими розуміннями. А як на мене, то коли йде дощ, то це саме чудова погода для мене й моїх рослин.

В план робіт включив незавршене з минулого.

Ноутбук. Полсилторг? Фейсбук. Попрацював.

Обхід.  Зробив. Оглянув свої володіння.

 Комплектація замовлень.  Готово! Запаковано. Правда це лише про 2 замовлення. «Сезон»! Та… Поїхали. Зустрічайте.

 Чай розсадити. Розсадив Camellia sinensis. 

 З цих маточних рослин з Закарпаття .

Отримані вкорінені живці чаю китайського при уважному рогляді виявились неблагонадійні. З хлорозом, й навіть некрозоим листя. Тож спробую компесувати  їх негаразди в новому місці. До ґрунту додав 50% об'єму кисого торфу. + сірки порцію з бентонітом. Ну й щоб мапи що їсти, порцію осмокоту 18 місячного. Буду бачити, чи того досить для їх щасливого й довгого життя. А ні, то маю в арсеналі ще контрміри від того хлорозу.

Клени пальмолистні посіяти.  Посіяв. Старт!

Горіхи грецькі зібрати. Зібрав.

 Фото в каталог. Зробив. Та навіть не став обробляти сьогодні їх.

 Бірки на ящики з новоселами виготовити. Мав. Не сьогодні. Але потреба в них гостра. Сьогодні довго блудив в теплиці №2. Шукав потрібне.

Прикоп.  Звісно це питання №1. Все що накопане перед цим з запасом, від тепер в мене в прикопі в одному місці. так зручніще. Відразу пишу покроківочку для себе. Де, що, й за чим в прикопі.

Хватить працювати на Розсадник. Далі натуральне домашнє господарство потребує моєї уваги.

Малину збирати.  3 літри. 6 стаканів Х 0.5л. Морозити? Ні! Сушитиму. 3 літри вмістилось в одну решітку.

 Щоб сушарка не молотила в пусту, довантажив ще її виноградом. Перед тим обробивши його кип’ятком з розчином кухонної соди. Вичитав, що так процес сушки йде швидше, ніж зазвичай.

Кухня. Основною стравою приготував собі овочі з м’ясом курки. Чи індика? Не важливо. Що взяв з морозилки.  Капуста, морква, цибуля, помідори, солодкий болгарський перець, селера черешчата, гарбуза, олія, вода, кисле молоко, вісянка. Спеції.

Окремо відварив яйця курячі. Щоб ті оівочі з м’ясом в прикуску кожен раз з вареним яєчком ласувати.

З десертом пригоди. Вирішив прискорити споживання гарбуза. Зварив його з яблуками. + ванілін. Блендером довів до рідкого стану. Добавив розчин желатину. Вилив отриману суміш в змащену олією салатницю. В холодильнику  чекає на загустіння желатину. А от далі щось пішло не так. Поспішив? Витрусюючи страву на велику пласку тарілку, розірвав її при дні. Вочевидь олія не спрацювала, як я то придумав. Й желатин лише зверху був пружним. А на дні лише думав застигати. Й ще не все. Схоже мало дав яблук. Й сама гарбуза мною вибрана не з самих стиглих. Тож мала смак блідий. Й на ваніліні зекономив. Вже розумію. Трійочка з мінусом. Й то за старання, за спробу. Не за кінцевий результат.

 Тож спішу виправитись.  Друга спроба десерту. Сир кисломолчний, сушені грушки, й виноград, насіння соняха, льону, та гарбуза. Кип’яток. Блендер. О! То це вже дійсно десерт. Так з булочкою й чашкою розчинного цикорію й їм вприкуску два «витвори кулінарного мистецтва». Нічого. Наступного разу спробую загустити агар агаром, й смак придати більш багатий. Маю від чого тепер відштовхнутись. «Досвід не проп’єш».

 

 

 

 

12.10.2025.

План на день написав.

 Ноутбук. Часопис. Посилторг? З ночі 0 нових замовлень. За день одне. Й думаєте я таку ситуацію сприймаю за погану? Ні! Навпаки. Дуже добре. Більше часу віддав собі, Розсаднику.

Обхід зробив. Оцінив поточну ситуацію в домогосподарстві.

 Лимони в веранду перемістив. В очікуванні можливих заморорзків.

 Таблички ламіновані на прикоп й в теплицю №2. Не сьогодні. Хоча тема актуальна.

 Поравити каталог. Й з цим щось не зрослось. В резерві мав весь день цю роботу. Та часу на неї так й не знайшлось.

Садити в контейнери д5, 0.5л.  вкорінені живці підряд  з черночника. +. 2 ящики. Не багато. Та справа не стоїть. В теплиці №2 вільного місця вже зовсім мвло залишається. Щоб хтось мені сказав, що я стільки зможу осилити  за сезон, ні за що не повіртив би. Тож теорія досягнення успіху через малі кроки працює.

 Колсь наймав людей на цю роботу. Та не тепер. Наш дрейф в сторну «європейських цінностей», робить найняту працю абсурдною. Чую, що безробітні вже й за 1000 гривень в день не погодяться працювати. Та що там працювати? Навіть робити вигляд, що працюють. Правда?!! А ви спитали мене, чи я схочу  заплатити  365 000 грвень в рік за якусь одну, дві операції. Щоб потім лише ще ТІЛЬКИ МОЖЛИВИЙ результат його праці добрим десятком операцій власної праці конвертувати в шелестящі купюри? Які от так взяти й віддати… Це ще хто кому тоді винний лишається? Благодійник? Посмиляєтесь! Нехай трактор працює. Він залізний. А сили навіть в самого слабенького, як мій мотоблок, в 37.5 раз більше за якогось безробітного. Й 1000 гривень за це в день? Кіно! Насмішили.

 Тож більше уваги домашньому натуральному господарству. Бо й з покупниими  харчами не все гаразд. Лише 5% з ціни, то заробітки фермера, який для МЕНЕ постарався. Це значить 95% я кожен раз переплачую, купуючи щось собі поїсти. Ну 10 %, що привезли. 20%, що продали. А ще за що? А чи завжди це є доцільно? Ну, якщо якась кориця з Шрі-ланки, то допускаю. Не поїду я туди власною персоною. По ту пряність. Тож мушу переплатити. А багото чим іншим покупним, можна обійтись. Замінюючи харчами власного виробництва. Що й роблю. Вже роблю. Геть пишу в план робіт на день. Це вже не теорія.

Малину зібрати. Сушити. + 2літри. Одна решітка в електросушарці. Й то добре.

Вільне місце в сушарці зайняти гарбузами. Бо ж та купа їх що вродила дуже довго не збережеться. Та й хочу розтягнути врожай до нового. А не в три горла жерти одні гарбузи. Зайняв. Поки що це лише одна решітка. Виноград всихається, аж занадто довго. Щоб його можна було хоча б ущільними.

 Зібрав грецькі горіхи, що нападали за час від останньогго мого збору їх. Не багато. Одне 3х літрове відеричко. Та й це в +. Домашнє натуральне господарство віджимає все більше позицій, й більше, з загального чека в гіпермаркеті. Я ж не їм в три горла. Якщо в раціоні харчування буде щось домашнє, то автоматом не варто щось для того докуповувати. А грецькі горіхи дуже наіть ситні. Й корисні.

 Зібрав медвежий горіх, що ще нападав. То справи з ним не такі вже й смутні. Звісно не рекорд минулого проку. Та ще щось посіяти зможу.

 

 А от минулорічного врожаю горішки мадвежі б’ю. За раз по декілька десятків. Та їм. Просто так. Як не в десерті. Мені свони смакують. Й для бюджету користь. Ото кожен раз в еквіваленті їхньої ваги не варто за щось платити гроші в магазині.

 Посіяв калини гордовину та червону садову. В контейнерах Д5 їх в каталозі немає. А були б, людям яка економія. Не переплачували б в рази. Навіть по моїх цінах. Ану порахую. 60 гривень за рослину в контейнері д12. Й 25 гривень в Д5, це в 2. 4 рази дешевше. А толк практично один. Не було в саду калини. З’явилась. Та грошей ви потратили в два, ще й майже з половиною рази меньше. Як ідея? Вже працює. Більшість купують рослини, саме в контейнерах Д5.

