Розсадник декоративних культур Мирослава Гуменюка
1.12.2024.
Виявив ось таку цікаву статистику. За 30. 11. 2024 кількість відвідувачів на моєму сайті на Промі 212 й на Агорбізі на моєму сайті лише 55. в 3.855 разів менше. Є куди рухатися. Що покращувати. Бо мають обидва сайти, що називається, йти ніздря в ніздрю.
План на день собі склав. Й то в письмовому вигляді. Так мені краще пасує.
Інтернет. З ранку 1 замовлення. Та платити не спішать. Тож, скоріше 0. Правда оплатили попереднє замовлення. От лише сума оплати, десь на порядок менша добових витрат. Й зрозуміло. Сезон «Осінь 2024» добігає кінця. Й таки осінь. Бо хоча на календарі перший день зими, а погода, скоріше осіння. Земля копається. І в той же час в покупців мозок ще не перемикнувся на сезон «Весна 2025». Тож маємо, що маємо.
Переніс запаковані череночні ящики в вкопану теплицю.
Запакував череночні ящики, які були ще не запаковані в плівку, й відразу носив в вкопану теплицю. Веду облік. Сьогодні це Вейгели Румба, Брістоль рубі, Мінор блек, Нана варієгата, Карикатура, Танго, Сплендід, Ньюпорт ред.. Гортензії волотисті Строберрі блоссом та Фрамбозін. Форзиція корейська Кумсон. Чубушники Джирандоле, Фрості морн. Жимолості їстивні Аврора, Медведиця, Фіолент. Павловнія. Актинідія Ізумрудна. Бузина чорна Блек бюті.
Нарізав живці для вкорінення й продажу. Тож відразу й для каталогу їх фотографую.
Жимолость
їстивна Аврора й на вкорінення пішла. Й добавлена в каталог в
якості товару. НЧ. Живці для вкоріенння.
Й висаджую в черночний ящик. Обробивши протруювачем. Аби запобігти грибковим захворюванням. І по одному ховаю в вкопану теплицю. Вкриту лише притінюючою сіткою. Плівка в ній посипалась. Та того достатньо. Щоб до весни дочекались.
Запланував правити каталог на Агробізі. Та чомусь при доволі бадьорому Інтернеті, саме сайт на Агробізі вантажиться вічність. Поки що пишу часопис. Може потім прорве.
Маю бути активним в Фейсбуці. Та от чи хватить вже на те натхнення. За день гарно вбігався.
Котельня забезпечила теплом й гарячою водою.
Добавилось гілляк з небажаної рослинносі на купі поряд з подрібнювачем гілляк АРПАЛ 80 БД.
Нові череночні ящики підготовлені для продовження черенкування.
Кухня. Відкинув на марлю на друшляці розморожене кисле молоко за ради сиру найніжнішого, смачного. Гарний рецепт видивився в Інтернеті! Тепер тільки так і роблю. Відігрівати сир в духовці, як на мене більш енергоатратно. Й коли перестараюсь, а в мене це запролсто, то вже не сир, а резина. Овочеве рагу приготував собі поїсти, з помідор, кабачків, баклажанів, молодого листя хрону, кропу, порційно зморожених. Свіжих капусти, цибуля, моркви, яблука, гарбуза. З м'ясом іджичим, та беконгом свинячим. Десерт. Точніше 2 десерти. З ранку це з волоських горіхів, сушених грушок, чорної бузини, кориці, домашнього кисломолочного сиру, та вже потім посипаного бджолиним пилком. До висівкової булочки й в міру гарячого патичкового чаю з гіллячок вишні, малини та ягід шипшини. Ще більш смачного, настояного. Та вечірній десерт. Зовсім простий. Домашній кисломолочний сир, посипаний все тим же бджолиним пилком. Й знову, до висівкової булочки з патичковим чаєм. Все! Вже вирішив. Наступного разу знову заварю патичковий чай. Лише іншого складу. Думаю, по Розсаднику буде чого зібрати на нього. От таке в мене сьогодні вийшло імпортозаміщеня. Ну майже. Щось та купувалось й за валюту. Але то було ще до війни. А сьогодні кожен з нас має дбати, щоб чим по меньше споживати того, що нам привозять з за кордону. Нехай ті долари краще потратять на набої до зброї, яка знищує наших ворогів на фронті. А полянку гареньку кожен раз накрити є з чого й з свого.
Собаці їсти зварив. Куліш з вівсянки, кістки, та шкіри свинячих з меленими пасту кухонними овочевими відходами. Остудив. Погодував. Не забув вділити котам. Вредні! Ні щоб мишей ловити. Чекають на подачку.
2.12.2024.
За 1. 12. 2024 кількість відвідувачів на моєму сайті на Промі 212 й на Агорбізі на моєму сайті лише 46. в 4.609 разів менше. Маю підняти популярність сайту на Агробізі до рівня що є на Промі. Вчора такої роботи зробив крапково. То сайт вантажився вічність. Перехитрив. Зайшов з самого Агробізу. Та вже на вечір я був настільки забіганий, втомлений, що зробив, ну зовсім не багато.
Та потрібно вже думати про сьогодні. Вибудовую плани на день. Записав їх. Так мені краще ним слідувати.
Інтернет. Новими замовленнями не балує. Хоча погода для пересаджування рослин причудова. Прикро.
Вибрав насіння вістерії. Замочив перед посівом в воді.
Посіяв гледичію безколючкову, глід китайський в посівні ящики. От глід китайський мене турбує. Кусачками розкушував декілька насінин. Там суцільна кістка. Навіть називати таку структуру перикарпієм важко. Це скоріше «всюдикарпій». А де сама насінина? Зародок?
Нарізав пластику на нові бірки для нового черенкування.
Нарізав живці, вимочував в протруювачі, висаджував в череночні ящики, запаковував в міні теплички. Виставляв в вкопаній теплиці до весни. Веду облік. Сьогодні встиг обробити врожай пагонів в Чубушника Каролінка, Жимолості їстівної Дочка велетня, Жимолості виткої Тельмана, Дейції Рапсберрі садей. Що йде на продаж живцями, фотографував.
Маю бути більш активним в Фейсбуці. Й на своїх сторінках. Й рекламою по садівничих групах. Ну. «більш» це гучно сказано, але був там.
Правити каталог на Агробізі знову втома й брак часу завадили. От звіжки така різниця в популярності моїх сайтів.
Котельня відпрацювала на відмінно. Тепло. Та гаряча вода є. + попелу в бочці добавилось. Буде чим удобрювати наші рослини.
Й ще більше гіляччя добавилось на купі біля подрібнювача гілок АРПАЛ 80 БД, Тільки часу подрібнювати їх зовсм немає. Потім! Колись потім.
Вже накопичились оплачені замовленя. Сьогодні по ним ведеться накопка саджанців з ВКС.
3.12.2024.
Плани на день собі склав.
Вчорашні напрацювання по живцях для вкорінення, сьогодні вже стали новими товарами в каталозі.
Інтернет. Так гарненько люди оживились. З ночі, а вже 4 нових замовлення. Тільки рано порадувався. З всіх одне, саме менше замовлення відразу й оплатили. А інші не бажають зі мною розмовляти. Ні по Вайберу. Ні по телефону. Ну, відписався по Вайберу, маю надію, що прочитають. А ні. То ні. Й так й вийшло. По одному замовленню пані відписалась, «Вибачте,ні» Упссс! А нахіба ж було тоді робити замовлення? Коли так відразу, ні. Подрочитися? З собаками дрочись!
З ранку в плани собі вписав черенкувати. Й ніби з вечора читав прогноз погоди. Обіцяли морозець. Й так і сталось. Ящики з піском замерзли на кістку. То навіщо читав? Беру, переношу всі замерзлі ящики в котельню. Там тепло. Розмерзаються. А час втрачено. Такий золотий час! Щоб хоч якось виправити ситуацію, посіяв в 0.5л контейнери насіння вістерії. 2 ящики. Не багато. Й по об’єму виконаних робіт, й по часу. От як не добре вийшло, що не відреагував на прогноз погоди.
Та таки ящики з піском розмерзлись. Проливаю розчином марганцівки пісок. Нарізаю живці. Вимочую їх в фунгіциді протруйнику. Висаджую в ящики. Запаковую в міні тепличих сміттєвих пакетів прозорих блакитних 60 літрових. Й відношу в вкопану теплицю до весни. Веду облік. Та роблю фото нових найменувань живці, в якості товару в каталог.
Котельня працює з ранку. Відімкнення електрики розривають роботу піролізного водогрійного котла на декілька етапів. Це не добре. Бо й в заглушеному котлі процеси догоряння палива продовжуються. А відбір тепла, лише через його стінки. Вважай, в космос! Без ніякої користі.
Нові замовлення підготовлені. Планується на завтра чергова відправка.
Активність в Фейсбуці сьогодні моя мінімальна. Хіба подивитись.
Мишкам їсти роздав. Та веду контроль за тим що роздав раніше. Власне тому й сьогодні роздав, що попереднє вони зїли.
Печалька з сайтом на Агробізі. Дута статистика відвідувачів в розділі статті. Мало того, що лічильник рахує мої туди заходи, як статистику відвідувань читачами, та ще й я виявив фальсифікацію того ліку. Мене рахують двічі. Як заходжу, й як виходжу. А це вже повна дурня, Ну звідки взятись тому натхненню, там щось покращувати. Не добавляло ентузіазму й довге ігнорування адміном моїх пророблених змін в каталозі. Та таки сьогодні промодеровано їх. Ну повна дурня, такий порядок речей. Що вони можуть розуміти в моїх справах? Щоб те утверджувати до застосування. Якась дебільна, ще сталінська, цензура.
Кухня. Ячмінна каша з м’ясом індика, + цибуля, + моква. + олія перед завершенням варки. Салат до каші. Помідори, капуста пекінська, цибуля, морква, кріп, яблуко, гарбуз, сіль, оцет яблучний, олія, сир кисломолочний домашній, Тільки домашній. Я вже років більше 30ти не купую молочку в магазині. Як казав один свідок, шофер, на молокозавод тоді щодня привозили 18 тон молока, а вивозили 50 тон масла. Бон апетит!
