1.11.2025.

Оттакусіньки! Вже й останній місяць осені на повній швидкості влетів в моє життя. Чи навпаки.

Щось маю придумати «розумне» на сьогодні.

Угу! Багато тут придумаєш. Коли зобов’язання за вже розтрачені гроші на мене тиснуть. Кидаю все, й видоптую по садових доріжках оплачені замовлення. Вечір. А все готово! Ну трішки прибрехав. Майже все. Та я стрався.

 Хіба тільки з перервою на обід. А перенд тим, щоб той обід приготувати собі. Каша. Проста каша. Вісяно, ячмінно, гречано, пшоняна. З цибулькою, морковкою, гарбузом. Кусочком телячогом’яса. От не помню, бекон вкришив, чи зекономив. А хіба то так важливо? Спішу до каші накришити салату. Пекінка, цибулька, морковка, помідори, огірки, солодкий болгарський перець, зелень, часник, гарбуз, яблуко. Сир, яйце варене. Оцет яблучний. Олій не рафінований. А вже йодована сіль, й комбінована спеція мого власного приготування, поверх страви в тарілці. Так мені кораще смакує.

Й десерт. Сушані грушки, сир, яйце варене, зерна чіа, кунжуту, соняха, льону. Крупка кокосова, какао порошок. Кип’яток. Блендер. Де та висівкова булочка з домашнім трав’яним чаєм, щоб все гарно мені смакувало? Ось! Бон апетит! Дійсно смакує.

Звірині їсти приготував. Остудив. Погодував.

Попрацював на ІМС. Інтернет магазин самообслуговуваня. Від мене лише сказати «так». Вказати, «як». Підтвердити оплату. Й дати цінну дружню пораду. Це вже, як бонус від майстра. Такий собі комплімент. Що може важить дорожче й самої покупки. Бо так захтів. Не все ж за гроші. Хочу ще від своєї роботи отримувати задоволення. А за це потрібно щось віддати цінне. Мої знання.

На вечір всі зкомплектовані замовлення вже є запаковані.

От власне й всі «подвиги» за день. Не немає ніяких подвигів. Одна рутина.

2.11.2025.

Заспав? Чи що?

Спішу розпланувати день.

Ще вдогонку до запланованої на сьогодні відправки дороблені декілька замовлень.

 Машина. Погрузка.

 Турбів. Нова пошта, Посилки отримав. Посилки відправив.

 Харчів купив. В тому числі, й мішок моркви на зиму. 12 гривень зам кілограм, це дорого? Маркери білі, темний скотч. Й додому.

№№ ТТНок людям сповістив.

Їсти собі приготував. Овочеве рагу з телячим м’ясом, та беконом.

 Про собаку з котами  не забув. Їм також куховарю.

Відмив насіння бархату амурського, горобини скандинавської. Та розпочав переробляти яблучка плакучої червонолисної декоративної яблуні. Спина не дала більше зробити. Ну ні, то ні. Головне, що в мене, здається, це гарно виходить.

Заліпив «холодним зварюванням» дірку в теплоакумуляторі водяного опаленя. Долив води.

Сьогодні гріюсь сам, й грію воду в бойлері від піролізного водогрійного котла. Досить розтранжирювати електрику.

 Щось сьогодні на диво скромно з новими замовленнями. «Аж», 2. Й це все? Жартуєте? Та я сьогодні проїздив куди більше, ніж прийшло. Як то кажуть, буває, се ля ві, а буває, се ля вас.

3.11.2025.

 З ранку живу без електрики в мережі.

Ну й що? Не потрібно робити план? Потрібно. Тож день свій робочий розпланував.

 Обхід ранішній зробив. Обдивився своїми очима, про те, що обдумував.

 Посадити айстру вересковидну десь під не дуже її притіняючим деревом. Й чому?  Щоб одночасно доглядати за деревом, й за нею.  Так й зробив. Хоча ідея була, поділити той маточник на дрібязкові поділки й розсадити відразу в контейнери Д5. Ні. Не так сталось, як гадалось. Пані так хотілось заробити на мені, що дещо приукрасила ситуацію. Масових придаточних корінців не було.

Розсаджувати в контейнери 0.5л сіянці сосон гірських й ялини Кейбаб. З осмокотом 18.місячним. Розсадив. Сосну гірску Мугус.

Ялину колючу Кейбаб.

 Та сосну гірську Пуміліо. Й власне все. На це день й пішов.

 О все що далі заплановане, так в моїх планах й залишилось.

Носити в сховище на зиму те, що в контейнерах не перезимує. Ні.

Котельня. Тепло для бойлера ГВЗ. Та для теплоакумулятора хати. +. От котельня працювала. Тепло. Кругом тепло.

 Зайнятись насінням.Ні.

Фото в каталог. Ні.

Посилторг. Посилторг, то св’яте. Ним займався. По всіх нових замовленнях відпрацював. Й хто заплатив, того текст замовлення вже на папері. Очікує на свою чергу до виконання.

Нажаль сьогодні так склались обставини, що лише одне замовлення, раніше оплачене, поїхало попутно.

Зварив собаці й котам їх куліш вівсяно ячмінний на курячих лапках. Й все. Не стало електрики. Війна. Ми живемо під час війни.

 Фонарика на лоба, й бігаю по морозилках, компленктую собі  оівочі з м’ясом тушковані приготувати до вечері. В велику глибоку пательню налив небагато олії не рафінованої. Добавив води з чайника. Щоб страва не жарилась, а тушкувалась.

 Й вже лежать, й розмерзаються в тій пательні, по проції літніх помідорів, кабачків, баклажанів, перцю солодкого болгарського, зелені молодого хрону, солодкої вареної кукурдзи. Окремо очікують  по порції м’яса телячого, та бекон. Все що свіже, маю включити в цей рецепт, почну кришити, терти, коли з’явиться електрика.

 Дивно. Сьогодні ввечері електрика пропадала зовсім не на довго. Може на пів години. Тож спішу приготувати собі поїсти. Ще на грядці нарвав зелені селери та фенхелю. Помив, покришив туди ж. А от дещо з свіжих овочів покришити забув.   Збило мене з толку те короткочасне відключення електроенергії. Нічого. Й так вийшло навіть дуже смачно.

 

4.11.2025.

План робіт на день пишу для себе.

 Часопис переніс на стрінки сайтів.

 Посилторг. З ранку. Бо з ночі вже чекло одне замовлення. Ну, й на протязі дня загдядаю в ноутбук. Щоб оперативно обробляти нові замовленя. Їх не багато. Та увагу, й час відбирають. Добре що й так.