 Кухня. Стушив собі сьогодні морську рибу з цибулею, морквою, та помідорами. + спеції для риби. Навіть нічогенько. Час від часу варто куштувати. Дієтологи радять морську рибу.

Шукаю чим покращиити мій невдалий десерт гарбузяно яблучний мармеладоподібний. Раз до тонкої пелюсточки того десерту натер дрібненько кориці. Раз мускатного горіха. Краще вже смакує. Тож вихід завжди є.

13.10. 2025.

Кожен робочий новий день має розпочинатись від його детального планування. Що й зробив й сьогодні.

  Робота за ноутбуком обєднує: часопис, посилторг, фейсбук, огляд новин. Кожному напрямку вділив свій час.

 Обслужити сушарку.  Готово! Ущільнив те що всохлось.

 Отримав одну півлітрову баночку сушаної малини. 3 літри ввійшло в одну півлітрову баночку. Чи це не чудовий результат? Й скільки зберігатиметься свіжа малина? Не довго. А висушена, хоч рік. Наівть більше.

Вільне місце зайняв новою сировиною для усушуваня. Заготовлюю для максимальноо довгого зберіганя гарбуз.

 Обхід Розсадника зробив вже ближче до обіду. Знайшов собі купу роботи на майбутнє.

А сьогодні…  Садив в 0.5л контейеннери  вкорінені живці. 3 ящики. Не рекорд. Та головне не зупинятись. Чого доброго до морозів  другу теплицю дійду до кінця. Там  вільного місця зосталось зовсім небагато ще. Прикольно! Сам не повірив би що здатен на подібне. Оце вам й дотримуватись теорії малих кроків в досягненні успіху.

Таблички ламіновані потрібні. Розпочав. Вже є назви ряду найменувань на папері.

 Правити каталог. Щось не багато. Та таки робив. Видалив з продажу що продалось. Відновив в продажу Фестуку Блю селект в контейнерах Д5.

Домовився за машину на завтра. Маю зїздити в Вінницю по медичним потребам.

 А щоб не в пусту з дому їхати, готуються оплачені на цей момент часу замовлення. Не багато їх. Але скільки є, нехай їдуть.

 Якось так швидко день збіг. Й що я встиг корисного зробити? Більше про те пишу. Ніж є толку.

14.10.2025.

Є  плани на день.  Починаю їх втілювати в життя.

Зробив огляд інтернет ресурсів задіяних в моїх контактах зі Світом. Прогноз погоди. Сайти Розсадника, Фейсбук. Новини.

Доробив ще одне замовлення.

 Машина.

 Погрузка.

 Турбів, Нова пошта. Відправка.

 Вінниця. Поздавав необхідні аналізи, зробив назначені мені обстеження, для майбутнього візиту планового до лікаря.

 З користю використав те, що я ВЖЕ в Вінниці. Зкупився. Продукти харчування. Й на зараз. Як то різні зерна. Сонях, гарбуз, кунжут, кріп, чіа, нігелла, крупка кокосового горіха… Щось забув? Морська риба різна. Слухаюсь лікаря. Хліб. Булочки. Какао порошок, чорний гіркий шоколад. Крупи ячмінні, й вісянку. … Й на потім. Капуста, цибуля по мішку. Пакет солодкого перцю. Як пройти? Як по 12 гривень за кілограм. Зелень кропу, петрушки, рокет салату рукколи.

 Купив пакувальні матеріали. Скотч, пакети. Мішки. Фасовочні пакети для кухні. Довгенькі. Щоб було зручно зав’язуватии порційно заморожувані хапрчі в них. Ручки, маркери. Папір. Секатор новий. Кухоні приблуди. Тертку для моркви, ніж для очистки овочів в вигряді бртви. Кавомелку. Не для кави. Для спецій.  Молоти з них суміші доманього приготування.

 Аптека.

Ще раз на Нову пошту. Отримав 2 посилки з рослинами.

 Й додому!

 Вдома дав раду перцю солодкому. Чому його мені продали по 12 гривень за кілограм? Бо він вже довго не полежав би в продавчині, що прийняла мудре рішеня. Не дочікуватичся, до поки той перець хіба сімітник готовий буде прийняти. Базар. А продавців в рази більше за покупців. Дочекайся на свого в тій сумній математиці. Помив. Покришив. Порційно заморозив. А відходів  не більше, ніж зазвичай. Дуже вчасно з тим перчиком вийшло. Саме від собачих кісточок сзільниласть половина полички в морозильій камері.

Приїздила наш постійний покупець. Вибрала що хоче в себе посадити. Та доставка буде не сьогодні. Не проблема!  Як Вам буде зручно.

 Й, а хтіла більшого. Тож мені стимул розвиватись. Дякую за вказаний напрямок.

Розвантажив сушарку від готової продукці. Сушану малину зсипав в півлітрову банку. 3 решітки звільнив від сушаного гарбузу.

Й відразу знов гарбузом зайняв вільних 4 решітки.

 Виногад досушуєься на п’ятій рештці. Ще трішки…

 В гарбузяний сезон виграють, й собака з котами. Їм їх куліш варю багатим. Окрім кісточок з Вінницької реберні, й круп ячмінних, й вісяних, + 2 порції мелених блендером гарбузяних очисток. Кайфують! Життя вдалось. Хоч в когось. Бо ж я відповідаю, за тих, кого приручив.

 №№ ТТНок людям сповістив. Зустрічайте! Розсаджуйте. Ростіть. Милуйтесь, насолоджуйтесь, роками, цими прекрасними рослинками, спеціально для вас вирощеними з любов’ю. Й з знанням справи. Що є немаловажливо. Де ще прямо от зараз можите зробити свій вибір з 746 найменувань в одному місці? За цінами виробника. Хто молодець? Я молодець! Бо ж я не  про перекупників. Хвалько, й задавака. Маю право. Бо є чим.

 

15.10.2025.

План. Є план.

Слідую плану.

Обхід. Й не дарма. 2 оберемки горіхів  медвежих в плюсках виніс в альтанку з під дерев.

3 ящики вкорінених живців розсадив в контейнери 0.5л.

Посилторг. Хто не платить, той мені не цікавий. Працюю з оплаченими  замовленнями. Вибігав по грядках. Виніс все необхідне

 Вже й запаковане.

Куховарив. Собаці, котам.

 Собі.

Визначився з машиною на завта. Їду.

16.10.2025.

В значній мірі, що маю робити сьогодні, визначив ще з вечора.

На 8 часов машина стала під завантаження посилками.

 Далі поспішаю на Вінницю.

 Позабирав результати досліджень стану мого здоров’я.

 Й! Ще навіть хвилин з 10 очікував на лікаря. Висновки. Живий. Консультація. Як себе поводити, щоб було не гірше, а ще краще. Дякую. Приємно було бути об’єктом дослідження в руках професйного фахівця.

 Тепер в Вінницьку реберню. Зустріч з дочкою Вікторією. Поспілкувались. Погодувала.

Привокзальний овочевий ринок. Купив таки насіння кропу, в якості приправи. Пакет великий БМВ перцю солодкого болгарського по підходящій мені ціні. Завжи в рядах знайдеться один продавець з тверезою оцінкою стану речей. А мені більше й не потрібно. + 3 літри молока. На кислячок.

Ще на черзі гуртовий будівельний ринок. Тут лише «ризинові» чоботи, й грубі повстяні устілки до них купив. Більше нічого не потрібно. А на більше, й грошей не маю…

 Делівері авто. Поїхала 1 посилка.

В Турбові Нова пошта. Поїхали всі інші посилки.

 Аптека. Виконую, що лікар прописав.

 Гастроном. Хліб. Сир сулугуні, головку. Булочки висівкові, хліб, крупи, мені й собці з котами.

Й додому.

 Обід. Короткий відпочинок з дороги.

 Відварив порцію реберць. Собі м’ясо.

Собаці, й котам на кісточках з тих реберець, й бульйоні, зварив куліш вівсяно пшеничний. З гарбузом.

 Відварив каструльку яєць курячих. Як є відварені, відразу є куди  їх застосувати.

 А я що їстиму? Що швидше. Салат. Нехай буде салат. Помідори, огірки, перець болгарський солодкий, варена солока кукурдза. Це з морозилки. Пекінска капуста, морква, цибуля, гарбуз, батат, часник, яблуко, свіженькими. Користуюсь терткою для моркви по корейськи. Подобається результат. Травою ж не наїсишся. То варене яйце, порцію кисломолочного сиру добавив. Оцет яблучний, олія духм’яна салатна. Сіль йодована. Йод для розуму. Помните? Навіть нічогенький салат вийшов!