Собаці їсти. Також ячмінка. Та тут свій рецепт. З кісткою. Шкурою свинячою, та порцією овочевих відходів змелених на блендері. Щоб було якнаймалобюджетніше. Й при тому достатньо ситно й корисно.
Й сьогодні на Розсаднику поменшало небажаної рослинності. А на купі гілляк, чекаючи на пробку на паливо, відповідно, той самий їх об’єм добавився.
Помоніторив в Інтернеті новини. З цим біда. Хмара блогерів в погоні за читачем, його й відлякує. Такою маячнею заміщають власне новини, що те слухати просто неможливо. Та таки щось корисного для себе намив. Події в Сирії та Грузії це другий фронт для придуркуватого Хуйла. От тобі й враже «висадка союзників в Нормандії» №2. й Алеппо за 3 дні замість Києва за 3 дні… Й це тільки початок. Реагуй, мудило ти кончене, твій хід! А цуцванг тобі в сраку! Й еволюція в структурі керування ЗСУ, що тепер відбувається, на користь, я так рахую. Маємо в недалекому майбутньому побачити з того толк. А от розмови про «мир за рахунок територій» мені зовсім не подобаються. Так. Ті жертви, що платить Україна на війні, за право існувати, жахливі. Та маємо заплатити ту ціну сповна. Але й міліметр території не віддати ворогу. Навпаки. Бачу в Фейсбуці карти України до революційні. Там ми куди більшими були. В разі перемоги над Підаруссією, а я вірю, що це навіть дуже реально, ті втрачені території мають бути нам повернені разом з іншими репараціями та контрибуціями.
4.12.2024.
Планую свій робочий день.
Інтернет. Нових замовлень приніс не багато. Зовсім не багато. Але й не безробіття. Тож підтвердив можливість виконання. Надав необхідну консультацію. Й то принесло свій результат. Пан двічі змінив кількість замовленого в більшу сторону. Й тут же оплатив замовлення. Й вчасно. Бо саме попадає в сьогоднішню відправку. Й саме на його гроші є вже плани.
Замовлення , що оплачені раніше переночували в приміщенні котельні. В надії що позбавляться лишньої вологи. З самого ранку вже є запаковані. Й поїхали на Нову пошту. №№ ТТН ввечері сповістив покупцям.
Про
пакувння. Ну погодьтеся, немає сенсу пакувати замовленя в 3 -
навіть 25 рослинок, в контейнерах Д5 в ость такі палети, борт. А як
замовлення хочаб на 200 рослин, тоді будь ласка. Це роблю
автоматом. Зауваження тим небагатьом, що все у них не так. Не так
їм запакували... А читаєте умови паред тим як робити свлї
замовлення? Там і про пакування
написано: https://miroslav.com.ua/ua/about_us
По молоко сходив в магазин, що приїздить в село по середах. Смачне молоко. Й не дороге, по 30 гривень за півтора літри. Замовив 4 пляшки. Та продали лише 2. Ще 2 мої пляшки молока перекупили односельчани. Така собі нормальна повсякденна бидляцька побутова практика. Як зі сторони продавця, так і від покупців. Це ж мої чисті, не з смітника обриганого п’яними бомжами, й обіцяного псами, пляшки, я дав під те молоко. Це я собі замовив саме стільки молока, спираючись на свої плани… А, похеру!!! Причому, всім.
Нарізав, садив в череночні ящики живці. Відразу фотографував нові товари для каталогу, з тих живців. Не багато сьогодні. Щось зникло натхнення в мене. Та й якесь легке недомагання відчув.
Маю змінити діяльність.
Спочатку просто відпочив на ліжку. Навіть подрімав? То мої справи покращуються! З 2022 року, з початку збільшення інтенсивності війни, мав важку форму безсоння. Як хоч і в час ночі прокидався, то вже до наступного вечора заснути не міг. Й так щодня. В день мав стан не з найкращих. Й це на протязі місяців.., Тільки за це проклята Підаруссія має бути стерта з лиця Землі! Тільки за одне лише це вже. Бо ж таких як я, мільйони з тим травматичним безсонням мучаться роками.
Далі заміщаючи трудотерапія. Назбирав відеречко морожених яблучок з плакучої яблуні. З метою отримати насіння. Марно справа, відразу скажу. 99,99% насіння в неї в цьому році пусте. Та мав спробувати.
Набив горіхів грецьких на 2 порції десерту. Й одну з них відразу приготував. Горіхи, яблуко, гарбуз, домашній кисломолочний сир, насіння льону, соняхів та гарбузів. Все перебите блендером до стану крему. Щоб було легше блендеру те робити. Злегка пролив кип’ятком. Його сухі інгредієнти відразу поглинають. Тож лишня волога не псує картину.
Зварив патичковий чай. Сьогодні куди багатший, за попередній. Гіллячки вишні, малини, лимоннику китайського, смородини чорної. Ягода шипшини та калини.
Котельня гріє, й хати, й воду в бойлерах. Й генерує попіл. Гарне мінеральне добриво.
Приготував овочеве рагу з телятиною. Моє імпортозаміщення, по ініціативі з низу, в дії. Заморожені порційно з осені помідори, кабачки, баклажани, листя хрону. Свіженькі цибуля, морква, капуста, яблуко, гарбуз. От вже й не потрібно для того ж овочевого рагу, яке я так полюбляю, купувати в магазині привезені з за кордону тепличні овочі. Куплені за валюту. Якої так не хватає для закупівлі набоїв для фронту. А різниця в цінах! Мої помідори куплені по 10 гривень за кілограм в місцевого товаровиробника. Й несуть в собі смак літа. А сьогодні помідори імпортні свіжі скільки коштують? Я про ті що зі смаком, навіть не кормового буряка, а ще блідіше. То-то й воно!
Собаці їсти зварив. Остудив. Погодував.
От і все. Дуже скромні досягнення маю сьогодні.
Мав в планах правити каталог. Планував рекламувати Розсадник в Фейсбуці. Все потім, не сьогодні. От не задався день. Й силувати себе не бачу сенсу.
5.12.2024.
Плани на день собі написав.
В Інтернеті чекаю на добрі новини. 2 маленьких замовлення таки були. Й їх навіть оплатили. А взагалі то про гарні новини з Інтернету це не сьогодні. Таки раніше зроблені без оплати, такими й зостались. Мало того, люди з мене дивуються. Замовлення? Яке замовлення? Нічого мені не шліть. Прямо з сюжету поведінки при білій гарячці. А замовлення навіщо було тоді ТОБІ робити? Дивуюсь!
Закінчились готові череночні ящики. Й розчин фунгіциду протруйнику в відрі вже на дні. Тому сьогодні нарізаю живці відерця й засніговую. Щоб одним махом потом якнайбільше живців перед висадкою в ящики одним махом потім обробити тим протруйником.
До вечора вже й новий 21 череночний ящик був підготовлений. Нічого. Зачекають. До того потепління, що обіцяє нам прогноз погоди.
Піднімає робочий настрій ознайомлення з подяками. От і сьогодні маю гарний настрій через те.
6.12.2024.
Намітив чим найкраще зайнятись мені сьогодні.
З ранку, й на протязі дня цікавився інформацією з Інтернету. Про нові замовлення. Про нові оплати. Й згадав загадку. «Одна штучка, це купка?». Так. Сьогодні купкою було лише 2 замовлення. Й то лише одне оплатили. А по іншому немає змоги зв’язатися з покупцем. В Телеграмі, Вайбері, чаті з покупцем його немає. Телефон не в мережі…
Прогноз погоди обіцяє потепління на декілька днів. Добре. Прийняв до уваги.
Новини про війну. Ой як не легко про це взнати. Такої маячні приходиться наслухатись, до поки вицідив дійсно корисну інформацію. Та має ж бути якась внутрішня цехова цензура. Ну не можна випускати в інформаційний простір таку бездарність, що компенсує свою убогість відвертою брехнею. Дешевими прийомами психології обману, за ради дутої популярності. При всій важкості ситуації нв фронті, бачу позитивні моменти. Підаруссія здувається. Тож, маємо вірити в нашу перемогу. Й все для того робити. Та розуміти, що зазвичай найтемніше буває перед світанком. Як там завбачливо був прописаний наш генетичний код в гімні? «Згинуть наші вороженьки, як роса на Сонці»…
В міру своїх можливостей нарізав живці для майбутнього вкорінення. Що зумів нарізати, відразу заснігував для тимчасового зберігання. Не багато в цей раз. Щось мав легкі недомагання. Й при чому такі підступні. Сідаю різати живці в приміщені котельні, й починає тиснути злегка в районі серця. Пішов до хати, чи на двір, вже все в нормі. Повернувся, почав різати нову культуру, знову чую, що та тому й все. Це мене не радує. Бо саме наступила пора гарячих жнив на прирости в маточниках тих рослин, що можуть бути розмножені вкоріненням здерев’янілих живців.
Очистив насіння піона деревовидного. Замочив в воді перед закладенням на стратифікацію. Маю дуже малу надію на успіх. Цьогорічний врожай насіння піона деревовидного, навіть на вигляд показує свою убогість. Та все ж. Може щось тай дасть сходи.
До налобного фонарика куплені свіжі якісні акумулятори. Бо ті, з якими він був куплений, виявились повною їрундою. Світить! Відразу зробив огляд стану рослин, та за стратифікованих насіннів в сховищі. Й не дарма. В деяких відерцях з застратифікованим насінням була замала вологість. Пролив їх водою. Порядок!
Поменшало небажаної рослинності в володінні. Й автоматично на той же об’єм збільшився запас палива. Поки що не готового до невідкладного застосування. Бо має надлишкову вологість. Та вже пора починати дбати про наступний опалювальний сезон. За рік, я так думаю, це паливо набуде потрібної вологості.
Котельня не дає мерзнути в хаті на протязі доби. Хоча піролізний водогрійний котел працював лічені години. Все завдяки тепло акумуляторній схемі водяного обігріву в нашому житлі.