Обхід зробив. Заглянув туди. Заглянув сюди.

Насінням зайнявся. Обробив частину яблучок з декоративнї полакучої червоноплідної яблуні. Й посіяв те насіння в посівний ящик.

Замовленя потрібно брати до виконання. Під попутну відправку Новою поштою. Побігав помііж грядок. Виніс необхідні для комплектації замовлень ролслини. От вже все, що сьогодні їде, й запаковане. Поїхало. Зустрічайте. №№ ТТнок сповістив.

А по раніше отриманих замовлення люди вже висловлюють свої подяки. Добре, що все добре.

Піролізний водогрійний котел попрацював. В хаті тепло. Вода в бойлері гарячого водозабезпечення нагріта.

 Таким собі видався день. Не надто продуктивним.

5.11.2025.

Визначився з тими роботами, що маю зробити сьогодні.

Переніс одну грядку з маточними сортовими виноградами в контейнерах 5 літрів в сховище. Одночасно складаю карту грядки в сховищі.

Обробив другу половину яблучок з декоративної плакучої червонолистної яблуні. Є свіже насіння. Посію і його. Та вже не сьогодні.

Моркву я собі на зиму купив погану. Вже бачу як вона починає псуватись. Що пробити?  А пертворюватиму цей недолік в перевагу. Розпочав з самих неблагонадійних екземплярів. Мию. Очищую від шкірки. Тру на терці для корейської моркви. Й порційно заморожую. Є перших 13 порцій. А по мішку й не сажеш, що там стало меньше тієї моркви. Тож об’єм роботи буде потрібно зробити чималенький. Й то оперативно. Щоб виправити мою помилку з вибором постачальника моркви на зиму.

Маю можливість, й бажання пастися прямо з кущів стиглою смачною малиною. То й пасусь.

 Та це мене не прогодує повноцінно. Тож маю собі приготувати щось суттєвіше. Овочі з м’ясом телятини, та беконом підуть? Ще б пак! Моя улюблена страва на сьогодні. Приготував.

До трав’яного домашнього чаю літньої заготовки, приготував десертний салат з яблука, моркви, гарбуза, сиру кисломолочного, олії не рафінованої, й зерен соняха, кунжуту, кокосової крупки. Звісно з імбирем і в цей раз. + висівкова булочка, й вечерю навіть непогану маю.

Собаці з котами зварив їхній  ячмінно вівсяний куліш на курячих лапках. Спатимуть й сьогодні не голоднми.

 Посилторг сьогоді доволі скромний. Замовлень не багато було. Й суми незначні. Та маю відпрацьовувати хоч які б ті замовлення не були. Сьогодні так. А потім може буде й краще. Багато хто  купує далеко вже не перший раз. А це куди важливіше за самі горші, що сьогодні мені дали.

Ознайомився  вже в вечері з новими  подяками. Приємний акцент в кінці робочого дня.

Теплову енергію й сьогодні отримано не з електричної мережі, а з деревени, що була до цього фактитчно сіттям. Перероблений в дрова сухостій, який би й так за сезони гриби з’їли б. Та щей маю деревний попіл з того всього. А це непогане, майже повне, мінеральне добриво. Варто вже розпочати розсипати його попід рослинами. Нехай починає працювати.

 

6.11.2025.

План. Для кожної справи потрібен план. Склав план й на цей день. Прямо от тут. На цій сторінці.

Часопис з самого ранку відібрав деякий час від  інших справ.

 Далі роблю обхід. Садовою доріжкою пройшовся біля грядок з рослинами. Сумістив придумане з побаченим.Ну. десь так +,-, може бути.

Виногради в сховище. Потрібно всі маточні екземпляри сортових виноградів сховати в сховище на зиму. Ховаю. Одночасно створюю карту грядки в тому сховищі, з тими виноградами. Ніби дав гарно їм поїсти на це літо в момент перевалки в 5ти літрові контейнери. Та чомусь прирости не кругом такі, що мене порадували б. Та вже як є.

Посіяти насіння яблуні плакучрї червоноплідної. Посіяв один посівний ящик густенько. Не багато, як для моїх бажань розширяти посівне віннілення й цього разу, проти минулого року. Та не нуль. Навіть один посівний ящик в день за всю осінь, тай дасть результат. Хочу потім подивитсь, як те все зелене царство зможу продати. А я кудись поспішаю? Не продам за рік, продам за два. Не продам в контейнеорах Д5, перевалю залишки в більші, хоч аж до 12 літрів. Не турбує.

 Посилторг. Ну дуже скромно, як для такої золотої погоди. Золотої пори.Та відпрацював й такий бідненький наплив замовлень. Підтвердив. Про умови нагадав. Чому так дешево. Не дешево, оптимально. Хочете якісь додаткові забаганки, платіть поверх того. Й хто вже заплатив, тому консультація. Ось що саме цінне. Чи навть безцінне! Інформація. Отримана десятиліттями мого досвіду, від подолання допущених помилок, та досягнутих успіхів. Відразу оплачені замовлення переношу на папір.

А з паперу  тексти замовлень матеріалізуються в рослини, що вже в коробках. Не всі замовлення, що є на сьогодні оплачені, та деяка їх значна частина вже поїали до свого нового місця проживання. От так й втілюється ваша думка в реальні нові рослини вашого саду. По самій оптимальній технології. З найменшими на то витратами.

Прийшла посилка з насіння азіміни. З двох сортів зібране насіння. Добре. А то ходять чутки, що цього року не врожай на все цікаве мені. А рік пропускати ой як не хочеться.

 Попутно зайнявся шопінгом в Турбові. Аптека. Харчі. Курячі яйця, спеції. Написав цілий список. Де там! Лише був в продажу чорний перець горошком, та кукурма. «Лагідна». От не подобається мені ця додаткова характеристика. Точно якоїсь фігні намішали. Гірчиці в зернах, та кориці в паличках не було. Про пажитник, кардамон тут й не чули. «А що це таке»? Пару кілограмів кисломолочного сиру купив. Порційно заморожу. Хватить на довго. Булочки висівкові «мандрики», скільки було на полиці, всі забрав. Мишку до ноутбука нову купив. Стара вже зносилася, підглючувала. От власне й весь шопінг.