 + десерт. Класичний. Сушані: грушки, виноград. З нового врожаю. Зерна льону, соняха, гарбуза. Свіжий гарбуз. Варене яйце. Порція сиру кисломолочного. Побільше какао порошку. Крупка кокосова. Також не пожалів. Окріп. Блендер. Не вгадав. Мало окропу. Ще підлив. Тепер добре. До розчинного цикорію з висівковою булочкою, те що потрібно. Таки десерт.

Далі працюю в межах домашнього натурального господарства. Розвантажив сушарку. Сушані гарбузи до сушаних гарбузів. Маю від тепер сушані маслюки. Не багато. Та для старту в тому напрямку досить. Виноград гарно висох. Хоча й довго сохнув. Всьому є своя ціна. Не хочеш, не їж. В гастрономі тобі завжи продадуть бюджетненько макарони, псевдо сосиску, й кетчуп. "Черпак норма". Ні! Я так дешево не коштую.

 Заповню знову сушарку заготовками на зиму. З того повного пакету солодкого болгарського перцю вийшло повних 3 решітки різаного смужками перцю. Так мало? Одну решітку в сушарці зайняв зеленню: кропу, петрушки, та салату руккола. Ще одну решітку віддав гарбузам.

 Вже зовсім ввечері сповістив №№ ТТНок покупцям.

 Поспілкувався на взаємно цікаві теми. Ми ж однодумці.

 Посилторг був сьогодні, ну дуже скромний.

 Новини? З ними біда. Схоже Ютуб мене визначив, як кончаного тупорилого лошару. Тупорилого – тупорилого.Таке сміття інформаційне мені підсилає… Я й так міняю пошукові слова, й так. Ні. Новин не має. Є один словесений понос.  То гуляйте городами. Подивлюсь якйсь фільм. Й тут мені не вгодили. Декілька розпочинав дивитись. Ні. Краще раніше ляжу поспати.

 

17.10.2025.

З самого ранку намітив для себе план робіт на день. Притому письмово. Це важливо. Якось потім мені ж краще то заходить.

 Ущільнив в сушарці проукти, що готуються зі мною  дочекатись зими, й пережити її ситно, та щасливо. Перемінявши решітки місцями. Що було зверху, й лише злегка усохлось, те на низ. А те що в низу вже майже висохло, те на верх. Ото разом й дійдуть до потрібної кондиції.

 Одну вільну решітку зайняв зеленню черешчатої селери. Щось мені подумалось, що буде непогано мати на кухні саме  суміш сушаної зелені кропу, петрушки, селери, та салату рукколи.

Оглядав інформацію з Інтернету. Нові замовлення є. Мало. Та є. Даю їм хід. Підтвердив. Умови читали? Не всі. То нагадую. Оті ціни, то ото за от тих умов. Чудес не буває. Згодні. Тоді платіть. Заплатили. Хто платить, тому боус. Моя цінна консультація до того ж. Й не знаю що є цінніщим. Покупка сама. Чи поради не неї.

 Тут же й гоуються оплачені замовлення. Чого чекати? Запаковані. Поїхали. Зустрічайте!

Пройшовся садовими доріжками. Оглянув свої володіння, прив’язав до побаченої ситуації свої думки. Плани.

Раз! Й сіянці маклюри вже в контейнерах Д5 та 0.5 л. Вимочую в внні з водою. Далі їх шлях в теплицю №2. Мають врости новим корінням в свіжий ґрунт. Й лише поім добавлю в каталог. Хтось кудить поспішає? Ні. Й я не поспішаю. Всьому  свій час.

 Розсадив в  відра контейнери 12 літрові маточні корені піону трав’янистого Білий лебідь. Осмокот 18 мцісячної дії допоможе їм там почувати себе комфортно. Я надіюсь.

В контейнери поменьше, 5ти літрові розсадив подарунок від пані, що мав з нею справи, 2 корінці сонтрави. Сорт сюрприз. Надіюсь не така, як в мене вже є. А весною побачу, як зацвіте.

 Зібрав врожай винограду. Ще 2 п’яти літрових відерця. Добре.

Вичитав, що з винограду не поганий соус гостренький можна приготувати. А що?!! Це ідея! Може й спробую.

А що зверх того залишиться, знову висушу. Буде чудовий підсолоджувач до моїх десертів. Та це вже не сьогодні. Щось так швидко мені день пролетів. Ніби нічого ж глобального й не зробив.

 А! Ще з куховарив. Овочі з мясом. Тим що з реберець відварених назрізав. Вже працює на мою кухню морозилка. Звідти дістав по порції помідорів, баклажанів, перцю солодкого болгарського, відвареної солодкої кукурудзи. Докришив свіженьких: моркви, цибулі, капусти, яблука, гарбуза, часнику. Приправу мелену в кавомолці, свого приготування застосував: з насіння кропу, меленого гіркого перцю, чорного перцю, коріандру, гвоздики, нігели, тмину, насіння вітексу св’ященного, та сумаху оцтового. Сіль йодовану додаю  вже в тарілку. Так її меньше споживається. Маю тримати баланс. Й багато солі, то зле. Й зовсім не їсти, ще гірше.

 Знову відварив порцію реберець свинячих. М’ясо зрізав й поставив в холодилькик на потім.

Кістки в собачий куліш застосував. Пшенично вівсяний з гарбузом. На тому бульйоні, що варилось реберця.Так всі гарно його їли. Й коти. Й собака. Під ноль. А це в сумі також деякий час зайняло. Ото на те все й день прішов.

18.10.2025.

Визначив для себе, що робитиму в цей день.

З ранку роблю обхід. Й не дарма. Під медвежим горіхом ще знайшов 4 китяхи горіхів, відніс в альтану до купи з вже зібраним врожєм. «З Світу по нитці, бідному на Мерседес».

Висвадив в контейнери 5л 2 сорти гейхер. Їх вже можна було б поділити й зараз. Та лінуюсь. То вже буде мені робота на весну.

Розпочав висаджувати в контейнери Д5 вкоріненці живці тису Фастігіата. На 3 ящики ще натхненя хватило. Далі, ні.  Ну ні, так ні.

Берусь за малину. 2 стакани по пів літри нарвав. Й знову, щось з натхненням моїм сталось.  Воно зникло. Тож такий мізер малини сушити контрпродуктивно. Заморозив її порційно.

Зате з’явилось натхненя зробити виноградний соус. Ловлю момент!  Нарвав порцію винограду, що погірше, покисліще. Десь приблизно половину від того додаю яблук. Часнику грам до 100 начистив, покришив. Варю в якнайменьшій кількості води. + перець мелений червоний. Моя універсальна суміш спецій, сушаний базилік, сіль.

Зварилось. Блендером подрібнив. Дегустація. Цікаво. Навть дуже цікаво.

Та то не дегустація, якщо без основної страви. Тож відварив смужками тоненькими телятину. От тепер то вже дегустація. Тричі дегустував. В варіантах. Що сказати? Час марно не потратив. Смачний соус до м’яса маю. Рекомендую. Мінус ще одна позиція в чекові з гастроному.

 Посилторг. Були сьогодні нові замовлення. Дрібненькі. Та добре, що й такі. Обробив. Вже й на папері оплаченими є.

 За виконані замовлення отримав ряд подяк. Що не може не радувати. Догодив! А ще через рік, два, три, побачите, як я Вам догодив. Бо знаю, що я роблю.

Ввечері підсів на батат. Й навіщо його варити, чи запікати? Він сирим й так гарно смакує. По кражалочці, по кражалочці, й один клубень, з трьох куплених, й зточив.

 

19.10.2025.

Пишу план.

 Розвантажив сушарку. Що куди.  Гарбуз до гарбуза. Перець, вже сушаний, в окремий пакет, й в холодильник. Зкелень кропу, петрушки, селери, салату рукколи втиснув в півлітрову баночку. ЇЇ в шафку на кухні.

 Обхід зробив. Хоча погода тому не надихає. Мокро.

Садити в Д5 контейнери тис Фастігіата. Досадив. Вільне місце в ящику зайняв хебе.

