1.4.2026.

Ой, як цікаво. От вже й середній місяць весни наступив. Маю це усвідомити.

Спробую. Тож розплановую свій сьогодніщній робочий день  по квітневому розпорядку. Намагаюсь. Не так просто  в своїй свідомості  перемикатися з одного режиму на інший. Я ще майже весь березень працював в режимі змовому. То що вам сказати? А тут вже відразу тобі й квітень.

Загляув в статистику відвідування потенційними покупцями сайту, де на них очікує ІМС. Інтернет магазин самообслуговування. https://miroslav.biz.ua/goods/  Статисика в тонусі. Особливо зважаючи, наскільки мало було привернуто уваги до сайту через різні інструменти вливу на увгу соціуму. Що маємо, те маємо.

Посилторг. А от посилторг просипається. За березень він, як і я, ще жив в зимовому темпі. А який темп в, наприклад, бурого ведмедя зимою? Жартую. Чорний гумор, також гумор. Опрацював декілька нових замовлень з ранку.  Теж саме, ввечері. Роботи добавляється!

Ну то ту роботу й роблю. Сьогодні увага виконанню замовлень. До вечора дещо вже й стоїть на дворі готове до пакування.

 Маю надію, що  на завтра десь з обіду набереться виконаних замовлень на відправку. Це ще не чіткий план на завтра. Та чітко поставлена ціль, щоб так сталося.

Посилторг, посилторгом, а квітнева пора для Розсадика значима. Тож якийсь час маю вділити, й Розсаднику. Сьогодні йшла накопка того, що має в  скорому часі продаватись, як рослини в контейнерах. А як ще інакше продовжити весняний сезон посилторгу, аж так, до 31 грудня? Контейнерна культура. Інакше лише гербаріями хіба тоді торгувати.

Малина кумберленд з осені продана вся в контейнерах Д5.

Черемша, хоч й не в контейнерах продається. Та має бути  завжди під рукою. Кожен рваз бігати в сад на грядки, її накопувати, то за такої ціни, як вона вартує, «побігти» за десятком цибудьок в сезон, вже коштує дорожче, ніж по що побігти.

 Ну а як звернув увагу на цибульки черемші. То й для кухні зібрав її в цему році свій перший врожай. Й зараз поїв. Й на потім 20 процій заморозив. Такий собі «вічний хліб». Мати гарну грядку черемші  під покритям свого власного саду, це ресурс! Не 10 штук. То ви купуєте скоріще для як експерименту, ті десять цибульок. Врожай з них вас цілий рік не годуватие.

 Ну, як зайшла мова про діла кухоні, то й далі продовжу про кухню. З ранкку небо було хмарне. Навіть злегка дощило. Спробував  ввімкнути електроплитку на постійному струмі з сонячних батарей. Не тягне! То я з переляку зварив поїсти собаці на індукційній плитці, з живленням з мережі. За гроші. Марно боявся. З обіду таки, й Сонце вище. Й хмари поріділи. То вже домашній травяний чай, овочеве рагу з куркою, беконом,  й гибами приготував. Десерт. А для нього окріп має бути, ванільний, собі створив. Це вже на сонячній енергії. Не безкоштовно. Тіж сонячні панелі мені ніхто не дарвав. Та сьогодні мені за те куховарення рахунку не виставлено. Тож, як безкошовно, вже в цій вузькій ситемі координат можу рахувати.

Злега лише попрацював в соціальних мережах. Більше локальних. Моїх свіжесторених спільнотах. t.me/+jsokZb_2gKA4YzUy

https://www.instagram.com/miroslavgumeniuk6126/

https://invite.viber.com/?g2=AQBVkGsK40l8fFZPip9N8yodxRUie2ypMvakBN%2FH5d3CQK%2BWumnO%2FwJNigRlmxmH

 Й в плані наповнення контентом. Й робив спроби збільшити аудиторію. Щось виходить. Продавав спаржу в контейнерах Д5.

Розказував, що розпочав заповнювати другу заливну грядку маточними рослинами,які в мене успішно перезимували в сховищі.

А от з Фейсбуком щось не те. Ще вчора там працював. А тепер знову, й до новоїї сторінки мене не впустило. Чи я людина?  Й зроби «селфі». А як? Камера на ноутбуці заснула. Все! Помер для мене Фейсбук.

 То я перемикаю свою увагу на інші канали комунікації з соціумом. Попрацював з дошкою безкоштовних оголошень https://obyava.ua/ua/zhivotnye-rastenija  Як в старі добрі часи. Мені тоді безкоштовні дошки оголошень, чи не основну масу замовлень допомагали отримувати. То що на тепер могло змінитись? Спробую повертатись, й до цього інструменту. Працює він повільно, та постійно, й надійно. Померла, навіть, якщо, одна дошка безкоштовних оголошень, є ще 300 в резерві…

 Проблемка з цим сайтом https://miroslav.biz.ua/article/ Він крадені фото з Інтернету дозволяє мені в часописі публікувати. А свої, оригінальні, ні. То вже, як є потреба по тексту щодженника побачити, про що мова, переходьте по одному з посилань, що вище по тексту, й через них дивіться. Коментуйте, оцінюйте вподобайками.

 Приємні новини. Зрвазу підряд декілька подяк прийняв. Надихає! Я ж «хвалько, й задавака», як мене дехто влучно обізвав. То в мене від вашої похвали  сил, й натхнення добавляється, ого-го-го-го, скільки. Ви зроуміли про що я? Вам тут доходяга якийсь непутьовий потрібен? Чи переповнений енергією, й планами на майбутнє, справжній локомотив садівничої справи. УГУ!!! Я й ж про те. «Як ви човен назовете, так він вам і попливе».

 Замовив фарбу до подарованого мені принтера. Скоро запрацює?

2.4.2026.

 План на день написав.

Статистика? Поцікавився. На плаву!

Працюю з ранку в інтнернет просторі. Це й по сайту. Й по садівничих спільнотах на моїх ресурсах в Інстаграмі, Телеграмі, Вайбері, дошці безкоштовних оголошень. Всюди скромна, та позитивна динаміка зростання зацікавленості.

Обхід ранішній зробив. Натхненням зарядився.

 Виношу зі сховища те, що там зимувало. В процесі, підживлюю осмокотом. Мульчую тирсою поверхню контейнерів. Роблю відповідні записи. Щоб з часом розуміти ситуацію.

 Садити в контейнери, вписав на сьогодні в план. З цим скромно. Та робота рухається. Вже є бересклет європейськи й в контейнерах Д12. Минула посадка його в ці контейнери розкуплена.

 Готувати насіння до посіву. А от на цей пунут мого плану чаасу не хватило.

 Готувати посіві ящики під посіви весняні.  Й також, ніяк. Стемніло раніще.

 Підготовка, упаковка, відправка замовлень. А от ця робота в пріорітеті. Й на вечір вже маю пачечку накладних з Нової пошти.

Про ресурси, за які не потрібно платити грошей. З сьогоднішніх. Побив 40 чорних горіхів. Ядро з’їв. Хоча планував щось приготувати смачненьке з ними. Не втримався. Бо смачні.

 Й сьогодні кухня крутилася навколо еклектроплитки, що останнісм часом працює в мене на постійному струмі від сонячних панелей. Щей підігнав температуру води в бойлері до потрібної, тим сонячним електричним струмом.

 Мав задоволення читати подяки, за раніше виконані замовленя.

 Нових замовлень було небагато, як дивитсь, яка зараз пора. Весна ж. А темп десь так, зимовий.

Експерементую. Може в мене з’явится, й ще один торговий пмайданчик. https://roslynky.market  Поки що працюю в тестовому безкоштовному режимі. З обмеженням до 10 товарів. Цікавить, чи там взагалі ходять  люди. Благо, що є лічильник відвідувачів по окремих товарах. Вже й були. Тож, ходять.