Переробляти моркву. Бо згниє вся. От купив… Де були мої очі? Та нічого. Перетворюю очевидний недолік в такуж очевидну перевагу. Ще 5 літрове відерце моркви сьогодні стало порційно розфасоване, й заморожене в вигляді натертої на тертці для моркви «по корейськи», стружки. Що збереже мій час потім. В самий безпосередній момент приготування чогось смачненького собі поїсти.

 Переробляти на насіння айву. Мав.Та лише вдихав її аромат, коли проходив повз. Приємно пахне.

 Піролізний водогрійний котел продукує теплову енергію та попіл. Цінне, майже повне мінеральне добриво, власного виробництва. Що, ой як важливо. Ви ціни на покупні добрива бачили? Єгеж бо! Не розженешся. Я стільки за рік й не зароблю, щоб всіх моїх підопічних вволю погодувати тими покупними супер пупер добривами. Театр абсурду… Та завжди є обхідні шляхи. Навіщо ж лобом стінку прошибати?

 

7.11.2025.

Придумав, й написав, що зроблю сьогодні.

 Часопис, чомусь за 2 дні, відновив по пам’яті. Й добавив на сайти.

Обхід куций зробив. А мені й того досить, щоб нахапатися ідей не на один день.

Виногради в сховище. Таскаю й таскаю. От й ще одну грядку їх сховав. Ну, грядка, це звучить грозно. Я ж кожен ряд виноградів переставляв 3 рядами чогось понижчого.

Застратифікувати насіння азіміни. Зробив й цю роботу. Кожен сорт в окремій посудині.

 Рознести на одну грядку попіл. Й підживити  ту територію. Всю грядку не осилив. Та використав весь попіл в одній 200 літровій бочці. А його там було значно більше половини обїєму. Добре. Маю ж чогось розпочинати. Нехай вже працює. А то я минулого разу зимою розсипав попіл. Тоді толку з ньго було точно меньше.

 Посіяв насіння хеномелвса та айви звичайної.

Збирати насіння червонолистних барбарисів.  Куди там! Смерклося раніше, ніж я міг розпочати те робити.

Моркву переробляти.  Лише набрав в 5ти літрове відерце. Вечір довгий. Та щось убігався.

 Купити корінь спаржі сортової по 3 штуки кожного сорту. А йх продавалось 2. + олію якусь на пробу, через інтернет. Скільки там? 4, чи 5 видів в пляшечках по 0.25 літри кожна.+. Купив. Дбиючи про своє якісне харчування.

Розпочав ще одну баночку вялених помідор. В прикуску з вареним яйцем. До «домашнього» хлібу. Злегка підігрівши страву в мікрохильвці. Так гарно мені смакує. Ще було кисле молоко. Ще був домашній трав’яний чай. З лінивим десертом. А це сир кисломолочний щедро посипаний кокосовою крупкою, бджолиним пилком, насінням соняха, та кунжуту. До висівкової булочки.

 Про собаку з котами не забуваю. Зварив й їм поїсти. Остудив. Погодував.

Котельня продукує теплову енргію з дров + попіл. Таке собі майже повне мінеральне добриво. Чому майже? З всіх елементів живленя, що можу дати рослинам сам, та згорів лише азот. Все інше чекає на повторне засвоєння.

 8.11.2025.

Наступили не прості часи. Короткочасні відключення електрики, поро які я в часописі й не згадував, минули. Тепер елекитрики немає по довго.

 Й все ж, маю й на такий стан речей підлаштовувати свій робочий день. Тож маю план.

Обхід. Звісно з ранку варто зробити обхід.

Посилторг. Всі замовлення нові, що побачив обробив.  

Всі що були на той момент часу оплачені, вибігані по садових доріжках між грядками. Й запаковані. Й поїхали.

№№ ТТНок сповістив. Зкстрічайте!

Виногорад в сховище з заливних грядок переніс весь. Ну майже весь. Там на сховищі ще залишились окремі екземпляри, залишки поза минулорічних посадок. Та то вже дрібниці.

Збирати ягоди барбарисів червонолистних. Розпочав. Може на один ящик посівний й назбирав ягід барбарису отавського Суперба. Й вже смеркалось.

Моркву переробляти. Точно не сьогодні.

Збирати  чорний горіх. Вночі?

 Розносити попіл по під рослини, що потребують підживленя. Розмріявся.

 Розсадити ще хоч один плющ під медвежі горіхи біля їх стволів. З записом місця в Генеральний каталог. Розсадив навіть 2 сорти. Надіюсь отримати тут багаті маточники живців з них. А то в 12 літрових контейнерах культура плюща в мене щось не стабільна. Час від часу випадають. Й то занадто часто. А носити кожен раз щей їх в сховище…

 Й сьогодні виручав мій фаст фуд. Доїв таки баночку вялених помідорів власного виробництва. В прикуску кожен раз з вареним яйцем. «Домашім хлібом» від торгового комплексу «Україна». Смачний хліб! Й кислим молоком.

Влаштував перекус з волоських горіхів. Навіть нічого не придумував з них приготувати десертне. Вони мені й так десерт.

 А ще підпасався малиною прямо з кущів.

 Собаки й коти ситі. Куліш ячмінно вівсяний на курячих лапках вони полюбляють.

 

9.11.2025.

Часопис сьогодні не з ранку пишу, а з 0.часов. Навіть з половини другої останньої годин минулої доби. Саме тоді з’явилась електрика. І я бігом!

 Ще протопив в піролізному котлі. До поки гаряча вода не заповнила весь теплоакумулятор в хаті. Маю жити в комфорті, хоч би що.

 Тим же часом приготував собі поїсти. Овочі з м’ясом птиці, та беконом. Використав по порції морожених помідорів, перцю солодкого болгарського, баклажанів, кабачків. Свіженькими натер, какришив, капусти, моркви, цибулі, яблука, гарбуза. Вода. Нерафінована олія, вісяні пластівці. Сіль йодована, часник зубчиків пару дрібненько покришених, та моя складна спеція вже поверх порції в тарілці. Відварив каструльку курячих яєць. Пасують до того ж таки м’яса з овочами, кожен раз по 1 яєчку. Наїдаюсь. Мені чим меньша порція, тим краще. А без добавки, то чудово! Й приготува салат десертний з: яблука, моркви гарбуза, імбирю, сиру кисломолочного, олії. Запарив домашній трав’яний чай. Адже з ранку скоріще за все електрики не буде довго.

Добув з ягід отавського червонолистного барбарису насіння.

 Й все, схоже ніч мене зборола.

 Ранком помив, почистив  відерце 5ти літрове моркви. Перетер її на тертці для корейської моркви. Й розпочав сушити в електросушарці.