Оплатив за спожиту електроенергію за минулий місяць. Приємний момент. Нагрів води в бойлері за рахунок теплоносія водяного обігріву, відчутно знизило використання на ці цілі покупної електроенергії. А з тим й зменшило рахунок за спожиту електроенергію. Актуально! Бо й доходи зараз не збільшились. Це уже м’яко висловлюючись на цю хворобливу тему.
Кухня. Політ фантазії був в межах звичайної гречаної каші з м’ясом індика, морквою, олією на кінцевій стадії приготування. Навіть полінувався сходити в сховище по цибулю. Й до каші салат з літніх помідорів, синьої капусти, моркви, яблука, гарбуза, кропу, варених яєць, кисломолочного домашнього сиру, солі, олії та оцту яблучного. Нічого не забув? Здається ні. Й знову акцентую. Без фанатизму й сьогодні в споживанні тих продуктів, що закуповувались за кордоном за валюту. Так необхідну Україні для закупівель зброї нашої Перемоги. Багато хто зараз донатить за ради нашої Перемоги. Й це вірно! Це чудово! Це дієво! Це наближає нашу перемогу. Але чи не ще більшу користь принесемо, якщо добровільно тимчасово, на час війни з проклятою Підаруссією, обмежимо своє споживання тих продуктів, що постачаються з за кордону. «Свій до свого по своє», допоможе власними руками кожного з нас творити українське економічне диво. Спробуйте долучитись до повороту Історії в потрібному на всім нам напрямку. Бо ж «й одна людина здатна змінити Світ». Скільки важить один атом в Всесвіті? Та навіть не намагайтесь вирахувати. А з тих атомів складається безмежний Всесвіт. А кожен з нас то важить по своїй значущості куди більше за того дрібненького атому. Особливо якщо прикладені нами всіма зусилля спрямувати по одному вектору дії.
На десерт змелені в блендері в пасту горіхи грецькі, насіння соняха, льону, гарбуза, яблуко, гарбуз, варене яйце, кисломолочний домашній сир, з додаванням кип’ятку, для полегшення роботи блендера. До патичкового, в міру гарячого чаю, з висівковою булочкою. Й так значно смачніше, й ситніше, за мої ліниві спрощені десерти без горіхів.
7.12.2024.
Нічний легкий сніг, на ранок змінився на дощ. Десь як і пообіцяв був прогноз погоди.
Склав свої плани на день.
З ранку й в день передивлявся новини з Інтернету. Були нові замовлення. От тільки на жаль не всі дійшли до стадії своєї оплати. Щось пішов народ вкрай неуважний. Відразу на мої зауваження реагували відмовою від своїх замовлень. Хоч це добре. Усвідомити свою помилку в зробленому виборі, це половина успіху в майбутньому. Нажаль не всіма. Пані вже декілька днів водила мене за ніс. Ігноруючи наперед говорене правило. Продаю лише на умовах 100% оплати. Інше не обговорюється. Думав, допоможу консультацією, заблудлій в стереотипах людині. Виграємо всі. А виявилось що це гнилий троль так розважається. Ну, так, то так. Відміточку в відгуках на Промі зробив. І для себе. Й для людей. Більше не порозважається. Кожна моя консультація, це + 180 гривень в її заборгованість, на випадок повторного її замовлення тут. Гуменюк гуманний. Все частіше замінюю пожиттєвий чорний список на надане право змінитись на краще. Через сплату своїх богів. Ну а якщо ні, то ні. Це вже тоді не я вирішую. Так, гуманний. Тільки ж який западліст. Ой як все задумане, та в мене вийде втілити в життя, за ці зиму й весну. Багато хто кусатиме собі лікті, з тих, кого відмітив як не бажані особи на Промі в відгуках.
Читав подяки за виконані замовлення. Й Вам дякую! Надихає на краще.
Продовжив нарізати живці для вкорінення. Все ще під снігування нарізаного. Бо маю ще де брати в окремих місцях той сніг. Результат такий собі. Я не задоволений собою. Та чергова маточна грядка, ну вже майже із зібраним з неї врожаєм живців. То щось, тай роблю! Для теорії малих кроків, й зими довгої, як день без обіду, може й того вдосталь буде.
Відпрацювали маленький самовивіз.
Дякую за покупку! А як довезти? Вони ж більші за багажник. Та дуже просто! Допоможемо. Пакування в навал. Маємо досвід.
Й передісторія. Нашому Розсаднику склали протекцію з далекого Кіпру. Ого! А чого дивуватися? Війна розкидала наших українців по Світу. А чи війна? Чи може наша безтолковість, так бездарно розпоряджатися наданою долею незалежністю України. Кого ми кожен раз дозволяли вибирати собі в владу? Як то кажуть, а тут й війни вже не потрібно було. Чому Хуйло напав на Україну? Та вочевидь, що він щиро вірив, що України як такої вже не існує, зважаючи скільки ми самі собі зла причинили за ці роки умовної незалежності. Дике поле. Заходь, та хазяйнуй.
Котельня відпрацювала на відмінно. Тепло. Вода гаряча є. Й попелу в бочці добавилось. Буде чим удобрювати наші рослини.
Кухня. Приготував собі салат з синьої капусти, помідор літніх, моркви, яблука, гарбуза, кропу, молодого листя хрону, столового буряка, вареного яйця, домашнього кисломолочного сиру, яблучного оцту, олії, солі. Такий собі вигляд дає та синя капуста. Та всі складові корисні. Й загальний смак чудовий.
На вечерю приготував десерт з грецьких горіхів, насіння гарбуза, льону та соняха. З яблуком, гарбузом, порошком какао, кислим молоком, вареним яйцем, олією. В блендері подрібнених до стану крему густого. До в міру гарячого розчинного цикорію з висівковими булочками. Смачно, та ситно. Й економно. Бо чим більше складників в страві, тим помаліше закінчується кожен окремий складник. Колись засік картоплі наша сім’я з’їдала за рік. Це коли чи не кожен день за основну страву була картопля. А сьогодні я такий засік тих же горіхів їв би мабуть все життя. Чому? Бо кожен раз всього витрачаю буквально по пучці.
Собаку не ображаю. Зварив йому його ячмінний куліш. З собачим кормом купленим в М’ясному майстрі з мелених грубо відходів свинини, шкіркою свинячою, та перебитими блендером овочево-фруктовими відходами з власної кухні.
То моя ідея не зайшла, керівництвами ОСББ брати частину комунальних платежів з жильців кухонними відходами, замороженими? Й пускати їх потім централізовано в діло. Чи то хоч як сировину для виготовлення сухих кормів для тварин. Чи відразу в відгодівлі приміських тваринницьких ферм. А жаль. Все що ми купуємо собі поїсти, чи майже не пополам потім ділиться. Щось таки з’їдаємо самі. А щось в вигляді очисток, відходів стає будівельним матеріалом грандіозних териконів на міських звалищах. Цивілізація марнотратів, що обов’язково програє в природному відборі, в процесі подальшої еволюції.
Отримав 2 посилки. Одна з цибульками білоцвіту.
Інша з розсадою гепатики.
Тільки не такої, як я маю. В нової листя разів в зо три більше за мою. Це все за ради втілення моєї ідеї під маточними деревами медвежих горіхів завести ще й тіньовий сад. Щоб було більше толку від використаної землі. Як то кажуть, й вершки, й корешки. А ще стимулювати мене за нми вести більш активний догляд. Регулярно поливати, підживлювати. Бож до цього часу мої медвежі горіхи виживали за дефіциту вологи в грунті.
8.18.2024.
План всьому голова. Ото як задумав, то навіть, якщо поділити на 3, то так і збудеться. А як навіть не подумати в сторону свого успіху, тго від куди йому взятися?
Зробив свіжі розчини марганцівки, та протруювача з на цей раз з прилипачем.
Починаю висаджувати в череночні ящики нарізані до того живці. Це вже в третю партію нових череночних ящиків. + облік. + фото для каталогу. От з цим проблемка. Як натхнення з’явилось, все що черенкую ще й продавати як живці. Так і десь зникло… Й знову почав з тих культур, які дали найменший врожай живців. Часто якого не вистачало на повний череночний ящик. Недолік? Та лише не в мене. Моя спеціалізація ті недоліки в переваги перетворювати. Йшов на заливну маточну грядку. Брав врожай з такого ж бідненького маточника. Й друга половина череночного ящика йшла на вкоріненя вже повною.
Мав почати переносити з прикопу в сховище заготовлені для зимової прививки підвої, до поки таке гарне потепління надійшло. Та то лише в планах й зостається. День закінчився раніще, ніж я би зміг тим зайнятись саме сьогодні.
Висадив білоцвіт в грядку в тіні під деревами медвежого горіха, що за теплицями. Якраз під нього грядочка. Не менше, й не більше. + хотів сьогодні й гепатику на грядку під медвежим горіхом розсадити. Та то вже не сьогодні буде. Знову час збіг швидше, за мої мрії, плани, які за той же час встиг втілити в життя. Під ще одним деревом створити тіньовий сад з гепатики. Створю. Обов’язково. Лише вже не сьогодні.
Інтернет. Ну дуже поганий останнім часом. «То потухне, то погасне». А ти очікуй, коли знову з’явиться. Не робота, а повна фігня! І все ж. По нових замовленнях відпрацював. Підтвердив. Проконсультував. Чекаю на оплату. Чи самостійну відмову. Коли мої НАПЕРІД говорені умови не підходять.
Прогноз погоди обіцяє на найближчі дні «золоту осінь» Й нічого що на календарі зима. Дякую. Обов’язково маю скористатись цим ресурсом собі в користь.
Новини. Більше цікавить ситуація на фронті. Й знову. А взнати немає в кого. Мені Ютуб в стрічку пхає всяких пустобрехів. Потратив купу часу. А взнав, що за 3 хвилини міг би від адекватів почути. Така реальність сьогодні в нас.
Кухня. Овочеве рагу з капусти, кабачків, помідор літніх, баклажанів, цибулі, моркви, гарбуза та телятини собі приготував. + десерт для перекусів. Грецькі горіхи, сир, яйце, сушина грушева та гарбузова, + кип’яток. Блендером тільки вжжжик! І вже є смачна й ситна страва. До висівкових булочок з в міру гарячим розчинним цикорієм. Тож не голодую. Й це за умови, що літом десь пропадав в якісь, чи то депресії, чи то як назвати. Одним словом, ледащо. Й 10% з можливого заготовок на зиму не зробив.
