1.8.2025.

План, що варто зробити собі склав.

Ранок сонячний, тож розвертаю сонячні батареї домашньої сонячної електростанції на схід. Працюй!

Обхід Розсадника зробив. Побачив поточну ситуацію.

В контейнери Д5 розсаджував вкорінені живці бересклету безіменного. Я його обізвав жовтоблямованим крупнолистним. Дуже умовно, що крупнолистний. Але листя дещо більше за те, що в бересклету Форчуна Емеральд голд. Але кущики більше тягнуться вверх. Тож відміна є.

Війна з бур’янами. Й в теплиці №2. Й на грядках зі сходу від сховища з саджанцями в контейнерах Д12.

Мікро відправка попутна. 2 замовлення поїхало. Зустрічайте!

Були нові замовлення. Підтверджую. Умови нагадую. Консультую. Є оплати. А є, й не є. Ну, не є, тай не є. Працюю з тими, що є.

До вечора отримав відгуки про отримані замовлення. Хтось задоволений. А хтось й ні. Нова пошта не зовсім дбало довезла їх посилки. А мені в одній фразі, й підозра, й звинувачення, й вирок. От такої! А я тут до чого? А ТИ не так запакував!!! Та так! Як ТИ мені делегувала те зробити. Згідно наперед заявлених умов, й головне, їх оплати. За більше мені НЕ ПЛАТИЛИ!!! Аууу!!! Не платили… Тож нам немає далі про що вести мову.

Зуб. Болить далі. Й далі вихідні. Тож рву плани на день. Й їду в зубну поліклініку. Розпочав лікувати хворий зуб. Біль пройшов. А з ним й біль голови. То це так зуб давав на горлову? Цікаво.

Ну й вже як я тут, в Вінниці, то заїхав в Вінницьку реберню. Мені там зібрали 5ти літрових відерець купку. Буде в що далі пересаджувати рослини з менших контейнерів на майбутні маточники.

Ще заїхав до колеги. Віддав невеличкий борг. Поспілкувались.

В Турбові аптека. Й додому. От день й пройшов. Перший день останнього місяця літа. А роботи літньої ще не зробленої… Хмара!

2.8.2025.

План робіт для себе склав.

З ранку заставляю працювати домашню сонячну електростанцію. Розвернувши з вечірнього західного положення сонячних панелей на східне.

Заповнюю заливну грядку новоселами маточних рослин. І не тільки. 1 ряд винограду. Пам'яті вчиителю

1 ряд чорної смородини.

1 ряд ялиці (піхти). От чому, «і не тільки». Ялиця має вирости до розмірів новорічної ялинки в нас. Далі знову 1 ряд чорної смородини окремим сортом Арінка.

Й лише тоді ще 1 ряд винограду Красава.

Далі сородини чорні Тайдо.

Та Услада.

Ще вліз ряд винограду Рембо.

 А за рядим смородини чорної Ювілейна Копаня місця зосталось вільного не багато.

Та чим ближче до обіду, тим більше хочеться їсти. А ну її ту роботу. Розпочав займатись кухнею. Як там мої дикороси? А чому, дико? Коли в мене на грядці так гарно розрісся портулак городній. Нарізав соковитих пагонів портулаку. Молодої кропиви, фенхелю, селери, цибулі слизуну. Помив, відварив. Блендером відварену зелень перетворив в пюре. Збагатив кисломолочним сиром, вареними яйцями, олією. Додав спеції моєї комплектації.  Склад її я описував раніше. Посолив. Придав ще ліпшого смаку часником. Підкислив дещо ягодами червоної смородини блендером перебитими в рідину. Й в прикуску з вже польовими смачними помідорами, й чорним хлібом такий непоганий обід мав в цей раз. Аж самому сподобалось.

Попити кожен раз готую домашній трав’яний чай.

Дещо часу відняв посилторг. Нових замовлень сьогодні не багато. Та були. Підтвердив можливість їх виконання. Та саме за яких умов. Адже далеко не всі їх читають перед тим, як робити свої замовлення. Ну й звісно консультую в вузьких для розуміння садоводами питаннях. Їх успіх, це мій успіх. Це наш успіх. Хто вже заплатив, те замовлення готове до виконання. Й знову, найбільше часу витратив на замовлення, які довго не оплачували. А ще хто й не бажає кумунікувати, тих, за умовами Прому маю позначити, як не добропорядних покупців відповідним відгуком. Та це само по собі дрібниця не варта уваги. А от що я ту систему відгуків пристосував собі як інтерактивний пожиттєвий чорний список, це варто уваги. Й надалі моєї, й читачів. Будьте коректними в своїх вчинках. Відмовились від замовлення, позначте його своєю рукою, як відхилене. Адже, якщо я це зроблю, то, ВСЕ! Наступного разу вас вже тут не буде. А статистика каже, що раз в 3 роки, буквально в кожного мого покупця таке бажання з’являється. Зробити ще хоча б оду покупку. Та отримати бажане можуть лише ті, що не в ПЖЧС. Пожиттєвому чорному списку. Маю упередження, «горбатого, хіба що могили виправить».