Перемістив в сховище другим поверхом ряд рослин маточних в контнейнерах 5 літрва.

Возив з теплиці №2 сіянці магноліїї Лебнера в контейнерах Д5. 3 ходки по 5 ящиків. Добре, що дійшли руки й до цієї ргоботи. Маю маленькі рослинки ряда культур, що скоріще за все не перезимують під відкритим небом. Тож до сильних морозів маю їх всці в сховище спустити.

 Посіяв насіння червонолистного отавського барбарису.

Вільних посівних ящиків все меньшає. Тож в якості відпочинку висмкав залишки вкорінених, вже на тепер, живців бірючини Straight Talk. Й розсадив їх в теплому приміщенні котельні в контейнери Д5. Небагато було їх. Всього 18 рослинок. Та головне маю + 2 додаткових посівних ящики під майбутні посіви підзимні.

Собаці й котам зварив поїсти. Остудив. Погодував. Задоволені.

 Й щось мене зморило ще за дня. «Роблю, роблю, чую будять». Жартую. Сам проснувся. Вже темно. Та ще не ніч. Й електрики немає. За вдалих обставин мають подати лише після 20.30. Взнав граіфк відключень на сайті Енера. Поставщика електроенергії.

Посилторг. Замовлень прийшло не багато. Та це не означає, що маю ігнорувати їх. Обробляю по мірі надходження. Не все гладенько. Ніби наперід виписав для всіх умови. Та хтось своєї гне. Прощаємось. Хочте, не хочте, а те правило, що, якщо вас не влаштовує хоча б один пункт з правил, то ви вже не є покупець, спрацює обов’язково. Мені потрібно зосередити свою увагу на позитивних замовленнях. Їм максимум уваги. Підтвердив. Все таки про умови нагадав й тут, оплату отримав. Консультації надав, Вже й на папері текст замовлення.

Читав ряд подяк. Дякую й вам! Нехай все гарно росте. Й довгі роки всіх причетних радує. Саме квітучі сади пасуватимуть до св’яткування нашої Перемоги над проклятою Підаруссією.

 Позбувається притінюючої сітки другий корпус телиці. Не варто дочікуватись, коли на неї сніг впаде.

Ще купка сухостійних дров зайняла своє місце в дровнику.

Прийшло сповіщення, що зібрали для мене потрібну кількість насіння хурми віргінської. Можу платити. А платити немає чим. Мусив позичати оперативно. Дякую! Всім дякую. Й за гроші. Й за насіння. Рік на неї видався не надто врожайний. Пропозиціями не завалюють. Тож, маю рахувати, пощастило.

Використовую вечінє ввімкненя електрики з максимальною користю для себе.

Приготував десерт з абрикоси. З зернами: чіа, кунжуту, соняха, гарбуза, льону, крупкою кокоса, сиром кисломолочним, й яйцем вареним. Звісно й цей раз з допомогою окропу та блендера. Вгадав! Ой вгадав. Дійсно десерт.

Овочі з м’ясом мої вдалися дещо не виразного смаку. Що робити?

Приготував  кислий гострий соус. Кущ винограду сорту Молдова подарував ще одне невеличке гроно ягід. Розморозив порцію помідорів. В чашу блендера з виноградом та помідорами покришив 4 зубці часнику. Сипнув, «скільки не жаль», спеції моєї комплектації. Блендер. Готово.

 Дегустація показала, що задумка є вдала. Страва стала куди приємнішого смаку. Залишок соусу сховав в холодильник.

 Є ще робота з посилторгом.

Слухаю новини. Намагаюсь. Дуже багато пустобрехів взялось за цю справу.

 

10.11.2025.

З самого ранку намітив що варто зробити сьогодні.

Підкріплюю свої плани на день обходом Розсадника. Дійсно так! Роботи є багато. Та варто робити сьогодні саме це що собі пидумав.

Під попутну поїздку до Турбова вибігав оплачеві на тепер замовлення. Запаковані. Поїхали.

Далі, продовжую перевозити в сховище рослини, що під великим пианням, чи зможуть перезимувати на поверхні ґрунту. Завершив з магнолією Лебнера в контейнерах Д5. Справився з понцирусом в контейнерах 0.л. Оставив лише його 1, надібраний продажем, ящик, зимувати за ради екперименту. Культура для мене нова. Так то він це зимуючий в нашому кліматі цитрус. Але то доросле дерево. А як з сіянцями, маю для себе зрозуміти.

Відпрацював приємний самовивіз. Й по асортименту. Й по покупцях. Дякую за покупку!

Отримав посилку з колекційними екземплярами цікавих мені рослин. Довго розбирав її. Продавець заморочується надмірним демонстраційним пакуванням.  Кілометри скотчу… Й ви рахуєте, що як на коробку впаде 250 кілгрмова залізяка, то це когось в тій коробці спасе ваш щедрий скотч? Сопромат потрібно починати вчити всіх з третього класу. А я Новій пошті заплатив , ну точно що лишніх, десь так, 150 гривень за цю дурню. Внавал! Рослини потрібно укладувати горизонтально, внавал. Й ніякого скотчу там не потрібно зовсім. Не варто вестись на тролів, що на’вязують робити затратну по часові, й матеріалах дурню. Я таких просто добавляю в ПЖЧС. Пожитєвий чорний список, тай по тому. За нагоди про цю тему таки поговорю з постачальником. Нехай всім ту дурню морщить. А мені так точно що то є лишнім. Й шкідливим.

Нових замовлень за день прийшло не багато. Зовсім не багато. Та це не звільняє мене опрацьовувати ті, що таки були. Підтвердив можливість виконання. Про умови, яким відповідають заявлені ціни, нагадав. Оплати відтвердив. Консультації надав. Оплачені замоленя вже на папері.

Фото в каталог зробив. Аж про 13 нових товарів. Навіть спробував було їх добавляти. Та десь натхнення поділось. Що так? Вбігався за день? Ні, так ні. Не варто себе силувати.

 Й все. Ніч. Хочу відпочити. Ну, ще новини подививитись намагався. Хто вас такому вчив?!! Ну така поголовна бездарність! Ні. Подивлюсь краще сьогодні якесь кіно.

11.11.2025.

Дещо заспав. Й водні процедури, й сніданок в мене саме припали на відімкнення електрики. Й зараз це, про на довго. Аж до 14.30. Упссс! Й що далі? Та трапляються маленькі дива. «Для мене» на корткий час ту електрику таки сьогодні ввімкнули. Встиг все. Цікаво… Це я такий відьмак? Чи ще хтось сильніщий за мене  так керує обставинами?