9.12.2024.
Роботи в черзі стоїть кожен раз більше, ніж я її можу виконати. Тож маю кожен раз робити вибір. На сьогодні це буде так:
Відреагував на проханя нашого постійного покупця. Сходив за фотографією новорічної ялинки. Вони щороку купують тут ялинкйу з корінням. Й потім на весну саджають її в грунт. Гарна традиція. Підтримую.
Упсс.
А не хоче ставати фото вертикально...
Хочеш, не хочеш, а пріоритетом має стати завершення розпочатого. Тож продовжив висаджувати в череночні ящики нарізані перед тим живці. З метою їх вкорінення з настанням весняного тепла. Тут своя технологія. Замочив в протруювачі. Де для кращого контакту добавлений в водяний розчин фунгіциду ще й прилипач. Дав стекти лишній волозі. Ото що зачепилось за рахунок сил поверхневого натягу, має відпрацювати до весни. Далі побачимо. Щоб не сплутати де верх, де низ, з низу завжди роблю косий зріз на живці. Розсадив. Дуги з клена американського поставив. Пакет 60 літровий сміттєвий блакитний надів. Скотчем закріпив. Міні тепличка з одного ящика готова. В теплицю вкопану відніс. Друга грядка стає все більшою з такий міні тепличок. Зроблене записав в зошит. Порядок! Йдемо далі. До поки втома не бере своє.
Самий кращий відпочинок, це зміна діяльності. Ще одна робота в черзі. Це досадити під дерева медвежого горіха куплені для створення тіньового саду рослинки. Білоцвіт посадив вчора. Гепатику розсадив сьогодні. Гарна грядочка вийшла. Жаль лише що замість сотні куплених рослинок було 97. Та то дрібниці. Я сам слова буває рахую, про відраховуванні потрібної кількості чогось, замість того, що рахую. Значить не я один такий. Якби це тільки був самий більший недолік. Як новим рослинкам тут сподобається, почнуть гарно наростати, то всі витрати будуть перекриті в багато разів й на довго. Такий собі «вічний хліб». Чекайте приємних змін в каталозі. Ох і мене поперло!
Ну й як моя спина й таку зміну діяльності забракувала, йду до ноутбуку. Тут роботи також непочатий край. Перше, це реагую на нові замовлення. Підтвердив. Надав необхідну консультацію. А далі залежно від реакції претендента на звання покупця. Згоден з моїм дороговказом. Плати! Ні. Допобачення. Спробуй в іншому місці. Я впевнений, там буде краще. Бо всі хто щось продає досягають свого успіху продаючи власне не товар, а емоції ним спровоковані. Бажано якнайкращі. Моя ідея, це підвести покупця до позитивних емоцій через найменьш бюджетну технологію продажів. Коли ви за одні й ті ж кошти можете в мене купити не одну омріяну рослинку, а добрий кусок цілого ботанічного саду. Все. На інше грошей в вас не залишилось. Інші емоції вс інших технологіях продажу. Й в інших місцях. Чим собі люди на життя тільки не заробляють. Психологія продажу має безмежну кількість варіацій. Але все коштує грошей. Тож ви до мене? Щоб за наявні в вас кошти купити як найбільше? Чи пошукаєте де вам продадуть позитивні емоції в інший спосіб? Й такі знаходяться. Цьому панові замандюрилось ТІЛЬКИ на умовах післяплати купити собі рослинки. То купуй. Там. Тут такого немає. Бо за рахунок ризиків не продати, вже власне продане, з вірогідністю 40%++, моя ідея, за ЛИШЕ ті малі гроші, що я запланував в Вас забрати, і переселити в Ваш сад цілу клумбу, діброву, пів ботанічного саду, втрачає свою реальність. Так. Злий жарт від моїх доступних цін. Будь яка додаткова забаганка клієнта робить загальну ціну в рази й рази більшою від мною запропонованого. «А ми так не домовлялися»! То «походи по базару, потруйся». Впевнений що домовишся. Й пішов.
А оплачені замовлення роздрукував. Йдуть на виконання.
Й таких за останніх декілька днів назбиралось на відправку. Нова пошта, зустрічай роботу собі.
Ще одна важлива робота за ноутбуком, це залучати все нових, й нових поціновувачів послуги, що я надаю. Гарних емоцій від тих рослин, що починають рости в Ваших садах. Це реклама в Фейсбуці в садівничих групах. Попрацював. Цікаво. Як відреагують лічильники відвідувачів на таку роботу? Та то вже взавтра взнаю.
Кухня. Я не електромобіль, щоб отримувати живлення з електричної розетки без єдиної емоції. Маю створити щось корисне й приємне, смачне собі. Сьогодні це мали бути гриби (маслята) з м’ясом, картоплею, цибулею, морквою протущені в олії з кислим молоком зі спеціями. Та взяв лишніх декілька картоплин зі сховища на кухню. Ну не дати ж їм рости, в’янути, гнити… Почистив й покришив до великої глибокої пательні й їх. От вже й не гриби з картоплею, а картопля з грибами, м’ясом індика, цибулею, моквою на виході. Й не прогадав. Смачнюча страва вийшла. Брав добавку. Картопля не самий вдалий вибір, яким варто переїдати. Та позитивні емоції від споживання того делікатесу стали на шляху здорового глузду. Переїв таки.
Про собаку не забуваю. Приготував йому поїсти. Стандартний ячмінний куліш з кісткою, шкірою свинячою, меленими кухонними овочевими відходами. Ще й сьогодні на сироватці. Бо вчора робив собі домашній сир. З замороженого, потім розмороженого кислого молока. Граф не відмовився від такого варива. Ха! Тут не всі люди часом таких смаколиків кожен раз дозволити собі мають змогу. Тож песику поталанило з місцем проживання. Тепер справа за малим. Бути готовим віддати своє життя, захищаючи свій дім. А ще краще забрати чуже, в ворога. Я не про цього пса. Тут до нього жив схожий. То він вбив лисицю одним махом, що нахабно попростувала біля нього через ворота до курника. Це потрібно було побачити! Хапнув за карок. Підняв тушку як най вище, крутонув нею в повітрі, й гепнув всього один раз об землю. Все! Лиця здохла. Один раз! Й того було достатньо, щоб довести своє існування тут доцільним. Чекаю від Графа такої ж відданості. А він розумний. Маю надію що не підведе в час ікс, якщо такий наступить за його короткого життя. До покупців агресії не проявляє. Собака, тварина, а десь має розуміння, що саме вони його годують своїми покупками.
Гріють душу гарні відгуки на Промі й в Вайбері. Й Вам спасибі! Це найцінніша плата за мій труд. Ви своїми позитивними емоціями від отриманого, поділилися. Й їх стало вдвічі більше. Чи не чудеса? Це вже не з матеріального світу, з його законами збереження матерії та енергії. Це вище.
10.12.2024.
Плани на день склав собі. Так кінцевий результат в мене виходить куди кращий. Коли все наперед планувати. Та ще й в письмовій формі.
Гарно підготувався до майбутньої зимньої прививки. В прикопі чекають на цю подію майже всі, з запланованого, при щепи. Та не стабільна погода зимова мене турбує. А чи не вмерзнуть ті підщепи в лід. Й розмерзнуться мені потім, десь так в середині травня, будучи засипаними мною ще й гарненько тирсою. Тож почав потихенько переміщати прищепи з прикопу в сховище. Й там в ящиках засипати їхнє коріння вологим піском. Й знову. Спина мені в першому підході дала зробити лише 2 ходки з прикопу в сховище. Й потім ще раз сходив до прикопу, набрав гарний оберемок підщеп. Й закопав їх на зберігання в сховищі. Не ризикуватиму.
Ще частину робочого свого часу вділив висаджуванню нарізаних раніше живців, й заснігованих для тимчасового якісного зберігання, в ящики з піском. Де вони з весни й мають вкоренитися. Грядочка з тими ящиками череночними, хоча й не швидко, як міг би помріяти, а приростає в довжину. Така собі теорія малих кроква в дії на власному досвіді. Не можу багато чогось зробити, це ще не значить , що не можу. Якщо по трішки, то за зиму буде вже й не так мало роботи тієї перероблено буде. Та власне, самі будете бачити, по змінах в каталозі. Хоча… А зміни можуть бути різними. Гарно купуватимете, то той каталог, й схудне, й за умови додавання чогось нового. Так вже траплялось. Ніби, роблю, роблю, а торувати вже майже немає чим. Приємна знаєте ситуація, коли тебе покупці взяли й перемогли.
Інтернет. Нажаль, вочевидь, електрику вимикають в нас й там же вежа зв’язку стоїть, не в один час. Бо Інтернету немає, коли й електрики немає. Й немає по довгенько й коли в нас електрика вже давно ввімкенена. Тож приходиться цілитися з поправкою на ці обставини. Й все ж, нові замовлення підтвердив. Необхідні консультації надав.
Хтось вже й заплатив. Чудово! В умовах вказав, відправки роблю що 7 –10 днів. Та схоже комусь поталанить. В завтра має статися попутна відправка. Тож до вечора всі оплачені замовлення вже були укомплектовані
Фотографував для часопису, та Фейсбуку. Частину фото вже й застосував. Люди реагують. Не мені одному цікаво, те, що мене турбує.
Кухня. Відварив яйця курячі. Набив грецьких горіхів. Приготував десерт з горіхами, насінням льону, та соняха, яблуком, гарбузом, вареним яйцем та порошком какао, до висівкових булочок та розчинного цикорію. Хоч він і «десерт» та ситний настільки, що окремої вечері вже не потребував.
В
кадрі медвежий горіх та катальпа. Не поскупилися на врожай в цьому
році. Дякую.
Ялинки
звичайні переостки. Висота від 3 метрів і А може як для кого? Може
в самий раз! Тому назначаю ціну 500 гривень за кожен метр приросту,
самовикоп самовивіз. + рекультивація місця де росла. (Засипати
після себе яму). Або 450 гривень за погонний метр на зріз.