Соус виноградний розфасувати в баночки з під приправ, 7 порцій вийшло. Й заморозити. Лінь гратися з стерелізацією мені щось. Заморозив. Як задумав, так й зробив. Залишком його в каструлі здобрював овочі з м’ясом. Й тут він пасував. Тож ідея робоча, той виноградний соус.

Чистити медвежі горіхи.  Справився. Результат, пів 5ти літрового відра. Й здерті нігті. Потім пустив їх на воду. Пусті всплили. Викинув.

 Посіяти медвежі горіхи. Запланував. Та не сьогодні.

 Збирати малину.  Ні. Не за такої погоди.

Просипати попелом підлогу сховища для дезинфекції.  Переношу цю роботу на завтра.

Розпочати заности в сховище те, що там має зимувати.  Дощем холодним? Ще не зима. Встигну.

Краще щось в хаті робитиму. Кухня? Так. Краще нехай буде кухня. Відварив порцію реберець свинячих. Остудив.  Зняв з них м’ясо.

На кісточках зварив собаці, й котам куліш. Остудив. Погодував.

 М’ясо з виноградним соусом послугувало непоганим обідом. Й тут він показав себе доречним.

Вділив свого часу посилторгові. Відпрацював по нових замовленнях. Підтвердив можливість виконання. Де те було можливо. На яких саме умовах робочими є мною заявлені ціни нагадав. Хто згоден платити, тому безцінна консультація. Оплачені замовлення переношу на папір.

 Дещо вже й запаковане, й поїхало на Нову пошту. А чого очікуваити, коли є попутна поїздка.

 Ввечері №№ ТТНок сповістив.

 Отримав подяки за раніше виконані замовлення.

 Й не лише. Один «пан» за ні за що, на рівному місці, оббрехав на Промі в відгуках. Мовляв, я не чемний. Воно хамло, сказало мені, що от тих біля 1800 подяк на Промі, то мене характеризують, як поганого продавця… Це чемно так сказати?  Щось не сподобалось, не робив би замолвлення взагалі. Це ж так просто. От тепер співпрацюй з «чемнимии», що в рази дорожче тобі все продадуть. Ранене в голову. Все проїхали. ПЖЧС!!!

 Такий собі день по результатах.

20.10.2025.

Що маю зробити для себе придумав.

 Поїсти зварив горохово гарбузяний крем суп. Їсти можна. Та мій організм каже, що таки варто було приготувати йому овочеве рагу. Хотів як краще…

Запарив відразу 4 чашки розчинного цикорію.

Посіяв медвежий горіх. Вистачило врожаю зібраного мною в цей раз на 3 посівних ящики.

Посипав попелом підлогу в сховищі.

Розпочав перености в сховище маточні рослини, що не перезимують в 12л контейнерах на дворі. Нууу. Не рекорд. Та значно краще, ніж зазвичай моя спина дозволяла тієї роботи за раз зробити. Відразу вписую переміщені рослини в карту.

Попрацював на посилторг. Нові замовлення підтвердив. Умови нагадав. Всіх влаштовує. Майже всіх. Кого ні, попрощались. Як то кажуть «а ти походи по базару, поторгуйся».  Оплачені замовлення відразу беру в роботу. Щось вже навіть розпочато комплектуватись.

 Правив каталог. Відмітив продане. Роблячи його не видимим для покупців.

 Знову відварив порцію ребер свинячих. Кості в куліш собачий. М’ясо в тарілку, й в холодильник. Пригодиться на завтра.

Попрацював в Інтернеті. Намагаюсь купити для підзимних посівів деяке цікаве мені насіння. А не все так просто. Щось вдалось. А щось в процесі пошуку.

21.10.2025.

План робіт на цей день собі склав. Причому в писмовому вигляді. Так  потім краще його матеріалізую.

Правлю каталог. Бук, вільха, яблуні ряду сортів, вже в продажу.

Таблички ламінувати. + Розставити. Ага! Який спритний! Лише нарізав папір. Написав назви чоним маркером. Й все. День закінчився.

Заносити в сховище зимуюючі там маточні рослини. +. Доклав першу грядку 12 літровими відрами контейнерами. Й майже доклав по них 5ти літровими контейнерами. Поміж рослин, що в нижньому ряду.

Ремонтувати одиничними плодовими випавші маточні насадженя в 12 л контейнерах. Смеркатись стало раніше, ніж я б зміг приступити до цієї роботи.

Збирати малину. 3 літри! 6 стаканів по 0.5л.

 Ну й відразу покуховарив з нею. Бо ж маю розуміти, навіщо я ту малину рву. Морська риба тушкована з цибулею, моквою, й малиновим соусом. Олійки. Водички. Спеції для риби фабричного фасування. Й моя авторська комбінація спецій. Сіль йодована. Повечеряв, навіть гарненько, такою цікавою стравою з задоволеням. Очікую на реакцію організму. Я ж не сам. Нас ціла команда в одному тілі. Моя свідомість. Мій організм. Й ціла цивілізація мікроорганізмів. Нікого немаю утиснути.

Запарив домашній травяний чай з висушеним на ньому соком вишень, літнього приготування.

Упссс! А булочки висівкові ситуативно закінчились. Оперативно знайшов їм заміну. Зварив гарбузяно яблучну кашу з вівсянкою. Подумав, подумав, ще добавив пучку сушаного винограду. Ну й ситності каші додавало одне куряче яйцє. (Більше в запасі не було). + чашка кислого молока.

Чому так швидко закінчився робочий день на Розсаднику? А кожен етап робіт по Розсаднику переривався етапом робіт в посилторзі. Нові замовлення підтверджував. З врахуванням умов, яким відповідають заявлені ціни. Більшість сприймають такий статус кво за норму. Хтось в офігіванії. Нічого страшного! Купите десь. Там буде по ваших правилах. Та офігіїте в яку ціну вам їх оформлять. Ті ваші хотєлки. Але то вже без мене. Я далі працюю зі своїми. Консультував. Замовленя оплачені переніс на папір. Гарна частина замолвлень вже й підготовлена, запакована, відправлена.

 Ось тільки що сповістив №№ ТТНок.

2 посилки мені прийшло. Купую насіння під підзимні посіви. Лише вскрив пакети з отриманим. Й персвідчився в якісному виконанні замовлень. Нууу. Звісно побачу вже весною ту якість. По дружним сходам.

 

22.10.2025.

Маю на цей день плани.

Пройшовся по садових доріжках. Оглянув володіння. Відредагував побаченим власні плани.

Ще просунувся в переміщенні в сховище з заливних грядок тих маточних рослин, що гарановано під відкритим небом не перезимують.

Деякий час потратив на посилторг. Нові замовлення обробляв. Оплачені замовлення готуються до відправки.

Не оплачені за згодою сторін відхилені. А яке не за згодою, то з позначкою в пожитєвому чорному спмиску. Мені не хочеться ще колись мати контакт з такими людьми. Тому в такий спосіб захищаюсь від негативу.

23.10.2025.

План собі на день написав.

Посилторг. Й з ранку. Й на протязі дня відпрацьовую.

 Обхід зробив.

Заносити в сховище рослини, що не зимують в контейнерах під відкритим небом. Ні. Не сьогодні

Ремонтувати маточні насадження плодових новими сортами. Мав.

 Весь час. Чи майже вісь час, вдняли:

Комплектація нових замовлень.

Пакування.

 Відправка.

 Отримати посилку.Отримав.

 + на зворотньому шляку скупився в Турбові. Хліб. Кості собаці, крупи, олію, оцерт яблучний.

 №№ ТТНок сповістив.

 Власне от й день потратив на це. Був ще вечір. Та я з дороги ніякий.

Лише кухня, вірніще голод, не дає байдикувати по дорослому. На вечерю приготував морську рибу тушковану з цибулею, морквою, малиною. УГУ! Навіть нічогенько повечеряв такою рибкою. Остається ще й на завтра.

 Попити запарив собі домашній травяний чай. З соком вишні висушеним на тому трав’яному чаї. Передбачливо заготовлений мною з літа. Маловато тієї вишні я додавав. Маловато. Але й так добре. Скільтки сьогодні коштує попити чогось гаряченького за одну чашку покупного?

24.10.2025.

Запланував свій робочий день.

Й розпочинаю його з обходу.