 Та кожен раз надіятись на диво не варто. Тож виписав для себе графік відключень на добу з сайту Енери. Матиму його на увазі.

План. Є план.

 Часопис про день минулий написав. Чи все впомнив? Не зню. От про що помнив, про те й написав.

Обхід. Так. Розпочав своє перебування на дворі з обходу. Корисно й для організму. Й для голови, Ставить думки  в вірному порядку.

В сховище маю продовжувати ховати все, що навряд чи перезимує на дворі. Так й роблю. Що сьогодні сховав? Альбіцію, Олеандри фуксієво рожевий. Та ніжнорожевий. Магнолію Суланжа.

Насіння барбарису добути. Посіяти. Добув. Та без якоїсь вагомої причини не посіяв. Вже як є.

Кухня. Сьогодні мають бути гриби. Навіщось я ж їх собі назбирав. Начистив, намив, заморозив порційно. Думаю вже пора «воювати з тим врожаєм». Приготував. Та то скоріще вишлти не гриби. А м’ясо з реберець свинячих з грибами, цибулею, морквою, яблуком для кислоти. + олія, вода, спеції. Й відповідно страва мала смак м’яса. Прикро. Бо ж хотів саме поласувати грибами.

Таки фото в каталог розпочав добавляти. Про що інформую садівничу спільноту й в Фейсбуці.

Дати раду моркві. Дав. Правда лише ті, що в електросушарці. На виході 3 півлітрові баночки сушаної моркви. Й жменька в пакеті. Це з добрих двох 5ти літрових відерець. Я знаю? Це добре? Чи не дуже. Головне, що не дав їй згнити.

Попіл по грядках. Хоч від 1го відра в день. Це я так собі в плані написаів. А натхнення хватило, десь з пів 200 літрової бочки того попелу рознести по ділянці. Й підживити ним цікаві мені рослини.

Робив на протязі дня перкуси. То жменьку волоських горіхів побив, з’їв. То попасся прямо з кущів малиною. Нормально!

Ввечері порадував себе десертом з дині. + сир, яйце, зерна гарбуза, соняха, льону, кунжуту, чіа, крупка кокосова. Кипятком дозволив блендеру перетворити  суміш харчів в одноріду масу. Дещо передав зерен. Смак дині десь на третьому плані. Експеримент. Буду знати.

12.11.2025.

План того, що варто зробити саме сьогодні для себе написав.

Й сьогодні виписав собі графік відключень електрики. Маю зважати на таку обставину.

Часописом з ранку зайнявся.

Висотуюсь на двір. Обхід. Й цього ранку маю зробити обхід грядок садовими доріжками. Так мені краще думається.

В сховище ховати все що не перезимує на дворі. Написав собі в плані. Так й було. Вже схованими від можливих сильних морозів є 2 сорти винограду в контейнерах 0.5л. Та гортензія садова Розіта в контейнерах 0.л. Щось ще? А не помню.

Котельня ловить момент, щоб накачати тепловоої енергії в житло, та нагріти воду в бойлері.

Попіл, написав собі в план, розносити  по саду. Підживлювати ним  кущі, та дерева. Таки поносив його навіть непогано. В 2х бочках на дні, то вичистив геть по декілька відер. Й розпочав опустошувати нову повну 200 літрову бочку. Десь до половини дійшов. Добре! Навіть дуже добре. Адже  на початку натхнення було може на відро, від сили, три.

Насіння барбарису посіяти. Посіяв. 1 посівний ящик барбарису отавського Суперба. Звісно сіянці це вже не сорт. Та  доволі непогано передаються в сіянцях материнські якості в чевонолистних форм барбарисів.

Збирати нове насіння. Зібрав, поки що ще не насіня, ягоди. Десь так на ще один посівний ящик буде. Барбарис отавський Сільвер майлз.

Фото в каталог. Є нові фото в каталозі вже. Й відразу про цю подію розказую людям в Фейсбуці.

Купити спеції на кухню через інтернет. З тих найменувань, що в Турбові в магазині не знайшов. Купив. Вже й заплатив. Вже й № ТТНки прислали. Добре, що так все оперативненько.

Уточнити за олії й спаржу. А тут щось не дуже. Ще на минулій неділі купив собі для кухонних потреб по пляшечці олій різних. Й корені сортової спаржі для домашнього городу. Взнав. «В роботі». «Сьогодні поїде». От вже й день пройшов, пишу поночі. А сповіщення з 3 ТТНкою так й не приходило.

Уточнити за сіянці лавру, які я купив для дорощування. Уточнив. А вже на складі Нової пошти моя посилка з тими сіянціми лавру. Пані дуркує. Шле посилки, й не заморочується про те сповіщати. Але добре, що добре.

 Ще про лавр. Шукаю де купити насіння лавру свіженьке. Взагалі то це ще рановато. Десь в кінці листопаду варто турбуватися. Та одна пані в Фейсбуці вже так бурно торгує тим насінням. Написав й я про свої потреби. Тиша. Знов про себе нагадав. То вона взяла, й видалила нагадування. Дивно. Як 10 – 20 насінинок, то це її цікаво. Щебече, не перестає. Як сотнями, то ні. Що так? Якийсь лохотрон? Як сума збитків ошуканим покупцям мала, то кримінальну справу  немає підстав відкртвати. А як набігає за визначену законом межу, то такий покупець є для неї вже вкрай небажаним. Лише так прочитав цю ситуацію. А ви як рахуєте?

Посилторг «б’є рекорди». Нових замовлень зовсім не густо. Навть сказав би більш точніще, пусто. Зовсім пусто. Може ще ввечері щось вплине на статистику в кращому напрямку. Та надія мала. Дуже надовго кругом вимикають електрику. Тут не розженешся з інтернет шопінгом.

Але в мене очікує на подальший рух маленька купка оплачених замовлень. То до вечора вони вже стали скомплектованими, та запакованими. Що дозволить з ранку їх й відправити.

Й сьогодні пасся в малиннику свіженькими смачними ягодами малини сорту Херітейдж.

Та жменьку горіхів волоських в якості ще одного перкусу побив, та з’їв. Так навіть нічогенько! Й кожен раз це мінус одна стрічка в чекові з гастроному. От такий я, вредний. Намагаюсь не те, щоб прямо воювати, так, чинити посильний опір глобальним торговим мережам. Дуже ж вони щедро собі наміряли частку від продажної ціни. Де виробник отримує лише 5%. Звідки випливає, що 95% це моя переплата за надану ними послугу. Скажем дружно, нафіг нужно.