Ялинки колючі Глаука, 1000 гривень за погонний метр. Також,
самовивіз. Як ідея? Реагуйте, бо з кожним роком приріст, а з ним й
ціна, буде лише збільшуватись.
11.12.2024.
Прогноз погоди кожен наступний день все більш й більш драматизує с вій проноз на одні й ті ж числа. З прогнозу в -4 градуси по Цельсію, на наступну п’ятницю аж до – 14. Маю реагувати. І в своє планування робочого дня нові вводні добавляти. Та все по порядку.
До дев’яти дня йду по молоко. Мав неприємну розмову з тими односельчанами, що минулий раз вкрали моїх 2 пляшки, які я дав на молоко. А з ними й те молоко, яке саме Я собі замовив. Й мав на нього плани. Хотів делікатно вплинути на їх негарну поведінку оголошенням залогової ціни в 120 гривень за одну мою пляшку, що я віддаю продавцям на молоко. Мене послали, Й каже одне бідося, та хоч 500… Читай, пішов, ти… Й таки одну пляшку й сьогодні в мене вкрали. Звісно битися з бабами я не буду. Але й скучати не дам. Чекаємо наступної середи. Скучно от точно що не буде. Я вже знаю як вплинути на ситуацію.
Далі відпрацьовано один плановий самовивіз. Мої постійні покупці. Казали, що приїдуть за ялинкою. А купили не лише її одну. Дякую! Дуже навіть вчасно. Їх гроші, прямо як той недостаючий пазл, вклався в загальну картину нашого платіжного балансу. Та без гарного настрою. В умовах моїх ОБОВ’ЯЗКОВИХ, я вказую, що заявлені ціни не можуть піддаватись сумніву. Згодні, купуйте. Не ваш формат, шукайте кращі пропозиції де інде. Навіть не сповіщаючи мене про свій намір. ІМС! Ви купуєте в інтернетмагазині самообслуговування. З ним й ведіть діалог. Така собі азбука Морзе. 1, покупка. риска, ні. Й все! Трахати мені мозок, це за зовсім інші гроші. Пані, що приїхала з замовником ялинки в декілька разів намагалась мене зачмурити. Граючи в своїх психологічних атаках на пониження заявлених мною цін. Я то поставив її на місце. Та гарного настрою це мені не добавило.
Продовжив й завершив перенос з прикопу в сховище заготовлених прищеп для програми мого зимового щеплення. Правда в самому сховищі не дав тому ладу. Бо ліхтарик попав саме на зарядку своїх акумуляторів.
З попутною поїздкою до Турбова на Нову пошту попали й ті замовлення, що до відправки були підготовлені й запаковані. Гарний темп! Зустрічайте.
Отримав посилку з насіння хурми віргінської. Чи вірджинської?
Добавилося сіянців бірючини в контейнерах Д5. Маю реагувати на гарний попит на неї, саме в такому розмірі. А 500 штук в одні руки, в межах одного сезону, за 2 покупи, це не результат вартий уваги?
Котельня постачає теплову енергію в житло та бойлери гарячого водо забезпечення. А ще попіл. Гарне повне, ну майже повне, мінеральне добриво.
Кухня. Гречана каша з телятиною, цибулею та морквою. До каші салат. З помідор, синьої капусти, цибулі, моркви, гарбуза, кропу зеленого, вареного яйця. І як перекус, десерт. З грецьких горіхів, насіння льону та соняха, яблука, гарбуза, кислого молока та порошку какао. До висівкової булочки з гарячим в міру розчинним цикорієм.
Собачці зварив поїсти, остудив й погодував. Ячмінний куліш з кормом меленим для собак, та свинячою шкірою, змеленими кухонними овочево-фруктовими відходами.
Й мінімальне споживання купленого для мене за кордоном. Мій влад в підтримку платіжного балансу країни в закупках зброї перемоги з за кордону. «Свій до свого, по своє». Це ключ, запорука нашого успіху.
Мав розмови з покупцями. Підтвердив їх замовлення. Надав необхідні консультації. Й хто в темпі оплатив, того замовлення й сьогодні поїхало. А хто ні, то й ні.
Пром чудить. Я кожне нове замовлення нове перевіряю на добропорядність його автора. Або ж на не добропорядність. Яка вписана мною в відгуках про покупців, що продемонстрували відвертий ігнор моїх ОБОВ’ЯЗКОВИХ умов. А в цей раз дивна ситуація. Тисну на кнопку якою є ім’я покупця, а мені кожен раз пишуть, помилка 404, такої сторінки немає. Упссс! Як це немає? Ось же замовлення. Не привид же його створив. Зайшов через покупців. Зайшов таки автора цього замовлення, як мого постійного покупця. Немає там моїх поміток про його негативну історію покупок. То добре. Беру в роботу й це замовлення.
На
фото внизу з ліва, саме цю ялинку сьогодні купили. Правда
красуня? А інші 2 з ліва, то ялини колючі форми Глаука. Ще чекають
на своїх покупців.
12.12.2024.
В панах своїх на сьогодні підтвердив наміри продовжувати розпочате.
Навів лад в сховищі з прищепами. Розставив зручно ящики з ними. Позасипав вологим піском коріння. До старту робіт по зимовому щепленню зостаються не так вже й багато часу. Не маю бути залежним від погоди в Природі. Я сам собі створюю ту погоду.
Звісно часу на живцювання, (чи черенкування?), зосталось менше. Тому лише 3 культури уділив своєю увагою. Тай то добре. В теорії малих кроків, якою я себе стимулював в досягненні успіху, все починалось з одного ящика в день. А ще спина. Стати й працювати з ранку до вечора не дає. Після кожного відпрацьованого ящика йду відпочивати. Після кожних декількох відер з піском, також ходив відпочивати. Такі реалії.
А відпочинок не тільки лежачи в ліжку рівненько горілиць. А й за ноутбуком. Дивлюсь, що цікавого мені приніс Інтернет. Нових замовлень, нажаль, ні. Але й це є важлива інформація. Варта уваги, та опрацювання. Новинами цікавився. Сумні новини. Хоча маємо всі можливості змінити дійсність на кращу. Війна? Прогаємо? А чому? Бо проклята Підаруссія має потенціал дещо більший за наш. Ото й вся перевага? Пусте! Варто витратити в сотні, чи не в тисячі, разів менше свого ресурсу, щоб помножити на нуль ті переваги. Для початку паралізувати роботу всіх засобів комунікації. ЛЕП, нафто газопроводи, залізниці, порти, автодороги, стільниковий зв’язок, зупинити є технічно можливо, ще вчора. А не мріяти про перемовини з ворогом, читай капітулювати. Та нас за окупації знищать на порядок більше, ніж в самих кровопролитних битвах. Згадайте динаміку втрат мирного населення України з 2018 року, по хоча б 1937, а ще краще по 1947… Від рук Кремля, що окупував безпечну тоді Україну. Жартувати з цим не варто вдруге. Бо на цей раз України взагалі не стане навіть як такої, що є під окупацією.
Котельня працює. Незважаючи на веєрні вимкнення електроенергії. Пристосувались. Тепло, й гаряча вода є. А ще до наступного вегетаційного періоду накопичується деревний попіл. Гарне повне мінеральне добриво. Що може мати вплив на внутрішній господарчий виробничий цикл, чи не більший, за власне те, що роблять дрова, з яких той попіл отримано.
Кухня. Коли зовсім лінь. А їсти хочеться, то беру порційний заморожений кусок м’яса, дещо підрозморожуюю його в мікрохвильовці, ріжу ножем на чим най тонші смужки. Відварюю в воді з порізаною грубо цибулиною. Й в тарілці поливаю яблучним оцтом з олією. Солю, посипаю спеціями. Й з чорним вінницьким хлібом маю такий собі ситний й смачний перекус.
Собаці його куліш ячмінний на меленому собачому кормі з свинячою шкурою зварив, остудив. Та погодував. Там в мене в кухонній шафці застоялась оливкова олія, куплена, ой коли то вже як давно. З смаком та ароматом, вже мені неприємним. То я й її потроху почав доливати собаці в куліш. Його шлунок міцніший за мій. А енергії в холод від чашки ячмінних круп на порцію кулешу, точно замало собака отримує.
Ряд подяк в Вайбері добавили натхнення. Взавтра, от точно зроблю більше корисного для садівничої спільноти України. Дякую і Вам! В ці нелегкі часи бачити сенс в озеленені своїх садів, а з ними й всієї нашої України, це гарний знак. Це надихає. Ви молодці, шановні садоводи України. З такими думками наша перемога над проклятою Підаруссією приречена на успіх.
13.12.2024.
Вже знаю чим займусь сьогодні.
Варто більше зусиль, та часу витратити на нарізання живців для подальшого їх вкорінення. То так й чиню. Правда з реагуванням на ситуацію. Почав нарізати живці на черговій заливній грядці. Зібрав врожай пагонів, з чубушника Каролінка, та пухиреплідники Дябло. Це перший ряд. Він обдувався вітром. Тож доступ був. А далі все в снігу, й контейнери примерзли. Крутити їх, щоб прочитати назву культури не є можливим. Навіщо я буду воювати з зимою? Скоро знов відлига. Тоді й повернусь сюди. А поки що взявся за ті маточні рослини, що зимують в сховищі. Це сьогодні були сортові гібіскуси, та каріоптеріс кладонський.
Піролізний водогрійний котел відпрацював добовий цикл зарядки теплом хатніх теплоакумуляторів та бойлерів. Тепло!
Кухня. Приготував собі овочеве рагу з телятиною. З помідор, кабачків, баклажан, листя молодого хрону, морожених порційно на зиму. Та капусти, моркви, цибулі, гарбуза, яблука. Ввечері зробив десерт з грецьких горіхів, насіння льону, соняхового, гарбузового насіння, яблука, гарбуза, вареного яйця, домашнього кисломолочного сиру з імбиром. Залитих кислим молоком для полегшення роботи блендера.