Дійшов до каштну їстивного. Побачив нападавші під ним каштани. Звбрав, які побачив. Переніс в альтанку. Врожай цього року скромніщий скромного. Та щось таки є.

Далі розпочав заносити а всховище маточні рослини в контейнерах 12л. Розпочав, це про сьогоднішній день. А взагалі то я вже туди їх дещо наносив.

Надоїло. Змінив роботу на ремонт маточників плодових в 12 л контейнерах, що в заливній грядці під хатою. Висаджую в них нові плодові. + осмокот 18 місячної дії. + зверху по розетці сортової садової полуниці. Мій новий експеримент.

Про все записую в генеральний каталог.

В перервах обробляю нові замовлення. Не густо. Як для такої золотої пори. Та часу відняла ця робота відчутно. Маю кожне замовлення підтвердити. Про умови нагадати. Необхідні консультації надати. Оплачені замовлення на папір перенести. Заплатили ще не всі. Й відчуваю, що й не заплатять. Деяким людям важко сприймати свіжу реальну інформацію. Кожен на своїй хвилі. А в умовах чітко написав. Якщо хоча б щось не подобається, краще купіть деінде. А неподобаєтся окремим унікумам, ВСЕ! Правда? Таки все? Тож краще попрощатись відразу. Якихось 150 – 300% до моєї ціни, й купите собі так, як вим зручніще. А я продаю, як мені зручніще. От тому й така різниця в цінах.

Кухня. Овочеве рагу з телятиною буде сьогодні на вечерю. Помідори, перець, баклажани, морква, цибуля, капуста, гарбуз, солодка кукурудза, малина підкислювачем. Олію добавляю в скромних дозах. Замінюючи її водою. Потім , щоб води було меньше в страві, досипаю вівсянку. Вона вбере лишню воду. Присмачив своїю авторською сумішшю спецій.

 Попити зпрарив ДТЧ. Домашній травяний чай літньої заготовки. Відразу 4 чашки.

 Собаці й котав зварив куліш ячмінно вівсяний на курячих лапках. Стигне.

Не надто був продуктивним день. Та й не проспав його. Тож, може бути.

25.10.2025.

План на день склав. Написав.

Обхід. Знайшов ще пару китях медвежого горіха. Пару жмень їстивного каштану зібрав. «Немає, це ще незначить що немає.»

Посилторг. З ночі 2 замовленя бачу. Спішу підтвердити.

 2 замовленя, що довго не оплатили, й не відмінили самотужки, відхилив я. А це закриває вікно можливостей авторам потім ще раз замовити щось.

 Й на протязі дня заглядав в ноутбук. Він мене без роботи не залишає.

Виноград бланшував в гарячому содовому розчині, й заклав на сушіння в електросушарку. 

Довантажив сушарку горіхами грецькими. Люблю споживати їх підсушеними.

Вділив увагу домашньому натуральному господарству. На протязі року, аж до нового врожаю, це скільки разів через цих, мною відпрацьованих пару годин, не буде в чеках з гастроному роздруковано окремих позиції? Багатенько...

Лише тепер йду на двір носити в сховище маточні рослини, що не перезимують на дворі. Вже розпочав завставляти ними третю грядку в першій кімнаті. А навіть непогано виходить. Однозначно до сильних морозів все сховаю.

Ремонтував плодовий маточник в контейнерах 12. Де замість випавших екземплярів підсаджую нові сорти. + зверху ущільнюю кожен контейнер сортом садової полуниці.

Навряд чи в мене її купуватимуть за ту ціну, що є психологічно мінімально допустимою. Та то буде собі. Поласувати свіженькими ягодами. А не встигатиму зїсти відразу, заморожу порційно. Зимою полуниця смакує по особливому.

Зварив поїсти собаці, й котам. Остудив. Погодував. Порядок! Всі ситі, й задоволені житям.

Ще мав дещо зробити. Та день десь подівся раніше. То нехай хоч так. Все рівно не пробомкав його. Щось корисне таки відклалося на моєму життжєвому шляху й сьогодні.

Прочитав ряд подяк. Приємно усвідомлювати що є комусь потрібним в цей нелегкий час. Садова терапія, то потужний засіб. Не відмовляйте собі в такому доступному способі відволіктись від поганих думок.

 

26.10.2025.

 План робіт сам собі написав.

 Обходом Розсадника розпочинаю свій робочий день. Й для здоров’я корисно, просто прогулятись свадовою доріжкою.

Посилторг конкурує за мою увагу, мій час, з Розсадником. Й куди подінешся. Уділяю увагу посилторгу. Варто час від часу подивитися, чи не має нового замовлення. Є! В живу підтверджую можливість виконання. Та на яких саме умовах. Ці умови є на сайтах. Та хто їх читає? Одиниці. А я по іншому не берусь за цю роботу. Або так. Або вам в іншому місці продаду, й за моїх умов. Хто згоден, тому реквізити на оплату. + корисним бонусом безкоштовні, та вкрай цінні консультації. Й хто хнає, що ви тільки що придбали? Ту рослнку за копійки, чи мій досвід, що перевершує витрачені кошти в тисячі разів своєю споживчою вартістю.

 Вже значна частина оплачених замовлень зкомплектована.

 Носити в сховище все, що не перезимує на дворі в контейнерах. Носив. В 2 заходи. Саме черга дійшла до колекції гібіскусів сирійських.

Й на диво, моя спина тій роботі не заперечувала. Чочеш, то носи. Ага! А голод каже, перевись. Послухався. З голодом сильно не поспориш.

Далі кухня. Основною стравою приготував собі овочі з м’ясом курки та беконом. Де були окремими компонентами: морква, цибуля, капуста, кабачок, гарбуз, помідори, зелень, яблуко, часник, баклажан. Олія. Підсів на нерафіновану. Вичитавши, що в рафінованій олії є залишки бензину розчинника. Навряд чи це є корисно. Спеція універсальна мого приготування. Щось ще? Солив йодованою сіллю вже на тарілці. Моя теорія підтримання балансу, стосовно одночасної шкідливості солі, й її життжво необхідного споживання. Одночасно з дотримання приємного смаку. Варто солити поверх страви. Тоді смаковим рецепторам буде її дость, щоб сказати моїй свідомості, що це смачно. А коли солимо під час приготування, то за явища дифузії сіль розчиняється у всему об’ємі страи. Й на тіж смакові рецептори її потрапляє в тисячі разів меньше. Тож автоматично пересол відбувається в тисячі разів більше за необхідного.

Знову прогавив купити вчасно до десерту висівкові булочки. А це біда? Ні! Ніскільки. Може навіть й навпаки. Варю на десерт гарбузяну кашу. Балансуючи загальний смак щей додаванням яблук, сушаного винограду. Щоб було ситніще + 2 курячих яйця, чашку кислого молока. Ну й якщо це каша, то має бути крупа. Замінюю рис вівсянкою. І вже в варіантах. Прямо по тарілці, раз притрусив натертим чорним гірким шоколадом. Раз посипав бджолиним пилком. А інші рази й так, без нічого смакувало. Таки десерт!

 До домашнього трав’яного чаю літнього приготування. Якого я відразу запариив 5 чашок. Мало соку вишень я висушив на тому чайові. От тепер розумію, що мало. Тож по пучці ягід малини кинув в цей раз в кожну чашку. От тепер смак гармонійним став в того ДТЧ. Домашнього трав’яного чаю. З молодого листя: малини, шовковиці, винограду, вишні, смородини чорної, гінкго білоба, бархату амурського. Трави меліси лимонної, вербейника монетчатого. Може згадати щось забув? Можливо. Та то вже дрібниці.

Таки забув. Згадати про те, що кожна чашка такого чудового напою, це невеличкий мінус в чекові з гастроному. Така собі теорія малих кроків в досягнені успіху економічної незалеженості від голобальної торгової мережі, що має 95%  з ціни товару нам запрпонованого,  через всього лиш одну чашку смачного напою домашнього приготування. Кожен раз.Так не хиленько, бути монополістом. 95%!!! + в моєму випадку,  12 кілометрів до магазину на паливі що по 40 копійок з цінником на АЗС 50 гривень +. Ну й потім назад, додому. Ще раз по стільки. Сюррр. Дикий сюрр. Як там на тій свинособачій мові писав поет? «Где деньги, Зин?»