 Зварив собаці й котам поїсти. Остудив. Погодував. Чи аж дуже задоволені не скажу. Бо крупи було маловато ячмінної в цей раз. Не як завжди.

З 22.00 берусь куховарити. Сьогодні буде морська риба тушкована з овочами. З овочів морква, гарбуз, потерті на тертці для корейської моркви. Соус з помідорів, та слив. Спеції моєї комплектації. Мав накришити ще багато цибулі. Та забув. От дірява голова! Та нічого. Я так зайшло. Солю йодованою сіллю вже по тарілці. Так її меньше потрібно для належного смаку. Смачнеька рибка вдалась в цей раз.

А десерт? Зроблю й десерт. Сьогодні він буде з кавуна. + сир, яйце варене, зерна: соняха, гарбуза, льону. Чіа, кунжуту. Крупка кокосова. Окріп. Блендер. Готово. Дегустація. Десь той смак кавуна в одній тисячній від загального смаку. Та в цілому  доволі приянятно.

Булочок висівкових вже немає. Заміню їх напевне вісяною бабкою. Щось таке. Вівсянка, яйця, сир, гарбуз, яблуко… Упссс! Ванілін закінчився. То я присмачив страву мускатним горіхом. Та підфарбував кукурмою. Щось переборщив з рідиною. Не бабка вийшла, а довоолі рідка каша. Трапляється. Та це на симак не вплинуло аж дуже. Нормально!

 Тож десерт, й еквівалент висівкової булочки, вівсяну кашу, порівно розподіляю на тарілці. Й присмачую тертим чорним шоколадом. Нормально. А нічого, що вже за північ? Нічого. Добре що з електрикою.

12.11.2025.

План того, що варто зробити саме сьогодні для себе написав.

Й сьогодні виписав собі графік відключень електрики. Маю зважати на таку обставину.

Часописом з ранку зайнявся.

Висотуюсь на двір. Обхід. Й цього ранку маю зробити обхід грядок садовими доріжками. Так мені краще думається.

В сховище ховати все що не перезимує на дворі. Написав собі в плані. Так й було. Вже схованими від можливих сильних морозів є 2 сорти винограду в контейнерах 0.5л. Та гортензія садова Розіта в контейнерах 0.л. Щось ще? А не помню.

Котельня ловить момент, щоб накачати тепловоої енергії в житло, та нагріти воду в бойлері.

Попіл, написав собі в план, розносити  по саду. Підживлювати ним  кущі, та дерева. Таки поносив його навіть непогано. В 2х бочках на дні, то вичистив геть по декілька відер. Й розпочав опустошувати нову повну 200 літрову бочку. Десь до половини дійшов. Добре! Навіть дуже добре. Адже  на початку натхнення було може на відро, від сили, три.

Насіння барбарису посіяти. Посіяв. 1 посівний ящик барбарису отавського Суперба. Звісно сіянці це вже не сорт. Та  доволі непогано передаються в сіянцях материнські якості в чевонолистних форм барбарисів.

Збирати нове насіння. Зібрав, поки що ще не насіня, ягоди. Десь так на ще один посівний ящик буде. Барбарис отавський Сільвер майлз.

Фото в каталог. Є нові фото в каталозі вже. Й відразу про цю подію розказую людям в Фейсбуці.

Купити спеції на кухню через інтернет. З тих найменувань, що в Турбові в магазині не знайшов. Купив. Вже й заплатив. Вже й № ТТНки прислали. Добре, що так все оперативненько.

Уточнити за олії й спаржу. А тут щось не дуже. Ще на минулій неділі купив собі для кухонних потреб по пляшечці олій різних. Й корені сортової спаржі для домашнього городу. Взнав. «В роботі». «Сьогодні поїде». От вже й день пройшов, пишу поночі. А сповіщення з 3 ТТНкою так й не приходило.

Уточнити за сіянці лавру, які я купив для дорощування. Уточнив. А вже на складі Нової пошти моя посилка з тими сіянціми лавру. Пані дуркує. Шле посилки, й не заморочується про те сповіщати. Але добре, що добре.

 Ще про лавр. Шукаю де купити насіння лавру свіженьке. Взагалі то це ще рановато. Десь в кінці листопаду варто турбуватися. Та одна пані в Фейсбуці вже так бурно торгує тим насінням. Написав й я про свої потреби. Тиша. Знов про себе нагадав. То вона взяла, й видалила нагадування. Дивно. Як 10 – 20 насінинок, то це її цікаво. Щебече, не перестає. Як сотнями, то ні. Що так? Якийсь лохотрон? Як сума збитків ошуканим покупцям мала, то кримінальну справу  немає підстав відкртвати. А як набігає за визначену законом межу, то такий покупець є для неї вже вкрай небажаним. Лише так прочитав цю ситуацію. А ви як рахуєте?

Посилторг «б’є рекорди». Нових замовлень зовсім не густо. Навть сказав би більш точніще, пусто. Зовсім пусто. Може ще ввечері щось вплине на статистику в кращому напрямку. Та надія мала. Дуже надовго кругом вимикають електрику. Тут не розженешся з інтернет шопінгом.

Але в мене очікує на подальший рух маленька купка оплачених замовлень. То до вечора вони вже стали скомплектованими, та запакованими. Що дозволить з ранку їх й відправити.

Й сьогодні пасся в малиннику свіженькими смачними ягодами малини сорту Херітейдж.

Та жменьку горіхів волоських в якості ще одного перкусу побив, та з’їв. Так навіть нічогенько! Й кожен раз це мінус одна стрічка в чекові з гастроному. От такий я, вредний. Намагаюсь не те, щоб прямо воювати, так, чинити посильний опір глобальним торговим мережам. Дуже ж вони щедро собі наміряли частку від продажної ціни. Де виробник отримує лише 5%. Звідки випливає, що 95% це моя переплата за надану ними послугу. Скажем дружно, нафіг нужно.

 Зварив собаці й котам поїсти. Остудив. Погодував. Чи аж дуже задоволені не скажу. Бо крупи було маловато ячмінної в цей раз. Не як завжди.