Вгадав. Й з пропорціями складових і в овочевому рагу, й в десерті. Смачно, корисно, ситно, й не дорого. Що сьогодні, чи не доволі таки над важливо, коли гіперінфляція обезцінює гривню куди швидше, ніж могли б зростати наші заробітки. Тож формула «свій до свого по своє», в часи краху грошей, через бездумну довготривалу податкову політику, набуває навіть не своєї чисто теоретичної значимості, а дуже навіть практичної. Лягти спати голодним, це о-го-го-го яка дієва стимуляція до дотримання законів домашньої економіки. Особливо той «Свій» є ти сам. Зі своїм городом, та садом.
Про собаку не забув. Зварив йому куліш ячмінний з мелених хрящів та шкіри свинячих, з меленими овочево-фруктовими кухонними відходами.
Працював в Інтернеті. Дав підтвердження новим замовленням. Проконсультував. Хтось вже й заплатив. Планова відправка в межах 7 – 10 днів. Щось трапиться нагальне, щоб їхати в Турбів, тоді можливо й відправка станеться раніше. Але найближчих 2 дні не варто поспішати. Проноз погоди обіцяє мороз. Раз до – 16. Раз до – 14. Та замітив, що кожен раз той прогноз скоріще занижує реальні показники термометра. Тож може й бути й ще більший мороз. Пересидимо його в дома. Дали знову буде тепло.
Дивився новини. Такі собі. Сумні. Й знову дивуюсь. Навіщо вирішувати наші проблеми в як най важчий спосіб. Війну вигравати на фронті, з ворогом, що має сильніший потенціал. Маячня якась! Та розсікти всі транспортні артерії ворога, й грошей в Підарусії на війну враз не стане. Самі знімуться з фронту й втечуть до домам без набоїв, зарплатні, та харчування. Це в сотні, чи навіть в тисячі, разів легше й дешевше нам зробити. Тільки це потрібно робити.
Цікавився досвідом колег. Як вони продають свої рослини. А цікаво! Ой як цікаво. От вже дійсно де працює формула. Де успіх в продажах, це не продаж товару, а продаж емоцій. А вони коштують вже зовсім інші гроші. Часто такі прийоми впливу на свідомість граничать з шахрайством. Але ж не шахрайство! Я надіюсь. Пан не називає ціни. Але надає цікавий перелік сортів. Чи то є правда, окреме питання. Та навіть я, хто не ведеться на пропозиції без каталогу, прайсу, клюнув на його психологічний прийом. Ану що в середині? Написав. Взнав. Десь так цигани заставляють винести з дому геть все цінне, лише за одну обіцянку «світлого майбутнього». Але ж схема працює! Й ще й як! Бо я таки взнав якими можуть(!!!) бути ціни весною. А можуть і не бути. Бо ще не все враховано. Який «мудрий» підхід! За вкорінений живець (+ продану надію його таки отримати) в сумі маєте сплатити від 250 гривень, проти моїх 25 – 39. А за саджанець, від 1000, проти моїх 60 –1250. Розбіг такий великий взяв, бо які в того пана саджанці він й не розтлумачив мені. Все в тумані. Все віртуально. Та залог внести потрібно вже зараз. Й черга бажаючих в 100% зацікавлених, з його слів. Маємо 100% спрацювання рекламної обіцянки. Ото хото спитав про ціну, вже й купився на ту пропозицію, заплатити за свою мрію, + живчик вкорінений. Не статистика, а фантастика і дива дивні. Гіпноз? Мене не взяв. Але приємно здивований. Тож мені є куди працювати над собою. Дякую за урок!
14.12.2014.
З ранку для себе складаю план дій на день. Допомагає. Особливо, якщо ще й в письмовій формі.
Нарізав живці. Та висаджував їх в череночні ящики. Для послідуючого вкорінення. На загал вийшло нае дуже багато. Але головне не зупинятися. Думаю до весни зроблю чимало.
Кінчається вільне місце в вкопаній теплиці. В більшій її кімнаті. З перших 2 грядок я просто все лишнє перекладав подалі. Тепер сьогодні все те лишнє пішло на двір. А це виявився гарний кусок роботи. Зате є ще 2 вільних різновеликих грядок
Добув насіння сортових гібіскусів. Маю посіяти їх під зиму. Цікаво, якими кольорами потім зацвітуть. Ще чого доброго стану конюшівським селекціонером.
Підтвердив нові замовлення. Хто оплатив, тому вже комплектується. З під снігу це зробити не просто. Та наступна відправка десь з понеділка таки станеться. Якраз на чергове потепління. Що нам обіцяє прогноз погоди.
Кухня. Не голодую. Вичитав десь, що каша з гречки й пшона, це куди краще, ніж просто з гречки, чи пшона. Зварив. Й знову, з телятиною, цибулею та морквою. Я просто каші з однієї крупи собі не варю. Й все рівно. Не давитися ж нею. До каші ще щось має бути. Упссс. Зробив би салат. Та капуста в холодильнику закінчилась. Йти в сховище не хочу. То зробив соус до каші. Щось на зразок майонезу. Тільки багатший. 2 варених яйця курячих, оцет яблучний, вода, олія, сіль, гірчиця, зелений кріп та молоде листя хрону. Блендером вжжжиик. Й готово! От лише листя хрону не потрібно було добавляти. Геть перебило аромат кропу. Та то дрібниці. Зате сумарна користь від кропу + листя хрону куди більша. Й дійсно. Було не тільки смачно. Але й з часом мій організм засвідчив, що в цей раз я вгадав.
А попити? Розчинний цикорій. От лише до нього нічого немає. Булочки закінчились висівкові. В 10 хвилин замішав тісто на кислому молоці з меленими в муку сушеними грушками, гарбуза, та зізіфусу. Зварив галушки здобні. Й тут вгадав. Смачно! Тож «нічого немає», це ще не значить, що нічого немає.
Собаці їсти зварив.
Котельня вдень прогріла теплоакумулятори хатні на ніч.
15.12.2024.
Запланував першочерговість робіт на сьогодні.
Каталог має вкрай блідий вигляд. Бо багато чого вже є розпродане. То ж першочерговим є відновити асортимент. Тим й займаюсь. Нарізаю живці сортових гібіскусів. Вимочую в протруювачі. Висаджую в череночні ящики. Роблю з них за допомогою дуг з прутів та сміттєвих 60 літрових блакитних пакетів міні теплички. Й розставлю їх на вільне місці в вкопаній теплиці. Ведучи облік зробленого.
Працював в Інтернеті. Правив каталог на Агробізі. Рекламував Розсадник в садівничих групах в Фейсбуці. Не багато. Але, як то кажуть, відмітився.
Реагую на нові замовлення. Підтвердив. Надав необхідні консультації. Часто з метою окреслити межі взятих на себе зобов’язань. Яким відповідають заявлені ціни. Бо декого пре. За 25 гривень купують, а бажання отримати послуг на кільканадцять тисяч. Ніби порозумілись.
Оплачені замовлення вже в процесі виконання. Й засніжені грядки, ну майже не перепона. По пару культурам таки блуд взяв. Знаю, що є. А де, не пам’ятаю. Й табличок не бачу на високих стовпчиках. Хоча мали ж бути. Прийшлось передомовлятись на рівноцінну заміну.
Засніжені промерзлі контейнери з рослинами по виконаних замовленнях перенесені в котельню. Й там в теплі вони втрачаю надлишок вологи. Тож сезону продажів до поки немає перешкод.
Куховарив. Основна страва сьогодні, це овочеве рагу з телятиною. Помідори, кабачки, баклажани, капуста, цибуля, морква, яблуко, гарбуз. Гарно протушені на олії. Посолив. Поперчив. Так можна бідувати. Й не маловажно, все по літніх, чи осінніх цінах заготовлене. А навіщо маючи морозильну камеру, й можливість купити помідори в сезон по 10 гривень за кілограм, зараз їх купувати по… По чому сьогодні помідори в гастрономі свіженькі? Та вже давно дорожче за 100 гривень за кілограм. Десь коло двохсот мабуть їх ціна теперішня. Й тоді я купив відразу багато й попутно. А сьогодні потрібно було б на це овочеве рагу їх купувати персонально, за ними з’їздивши, в Турбів. 12 кілометрів, туди. 12 кілометрів назад. А немає дурних!
А на десерт що маю сьогодні? Аналог крему нутели. Й знову про ціни. Не полінувався, зайшов на Пром. Нутела, купити. Ви головою вдарились? Що це за фасування? 15 грамів… Та ні. Це якийсь сюрр. Далі. 25 грамів, за 65 гривень. Це одна столова ложка не повна в них коштує 65 гривень? Швидко схуднеш! Почекайте! Я зараз. Набав десяток грецьких горіхів. 12. Беру кожен раз на 2 більше, а якщо попаде зіпсований, щоб потім за одним не бігати. В чашу блендера добавив по гарній пучці сушини грушок, гарбуза, зізіфусу. Залив підсметаням. Посипав щедренько порошком какао. Взбив все блендером до рідкого стану. Ну точно не нутела. Рідковатим вийшло. Реагую. Сипнув гарну пучку насіння льону. Воно як змелене, лишню вологу зв’язує в желе. Ще попрацював блендером. Й о диво! Консистенція 1 в 1 з тією нутелою. Й на смак не гірше. Й там тих столових ложок зо 6 буде, з великим чубом. Не менше, точно. Я за раз й не з’їм. Завжди ділю таку порцію щонайменше на 2 рази. Та той гастроном хоч кого без штанів залишить, щоб там смаколики кожен раз купувати. Навіщо? Статусами мірятись, то мій статус завжди буде більший. Бо все своє. Без замінників шкідливих. Хтось бачив, що в ту нутелу кладуть, щоб бажаної ваги набрати? Навіть не хочу знати. Не розказуйте. Бо прищами обсипить від одної звістки.