2.4.2026.

Визначився, чим варто зайнятися сьогодні.

Ранок в хаті. Посидів за ноутбуком. Посилторг. Реклама. Розширення горизонтів впливу на увагу потенційних покупців.

 Далі ранішній обхід в межах садової доріжки. Далеко не ходив. Хватило й того.

 Гарненько так просунувася в заповненні другої заливної грядки на сховищі. Вже й повна. Перейшов на наступну. То щось роблю...

 Та не довго на ній попрацював.

 Маю садити в контейнери рослини з ВКС. Сьогодні це липа крупнолистна. Д5, 0.5л. Д12.

 Малина кумберленд. Д5.

 Тачка. Садова тачка зовсім розсипалась. Прийшлось ремонтувати. «Як нова»! Ще побігає.

 Посилторг. За добу лише 3 маленьких замовлення. Та маю й їх обробити. Підтвердив. Консультував, оплатили.

Вже й до вечора більшість замовлень з черги, що існує, є підготовленими. Далі почало смеркатися.

Накопка рослин для подальшого розсаджування. Поки що в глиняну бовтанку коріням. Й на тимчасове зберігання.

 Й на протязі дня добавляв інформацію, за ради привертання уваги до Розсадника, на доступних мені інтернет ресурсах. Побачимо взавтра, які це дало результати.

Куховарив на електроплитці, від електрики з сонячних батарей. Не на 100% , пару разів вмикав, й індукційну плитку в мережу за гроші.  Прогалини в плануванні. Міг би й не вмикати.

4.4.2026.

День розплнований. Аби все встигнути.

Максимальна увага підготовці замовлень. Сьогодні відправка. А гарнеько вийшло. Черга майже зникла. Лише по одному замовленню нестиковка вийшла. Не коректно вказана адреса. Спробував уточнити. Цейтнот!  Машина поїхала без неї. Жаль.

 Турбів. Відправив замовлення. Отримав собі посилки. В тому числі й фарбу до принтера.

Купив не багато, все є. Хіба що хліб, та йодована сіль. Й додому.

Відновлена грядочка з бірючиною в контейнерах Д12. Рокупили… «Поганий сезон». Це добре. Та напевне  тієї бірючини буде варто хоча б в тричі більше розсадити в контейнери Д12. Ще до літа о-го-го го скільки, А торгувати вже практично немає чим з тієї грядки.

 Кухня. Плов. Домашній трав’яний чай, собаці їсти. Все на струмові постійному з сонячних батарей.

 Ні. Не все. Ввечері мусив скористатися індкуційною плитою на змінному струмі з мережі. Мені там в Вінницької реберні презентували райдужну форель фаршировану шпінатом з грибами. То протушив її, щоб повечеряти. А це ідея!!! Риба з грибами. Так гарно смакувала.

Заправив фарбою принтер. Та друкувати  не зміг. Чомусь в ноутбуці не бачу папки «принтери», щоб змінити  налаштування. Ти де? Була, ж. Користувався. Дивно.

 Вже ввечері зайнявся розсилкою №№ ТТНок.

День збіг. А роботи не багато зроблено. Дорога. Вона мене вбиває. Після поїздки вже на трудові подвиги й не тягне. Так, аби день до вечора.

5.4.2016.

Маю визначитись з пріоритетами. Роботи багато. Але що варто зробити в першу чергу?

Ранок в Інтернеті. Пройшовся по своїх засобах впливу на увагу садівничої спільноти. Добавив актувльної інформації. Нехай працює. Привертає увагу.

Худо-бідно, та працює посилторг. Тож даю йому толк. Нові замовлення підтверджую. Консультую. Реквізити для оплати сповіщаю. Очікую на гроші. Потрібні! Живемо «з коліс». Що зароблено, відразу на закриття поточних потреб, чи боргів.

 Хватить сидіти в хаті. Надвір!

 Розпочинаю своє перебування на дворі з обходу.

 Далі кусок роботи з прикопом. Висадити накопані рослини. Які не йдуть моментально  на відправку. Полити. Та не полити, а залити. Готово!

Продовжував заповнювати, третю вже, заливну грядку рослинами зі сховища. Сьогодні, щей з перевалкою з меьшого контейнера в більший. Саме цей кусок роботи вдалось мені завершити.

 Далі перемикаюсь на висадку сіянців з ВКС в контейнери 0.5л. Що попало в поле зору, все розсадив. Порядок!

 Й лише під вечір руки дійшли до висадки зимового щеплення в контейнери 0.5л. От тобі й «пріорітети». А що поробиш? Не завершивши пепередньо розпочате,  перескакувати за приіорітетами, ну, ніяк. Погодьтеся. Тому вдалось з тих приорітетів розсадити лише один ящик. Одне найменування.

 Поливав. Докачував воду в яму. Ще поливав.

 Кухня, А електроплитка, що працює на постійному, зараз безкоштовному, струмі не вимикалась. Відварив каструльку курячих яєць. Закип’ятив чайник окропу. Запарив домашній трав’яний чай. Зварив їсти собаці.

 Далі сонячну електроенергію пустив гріти воду в бойлері.

Попрацював котел недовго. Ще не літо.

 Що сказати? Сьогодні зроблено чималенький об’єм роботи.

6.4.2026.

Намітив чим маю зайнятися сьогодні.

 З ранку, й на протязі дня працював за ноутбуком. Це й опрацьовував замовлення.

 Й привертав увагу потенційних покуців до Розсадника. А є вже де. Ота агресивна дурнувата політика Фейсбуку мене спонукала знайти йому альтенрнативу. То знайшов. Й схоже доволі дієва.

 Цікавився статисикою популярності сайту. А цікава! Таки реагує на старання привертати ту увагу. Тепер тих старань варто робити більше. Коли я помітив залежності одного від іншого.

Далі йду надвір. Зробив ранішній обхід.

Розпочав висаджувати в контейнери 5л сіянці лавру.

Рядок з 6 контейнерів новоселів. Рядок з 4 контейнерів 12л того, що зимувало в сховищі.

 Й все. Й оце. й все. Далі вітер, дощ. Холодрига. От тобі й настроїв планів…

За такої погододи саме запустити роботу піролізного водогрійного котла. Так, й зроблено.

Й відразу з’явилось натхнення зайнятись дровами. В русі той холод не так й сприймається хворобливо.

Куховарив.

 Стушив морську рибу з овочами та грибами. Сподобалась ідея Вінницької рееберні. В мене звісно під рукою була інша риба, подешевше, не райдужна форель. Та вийшла страва доволі поживна. Не висока кухня. Але їсти можу. Й вже знаю, як її наступного разу зробити смачніщою. Ту тушену морську рибу. Й з грибами... А дуже цікаве поєднання. Особливо для домашньої економіки, Гриби то. маслята, я сам назбирав. Не купував.

 Домашній трав'яний чай. От виручає! Це скільки грошей я не стратив на щось кожного разу попити...

 Собаці їсти.

 Посилторг. А вдалось встигнути до попутної відправки зробити 6 замовлень. Поїхали сьогодні. №№ ТТНок сповістив. Зустрічайте.

 Були подяки. Дякую й вам.

 Скромним видався день на досягнення. Та є, що є.

7.4.2026.

 План робіт на день написав.

За ноутбуком попрацюва.

Обхід ранішній зробив..

 Досадив  лавр в 5ти літрові контейнери. Вже на заливній грядці. Очікує на теплу погоду, що розростатись.

Садив в 0.5л контейнери зимове щеплення.