З 22.00 берусь куховарити. Сьогодні буде морська риба тушкована з овочами. З овочів морква, гарбуз, потерті на тертці для корейської моркви. Соус з помідорів, та слив. Спеції моєї комплектації. Мав накришити ще багато цибулі. Та забув. От дірява голова! Та нічого. Я так зайшло. Солю йодованою сіллю вже по тарілці. Так її меньше потрібно для належного смаку. Смачнеька рибка вдалась в цей раз.

А десерт? Зроблю й десерт. Сьогодні він буде з кавуна. + сир, яйце варене, зерна: соняха, гарбуза, льону. Чіа, кунжуту. Крупка кокосова. Окріп. Блендер. Готово. Дегустація. Десь той смак кавуна в одній тисячній від загального смаку. Та в цілому  доволі приянятно.

Булочок висівкових вже немає. Заміню їх напевне вісяною бабкою. Щось таке. Вівсянка, яйця, сир, гарбуз, яблуко… Упссс! Ванілін закінчився. То я присмачив страву мускатним горіхом. Та підфарбував кукурмою. Щось переборщив з рідиною. Не бабка вийшла, а довоолі рідка каша. Трапляється. Та це на симак не вплинуло аж дуже. Нормально!

 Тож десерт, й еквівалент висівкової булочки, вівсяну кашу, порівно розподіляю на тарілці. Й присмачую тертим чорним шоколадом. Нормально. А нічого, що вже за північ? Нічого. Добре що з електрикою.

 

13.11.2025.

Ще з вечора мав в планах зробити відправку ваших замовлень. Та була невизначеність з транспортом. Вирішив це питання. Їду в Турбів.

Нова пошта. Посилки отримав. Посилки відправив. Там й сьогодні молодці всі. Відділення працює як швейцарський годинник. Коло толкових людей й самому хочеться бути кращим.

Скористався нагодою, скупився попутно. Хліб, булочки висівкові, молоко домашнє, ванілін, крупи ячміні, вівсяні, кукурудзяні. Кості собаці. Аптека. Постригся. Й знову, не за 200 гривень, а лише за 50. Місця знати потрібно!

 Піролізний водогрійний котел відпрацював за тих декількох годин, що вмикали вдень електрику. Благо, що водяний обігрів житла з тепловими акумуляторами. Не потрібно ганяти той котел 24 гшодини на добу.

Дещо зменьшив купу гілляк подрібнювач гілок АРПАЛ 80 Б.Д. Та на туж саму масу деревини збільшився запас палива в вже другій загородці в дровнику, що будувався, як курник. +? +!

Роблю розпаковку посилок. О! Таки посилка з 2ма сортами спаржі, й оліями прийшла. + я купив шрот амарантовий. + поклали, як подарунок, шрот з зерен чіа. Дегустацію першу зробив. «Фома невірящий». А ну з одієї бочки набирали. Ні. В кожної олій свій смак, конситенція. Хто знає, не сплутає. А я ж не знав до цього моменту. Ще більш поглиблена дегустація. Натер гарбузи, й яблука на терточці для корейської моркви. Посипав шротами амарантовим, й зерен чіа. Здобрив олійками. Скоштував цей десенртний салат з виівковою булочкою, й домашнім травяним чаєм. Не знаю… Може бути, напевне. Правда на далі вочевидь варто кожен раз добавляти якусь одну олію. Тоді мій організм вибере найкращі з можливих. А якісь напевне й відбракує.

Ура! Приїхало сьогодні насіння хурми віргінської. Є робота. Оббезаразити. Застратифікувати до весни. А весною сіяти… Залишки сіянців хурми віргінської в контейнерах 0.5л минулого врожаю перестав продавати. «Чоботяр бо ж без чобіт».  А чому не завести свої маточники хурми віргігнської? Справа не з швидких. Та колись та й варто розпочати. А ви вже дочікуйтесь нового її врожаю. Гарна справа в своєму саду мати свою хурму. Хоча б дичку. А ні, то буде на чому защепити й сортову.

Гіп! Гіп! Ура! Приїхала посилка з ягодами горобини білоплідної. Вид сорт, уточню. "Молдавської селекції" все що я зараз про то знаю. Від колеги, який ось так відреагував на моє запитання, чи не хоче їх мені продати. Прислав так, в подарунок. Тепер я йому винен. Розчавив пару ягідок. Насіння присутнє. То й дуже добре. Маю зуміти дістати його з ягід без втрат, й можна буде висівати під зиму. + ще одна нова культура в каталозі буде не лишня.

 

Приїхали сіянці лавриків. Дуже добре! Нехай зимують так як є в сховищі холодному. А весною розаджу їх по окремих контейнерах. Підгодую смачненько. Й буду підрощувати до того стану, щб заявлену мною добавлену вартість  покупці погодились оплатити з радістю. А не з відчуттям, що їх в цей раз обманули. Вже маю деякий досвід по лавру. Він користується сталим попитом.  За належної якості, звісно. В 5ти літрових контейнерах так шидко закінчився минулого разу.

Тож моя сьогоднішня поїздка в Турбів була не безуспішною по загальному підсумку. Чимось поділився я. Чимось поділились зі мною.

 Й окреме зауваження. Ти, Хуйло кончене! А нам твої обстріли енергетики України по цимбалах! Всесь Турбів, як годиник, працює. Хто на генераторах, хто на власних сонячних електростанціях, та блоках безперебійного живлення при них. Налякав їжачка голою сракою, ущербне бридке створіннячко… Помилка Природи. Скоро ти само здохнеш! Не довго залишилсь тобі вже смердіти. Не довго. Просто повірте відьмаку.

Наша Україна, як той непереможний океанський крейсер з сигнальними прапорами на щоглах. «Веду вогонь. Йду своїм курсом». Нас очікує щасливе майбутнє. А прокляту в віках Підаруссію, НІ.

Після 17.00 подали електроенергію.

З низького старту,  ставлю варити  поїсти собаці з котами.

Далі за ноутбук. №№ транспортних декларацій сповістив. Нові замовлення підтвердив. Оплачені замовлення вже на папері.

Новини? З цим складно. Така маячня кругом тиражується. Не завжди безпечна. В інформаційному просотрі України ворог вільно маніпулює свідомістю споживачів інформації. То ж в нас війна… Й не на життя, а на смерть. Дивуюсь нашій безпечності.

 

14.11.2025.

Придумав що варто зробити сьогодні, й написав собі ж про те для наглядності.

Моркву переробити. Переробив. Помив. Почистив. Потер на терточці для корейської моркви, порційно рзфасував. Й поклав на вільне місце полиці в морозильній камері.