Новини. Хтось вже з мене здається сьогодні жартував. Тебе, видно, СБУ слухає. Чому? Та як ти радив, вже так й роблять. Пішли під укіс ворожі потяги… То це добре. Нехай їх лишень буде більше. А те СБУ не чуло, що я радив вздовж кордону виставити не менше сорока пунктів запуску дронів. Й розсікати ними на німецький хрест всі мережі електричні, залізничні, трубопровідні в проклятій Підаруссії… Нехай Підаруссія водночас стане паралізована. Відразу в Хуйла виникне «геніальна» думка, озвучити як про офігенну, ніби це його власну гуманну ініціативу, про жест доброї волі. Коли покидає все на лінії фронту, й без навіть зброї повтікає по домівках своїх, тоді його гниле військо. Як підслуховуєте, то вже й дослухайтесь. Я без потреби лишнього не пораджу.
16.12.2024.
Визначив для себе, що робитиму.
Й знову, головним напрямком прикладення зусиль є розмноження тих рослин, що вже, або є продані, або ще ніколи в каталозі не були. Тож нарізаю живці. Частково висадив в ящики. Й розкладаю їх в вкопаній теплиці. Вже й почав закладати третю грядку. Та ящики з піском, заготовлені раніше, закінчились. А день ще в розпалі. Ріжу по сортах гібіскуси. Кожен сорт в окреме відерце + бірка з назвою. + зверху побільше снігу. Незважаючи на потепління маю де його набирати.
Все що з нових замовлень оплатили на цей момент часу, вже запаковане й поїхало на Нову пошту. Зустрічайте.
Котельня не дає мерзнути. В хаті тепло, та вода в бойлері гаряча.
Окрім планового відімкнення електрики сьогодні біло й аварійне. Вітер свіжий. Десь й коротнуло. Дзвонив в РЕМ. Вони на той момент часу вже про то знали. Судячи з фальш старту, пошкодження на лінії було не одне. Та до вечора відремонтували. То і добре. Молодці. Взагалі наші енергетики великі молодці. Кожен раз реанімувати електромережі після таких вражень, нанесених ворогом, це дорогого вартує.
Не даю голодувати песику.
Не голодую й сам. На цей раз зварив кашу ячмінно-пшоняну. З телятиною, цибулею та морквою. Експеримент така подвійна каша. Відразу налякав. Ячмінна крупа вже давно звалилась, а пшоно як камінчики. Та потомив на найменшій потужності. Й все вирівнялось. Доволі нічогенька каша вийшла. Надіюсь вдвічі корисніше таку кашу їсти. Ніж коли окремо варити, раз ячмінну, а раз пшоняну.
А до каші накришив салату. Майже стандарт. Помідори, капуста синя, цибуля, морква, гарбуз, яблуко, кріп. Посолив. Оцту яблучного й олії додав. Вже й можна їсти.
А десерт сьогодні самий лінивий. Грецькі горіхи, зерно льону, та соняха підсмаженого, + кисле молоко. Блендером все перебите до стану однорідного густого крему. Й не помилився. Домінував смак підсмажених зернят. Що мені подобається.
Читав подяки. Приємно! Надихає на краще. Дякую і Вам! Нехай все росте та радує Вас, та оточуючих.
17.12.2024.
Розписав собі що маю зробити за день. Вже не раз помічаю, що саме писати собі план на день мене дисциплінує куди краще, ніж просто помріяти.
Від вчорашнього снігування живців зосталась лише згадка.
Тож першим ділом були підготовлені нові череночні ящики з піском.
І все ж спочатку різав живці. Дуже захотілося фізично завершити етап підготовки до вкорінення колекції сирійських гібіскусів. Закінчив. Нарізавши за ними на живці прирости на каріоптерисі Вайт сюрпрайз.
Далі в темпі розсадив все до того нарізану по ящиках. Вкутав плівкою в у вигляді міні тепличок. Й розмістив їх в вкопаній теплиці. Вже на її третій грядці. Критикую себе за над повільну роботу, а незважаючи на те, картина вимальовується все кращою. Й це лише минула перша половина грудня. Ось вона теорія малих кроків на одному конкретному прикладі.
Й де виходив неповний ящик основної культури з живцями, дорізав культуру ущільнювач. В мене сьогодні це бересклети Форчуна.
Були нові замовлення. Мало їх тепер. Хоча погода просто суперова, як для календарного грудня. Від снігу не залишилось й сліду. Земля копається. То чого сидимо без діла? Кого чекаємо? Ну ви почекайте. Подумайте. А я працюю з тими, хто в темі. Підтвердив нові замовлення. Проконсультував. Оплачені замовлення роздрукував. До 31 грудня, маємо діючий сезон «Осінь 2024». Бо погода то в нас все ще осіння.
Піролізний водогрійний котел все ще спалює дрова заготовлені в минулому році. До куплений в цьому році ще не дійшли. То це добре.
Кухня. Моя уяви понесла мене в сторону риби. Я дуже мало їм риба. Не бачу в ній самостійної страви, здатної прогодувати. Так. Як якийсь вибрик уяви, тимчасова забаганка, то спробую. А як за радянського союзу, вівторок та четвер рибні дні, це не про мене. А чи це добре? Рибка ж корисна. От й вирішив з’єднати традиційні страви мої з рибою. Зробив салат на зразок оселедця під шубою. Лише куплену морожену скумбрію не засолював, а просто відварив. Було б навіть дуже чудово. Та вже вдруге в цьому році купую морожену скумбрію вочевидь перетриману в тому морозильнику понад всякі притомні терміни зберігання. ЇЇ жир дещо був окислений. Але, «купили хрону, потрібно їсти». З’їв. Тим більше, що шуба з овочів той присмак % на 90 вкрила від моїх смакових рецепторів. Та на майбутнє зарікаюсь купувати щось рибне морське в гастрономах. Що, мало риби плаває в довколишніх водоймах? Придумав таке.
Й ввечері на десерт змолов разом грецькі горіхи, насіння смажене соняха, льону, яблуко, сушені гарбузу та грушу з какао та в кислому молоці. До висівкової булочки з в міру гарячим розчинним цикорієм. Оце моє! Це не про смак «іржавого» оселедця.
Ну й в Фейсбуці мене зачепив рецепт пампушок на сковороді. Так відразу й спробував його повторити. Нічогенько. Як буду без хліба, знатиму як то перечекати. Але готувати їх собі регулярно, то навряд чи.
Й собака в мене не голодує. Зварив поїсти й йому. Остудив. Погодував. Й знову додатковим компонентом були змелені на блендері овочеві відходи. Ну й що він собака, а вітамінів собаці хіба не потрібно зимою їсти?
Й вишенькою на торі чергова подяка від задоволеного покупця. І Вам дякую. Нехай все росте всім на радість.
18.12.2024.
Плани на день собі склав.
Працюю над заповненням череночними ящиками з живцями, що мають вкоренитися вкопаної теплиці. Темп такий собі. Але справа рухається в вірному напрямку.
Погода просто суперова для пересадки рослин. Та нажаль нових замовлень надходить вкрай мало. Опрацьовую які є. Підтвердив. Надав необхідну консультацію. А 50 на 50. Хтось відразу й оплатив. А хтось починає дуркувати. Якісь додаткові умови… Стоп! Стоп! Стоп! Ви купили в ІМС. Інтернет магазині САМООБСЛУГОВУВАННЯ. Зостається лише оплатити й посилка поїде на протязі 7 – 10 днів, чи навіть раніше. Як станеться потреба в позаплановій поїздці до Турбова. Та ні. Так і пре залучати мене в процес продаж особисто, тоді це ще + 800 гривень за кожну годину моєї праці зверх достатнього й необхідного для виконання замовлення, ВЖЕ включеного в ціну товару. Погоджуйтесь доплатити, й почну. АГА! Запустити мене «на орбіту» бажання не зникає. А платити за те не з’являється. Дивні. Я не безробітний. З 1000 товарів адекватні покупці розкупили в мене на якийсь момент часу біля 700 найменувань. Зусиллям розуму, волі, наполегливою працею відновив асортимент до 707ми. До 1000 найменувань й +, це пахати, й пахати. А ви мене відволікаєте на дурню повну. Самі. Все самі! Аж до відвідин Розсадника. Власне от тоді й усвідомиться ціна питання. Таксі сюди, таксі назад… Я не дешевший. Не варто економити. Запрошую!
Це останні дні якісь магнітні бурі? Пан зробив замовлення. Саме в похолодання. Пообіцяв йому сповістити про відправку. Хоча вже ЦЕ, перебір. НІ! Я САМ СКАЖУ КОЛИ ВІДПРАВЛЯТИ!!! Ну, ну. Покеруй. Й покерував. Та з заторможеною реакцією на обставини. Й звісно без врахування поточних справ на Розсаднику. Машина вже поїхала з посилками, а він лише тепер дає відмашку. Відправляйте! Й то терміново! А терміново вже не вийде. Читайте умови. З моменту подачі замовлення на виконання замовлення гарантовано буде відправлене в межах 7 – 10 днів. Це якщо не виникне потреби в позаплановій поїздці до Турбова. Ой що тут почалось. Істерика. Образи. Так і тягне попросити повернути оплату. Та немає чим повертати її. Тому звернув увагу на те виключення з правила. «Якщо»…
А тим часом оплачені замовлення комплектуються. Й схоже пану поталанило. Виникла потреба таки в поїздці в Турбів. Ну й мені поталанило. Неадекват повний. З ним тільки зайди. Стільки гімна накидає шуфлею на вентилятор, що радий не будеш.
Кухня. Приготував собі овочеве рагу та десерт горіхово-зерновий.
Собаці їсти зварив.
19.12.2024.
Мої плани корегують обставини. Помер
Артем. Він останні роки тут не жив. Вибрав самостійне життя. Та
воно йому на користь вочевидь не пішло. Як в тій пісні. «Тот был
умней, кто свой огонь сберёг
Он обогреть других уже не мог
Но без потерь дожил до тёплых дней
А ты был не прав, ты всё спалил за
час
И через час большой огонь угас…»
Сумно. Дуже сумно. Десь відчуваю себе винним. Не зміг привити думки, що Розсадник понад усе. А з ним й особисте майбутнє. Й задоволення від улюбленої справи, праці, є найвищою нагородою якій немає повноцінної заміни. Тому не варто шукати чогось іншого. «За забором травка зеленее, це лише часто небезпечна оптична й психологічна ілюзія. Хтоб наперед знав, що настільки небезпечна. Але сталося що вже сталося. Світ кривих дзеркал, та подвійної моралі, виманив хлопця, й визначив його долю.