 Посилторг. Готвиляться замовлення. Під попутню поїздку в Турбів. Гтово!. Поргузка. Поїхали.

ВвЕчері №№ ТТнок сповістив.

 З новими замовленями зовсім не густо. Та без роботи мене не оставили. Були. Опрацював.

8.4.2026.

Придумав сабі роботу на цей день. Й давай ці задумки втілюваьти в життя.

Зв’язок зі Світом через Інтернет тримаю. Тож і з ранку, й на протязі дня працюю за ноутбуком. Статистика зацікавленості сайтості сайтом? А в мінус пішла проти минулих днів. Погода? Та чудова погода для рослин.

 Посилторг. Були замовлення. Обробляю їх по мірі надходження.

Вже значна частина в процесі виконання.

 Окреме зауваження замовникам. Не забувайте вказувати повні реквізити. Сьогодні з цим моментом, прямо хаос! Я то прикладаю зусиль, щоб уточняти реквізити. Та це місце для можливої помилки. Це раз. Й хочите, не хочите, а ця моя праця буде врахована в нових цінах. Й це вам не сильно сподобається.

 Є запланована поїздка в Турбів. То й сьогодні поїдуть. Вже в машині.

Поїхали. Нова пошта. Відправка.

Ось так помістилось замовлення одне в палеті-борт. Та лайт боксі.

 До речі, ви бачите? Я  з допомогою мого куратора з Агробізу, пані Вікторіії, навчився вставляти в тексти свої фото. Дякую, Вам, пані Вікторіє!. З вами приємно співпрацювати!

 Вже ввечері №№ ТТНок сповістив.

 Перерізав весь запас стаканів півлітрових в контейнери. Це я ножницями  в дні по краю роблю по 2 дренажних отвори. Був стакан для квасу. Став контейнер для рослин. Так виходить вам дешевше. Хіба хтось проти платити завжди дешевше?

Основну частину дня віддав розсаджуванню зимового щеплення в контейнери 0.5л.

Вже розпочата підготовка до нової відправки.

Кухня. На електроенергії від сонячних панелей заварив собі доманього трав’яного чаю.

 Зварив собаці їсти.

 Ввечері зібрав пучок молодих пагонів хмелю. Відварив і підсоленій, підкисленій яблучним оцтом воді. Й посмажив на сковорідці з куркою беконом, та цибулею. Смачно! Правда готував вже в цей раз за гроші. На електриці з мережі.

 До речі, оплатив сьогодні за спожиту в минулому місяці електроенергію. Не з першого разу. Сайт Енери з ранку, й в обід був заглючений. До вечора відпустило. Й загальна сума до оплати відчутно відреагувала на мої експерименти з постійним струмом відж сонячних батарей. Та хочу зауважити, це не повний місяць економії. Тож маю надіятись, наступний рахунок за спожиту електрику стане ще скромніщим. Гроші зло. Й злом їх робить переобтяження податками  того, за що ми їх платимо. Маємо знаходити способи, щоб якнайменьше в житі користуватися ними. Тими грішми. Сьогодні я зробив ще один маленький крок в цему напрямку.

 А чому лише один крок? Рахунок за електроенергію зменьшив за рахунок сонячної енергії, це крок. 6 чашок домашнього трав’яного чаю заварив на тій же сонячній електроенергії, це другий крок. В сковорідці приготував собі поїсти молоді пагони хмелю, це третій крок. 1\6 від використаних продуктів харчування. (Курка, бекон, цибуля, олія, сіль  йодована). Та крок. А як ще інакше? Крок за крокорм. Нехай самими дрібненькими. Та платити ціну, де від сили 5% це власне вартість послуги, чи товару, а 95%, це «на лоха», мені, щось не дуже хочеться. А вам?

Привертав увагу садівничої спільноти до моїх пропозицій через Інтернет ресурси, на тепер мною освоєні.

 Відпрацював цикл піролізний водогрійний котел. В хаті тепло.

9.4.2026.

Ой! Маю поспішати. Яке вже число на календарі. А зроблено мізер, з взятого на себе. Просто мізер.

 Тож інтенсивно розсаджував в 0.5 л контейнери зимове щеплення.

 Посилторг. Й по інформаційному супроводу. Й по реальному виконанню, вже давно оплочених замовлень мав відпрацювати. Щось взавтра таки поїде.

 Котельня. Погода така, що без обігріву житла, ну ніяк.

 Написав ніби мало. А роботи зроблено за день гарненька купка.

10.4.2026.

 А з ночі заморозок. Як і обіціяв прогноз погоди.

Відповідальний день. За відразу декілька важливих напрямків. Тому маю розпланувати його максимально відповідально.

До 8.00 маю часу оглядітись в Інтернеті. Чим й скористався. Бачу. Розумію. Приймаю до уваги.

 8.00 Машина стала під завантаження посилок.

 Далі. Турбів. Нова пошта. Відправка. Все штатно. Нова пошта працює, як годинник.

 Далі, банкомат. Обнулив залишки на картковому рахунку. Обох. Ризикую. Далі без пенсії. Зате з чітким планом, як маю обходитись в більшій мірі без тих грошей. На відміну, як мені вдається це робити на тепер.

А вдається! Далі в планах, й в їх реалізації, заміна платної медицини в Вінниці. На сімейну, в Турбові. Продовжую бути приємно здивованим. Моє переконання, яке спиралось не на пусті висновки, що в Турбові просто не існує реальної медичної допомоги адекватної, сильно пошатнулось. Всі контакти  і з сімейним лікарем, до якого я з недавніх пір приписався, й зі всіма іншими дієвими особами, куди мене направила мій сімейний лікар, дали мені змогу побачити, що в Турбові менична допомога, Є! Дуже радий! Дякую, що Ви є!

Аптека. Як результат співпраці з місцевою медициною. Й тут в плюсах. Основні витрати на підтримання мого здоров’я взяла на себе держава. Завдяки професійним діям інституту сімейної медицини в Турбові.

 Добре. Та з дому я поїхав  не ради лиш цього. Пру в Вінницю. Гуртовий будівельний ринок. Купив 2 короби 0.5 л стаканів. Під мою прогаму зимового щеплення. Штангу до обприкувача. Яка не перезимувала. Агрохімію. Добрива специфічні. Сульат калію. Для ацидофілів. Й калію монофосфат, для інших. Фунгіцид дієвий, за низьких весняних темрератур. Пакувальні матеріали для посилторгу. Насіння редису, салатів латук, та рокет салату руккола для весняної моєї грядки. Щось мені підказує, що, як минулого року харчі покупні були дешеві, до навіть місцями перетинання межі рентабельношсьті їх виробництва виробниками, то в цему році межа також буде здолана. Та не по рентабельносьті їх виробництва, а по купівельній моїй спроможності в повній мірі тим благом цивілізації користуватись за гроші. Вірите? А побачимо. Тільки я просто очікувати не збираюсь. Контрміри! Має бути максимально все своє. Щоб гроші в цему процесі стали «бідним родичем».

На зворотньому шляху таки спирався на гроші. Купив хліб, кільце сирої «домашньої» ковбаси. Мелені кості собаці. Щось ще? Не пам’ятаю.

Заїхав в будівельний магазин. Мій поточний платіжний баланс виявився спроможним, щоб закупити основні матеріали, для побудови пішкєуса (Чіекен трактора), для моїх майбутніх курей, що мають розпочати постачати мені курячі яйця весь теплий період року. А потім самі стати м’ясом на зиму. Зкупився. В б'юджеті!

А оскільки я вже з причіпом, то ще й заїхав в дружній деревообробний цех, й попутньо завантажився тирсою в мішках, які я туди завбачливо передав в свій час. Їхати за нею спеціально, це економічний абсурд. Ви головою вдарились зі своїми ставками оподаткування, як палива, так й засобів трансортування, що те паливол витрачає?!! А ось так, навіть дуже прийнятний варіант. "Попутньо".