Ознайомився з рядом подяк, за недавно виконані замовлення. Дякую й вам. Нехай ваші сади квітнуть ще краще. Сади України. Що обов’язково переможе ту гнилу прокляту Підаруссію. Майте віру в нашу неминучу Перемогу. Вона нас робить в сотні разів сильніщими. Й заставляє наших ворогів помирати цілими лавами з відчуттям звірячого страху. Який має на генномум рівні закарбуватися в тих хто таки після цієї війни виживе в тій проклятій Підаруссії. Слава Україні! Смерть ворогам...

 

27.10.2025.

Придумав що маю зробити сьогодні. Що придумав, написав в план дій на день.

 В часопис вписав про події, та звершення минулого дня.

 Обхід зробив. По короткому маршруту. Та й того досить. Маю тепер свіжу уяву, що варто зробити в недалекому майбутньому. Це щоб без паніки. Великі задачі потрібно дробити в своїй уяві на завсім дрібненькі, посильні навіть чахлику, кроки. Й тоді все вдастся.

 Носити в сховище все, що не зимує в контейнеорах на дворі.  Запи сав собі на сьогодні в план. Так. Носив. А що заніс, відразу вписую в карту грядок в сховищі. Й це вже закінчується третя там грядка. Все. В першій кімнаті сховища, що примикає до пандуса, місця вільного немає. Хіба другим поверхом 5ти літрові контейнери на 12 літрові. Першу грядку так вже заставив.

 Сіяти з протуювачем Максимом. Розвів в воді отраву цю. Заправив 2х літровий бризкунчик.

 Й розпочав. Заклав на стратифікаццію каштан їстивний.

Насіння магнолії Суланжа.

Зібрав та посіяв насіння кленів Гіннала, й Польового. Ясену плакучого. Цікаво. Який відсоток сіянців збереже материнські властивості плакучості?

Замочив насіння лавровишні. Взавтра посію. Нехай нап’ються.

 Фото в каталог. Мав робити. Та не встиг. Чи то таке оправдання собі придумав. Як там я кажу часом? Сама краща брехня, то правда. Бо ж дійсно не встиг. А чи хотів? Симптомчик.

 Посилторг віднімає не мало робочого часу. Нові замовлення обробляв. Підтвердження. Умови, консультації. На папір. В роботу. Не як минулими роками. Та часу відняла ця робота відчутно.

Більша частина з них вже й запакована. Й поїхала. Зустрічайте!

 Ввечері №№ ТТНок сповістив.

 То якщо так дивитись на картину в цілому, то й непогано.

Хоча про багато чого міг лише помріяти. Се ля ві.

Намагався взнати новини. Й знову засилля сірого інформаційного шуму. Що його генеруюнь нездари. Клікбейт зашкалює. Старе видають за нове дешевими брехливими прийомчиками. Вже раз озвучену новину кидаються дублювати всі… А як з умовними рефлексами? Ви не подумали, що вони залізобетонні. Потхеньку в мене лише згадка прізвища забрехавшогося диктора викликає алергію. Ні, ні, ні! Йду далі. Та все ж дещо для себе прояснив. Нам надзвичайно важко. З усіх боків. Та все що нас не може знищити, робить лише сильніщими. Таки Підаруссія смертна. Й ми це доводиимо. Крок за кроком. Як вспомню, так здригнусь. Це ж скільки ще кілометрів до того Сахаліну… Чонрий гумор. Для Підаруссії, чорним він є.

28.10.2025.

 Часописом зайнявся з самого ранку. Раз не знайшлося натхнення зробити цю роботу ще з вечора.

 План робіт на день для себе написав. Й це гарно допомагає мені слідувати в досягненні більш великих цілей, через маленькі кроки в їх реалізації

 Кухня. Ото як їсти захотів. А вже немає чого, то відразу берусь куховарити. Я не прибічник магазинного фастфуду. Їжа власного приготування, й смачніща, й корисніша, й дешевша, що немаловажно. Сьогодні приготував собі поїсти овочі з м’ясом, та беконом. Й все з сезонних заготовок по найвигідніших цінах. Помідори, баклажани, перець болгарький солодкий, кукурудза відварена, кабачки, морква, цибуля, капуста, гарбуз, часник, зелень, яблуко, та малина, в якості підкислювача. Олія не рафінована. Спеції мого комплектування. Йодована сіль, вже по страві на тарілці.

Попити маю запарений відразу в декількох чашках домашній травяний чай. Докисляю його ягодами малини свіжозібраної.

 Обхід ранішній, це має бути обов’язково. Й як прогулянка для тіла. Й як прогулянка для мозку. Очі щось побачили. А розум відразу складає це в композицію мапйбутніх дій, зусиль.

Далі носив в сховище 12 літрові відра контейнери з рослинами, що точно не перезимують в них на дворі. В же мав сумний досвід. Більше ризикувати не хочу.

 Посіяв під зиму насіння лавровишні. Зазвичай її лише черенкував. А хто сказав, що сіянці це гірше? А от побачу по результату.

Фото в каталог зробив. Вже й в каталозі нові товари, чи відновлені в продажу. Медуниці: крупнолистна, та Леопард. Меліса лимонна, Арабіс рожевий, Жимолості виткі Гекрота, та рожева. Про що  сповіщаю садівничу спільноту й в Фейсбуці.

Посилторг. Конкурує за мій час. Й так гарненькоо його сьогодні в мене відняв. Нові замовлення підтвердив. Про умови нагадав. Хто готовий платити, тому цінна консультація. Такий собі ботус від Гуменюка. А куди я ті знання подіну? В могилу не заберу. То лохотрон під назвою релігія придумала вам казочку про загробне життя. Веглекислий газ, аміак, компост, що утворюються з мертвогол тіла, в собі не багато знань заберуть. Лише хіба якщо поділитись тими знаннями ще з кимось є шанс їх зберегти. Далі оплачені замовлення переношу на папір. Й в роботу. Хто не згоден з умовами купує десь. Але дорожче. Й тут роздоріжжя. Хто сам відхилив своє замовлення, той може потім вернутись ще в мій каталог. Кого я видалив, ні. Такі правила. Мої правила.

Шукати підщепу для програми  зимового щеплення. Написав собі в план на сьогодні. А проблемка! Ага! Проблема. Рік невдалий. Весняні сходи постраждали від кліматичних аномалій. Тож пропозицій мало. Й по цінах, що за здоровим глуздом. Та… Може й знайшов.

Купив сортові троянди на маточники. Непогану колекцію, як на мене. Чекаю на посилку. Купив сіянці сосон гірських, та ялини колючої для подальшого дорощування в контейнерах вже. Вони в мене були в продажу, та розкуплені без остатку доволі давно.

Йдуть, не перестають, подяки за недавно виконані замовлення. Й за теж одне «фе» прочитав. Пані за «3 копйки» розмріялась купити не розсаду, а кущі з її зріст розмірами, так виходить з логіки побудови речень. Заспокоїв. Десь так з кінця травня зміните своє ставлення до покупки. Це звісно, як посадите ту розсаду, й доглянете належним чином, а не викините, як вам було захотілось.

Малини нарвав 2 літри. Заморозив 4 порції по 0.5 літри. Осінній сад  все ще є джерелом моїх харчів. Воюю, як можу, з кожною стрічкою в чекові з гастроному. Там шаленні переплати торговим глобальним мережам. Скільки не ганяйся, не нздоженеш збільшенням кількості виконаної роботи за гроші. Тож навіщо мені ті перегони? Посидів на лавочці під кущами малини. Погрівся на осінньому сонечку. Отримав естетичне задоволення. Й це все як бонус.

Так ніби день не самий пропащий видався.

29.10.2025.

Визначився, що варто зробити сьогодні.

Звісно продовжив носити в сховище рослини маточні, що гарантовано не перезимують на дворі.

Посилторгу віддав свій робочий час. Обробив нові замовлення. Оплачені замовлення вже в роботі. Під попутну поїздку до Турбова вдалось більшість з низ підготувати, та запакувати. Вже й поїхали. Зустрічайте, №№ ТТНок сповіщаю. Не всім. Одієї квитанції не бачу. Так подзвонив. Варто лише знати, що посилка їде. ЇЇ можна отримати й за власним приізвищем, та № телефону.

 Дещо змінив каталог. Добавивши туди гортензію волотису Полар бір, та бересклет жовтооблямований на штамбі. На більше мого натхнння не вистачило. Осіння хандра? Це щоб я когось на цю роботу найняв, то вигнав би ще в той же день. А від себе куди подінешся?