Тож й виникли обставини для позапланової відправки ваших замовлень. Зустрічайте. №№ ТТНок сповістив.
Кухня. Сьогодні собі зварив гречано-пшоняну кашу з м’ясом індика, цибулею та моквою. + салат з помідор, синьої капусти, цибулі, моркви, яблука, гарбуза, кропу, вареного яйця. На десерт, десерт. З грецького горіха, насіння льону, соняха смаженого, сушених грушок, гарбуза, зізіфусу, какао, на кислому молоці.
20.12.2014.
Похоронили Артема. Пом’янули.
Підтвердив нові замовлення. Надав необхідні консультації. Оплачені замовлення роздрукував. Скоро поїдуть. Погода для пересадки, перевалки просто чудова.
21.12.2024.
План собі на день склав.
Огляд новин з Інтернету розпочинає мій робочий день. Й на протязі дня не раз засідаю до ноутбука. Й не дарма. Були нові замовлення. Підтвердив. Надав необхідні консультації. Нажаль не всі дочитуються й дослухаються до моїх обов’язкових умов. Саме яким відповідають заявлені ціни. Щось хочеться такого, не реального. А платити хто буде? Я одній пані порахував. Не припомню вже. Чи то за замовлення, як вона захотіла. Чи за окремий товар. А за 17000 гривень забаганка потягнула. Й це теоретично. Бо таких мрійників хоча б 10 потрібно знайти, щоб формула запрацювала. А ще краще 100. Та дурних нема! Хто ж собі ворог? Тож тільки віртуально 17000. Але для наглядності й того достатньо. А поки що позначка в відгуках, як неблагонадійний. + борг за консультацію в 180 гривень. Це щоб навіть якщо я пом’якну, й наступного разу дозволю зробити замовлення, то сам недопокупець відмовиться з боргом його оплачувати.
Оплачені замовлення роздрукував.
Подяками набрався натхнення на перевершити самого себе в минулих роках. Прямо пре!
Посіяв насіння гібіскусу. Сортову суміш в посівні ящики. Мені вже цікаво. Якими квітами те все зацвіте. Чи буде варте уваги? Щоб вивести в окремий сорт. А посівів не мало вийшло. Аж 4 посівних ящики. Й то густенько.
Різав живці й садив в ящики. Проміжний результат, є перших 100!
Почав знімати кіно про Розсадник. Та розряджена батарея не дала завершити ту роботу. А далі стало швидко смеркатися.
Котельня. Не з самого ранку почав працювати піролізний водогрійний котел. Та на вечір в хаті тепло, й гаряча вода в бойлері є.
Було в планах зробити й більше. Та мене хватило лише на те що встиг.
22.12.2024.
План на день.
Проснувся раніше. Маю час на кухню. Собі приготував овочеве рагу з телятиною. З помідор, баклажанів, кабачків, моркви, капусти, цибулі, яблука, айви, гарбуза, молодого листя хрону.
Собаці їсти зварив. Кістка, шкіра, свинячі. Пшенична крупа, змелені овочеві кухонні відходи. Ситний, наваристий, й корисний куліш вийшов.
Переробив терміново одну гарбузу з першими признаками псування. Почистив від твердої шкірки. Перетер на терці. Розфасував порційно й заморозив. А, 13 порцій собі. Й дві собаці. Непогано вийшло, як для гарбузки менше середніх розмірів.
Почв нарізати живці для подальшого вкорінення. Що нарізав, обробив фунгіцидом протруйником. Й висадив в череночні ящики. Запакував в плівкові міні теплички й відніс в теплицю вкопану до весни зберігатись. Але сьогодні це лише 2 ящики пухиреплідники Літл Девіл. Й все. Моє самопочуття працювати більше мені не дозволило. Ну ні, так ні.
Довідзняти кіно я вже бажання не мав.
Подивитися до насіння бузку амурського й посіяти його навіть не намагався.
Відмити від піску й посіяти в посівні ящики насіння піону деревовидного, за стратифікованого рік тому назад, так і залишається планом на майбутнє.
Подивився сповіщення з Інтернету. А там лише одне мікроскопічне замовлення. Й те дурне якесь. Я навіть в умовах оплати на сайтах не надав способу оплати, післяплата. А пані пре по копаному. А Я БАЖАЮ ПІСЛЯПЛАТУ!!! То видаліть замовлення, тай купіть там де той спосіб продажу надають. Я тут до чого? Ось же умови: https://miroslav.com.ua/ua/about_us Де там ви прочитали про післяплату? Не знайшли? Тоді відмовляйтесь від замовлення й гайда гуляти по базару. А воно, бідося, в школі не вчилося видно. А як?!! Розтлумачив як. Час іде. Реакції нуль. Й мені сьогодні не до того.
Ще по Вайберу ціле кіно прийшло. Одній пакі Нова пошта так дещо злегка, поставила в позу раком її рослинки в контейнерах Д5 в коробці, яку підрядилася довезти без найменших пошкоджень. Та власне так і є. Те що видно з того кіно, не вказує на якісь руйнування. Просто раком стоять її контейнери. Ото й все. А текст що супроводжує відео прямо мене з гімном змішує. Відписав: Вітаю. Дуже прикро, що превізник недбало віднісся до своєї роботи. Якби написали претензію Новій пошті, може отримали б стаховку та поверненя коштів за дорогу. А ще більш прикро, що ви це мені прислали. Ніби ж не перший раз купуєте. Погодились на мої умови: https://miroslav.com.ua/ua/about_us Що сказати? Наступного разу, або замовляйте інше пакування в мене, й доплачуйте за те. Або ЩЕ КРАЩЕ купуйте там де пакують інакше, з вже включеною в ціну за ту послугу.
Отримав відповідь: Дякую за відповідь.більш я вас не потурбую. Всього вам найкращого та гарних замовників.
Оце дякую за побажання. Бо в тих же умовах я чітко й ясно всім заявив: Важливо! Перед тим як оплатити своє замовлення прошу ще раз прочитати, та підтвердити сповіщенням по Вайберу на № +38(096)301-75-59, чи на Вацап або Телеграм за № +380 (67) 727-91-77 згоду з нашими обов’язковими умовами, лише на яких ми маємо змогу виконати Ваше замовлення, без Вашої безпосередньої участі на розсаднику. Що в значній мірі зможе запобігти будь яким непорозумінням між покупцем та продавцем. Обов’язкові умови в повному обсязі опубліковані тут: https://www.miroslav.vn.ua/contacts.php згідно і в межах яких Розсадник бере відповідальніть на виконання Вашого замовлення. Щоб спрорстити Вам завдання, самі осовні положення повторюю на цій сторінці… Й серед яких я ось такий пункт: Якщо Вам не підходить хочаб одна з умов, рекомендую відмовитись від заочної покупки, та запрошую відвідати Розсадник, щоб мати змогу відібрати цікаві Вам рослини власноруч. А про мою відповідальність за межами Розсадника в умовах написав так: 5. Питомник гарантирует поставку жизнеспособного посадочного материала в количествах указанных в оплаченом заказе. Но ответственности за хранение у покупателя, культивацию на территории покупателя и всех возможных изменений качества и количества в худшую сторону, произошедших после отгрузки с территории питомника на себя не берет. Ущерб, возникший из-за возможных повреждений, или утери саженцев в пути, никоим образом не может быть взыскан с поставщика ни деньгами, ни заменой саженцев. В связи с тем, что я оказываю только содействие в доставке, а не произвожу доставку самостоятельно. И контроль за пределами питомника мной невозможен. Другими словами, все мыслимые и немыслимые риски с момента отправки заказа при заочных покупках всецело ложаться на покупателя.
То про що зараз мова в тому кіно?
Поганим видався день.
23.12.2024.
Пишу що робитиму сьогодні.
Дещо більше, ніж за останні дні, таки нарізав живців для подальшого вкорінення. Третя грядка в вкопаній теплиці все більше заповнюється череночними ящиками. Це добре. Бо руки сверблять вже взятися за зимове щеплення. А незавершена робота того розпочати, ніби як не дає.
Опрацьовую нові замовлення. Ну, дуже туго з ними. Але є. Підтвердив. Проконсультував. Оплачені роздрукував.
Кухня. Зварив собі гречано-пшоняну кашку з телятиною, цибулею та морквою. На десерт , десерт. Грецькі горіхи, насіння льону та соняха. Яблуко. Сушені гарбуз та груша. З кислим молоком та корицею, перемелені блендером до стану крему. (Зауваження. Ніколи не купую мелену корицю. Лише в паличках. Там де є можливість обманути покупця, його з вірогідністю в 100% обов’язково обманюють. Тож в меленій кориці саме менше, власне самої кориці). До висівкових булочок, з в міру гарячим розчинним цикорієм гарно пасує цей простий десерт. Вже забув, коли останній раз купував собі щось виготовлене на кондитерській фабриці. А для чого?
24.12.2024.
Намітив собі роботу на сьогодні.
Звісно, й по часу, й по пріоритету першим, це огляд новин з Інтернету. Нові замовлення? Є. Та в вкрай малій кількості. Ну є, що є. Підтвердив. Надав необхідну консультацію. Одне вже й оплатили. Були спроби купити по телефону. Відговорив. Вам то буде за дорого. Купуйте через сайт. Час пройшов. Замовлення немає. То й добре що відговорив. Точніше, добре, що сам не погодився на таку пропозицію. Від статистики не відгородишся. Не всі хто каже що купить, потім купують. А з цього росте ціна. І якщо це ІМС, то байдуже. Самі собі подивилися каталог. Прочитали умови. Самі прийняли рішення, що то не ваше. Й самі гуляєте городами далі. Чужими вже… Й мене не наймали переводчиком. Сліпих, через дорогу. А якщо це ручні продажі, то ні. Вже так не вийде. Всякий час потрачений мною, навіть на невдалі спроби щось продати, мені має бути оплачений. Вже тими, хто таки купив.
Частину раніше оплачених замовлень підготовлено й відправлено сьогодні. №№ ТТНок сповістив. Зустрічайте!