 Додому!

 Розвантаження.

Відпочинок.

 Й далі все в хаті. №№ ТТНок сповістив. Нові замовлення обробив. Консультував. Подяки приймав. Мені подарований принтер, таки зміг запустити в роботу. «Дрібничка». Направляюча площина паперу була відхлинена, ну нехай, на 1 – 3 градуси, від норми. Й все. Принтер не працює. Я й так, я й сяк, Ну ж  зубило, й молоток не застосуєш до крихкого пластику. Інкаше відрвазу все в сміття. Та знайшов необхідну ступінь свободи. Клац! Й все запрацювало. Ой як добре!

Кухня. А сьогодні без безкоштовної сонячної електроенергії. Хмарно, та щей сутеніє. Все за гроші. Все за гроші. Домашній таввяний чай. Спочатку замішав в тазу з окремих компонентів. По баночках розфасував. Далі запарив 5 чашок.

Пів кільця «домашньої» ковбаси собі відварив. До вчорашньої каші.

Варениці мої фірменні, з муки: грушевої, яблучної, сливової, гречаної, баклажанної, вівсяної, кукурудзяної, льняної, фабричної пшеничної зварив. Звісно, + сіль йодована, олія соняхова, сода харчова, 4 курячі яйці. Зі спецій насіння кропу, пажитнику, вже в стані муки на тепер.  Так гарно зайшли з ДТЧ. Домашнім трав’яним чаєм.

 Я знаю? Звісно, «курчат по осені рахують». Та оцінюю свій сьогоднішній день доволі продуктивним. Як все те, чому я сьогодні дав початок, та зростеться…

11.4.2016.

 План. Є план. Було б здоров’я з ним впоратися.

 Інтернет.  Зробив бігдий огдяд. По різному. Щось в плюсі. А щось не дуже. Головне, щоб поступали замовлення.

«Були». 2 штучки, це купка? Не купа. Але така реальність.

Добре. Хоч часописом займусь. Є.

Обхід з ранку зробив.

Коли велась обрізка небажаної в саду деревини, непродумано закидалась ними компостна купа. Тепер потрібно звільнити доступ до компосту. Готово. Навіть на одному диханні 12 відер землі звідти накопано, та вже стоять перед котелнею.

 В котельні садити  зимове щеплення мушу. Надворі погода тому не сприяє. Пройшовся по гглодові Пауль Скарлет. Його в цей раз защепив більше, ніж минулого року. До вечора навіть весь не завершив розсаджувати в контейнери 0.5л. Багато  відпочивав.

+ кухня. Стараюсь же відпрацювати більше на сонячній електроенергії. Без використання на те грошей. Ще один маленький крок від них. Переобтяжених непомірно податками. Платити ціну, в якій вартість самого товару, чи послуги, лише 5%, це поза здоровим глуздом. Й моїми фізичними можливостями виробляти такий об'єм роботи, щоб те все змогти заробити...

Сьогодні це домашній трав’яний чай, кава з кардамоном, курка з беконом й грибами в овочах. Де овочі, це кабачки, помідори, морква, цибуля, гарбуз, зелень черемші, підкислив ягодами чорної смородини. Вдале поєднання.

Каструльку курячих яєць відварив.

Собаці їсти зварив. Ячмінний куліш на собачому меленому кормі з «М’ясного майстра». Вітамінами були молода зелень кропиви, та хмелю, відварені, й потім блендером перебиті в пульпу. А це все час.

В д5 контейнери висадити вкорінені живці смородин чорних. Пора! Мав. В плані є. А розпочати навіть не взвся. Чим ближче до вечера, тим я більш в’ялим був. А проти того не попреш.

 Посилторг. Що оплатили, роздрукував.

Фотографував, як цвітуть нарциси.

 Нарцис сорту Глорія?

То це відразу тема нагадати про них садівничій спільноті. Бо ж продаю цибульки нарциса Айс фоліс прямо з грунту. Пройшовся з цією новиною по своїх сторінках в Інстаграмі, Телеграмі, Вайбері, новому тестовому, поки що, сайті «Рослинки». На дошці безкоштовних оголошень, Об’ява Юа. От велика подяка офісному планктонові з Фейсбуку. «Покарали». А я замість одного каналу комунікації з садівничою спільнотою ввімкнув відразу 5. Й це лише тестовий режим. Перших 5. Й схоже тестування проходить з позитивною динамікою. Зараз мова про 10 – 14 товарів задіяних в тестуванні, з 800+. Й вже бачу що все працює. Навіть краще за базову статистику, 165 заходів на  генерацію одного замовлення. Двічі підтверджену в свій час, по разу за 3х річний період обліку. До речі, тоді мене також не було в Фейсбуці. А вже й не тягне. Спочатку було якесь роздратування. Образа? А тепер, «пофігу метелики».

 Переселились з прикопу в контейнери Д12 саджанці калини садової сьогоні. Не аби яка подія, та все ріно, +.

12.4.2016.

День народження мого найдорожчого сина. Іллі. Поздоровив. Війна його закинула в Польщу. Хочу вірити, що перемоги над проклятою Підаруссією, й внутрішньою критмінальною окупацією в самій Україні, таки повернуть його додому. Й він стане моїм послідувачем. Очолить Розсадник. Й примножить його досягнення багатократно.

А поки що, будую плани на день.

З самого ранку, й на протязі дня працював за Ноутбуком. Який має зв'язок з Інтернетом. Тож, статистика, вплив на увагу потенціних покупців. Власне робота з вже оформленими замовленнями. Було, й й всього потроху.

Зробив ранішній обхід. Ще більше, ніж теоретичне планування, це мені добавляє натхнення.

Взявся розсаджувати в 0.5.л контейнери зимове щеплення. Потім тачку з ящиками тих рослин везу до ванни з водою. Вимочую. Даю стекти воді. Везу в пристінну теплицю.  Виставлю там їх на вже третій стеллаж.

О’, о! Й куди воно це, моє зимове зщеплення, та ввійде в ту пристінну теплицю все? От начудив. Очі ями. Ще це. Й ще це… Капєц! Просто капєц.

Паралельно від сончного постійного струму прцює електроплитка. Собаці їсти зварив.

Собі домашнвй трав’яний чай запарив.

М’яса відварив. Там був, й індик, й свинячі реберця. З цибулею. Побільше цибулі. Мені так самкує.

Не було спеції до м’яса. Приготував, Змолов чорний перець горошком, коріандр, мускатний горіх, насіня кропу. Вже є.

Лишню енергію відправив в бойлер гарячого тводозабезпеченя хати. +!

Чим ближче до вечора, тим скромніщі мої трудові досягнення в моменті. Прикро. Але це така є об’єктивна реальність. Старію? УУУУ. А що буде ж далі?

Були подяки. Ото ними й живу.

Мало зробив сьогодні суспільно корисного. Однозначно, мало.

13, 14, 15.4.2026. Розвидняється вже раніше. Вирішив по ранках не витрачати дорогоцінний весняний ранішній час на часопис. Живий. Працюю. Результати згодом побачите в новому каталозі.

16.4.2026.

Намагаюсь усвідомити свої можливості. Й співвіднести їх до своїх потреб. Тож мій план на сьогодні, тримати баланс.

І, поїхали. Звичайно огляд, й з ранку, й потім, тієї інформації, що отримую з Інтернету.

А скучати не дає той Інтернет. Прямо «з коліс» обробляю, й ще виконую нові замовлення.

Обхід зробив.