 «Голод не тітка». Хочу їсти. Тож бігом куховарити. Сьогодні основною стравою буде морська риба тушкована з морквою, цибулею, гарбузом, в томатно малиновому соусі. Забагато дав рідини. Експерементую додаванням вівсянки. Щоб ту лишню рідину вона взяла на себе. Що сказати? А не прогадав. Нормально! Ще стану фанатом кухні з морепродуктів. Книжка ж пише, що в тижень має бути 2 рибних дні. То чого опиратися? Варто лише робити все так, щоб подобалось.

Друга страва, сирний десерт з яблуком, гарбузом. А в другому варіанті, й мрковкою, з додаванням для смаку кожен раз імбиря. Виручає морковна тертка. Форма подрібнених інгриієнтів має для мене не меньше значення, окрім чудового поєднння їх смаків.

До домашнього травяного чаю, таки ще й підкисленого ягодами малини. Та з висівковою булочкою. Саме те! Турбуюсь вже за долю інших моїх заготовок. Морожених, та сушених. Мабуть деякий час вони будуть в запасі. До поки є свіжі яблука, морква, та гарбузи.

Ну дуже біденьким був день на мої трудові досягнення. Та вже є, як є.

 

27.10.2025.

Придумав що маю зробити сьогодні. Що придумав, написав в план дій на день.

 В часопис вписав про події, та звершення минулого дня.

 Обхід зробив. По короткому маршруту. Та й того досить. Маю тепер свіжу уяву, що варто зробити в недалекому майбутньому. Це щоб без паніки. Великі задачі потрібно дробити в своїй уяві на завсім дрібненькі, посильні навіть чахлику, кроки. Й тоді все вдастся.

 Носити в сховище все, що не зимує в контейнеорах на дворі.  Запи сав собі на сьогодні в план. Так. Носив. А що заніс, відразу вписую в карту грядок в сховищі. Й це вже закінчується третя там грядка. Все. В першій кімнаті сховища, що примикає до пандуса, місця вільного немає. Хіба другим поверхом 5ти літрові контейнери на 12 літрові. Першу грядку так вже заставив.

 Сіяти з протуювачем Максимом. Розвів в воді отраву цю. Заправив 2х літровий бризкунчик.

 Й розпочав. Заклав на стратифікаццію каштан їстивний.

Насіння магнолії Суланжа.

Зібрав та посіяв насіння кленів Гіннала, й Польового. Ясену плакучого. Цікаво. Який відсоток сіянців збереже материнські властивості плакучості?

Замочив насіння лавровишні. Взавтра посію. Нехай нап’ються.

 Фото в каталог. Мав робити. Та не встиг. Чи то таке оправдання собі придумав. Як там я кажу часом? Сама краща брехня, то правда. Бо ж дійсно не встиг. А чи хотів? Симптомчик.

 Посилторг віднімає не мало робочого часу. Нові замовлення обробляв. Підтвердження. Умови, консультації. На папір. В роботу. Не як минулими роками. Та часу відняла ця робота відчутно.

Більша частина з них вже й запакована. Й поїхала. Зустрічайте!

 Ввечері №№ ТТНок сповістив.

 То якщо так дивитись на картину в цілому, то й непогано.

Хоча про багато чого міг лише помріяти. Се ля ві.

Намагався взнати новини. Й знову засилля сірого інформаційного шуму. Що його генеруюнь нездари. Клікбейт зашкалює. Старе видають за нове дешевими брехливими прийомчиками. Вже раз озвучену новину кидаються дублювати всі… А як з умовними рефлексами? Ви не подумали, що вони залізобетонні. Потхеньку в мене лише згадка прізвища забрехавшогося диктора викликає алергію. Ні, ні, ні! Йду далі. Та все ж дещо для себе прояснив. Нам надзвичайно важко. З усіх боків. Та все що нас не може знищити, робить лише сильніщими. Таки Підаруссія смертна. Й ми це доводиимо. Крок за кроком. Як вспомню, так здригнусь. Це ж скільки ще кілометрів до того Сахаліну… Чонрий гумор. Для Підаруссії, чорним він є.

28.10.2025.

 Часописом зайнявся з самого ранку. Раз не знайшлося натхнення зробити цю роботу ще з вечора.

 План робіт на день для себе написав. Й це гарно допомагає мені слідувати в досягненні більш великих цілей, через маленькі кроки в їх реалізації

 Кухня. Ото як їсти захотів. А вже немає чого, то відразу берусь куховарити. Я не прибічник магазинного фастфуду. Їжа власного приготування, й смачніща, й корисніша, й дешевша, що немаловажно. Сьогодні приготував собі поїсти овочі з м’ясом, та беконом. Й все з сезонних заготовок по найвигідніших цінах. Помідори, баклажани, перець болгарький солодкий, кукурудза відварена, кабачки, морква, цибуля, капуста, гарбуз, часник, зелень, яблуко, та малина, в якості підкислювача. Олія не рафінована. Спеції мого комплектування. Йодована сіль, вже по страві на тарілці.

Попити маю запарений відразу в декількох чашках домашній травяний чай. Докисляю його ягодами малини свіжозібраної.

 Обхід ранішній, це має бути обов’язково. Й як прогулянка для тіла. Й як прогулянка для мозку. Очі щось побачили. А розум відразу складає це в композицію мапйбутніх дій, зусиль.

Далі носив в сховище 12 літрові відра контейнери з рослинами, що точно не перезимують в них на дворі. В же мав сумний досвід. Більше ризикувати не хочу.

 Посіяв під зиму насіння лавровишні. Зазвичай її лише черенкував. А хто сказав, що сіянці це гірше? А от побачу по результату.

Фото в каталог зробив. Вже й в каталозі нові товари, чи відновлені в продажу. Медуниці: крупнолистна, та Леопард. Меліса лимонна, Арабіс рожевий, Жимолості виткі Гекрота, та рожева. Про що  сповіщаю садівничу спільноту й в Фейсбуці.

Посилторг. Конкурує за мій час. Й так гарненькоо його сьогодні в мене відняв. Нові замовлення підтвердив. Про умови нагадав. Хто готовий платити, тому цінна консультація. Такий собі ботус від Гуменюка. А куди я ті знання подіну? В могилу не заберу. То лохотрон під назвою релігія придумала вам казочку про загробне життя. Веглекислий газ, аміак, компост, що утворюються з мертвогол тіла, в собі не багато знань заберуть. Лише хіба якщо поділитись тими знаннями ще з кимось є шанс їх зберегти. Далі оплачені замовлення переношу на папір. Й в роботу. Хто не згоден з умовами купує десь. Але дорожче. Й тут роздоріжжя. Хто сам відхилив своє замовлення, той може потім вернутись ще в мій каталог. Кого я видалив, ні. Такі правила. Мої правила.

Шукати підщепу для програми  зимового щеплення. Написав собі в план на сьогодні. А проблемка! Ага! Проблема. Рік невдалий. Весняні сходи постраждали від кліматичних аномалій. Тож пропозицій мало. Й по цінах, що за здоровим глуздом. Та… Може й знайшов.

Купив сортові троянди на маточники. Непогану колекцію, як на мене. Чекаю на посилку. Купив сіянці сосон гірських, та ялини колючої для подальшого дорощування в контейнерах вже. Вони в мене були в продажу, та розкуплені без остатку доволі давно.

Йдуть, не перестають, подяки за недавно виконані замовлення. Й за теж одне «фе» прочитав. Пані за «3 копйки» розмріялась купити не розсаду, а кущі з її зріст розмірами, так виходить з логіки побудови речень. Заспокоїв. Десь так з кінця травня зміните своє ставлення до покупки. Це звісно, як посадите ту розсаду, й доглянете належним чином, а не викините, як вам було захотілось.

Малини нарвав 2 літри. Заморозив 4 порції по 0.5 літри. Осінній сад  все ще є джерелом моїх харчів. Воюю, як можу, з кожною стрічкою в чекові з гастроному. Там шаленні переплати торговим глобальним мережам. Скільки не ганяйся, не нздоженеш збільшенням кількості виконаної роботи за гроші. Тож навіщо мені ті перегони? Посидів на лавочці під кущами малини. Погрівся на осінньому сонечку. Отримав естетичне задоволення. Й це все як бонус.

