1.7.2025.

 План робіт на день написав.

Контроль сушарки. Ще! Ще мають ті мухраки сохнути й сохнути. Золотими будуть. Але, експеримент.

ДСЕС. Запрацювала на ранішньому сонці.

 Череночник зволожив.

 Воду в яму накачав.

Розсадив в контейнери Д5 сіянці піраканти Кантайя

, вкорінені живці пухиреплідника Дартс голд,

Дерези звичайної.

З попутною поїздкою поїхали нових оплачених 2 замовлення.

Сьогоднішні замовлення підтвердив. Умови нагадав. А схоже мало хто їх читає перед тим, як робити замовлення. З чого взяв? З трьох замовлень одна пані відразу й оплатила. А дві ще «думають». Думати було потрібно ДО(!!!) того, як робите замовлення. Моя одна консультація за межами технології  ІМС, це + 180 грн в майбутні ціни.  Не стріляйте собі в ногу, вельмишановне панство.

Зробив перерву на справи кухонні. Сьогодні на обід буде каша ячмінно, гречано, пшоняно, вівсяна. З беконом та куркою. Й овочами. Цибуля, капуста, квіти  лілейника. Підкислив червоною смородиною.

 Й от коли я по неї бігав в сад, зупинився біля куща ірги поласувати  цими смачними ягідками. А поряд кущ. Зовсім поряд. Так, що коли я злегка повернув голову, то одна гіллячка мені око й травмувала. ВСЕ! З цього моменту всі мої плани стали не дійсними. З часом ставало лише гірше. Само не пройшло. Тож мусив прости брата Олега за мною з’їздити,  й звозити в лікарню. Там визначили ступінь враження ока. Ціле. Але потребує лікування. В аптеках ліки знайшов не відразу. Цілий квест. Та таки справився. Додому. Й лікуватися.

 От то що було в планах на день іще, так в планах й залишилось.

Садити  виногради в 5л з попелом + борна кислота. Мінімум 1 годину.

Полоти заливну грядку з маточними рослинами  мінімум 1 годину.

 Нарвати й заморозити ягід на зиму порційно по 0.5л по часові мінімум 1 годину.

2.7.2025.

Планів на сьогодні собі не складав. На лікарняному. Лікую своє травмоване око, згідно лікарем виписаному графіку лікування. Й тут ситуація керує мною. А не я ситуацією.

 Й все рівно. Ранок сонячний. Тож гріх не направити сонячні батареї на ранішнє сонце. Так й зробив. З обіду, на захід.

Зволожив з ранку посівне відділення та череночник.

Спробував розсаджувати в контейнери Д5 сіянці барбарису червонолистного Атропурпуреа На 2 ящика мене хватило. Й то добре.

Посилторг сьогодні мене доволі довго не відпускав від ноутбука. Підтверджував нові замовлення. Про умови нагадував. Яким відповідають заявлені ціни. Не всі розуміють. То їх проблеми. Купіть деінде. Побачите різницю. А мені своє робити. По схемі, свій до свого по своє. А своїм я бажаю всяких гараздів. Тож консультую попутно. Ваш успіх, це мій успіх. Це наш успіх. Й хто сюди усвідомлено прийшов  по своє, вже й заплатив. Найменше з можливого на ринку посадкового матеріалу України.

Комусь й вже й поталанило. Замовлення оперативно підготовлені, запаковані, й вже до вечора й поїхали. «Хто рано встає»… А хто з обіду оплатив своє замовлення, тим хвилюватись, думаю, не потрібно. Поїде його замовлення незабаром.

Ні. Сильно не розбіжишся. Око турбує, особливо на дворі. При яскравому сонячному світлі. Тож я все таки буду на лікарняному. В хаті.

А поїсти? Зварив собі борщ. Картопля, капуста, морква, буряк столовий, бекон, індик, зелень молода: кропиви, лободи, селери, кропу, фенхелю. Все? Ні, не все. Спеції. Перець сіжезмолотий чорний, й перець гіркий червоний молотий з магазину. Так вони один одного доповнюють на краще. Недавно виявив. Й тепер застосовую ці перці завжди разом. А  от про цибулю забув… От такої!

Й вже в тарілці здобрюю сиром кисломолочним. А потім ще й вареним яйцем. Адже яйця курячі відварив вже після того як зварив борщ й посмакував першою його тарілкою. А ще тонесенько покришити зубчик часнику. То так ще краще смакує. БОРЩ!!! Страва з великої букви.

 Попити запарив складний домашній трав’яний чай з банки. Недавно приготовлений мною. Дуже зручно. Не бігати зараз по території, збирати трави на той чай. Чи заглянути відразу в 10 баночок окремих. Дозувати. Цього більше, того менше. Буду й надалі такі заготовки робити. Щоб всі складники в одній тарі. Та ще й здобрені соком ягід перед сушінням. Мені цукор не пасує! Хто молодець? Я молодець! За останній час, мінімум, не прийшлось купувати один пакет розчинного цикорію. А за рік? Коли того домашнього трав’яного чаю заготовлю вдосталь. Тікати потрібно. Тікати! Від глобальних торгових мереж. 95% від ціни товару, то накрутки, обезбашенні податки на ті накрутки. Й лише 5% від ціни, отримує власне, той хто ту їжу виростив. «Нафіг нужно, скажем дружно».