О! Бачу потребу поливати. Полив. 2 локації з садової лійки. Й одну з шланга діаметром 50 мм. Це вже «по дорослому».

Ще допаковуються раніше зкомплектовані замовлення.

З 11 годин машина стала під завантаження. Готово!

 Їду в Турбів. Нова пошта. Відправка. Не без уточнень. Не коректно була вказана адреса в замовленні. Висновок. Велике прохання добре подумати, куди ви скеровуєте своє замовлення. «На дєрєвню, дєдушкє»? В цей раз вдалось розрулити. Ще 5 хвилин, й повіз би коробки додому.

На зворотньому шляху купив рейки для створення пішкєуса (чікен трактора). Усвідомив. Що не обов’язково, й навіть шкідливо, окремі конструктивні елементи робити з більш товстих рейок. Шпінгалетів так й не купив… Біда прямо якась з ними в Турбові. «Дефіцит».

Дорога вбиває. Навіть як я не за кермом.Тож пів дня після поїздки майже втрачено в суспільно значимому розумінні.

 Ні, не зовсм був в комі, чи анабіозі.

Думав. А це немало. З заливної грядки, що під заповненням тими рослинами, які зимували в сховищі, виніс ряд контейнерів з покійниками.

 Сховав в сховище, подалі від сонячного ультрафіолету мішки з тирсою.

Добувалась земля для посадочного місця. Дещо підсадилося в контейнери. Й Д12. Й в Д5. 

 Кухня. Й сьогодні на сонячній електроенергії. Овочеве рагу з куркою, та беконом. Домашній трав’янтй чай. Навіть чашку кави з кардамоном.

 Собаці поїсти.

Не без непорорзумінь. Ближче до вечора пан завдав запитання: «Так ви шахрай? Відповідь буде?» Це як реакція на моє мовчання на ранішнє його запитання: «Добрий день! Коли буде відправлено?» Оперидив мене на якусь годину. Я за годину мав розсилати №№ ТТН по відправленим замовленням. Й тоді була б йому й згенерована моя відповідь. По крайній міря, я так бачив. Але… Раз питання поставлене саме так, то й відповідь відповідна. Подзвонив. Запропонував перевірити мене. Шахрай я, чи ні. А ви сповістіть № картки. Поверну оплату, ні. Втечу з вашими грішми, шахрай… Прислав. Повернув. Не шахрай. Але й не те місце тепер Розсадик, де вам будуть раді. А тепер в мене запитання. ТИ, ідиот? Чи граєш таку роль? Бо відрвазу серія запитань, коментарів… А коли ви можите вислати мені моє замовленя? Та ніколи… Від тепер вже ніколи. Хоча відповів не так категорично. Форсмажор, мовляв. Різке здорожчання транспортних витрат… Все. Очікуйте коли бензин почнуть наливати безкоштовно. А поки що маю дійсно усвідомити свої інтереси в цій новій економічеій ситуації. Бувають моменти, коли варто не робити нічого. Тож й не сильно набрехав панові.

 Й ще одна б’яка. Пані отримала свою посилку з багаторічними рослинами, що на зиму втрачають надземну частину. Реакція: «добрий день посилку отримала прийшли такі саджанці на сайті фото зовсім не таке ???? Й от такий кислий смайлик. Намагався проконсультувати. Заспокоїти. Говорити не забажали… Відповів письмово посиланням на умови: «19. Супровідне фото товару має лише ознайомлювальну функцію. І може не відповідати стану товару на даний момент. Тому що робилося на момент добавлення товару в продаж. І взимку, коли рослини в стані спокою, та зазвичай без листя, реальний вигляд може відрізнятися. Такі невідповідності, аж ніяк не можуть стати підставою для будь-якого роду претензії.»

Джерело: https://miroslav.biz.ua/about/

Шукайте відповіді на свої запитання в дзеркалі. Все що можу порадити.

Таким собі видався день. Не самий радісний. Може за одним виключенням. А я на сьогодні не маю усвідомленої черги з невиконаних замовлень. Поїхало все. Й це мене радує.

 На вечір маю два нових замовлення. Й добре, що лише 2. Щось мене останнім часом не радує двіж.

 17.4.2026.

 Працював.

18.4.2026.

План робіт написав.

Підкачав в яму з поливною водою саме тієї поливної води.Яка й піде на поливи грядок. От не вірю в той прогноз погоди про безперервні дощі. За нічного тарифу. Позитив від мого безсоння.

Інтернет? Аналізував отриману інфориацію. А позитивненоко все виглядає.

 Змінити № телефону в замовлені з помилкою в одній цифрі. Не з першої спроби.

 Обхід, зробив.

 Садив в контейнери зимове щеплення. Ще небагато зосталось. Та сьогодні мені то не в сидах подолати.

Розпочати робити пішкєус. Лише помріяв.

 Виносити зі сховища перезимувавші там рослини маточні. Мав. От тобі й план.

Посилторг? На диво кучненько пішли нові замовлення. Й це зовсім без свіжої рекламної підтримки. Дав їм раду.

19.4.2026.

Ранок розпочав з планування робіт на день.

Попрацював за ноутбуком. Новини? Всілякі. Й сумні, й такі, що вселяють надію. Посилорг сьогодні був, та куди скромніщим, за вчорашнє.

І тепер варто матеріалізувати ті замовленя, що вже є. Терпіти не можу черги. Й до вечора майже всі нові замовленя вже були скомплектовані.

Останній ривок, й вся програма мого зимовлого щеплення зі сховища з вологої тирси переселилась в півлітрові контейнери, й дружненькими рядами осіла в пристінній теплиці. Гарний кусок роботи! Мені навіть спочатку не вірилось, що я те все перероблю в притомні строки. Ні, Очі бояться, руки роблять. Й зробили.

Тепер дивлюсь на те все зверху. Й аналізую. Дуже скромно по асортименту. Багато чого не встиг. З хитро мною задуманого. Та як рахувати по окремих рослинах, то привив в цю зиму куди більше за попередню зиму. Як хочте, так й оцінюйте тепер.

 Вдень дощило. Добре. То сьогодні обійдусь без полливу.

 Куховарив на електроплитці з енергії добутій сонячними панелями. Маленький крок від щоденного використання грошей, під гаслом, «гроші зло». Тепер я не платитиму за спожиту сьогодні електроенергію, що пішла на приготування їжі мені, та собаці.

 А мені, це: домашній трав’яний чай.

 Кастулька відварених курячих яєць.

 Овочі з індиком, та беконом.

 Десерт зерново сушиновий з яйцем вареним, та сиром кисломолочним.

 Де також застосована схема, «гроші зло». Далеко не на всі 100%. Та погодьтеся, купити зараз всього смачненького в готовому вигляді по сезонних ранньовесняних цінах, ніж мати запас придбаний по найменьших сезоних цінах, то є дві великі різниці. Дуууже великі! + дещо таки було й не придбане за гроші мною взагалі. Своє. А мені якби навіть задарма віддавали, та лише з’їздити по те в Вінницю, чи Турбів, то вже «вище криші». Якось рахував. Бензин, як коштував колись 40 копійок за літр, то й на тепер так коштує. Все, що зверху, то податки… Платіть, лохи. Платіть! Заплатите, ми ще накинем.