Так ніби день не самий пропащий видався.

29.10.2025.

Визначився, що варто зробити сьогодні.

Звісно продовжив носити в сховище рослини маточні, що гарантовано не перезимують на дворі.

Посилторгу віддав свій робочий час. Обробив нові замовлення. Оплачені замовлення вже в роботі. Під попутну поїздку до Турбова вдалось більшість з низ підготувати, та запакувати. Вже й поїхали. Зустрічайте, №№ ТТНок сповіщаю. Не всім. Одієї квитанції не бачу. Так подзвонив. Варто лише знати, що посилка їде. ЇЇ можна отримати й за власним приізвищем, та № телефону.

 Дещо змінив каталог. Добавивши туди гортензію волотису Полар бір, та бересклет жовтооблямований на штамбі. На більше мого натхнння не вистачило. Осіння хандра? Це щоб я когось на цю роботу найняв, то вигнав би ще в той же день. А від себе куди подінешся?

 «Голод не тітка». Хочу їсти. Тож бігом куховарити. Сьогодні основною стравою буде морська риба тушкована з морквою, цибулею, гарбузом, в томатно малиновому соусі. Забагато дав рідини. Експерементую додаванням вівсянки. Щоб ту лишню рідину вона взяла на себе. Що сказати? А не прогадав. Нормально! Ще стану фанатом кухні з морепродуктів. Книжка ж пише, що в тижень має бути 2 рибних дні. То чого опиратися? Варто лише робити все так, щоб подобалось.

Друга страва, сирний десерт з яблуком, гарбузом. А в другому варіанті, й мрковкою, з додаванням для смаку кожен раз імбиря. Виручає морковна тертка. Форма подрібнених інгриієнтів має для мене не меньше значення, окрім чудового поєднння їх смаків.

До домашнього травяного чаю, таки ще й підкисленого ягодами малини. Та з висівковою булочкою. Саме те! Турбуюсь вже за долю інших моїх заготовок. Морожених, та сушених. Мабуть деякий час вони будуть в запасі. До поки є свіжі яблука, морква, та гарбузи.

Ну дуже біденьким був день на мої трудові досягнення. Та вже є, як є.

 

30.10.2025.

План того, що варто зробити сьогодні для себе написав.

Розфасував порційно, й заморзив бекон, та курячі лапки для собаки. Є запас. Й цеи добре.

 Обхід садовою доріжкою роблю з ранку. Й відчуваю вже на цьому етапі, що навряд чи всім моїм планам  судилось сьогодні збутися. Щось мій опорно руховий апарад занадто хворобливо реагує на холод. От такої! А це ще що?

 Носити в сховище по 2 12 літрових відра контейнери з маточниками троянд я сьогодні не зміг. Ні. Пару відер таки заніс. Одну ходку. Й того виявилоось досить, щоб зрозуміти, що, НІ.

 Сіяти: Бархат, гібіскуси суміш, та видовий. Написав собі в план. А насіння де? Ще на рослинах. Тож лише нарвав ягід бархату амурського. До коробочок з насінням гібіскусів лише подивився. Сортові зелені. Цей рік їм є невдалим. Все. Забули. Видовий гібіскус сирійський в кращому стані. Добре. Маю на увазі.

 Барбариси. Горобину скандинавську. Були в сьогоднішньому плані. Про барбариси помню. Врожай ягід горобини скандинавської зібраів. Не багато. Та й те добре. Скільки є.

Потягнуло продовжувати збирати врожай яблучок з маточного дерева яблуні плакучої червоноплідної. 5ти літрове відеречко на виході. Й це дааалеко не все що вона в цей рік для мене вродила. Розчавив пару яблучок. Насіння гарне. Стигле, виповнене. Тож варто сіяти її багато. Й на мою думку, не лише в якості декор, а й  як майбутню підщепу.

Адже в недавньому намаганні куптити підщепи для моєї програми зимового щеплення бар’єром був не лише дефіцит цього, зазвичай копійчаного товару, а й ціна. Сміття по 4 – 5 гривень за штуку. Якісні відібрані екземпляри по 7 – й більше. Ви жартуєте?!! Самі на них защіплюйте за такої ціни. А потім намагайтесь самі й продати. Я своєму клубові постійних покупців за таких нових цін навіть не хочу щось намагатись пропонувати. Ще пенсії іх, й зарплати бюджетників не як в Швейцарії, чи, наприклад, Норвегії, щоб над людьми  знущатись такою собівартістю.

Фото в каталог. Зробив. Та руки чомусь в мене дійшли добавити в продаж не все заплановане. Трояна на штамбі лише на фото. А, Яснотка жовата Варієгата,

та гепатика,

вже в каталозі в режимі продажу. Про що сповістив також в Фейсбуці.

Маю можливість. Маю бажання. Реалізую те бажання. Час від часу пасусь свіженькою смачною стиглою малиною прямо з куща.

Та щоб бути дійсно ситим того замало. Приготував собі поїсти овочі з м’ясом курки, та беконом. Не знаю поточних цін на харчі  на тепер. Та чомусь думаю, що вони не такі низькі, як ті, за якиими я зробив заготовки. Тож давай витрачати ті заготвки. В велику глибоку пательню влив небагато олії. Та розуміючи, що жарене то, не корисно для організму, доливаю води. Тепер страва буде тушкована. З морозильної камери взяв по порції: помідор, баклажан, перцю, солодкої кукурудзи, зелені різної 2 порції, малини. Свіженькими чекали цього часу капуста, цибуля, морква, яблуко, гарбуз.

Змолов нову порцію спеції комбінованої з насіння: вітексу св’ященного, сумаху оцтового, нігели, тмину, кропу. Коріандру, гвоздики, мускатного горіха. Перцю меленого гіркого, сумішів магазииних трав італійських та прованських, й пучку взяв сушених пряних трав з баночки моєї недавньої заготовки.

Присмачив страву такою цікавою ораигінальною спецією. Перша ж дегустація дала позитивний результат. Смачно!

 Поавда моє приготування собі поїсти було з пригодою. Вимкали електорику. Результат ворожого враження нашої електромережі.

Та я в цей час не голодував. Був запарений домашній травяний чай, А я ще до нього зробив сирно гарбузяно яблучно моркв’яний десерт, з ложкою олії, зернами кунжуту, соняха, та кокосовою крупкою. Підсамений імбирем. Навіть нічогенький перекус собі влаштував.

Посилторгом займався на протязі дня. Самих замовлень було не багато. Та уваги моєї потребували. Щоб вчасно підтвердити їх. Про умови, яким відповідає заявлена ціна, нагадати, зхоча вже й заздалегідь надруковані були на сайтах. Й з цього моменту діли всі замовлення на 2. Хтось заплатив. Хтось пішов далі шукати кращої долі. Що я, звір? Щоб тому навіть подумати завадити. Звісно пошукайте. Може й знайдете дійсно собі щось краще. А я працюю далі з своїм клубом покупців. Якісно консультую. Тексти замовлень вже оплачених переношу на прапір. Вибрані в замовленнях рослинки з радістю очікують щоб переселитись з тісних грядок в свої нові прекрасні просторі сади. Й ця робота мене займає без залишку вільного часу. Тож хто пішов, зробив гарну послугу тим, хто зі мною. На всіх мене точно не хватило б. Й прийлося б тоді застосовувати непопулярі, соціально несправедливі міри. А саме, підняттям ціни відділяти тих, кому я в силі домогти, від тих, кому ні. Адже ситуація сладається така, що мої пропозиції будуть наджзвичайно цінними саме для тих, в кого бюджет є обмежений. А планів покращити свій сад аж до неба. Тож все «пучком». Що не робиться, все до кращого.

 А вірність вибраної мною стратегії підтвердили й сьогодні цілий ряд щирих подяк. Що ви? Що ви?!! Це я дякую вам! Дякую, що в ці нелегкі часи знайшли в собі сили, й натхнення робити сади України ще більш квітучими. Ще більш прекрасними. Тож, слава нашій Україні. Й «згинуть наші воріженьки, як роса на сонці». Й. «запуємо ми браття у своїй стронці». «Душу й тіло ми по положим за нашу сводобу». Й кладуть свої, тіла, й віддають  душі, наші героїчні захистники. Дякую Вам за захист, й ще один день життя. Героям слава в віках!