А от з цього місця я на роздоріжжі. Сьогодні Шкреки. Перша субота серпня. А з ранку я ще не вирішив, що готовий поїхати на шкреки. Через мій вчорашній візит до зубного лікаря. Сказала, болітиме. Але куплені в аптеці таблетки, схоже виявились вдалим засобом проти болю. Мене вже питали читачі, що таке шкреки. То от що я тоді відповів: На місцевому сленгові, дослівно, жаби. В літературному перекладі, також жаби, жителі річки Південий Буг, Це ми малими. Як ті жабенята в калабані. Коли річка Південний Буг в селі Уладівка, була місцем нашого колективного цікавого повсякденного дозвілля. Ловити рибу. Грати в водяного квача, пекти бараболю осінню в золі, там же біля річки. Гратись в жмурки в густих вербових кущачках, в війну, на широкому заливному лузі. Роки минають. Та забуватись про маленький Рай на Землі, де нам поталанило рости, не хочеться. От й виникла традиція кожної першої суботи серпня збиратись разом на "Шкреки".

 А тут ще й брат Олег подзвонив. Підбадьорив. Приїжджай… Й я оперативно вирішив питання з транспортом й поїхав. Й не пожалкував. Зустріч була вкрай душевною, приємною.

Дякую що ви всі є! Мені, схоже вкрай поталанило, мати таке дитинство, з тами світлими добрими дітьми, Людьми. Саме так, з великої літери.

 3.8.2025.

Маю плани на цей день.

Й знову ранок сонячний. Не гріх попрацювати домашній сонячній електростанції. Роблю все, щоб працювала. Вона в мене на ручному управлінні. На автоматику не заробив. Тай не ставив такої задачі перед собою. Бо експериментальна. Що сказати, в принципі експеримент вдалий. В кожній хаті має бути своя домашня електростанція. Лише не економити на потужності. Рахувати потрібно не за максимально можливою потужністю, а за реальною, в кожен момент її користуванням. Щоб хватало. Для того й експеримент.

Далі берусь розсаджувати в контейнери Д5. сіянці каріоптерісу кладонського.

Й знову обід. Й знову хочу їсти. Зазвичай я ту саму страву по тій самій страві не готую. Але в цей раз мені так сподобалось пюре з портулаку городнього, що я зробив повтор. Приготував собі на обід й не тільки, пюре з портулаку городнього. Правда дещо по складнішому рецепту. Окрім описаних вище по тексту складників добавив ще й зерен чіа, кунжуту чорного, соняха, льону. Ягід аґрусу в підкислювач. Не зіпсував тим страву точно.

 Попити, домашній трав’яний чай. З цілющого листя й трав. В цей раз листя вишні, винограду, гінкго, бархату амурського, шовковиці, інжиру, монарди лимонної. Трави меліси лимонної та вербейника монетовидного. З підкисленням ягодами аґрусу, та червоної смородини, блендером перетворених в рідину.

Зібрав насіння синьогловника пістряволистного. Мало. Та є. Цікаво. Передасть материнські якості насінням? А спробую, тай взнаю.

Посилторг. Відпрацював по вдалих замовленнях. Вимушений відпрацьовувати й по не вдалих. Так же не оставлю. А серед них одне цікаве. Повертаються «лихі дев’яності»? Одне хитро зроблене одоробало зробило замовлення на 10 сіянців медвежого горіха в контейнерах д5. Й захотіло отримати посилку за так. Без оплати. «Потім» «Як сподобається»… Ти головою вдарилось?!! Читай уважно! Передплата.  Й інше не обговорюється. НАВІТЬ. Ну й би потому. Ні, тай ні. Розбіглися. А пан Дмитро Кожичев з Царичанки вирішив погрозами  отримати з мене гроші під тим приводом, що витратив на свою «невдалу" покупку свій час. Для початку лише, для проби на лоха, 250 гривень… А мій час дорожчий! Тож як мінімум по нулях. Не погодився на таку математику. Уххх! Такий грозний! Ухх! Ну давай! Ризикни здоров’ям! Побачимо  якими твої будуть заробітки в кінцевому підсумку. Й ти мені вже винен дааалееекооо не на 250 гривень мого безцінного часу. Маєш сплати своїм. Я грішми не візьму.

Далі зайнявся рекламою в садівничих групах на Промі. Ну, дуже бідненькі результати, як зважати на статистику. А нічого дивного. З приблизно 165 показів, народжується один захід на сайт. Й приблизно, так само, одне замовлення народжується, з тих самих, +, -, 165 відвідувачів сайту. 165 в квадраті, це скільки буде? Ого! 27225 раз мають побачити моє сповіщення садоводи, щоб комусь одному з них поїхала посилка. От такої. Але розважаюся. Інформаційне глобальне поле має нести інформацію про Розсадник. Тоді воно починає працювати на мене, й без моєї безпосередньої участі. Експериментував. В тому ж Фейсбуці роблю запит на культуру. Й, увавля! Серед інших пропозицій й моя. Й що приємно дивує, а тих інших пропозицій, й не так багато. Й що ще має більш приємно здивувати читача, моя пропозиція найкраща. Й по ціні. Й по часові. Адже реклама багаторічної давнини є низькою за якістю. А ціна така сама як в оголошені? Дуже сумніваюсь. А чи ще продають? Діли на 100. Саме менше. Що сподобається результат спроби наведення контакту з тим продавцем.