Навіть більше. Значну частину дня сонячна домашня енергетика попрацювали на підтримання комфортної температури в хаті. А саме, електрокамін з двома спіралями, пропрацював майже впритул приставлений до теплоакумулятора водяного домашньої системи водяного обігріву. Результат, такий собі. Я на дотик ввечері не відчув помітного потепління того теплоакумулятора масивного добового, Та напевне, й не похолодніщав він. А ночі ще холодні. Втрати тепла будинком суттєві…

 Спробував купити курей для пішкєуса через Інтернет. Невдала спроба. Гугл мене вивів відразу на оелікс. Розсадник лохотронщиків. Шахраї від курячого бізнесу в цінах повказували 100 гривень за курку. Навіть 90… Дійсно по 90? Не повірив. Та таки подзвонив одному створіннячку, а він заряджає по 330. Ти головою вдарилось?!!! Щось чув про таке, як громадське зобов’язання. Назвав ціну в рекламі, 100 гривень. За стільки й продавай. А все інше в більшу сторону, то лохотрон. Шахрайство. Більше нікому з низки подібних оголошень вже й не дзвонив. Навіщо? Там мені вже все зрозумілим є.

Але щоб втілювати свою програму максимальної економічної автономності, під гаслом, «гроші зло», маю вивільнити свій робочий час на її реалізацію. Тож згенерував ідею, підніматиму ціни  на свої пропозиції. З тим, щоб суттєво зменшити свою занятість на Розсаднику, й посилторзі при нему. От лише від ідеї до її втілення є перешкода цікава. Залінувався робити це підняття цін на першому ж товарі. Нічого, як то кажуть, з кожною думкою маю переспати. Чомусь думаю, надалі справа піде живіще. Жвавіще. Ніж один товар за добу.

 Зате попідчищав хвости. Довго не сплачені замовлення первірив на відповідність статусу. Ні. Одне таки піде на виконання. Мій глюк. А всі інші, пока, пока. Ви мені не цікаві.

 Читав десь, що є навіть така наука, робота з безнадійними покупцями. Хороша наука. Корисна. Одна біда, в моїх цінах мені не вписана зарплата ту науку втілювати в життя. А за так я працювати не хочу.

20.4.2026.

План, що варто зробити сьогодні, для себе написав..

Часопис, більш меньш притомний добавив за день минулий.

Пробігся поглядом по екрані ноутбука. Які новини? Різні. Щось замучує. А щось порадувало. Громимо тили ворога, аж гай шумить. «Київ за 3 дні»? Ну! Ну! Яка статистика? На диво бодра. Й це я палець об палець останні дні не вдарив, щоб її стимулювати. А більшого й не хочу. Щось убігався я, за тими рекордами ганятися.

Просилторг. Дуже хочу, щоб взавтра всі, на сьогодні оплачені замовлення, поїхали. Тож мають бути прикладені для того відповідні зусилля. Побачу до вечора… Вечір. Вже бачу. Прикладені. Їде все. Хіба де який глюк зловив. Ну то таке. Блуд як хапає, то як очі не витріщай, до поки не відпустить, не побачиш.

Продовжити виносити зі сховища на заливні грядки рослини, що перезимували в укритті. + осмокот 18 місячної дії для старту. Уууу. Я то слідував пункту цему зі свого плану робіт на день. Але зробив рекордно мало. То спина. То дощ. Холодний, осінній. Зовсім не по квітневому розкладу. Маю правило. Як сьогодні робота не робиться. То не варто себе силувати. Так, то так. За такої погоди, як мені проноз погоди понаписував на 7 днів, точно «не горить».

Пісок? Спробую купити митий пісок. На мене ще очікує в сховищі гора ящиків з живцями. А в що садити? Піску чистого немає. Перша спроба. Й схоже, вдала. Лише не сьогодні, а в середу привезти можуть. Було б добре, сьогодні. «Вирішив, зробив». Та не критично й в середу.

 Машину на завтра замовив. Ніби все складається якнайкраще.

 Правив каталог. Дещо просунувся з переоцінкою товарів в каталозі. Але й тут мало. Не мій сьогодні день, трудовими подвигами Світ дивувати.

Овва! А от й нове замовлення за новими цінами прийшло. Люди віднеслись з розумінням. Зараз то не гроші, то пил.

Куховарив. З деякими підчікуванями на меньшу хмарність. За дощу сонячні панелі плитку електричну тягнути не хотять. Й вдало. Навіть за хмарної погоди на сонячній електриці зварив яйця курячі, закип’ятив чайник води. Для ДТЧ. 5 чашок домашнього трав’яного чаю має мені хватити на довго.

Собаці зварив його ячмінний куліш з капустними очистками перебитими блендером  на дрібноту, й додав щось м’ясне, мелене, з «м’ясного майстра». 16 гривень за кілограм, рахую, це нормальна на тепер ціна.

 Полив з тонкого шлангу посівне відділення в вкопаній теплиці. Там розпочинається «двіж». Бачу перші сходи. Й дощуванням я тим сходам допомагаю протиснутися на поверхню.

 Порадували подяки за недавні відправки.

 Такий собі день був. Не про рекорди. Більше схожий на мій вихідний.

21.4.2026.

Пишу сьогодні собі план дій на листку, а не в ноутбуці. Так з ним й поїду.

Й все ж день розпочинається вдома. Оглянув, чи бува немає термінових новин з Інтернету. Аж таких, щоб я змінив свої плани, не побачив.

 Далі ранішній обхід. Овва! Прогноз погшоди мені про це не сказав.  Заморозок гарненький. Все що бачу, все в інеї.

З  8.00 завантажую машину.

 Турбів. Нова пошта. Відправився. Не без глюка. Довгенько не міг розклеїти останіх 3 наліпки на коробки. Розібрався. Все добре. Ніяких помилок немає. То мене хотів блуд взяти.

 В сусідньому магазинні купив 3 бананові клоробки. То як куплю собі курей, то буде в чому мені везти їх.

 Вінниця. Відразу на центральний ринок.и Купив ремінь клиновидний до подрібнювача гілляк АРПАЛ 80 Б.Д. Старий, все.

Купив 2 бухти шпагату поліпропіленового. Грубшого, й тоншого. Для різних потреб. Та головне, ув’язати притінюючку сітку на теплиці №2.

 Кури? А таких Як мені підходять, сьогодні немає… От тобі цй напланував. Так й буде. Немає, то немає.

Далі, по причині, за ради якої я сьогодні в Вінниці. Медицина. Перший етап.

Між першим й другим, є часовк вікно. Використовую з користю.

До Вінницької реберні довіз 4 замовлення попутно безкоштовною доставко. Віддав.

Зустрівся в Вінницькій реберні з дітками моїми, Вікторією, та Віталієм. Поспілкувались. Мене погодували самчним, й багатим обідом. Як завжди, Вінницька реберня на висоті!

 Мені з собою дали кісточок, й відходів хліба для годівлі моїх мйбутніх курей. Чи собаки. Для мене персонально, реберець свинячих. Нестандартних, як для мангала. Та дуже навіть пасуючих віварювати мені порційно час від часу. Дякую. Оооо. То в мене вже є ті, «хто подасть мені стакан води на старості».

Прямо там, з Реберні, по телефону замовив доставку курей додому. З 10 штук, безкоштовна доставка. А мені саме 10 й потрібно. Хотів для них, щей півника купити. Немає. Прикро звісно, та як варіант, й побудуть і без півника. Обіцяли доставку в межах 2х неділь. Потерплю. Пішкєуса, для них, ж ще немає. Матеріалами на дворі лежить.

 Далі, з’їздив, подивився на митий пісок, який я собі зпамовив для черенкування. Норм! Замовленя остаєьбся в силі.

 Далі, заїхав до приятеля. Поспілкувались. Взів в нього роївнгю. Ловушку ждля роїв. Нехай сезон полвисить на моєму медвежому горісі. Під яким вже зеленіє 2 грядки черемші. Моя ідея комплексного використання території землеволодіння. В трьох рівнях. Дерево. Яке приность користь. Під деревом тіневиносливі ролслини. На дереві, роївня. Як все зпрацює одночасно буде просто чудово. Добре. Спішу.

 В мене ще один захід за медичними  показниками. Відпрацював.

Попутно вдалось зустрітись з братом Олегом. Поспілкувались.

Ну, й додому, В Турбові зайшов в аптеку. Невдала спроба купити  виписані мені ліки. Та прийняли замовлення на потім. Рахую, пару днів мені погоди не зіграють.

 Купив собаці свинячих шкірок пакет. По дивній ціні 2 гривні за кілограм. Не по 9. Як то було раніще. Собі ковбасок готових до відварювання. Хотів купити круп горохових. Зачирнено. Ще хоті купити зерна пшениці. Щоб самому молоти його в кавомолці до моїх кулінарних експериментів. Та проїхав. Нехай. Іншим разом.

 Постригся. Не «за всі гроші світу», й цей раз.

 Вдома розвантаження машини.

Поїв з дроги. Відпочив.

 Порційно розфасував кості. Заморозив. Хліб з Реберні розстелив на веранді сушитись. На такому ресурсі, + мої внутрішні джерела кормів, 10 курочок протягнуть довгенько.

 Собаці їсти зварив. Остудив. Погодував.

 Що сказати? День відпрацював, з надією, що то принесе якусь користь. Кожен сьогодні зроблений мною крок, в сторону успіху. А не від нього.

22.4.2026.

 План. Такий гарний план собі склав.

Часопис. Справився. Ви вже читали.

Обробка нових замовлень, що прийшли з ночі, з ранку. Й не тільки. Були й за дня.

Прийняв самоскид митого піску для організації мого нового череночника. Дякую продавцю. Сам привіз. Всі минулі рази присилав когось. Не скажу, що то були погані виконавці. Ні. Чудові люди. Та мені було примємно отримати той пісок з перших рук.

 Купив мішок осмокоту 18 місячної дії.

Лише Сонце піднялось над горизонтом, ввімкнув від нього електроплитку. Вже зварив яйця, Доварюється їсти собаці.

 Готую, що маю обідати самчного. «Купили хрону, маємо їсти». Так й в мене. Запраси харчів з минулого року. Тож комбіную, те що маю в запасах. Вочевидь, й сьогодні, це будуть овочі тушковані з м’ясом. Чи то курки, чи то індика. + кусочок бекону. Одні радять сало їсти. Одні радять, не їсти… Кусочок, на велику, глибоку пательню, це хіба буде перебір?

 Отак, майже пів дня на кухні й пройшло в мене. А що?!! Для себе я є самий головний пріорітет.

 Обхід Розсадника роблю далі. Аналіз поточного стану того, що побачив.

Виносити зі сховища, що презимувало. + порція осмокоту дією на 18 місяців теплої погоди. АГА!!! А спина каже, марно ти це вписав в свій план. Ну хіба піди, візьми от тих 2 інжири Рандіно, що не доніс до заливної шгрядки, й помстав на їх місце. Так й зробив. Й вписав в карту грядки їх. Й не більше. От тобі й плани.

 Зелене добриво в бочку почати заготовляти з заливних грядок. Ні, куди?

 Сухі бур’яни, Що в цей момент попадатимуть  під руку, в майбутній мобільий черв’ятник. Ідея є. А як воно виглядатиме, до поки не розпочну робити, то поки не зрозуміло. «Забрав вовк корову, нехай й теля забирає». Звісно не сьогодні. Не з такою спиною цю роботу мені робити.

 А що робити? Як що?!! Протри очі!  Самоскид митого піску вже очікує з самого ранку, з нетерпінням. Світиться , як золото...

 Берусь за перший ящик з живцями нарізаними мною за зими. Організував технологічний ланцюжок. Ємність з розчином залізного купоросу. Відерця п’ятилітрові. Одне з розчином маргацевокислого калію. Одне з розчином порошку Грандіс, вкорінювачем.

Спочатку вибираю живці з тиси вологої в марганцовку, Потім в вкорінювач.

Ящики промиваю в розчині залізного купоросу. Підстилки з агроволокна відпираю, та полощу в рорзчині сульфату зхаліхза. Вистилаю ними ящики. Засипаю по них митим піском. 3 ящика живців спіреї Манон.

Й ящик вейгели Танго.

Оце й весь мій за сьогодні «трудовий мподвиг». Та, що маємо, те маємо. Головне тут, що перший крок до запланованого успіху зробив. А далі не зупинячтись...

 Система штучного туману ни працює. Й скоро не запрацює. Вочевидь варто буде купити всі нові розпилювіачі води. А це на сьогодні для мене купа грошей. Й купа часу. А його немає. Живці потрібно було висадити ще вчора.

 Тож відпрацював по старій, більш примітивній схемі. Але робочій. До кожного череночного ящика добавляв 2 дуги з прутів. На цей каркас одягав по 60л сміттєвому блакитному пакетові. От мвні теплдичка й готова.

 Далі садовою тачкою повозив по 2 ящики в череночник. Якраз вільного місця є на 1 рядочок з 4х ящиків. Зайняв його. А зворотім рейсом виношу по одному відпрацьовваному посівному ящику. Буде вільне місце на завтра.

Намагавася купити бувші у використані 5ти літрові контейнери. За дуже солодкими умовами. Та, схоже,  спроба моя стала невдалою. Збереженге посилання на ту пропозицію, що я завбачливо, як мені здавалось, зберіг, обросла коментарями. Гроші наперід взяли. Телефон заблокуавли. Шахраї. Не знаю хто. Той хто писав. Чи ті, про кого писали. Тут, 50 на 50. Почитайте «погані» відгуки про мене. Й потім мої коментарі на них. Де я відділив істину від домислу для вас, як свідок теми, яка була в тих відгуках проговорена «художниками слова». Напечне, від слова, худо. Як повірите тим «доброхотам», зразу попадаєте на мінімум 150% переплати за «кота в мішку». Повіривши тим брехунам.Та ставити на собі експерименти бажання не маю. Хоча б свій № телефону люди давали в пропозиції. Я б в розмові все сам вияснив. Хто є хто.  А там, лише одне посилання в Фейсбуці. В якому мені місця вже немає стараннями офісного планктону того фейсьбуху. Краще перплатю за нові. Тут в мене постачальник перевірений. Та до нього сьогодні звертатися ще не маю з чим. Спочатку маю заробити на ті контейнери.

 Відпрацював свій цикл добовий піролізний водогрійний котел. Тож в хаті тепло. Й бойлер він мені підігрів до прийнятної температури води в ньому. Через помірну хмарність навіть помріяти про сонячне тело для бойлера не приходилось. Спробував. Ні. Не сьогодні.

Дещо добавилось рослинок в контейнерах Д12. Моя програма по одночасному представлені рослин відразу в вісіх розмірах контейнерів, потихеньку втілюється в житя. Сьогодні це була вістерія.

ОООО!!!! Ціла серія подяк. Самі теплі. Самі щирі. Як приємно їх читати…

23.4.2026.

План.

Що цікавого приніс Інтернет? Уууу! Статистика в мінус. З ночі замовленя ні одного. От так «порадував».

Часопис.

На ранішньому Сонці поставив на електроплитку, що живиться постійним струмом від сонячних бвтарей собаці їсти варитись.

 Далі варю курячі яйця.

Чайник води закип’ятив для домашнього трав’яного чаю.

 Обхід. Маю побачити, що першим потребує полву.

 Полив посівне відділеня та 2 локації з садової поливайки.

Нарізані за зими живці розсаджував в пісок череночних ящиків. Описувати по сортам не буду. То вже побачите в каталозі, як ті вкореняться. Але сьогодні розсадив їх більше за вчорашеній день.

На вечерю приготував м’ясо з реберець свинячих в молодій зелені кропиви, хмелю, цибуль батуну та черемші, часничниці. З домашніх овочів добав помідори, для підкисленя страви. Смакувало.

 Опалюаапльний сезон продовжився й на сьогодні. Котел відпрацював.

24.4.2026.

Усвідомив, що варто робити сьогоді за пріорітетами.

Ранок розпочинаю з огляду тієї інформації, що надходить мені з Інтернету.

Відпрацьовую по нових замовленнях.

Бачу статистику популярності сайту.

З’явився доступ до зворотнього зв’язку з покупцями на Агробізі. Ще ряд подяк. То я на вірному шляху?

Попрацював з часописом за день минулий.

 Та й варто виходити на двір.

Легкий обхід. Про що думав, тепер бачу.

Й далі берусь розсаджувати в череночні ящики живці нарізані для того мною зимою. Котрі успішно дочекались весни в вологій тирсі в сховищі.

 Паралельно експлуатую споживання електроенергії добутої сонячними батареями. Собаці їсти зварив.

 Чайник води закип’ятив. От й є домашній трав’яний чай.

Курку з беконом в овочай, й травах приготував. Де овочі, це: помідори, капуста, цибуля, кабачок, гарбуз. Підкислив страву хеномелисом. То все з минулорічних найекономнішіх сезонних заготовок. Трави, то молода зелень кропиви, хмелю, черемші, цибулі батуну. Вже врожаю цього року. + олія соняхова нерафінована. Сіль йодована.

З кожною порцією одне варене яйце. «Й не жужу».  Чому? Бо витрати на своє харування витримав за рекордно низьких цін в порівнянні з теперішніми. А то й безкоштовно, по тим складникам, що взяті мною в межах присадибної ділянки.

Це скільки лишньої праці мені не потрібно було зроити, щоб мати змогу купувати мені все необхідне в режимі нон-стоп по теперішнім цінам. Питаня риторичне. Порахували давно, й до того, як я собі те питаня сам задав. 5 – 95. 5% то реальний заробіток виробника тих продуктів харчування. Й 95% то навантаження податками, й неподатками, та все рівно податками, які спонукали всіх причетних на таку величину збільшувати загальну ціну в чекові. «Гімна лопату!!!».

Надалі маю за мету ще зменьшити свою залежність від використання грошей за ради задоволення своїх базових потреб. 5\ 95, це навіть не про римських рабів. Ті, за тодішніми законми, мали куди більше економічних вольностей.

 Та що ми все про сумне? Пообіцяв всім, що отимають свої замовлення, ще не скоро. По тій же причині. 5\95... Хіба виникне нагальна причина поїхати в Турбів поза планом економії траспортих витрат. Де також діє закон переплат 5\95, Де 95%, то переплати. А чи 95? Не більше?!! Й така причина, схоже з’вилась. Тож всі оплачені на сьогодні замовлення вже запаковані. Навіть негатив можливо перетворювати в позитив.

 Вже ввечері поливав. Все що росте в межах локації медвежого горіха, й черемшових грядок під ним. Отже психологічна складова моєї ідеї, комплексної експлуатації саду в 3х рівнях запрацювала! Теплицю №2. Там зелені жителі в найдрібніщих контейнерах, яким пересохнути під весняим суховієм найлегше. Й освіжив зимове щеплення в пристінній теплиці. Вже смерклось.

 Ніяк руки не дійдуть відновити притінку в череночнику. То я з обривків відпрацьованої притінюючої сітки з теплиці №1 повирізав 2 куски. Й притінив ними череночні ящики з живцями на вкоріненні локально.

 25. 26. 4.2026.

Працюю. Не так результативно, як того побажав би собі. Тому час, який зазвичай витрачв на ведення часопису забираю на більш нагальне. Потім, за рахунок покращення каталогу, надіюсь, цей недолік ви мені пробачите. Аже ж не заради казочок ви сюди заходите.

 Добавив сьогодні ще один пункт в обов'язкові умови на сайті розсадника, що працює, як ваш ІМС. Інтернет магазин самобслуговування. https://miroslav.biz.ua/goods/
... Маючи багатодесятилітній досвід, готовий в межах своєї компетенції консульувати по цікавим вам питанням. Вартість самої короткої консультації 180 гривень, на умовах перпедплати. Вирішення ваших проблем моїми порадами, що потребують значних витрат мого робочого часу, потребує вашої згоди оплатити той час з розравхунку 800 гривень за годину. Й в будь якому випадку за можливих ваших невдач, ця обставина, що я вас консультував, не може бути менені поставлена, як претензія будь якого характеру.
Звісно ви й сами можите отримати свій безцінний досвід, й без моїх консультацій, Та потрачений на то вами час може виявитись дорожчим вам, ніж оплата моєї послуги...
Джерело: https://miroslav.biz.ua/about/

27.4.2026.

Спочатку має бути план. План, є!

Оглядівся в іфопросторі.

Зробив ранішній обхід.

На сьогодні головним є розвантажувати сховище. Й саме в тій його частині, яка найбільш вразлива, як на мою думку.

Тож весь день розсаджую в череночні ящики живці, які мають вкоренитися в них.

Мушу відволікатися на забезпечення себе повноцінним якісним харчуванням. Готував собі, й собаці, поїсти, на електроплитці, що живиться постійним струмом від сонячних батарей. Така собі, часткова, та енергонезалежність. Маленький мій крок від використання грошей переобтяжених податковим пресом.

Домашній трав’яний чай запарив окропом. + чашка кави з кардамоном.

 Далі, курка з беконом в овочаї та травах. Де овочі, це капуста, морква, цибуля, кабачки, гарбуз, помідори. Трави, це: кропива, хміль, клекачка периста, часничниця, цибулі: батун, слизун, афлатунський, черемша. Звісно, олія соняхова нерафінована, й йодована сіль зверху вже, по порції.

Поливав. Й з тонкого шлангу пристінну теплицю з зимовим щепленням, й посівне відділеня в вкопаній теплиці. 2 локації з садової поливайки. З товстого 50 мм шлангу залишки посівного відділеня минулорічного в череночнику, та околиці, до куди доставав шланг, та струмінь води з нього.

Сьогодні переселились рослинки з меньших контейнерів в більші. З 0.5л в д12.

А перед тим потрібно було на посадочному місці на купу добавити землі. Безробіття немає.

В роздвоєних почуттях від новин. Те що ми робимо зараз з тилами ворога, це фєрично чудово. Підаруссії, клямка! Та, як на мою думку, цей процес можливо прискорити на порядки. Як? Я вже писав, як. Одномоментним розсіканням всіх комунікацій ворога. Це дешевше, ніж хмарами  дронів прошибати ПВО ворога до точкових значимих цілей. Доносячи туди значні маси вибухівки. Енергії, щоб розірвати один дротик на ЛЕП, чи одну рейку на залізниці, потрібно витратити, мабудь, так в тисячі раз меньше, ніж для, наприклад того, щоб зтерти з лиця Землі один цех по виробництву зброї. Один з тисячів, що працюють на війну проти нас. А толку від розірваного дротка, чи рейки, ще в тисячі раз більше. В порівнянні, з враженням, навіть самої жирної цілі. Адже той дротик, чи рейка на залізниці, зв’язує тисячі, й тисячі пов’язаних між собою технологічно суб’єктів госоподарювання, власне зусиллями яких, й фінансується війна. Може я ідеалізую. Та 3 місяці. Всього 3 місяці, й болота знову стають болотами. НА-ЗА-ВЖДИ!!! Прислухайтесь, ті, які приймають рішення до того, хто здатен генерувати ідеї. Робочі ідеї. Деталі, при особистому спілкуванні. То є ноу хау. Ворог також вміє читати.