Кухня. Овочі з м’ясом птиці, й беконом  з сливово виноградним соусом. Буде моїм сніданком. Й наскільки хватить, обідом, вечерею… От з соусом вгадав! Тіж складові в загальну масу продуктів віддають свої вкусові нотки загалу. Діли потім смак на 1000. А тут, феєрверк смакового задоволеня!

Собаці їсти зварив.

Кості собаці куплені ромерзлися вже на ранок. То я їх розфасував порційно й заморозив.

Посилторгом займався. Нові замовлення підтвердив. З уточненням, що лише за наперід оговорених умов. Бо «хто ж їх читає». Більшість платять. З тими й працюю. Дехто не побачив своєї вигоди. Тоді прощаємось. Це ж так просто. «Якщо Вам не підходить хоча б одна з умов, рекомендую відмовитись від заочної покупки,»… Що цікаво, що такі покупці й мені тоді не підходять. Тож розходимося полюбовно.

Обхід Розсадника допомагає привести свої думки в порядок. Тож гуляю з ранку садовими доріжками.

Що не зимує, все в сховище. Готував інжири,

виноград в контейнерах 0.5л.

Ущільнюючи їх в своїх ящиках. Поставив для наглядності такі ящики другим поверхом вздовж доріжки.

 Посіяти барбарис Сільвер майлз. Посіяв. Доволі густенько.

Замочити  насіння хурми. Замочив. Перед закладкою на стратифікацію важливо мінімізувти ризики. Тож й мінімізую.

Спробувати добувати насіння з горобини білоплідної, та піраканти. Упссс!!! Якось не зрослось. Помнив. Знав. Ніби… Та вечір настав куди швидше, ніж дійшли до того руки.

Збирати врожй ягід барбарису червонолистного. Зібрав. Навіть доволі багатенько вийшло.

Саджанці колекційні, недавнього придбання в сховище.  Так й зробив. Точно сьогодні розсаджувати бажання не маю. Й необхідності такої нагальної немає. В сховищі вони перезимують може й краще.

Зібрав перших 4 відра чорних горіхів.

Добавити чорний горіх, в вигдяні його  насіння в каталог, не меньше 1000 штук. Добавив.

Зняти з продвжу виногради в контейнерах 0.5л. Зняв. Перезимують в сховищі. Почнуть відростати, як доказ моєї теорії, саме такого способу зимування, поверну в продаж.

Взнати як садити спаржу. Взнав. В рядку через 35 см, точка росту нехай буде на глибині 10 см. Надіюсь автор відео знав, про що ділився з глядачами. Хочу мати грядочку власної спаржі в ґрунті. Ненакупишся… А голвне, ненаїздишся. Зараз «везти, це дорожче, ніж те, що везти». Дорогими стають досягнення цивілізації, такі як гіпермаркет. Як до нього долїхати.

 Правив каталог. В продвжі жимолость японстка вічнозелена. 0.5л.

 Плющ колхідський 0.5л.

 А щось позначив, як продане. Й зробив невидимим для покупців. Щоб нанаганяти туги. Навіщо? Прийде час, відновлю в продажу. А не лише щоб мати змогу подивитсь на назви в каталозі, як то роблять інші продавці. З надією в такий шахрайський спосіб привернути до себе увагу. Я не як всі.

Новинами цікавився. Не радсні. Під час війни за власне житя, внутрішні вороги чинять шалений інформаційний тиск на свідомість українців маніпуляціями, що не додають єдності суспільству в боротьбі за власне виживання. Кремлю респект! Це ж скільки снарядів, ракет можна зекономити, посівяши смуту серед нас. Та вже вчені порахували в дослідах на лабораторних мишках. В 64 рази меньше потрібно буде витратити зусиль, щоб нас всіх гуртом знищити. Тож, думай, ТЕ.

 

15.11.2025.

Тезисно накидав в тексті плану робіт на день те, чим би було варто зайнятись сьогодні. Спираючись на наявні ресурси.

Часопис з самого ранку з Ворду переніс на сайти Розсадник. Доповнивши фарбами.

 Обхід собі назначив. Гарно з ранку пройтись садовою доріжкою обабіч грядок, маточних рослин. Споглядати на досягнуте. Мріяти про більше. А з того й родиться новий план. То буде й більше.

 Підготовлені ящики в сховище на зимівлю. Лише перевіз одну садову тачку їх поближче до сховища.

Зупинив посилторг. Одне замовлення, це саме інжири, що їхали в тій тачці. Заносити їх в сховище, щоб тут же виносити? Думаю, не варто.

Тож таки посилторг. 7 замовлень з тих що є на зараз оплачені, оперативно готуються до відправки. З попутною поїздкою позаплановою в Турбів. Чому 7, бо лише стільки по вільному часові встигається зробити. «Нічого особистого». Вже й готові. Вже й запаковані, Вже й поїхали.

А назад, з Нової пошти 2 посилки мені. З спеціями. Це для кухні. Ох розженусь! Й з підщепами. Тож моя програма майбутнього зимового жеплення набуває все більш реальних матеріальних обрисів.

Добути насіння з барбарису, піраканти, горобини білоплідної Кене? Фастігіата.

Посіяти все те насіння. От ні. Й в плані побували ці пункти. Й ні. Чомусь не зрослось. Оце що я написав, що робив до того, й що напишу далі, це був такий собі вихідний.

Я можу лінуватися як собі хотіти. Але є один чинник, який має вплив на мою лінь. Голод. Він так ще тихенько, тихенько постукав до мене. А я вже мчу на кухню. Що там? А нічого! Тож берусь куховарити.

Овочі з м’ясом домашньої птиці, й з беконом. Саме просте. Й мені саме смачне. Звісно з доступного.

 А доступним є порційно заморожені по літніх цінах кабачки, баклажани, помідори, болгарський солодкий перець, 2 види зеленушки. Щось ще? З свіженького в глибоку велику сковороду натер, какришив: капусти, моркви, гарбуза, цибулі, яблука. Води добавив. Олії не рафінованої. Індукційна електрична плита. Готується.

Щоб смакувало краще приготував нову порцію комбінованої спеції. Перці: чорний горошком, мелений червоний гострий, коріандр, гвоздика, мускатний горіх, насіння вітексу св’ященного, італійські, та прованські трави, мої сушані пряні итрави, кукурма, сушені квіти лілейника… Щось ще? Не помню. Може.  Кавомолка електрична це все перетворила за хвилину в пил. В муку.

Окремо до страви приготував до неї ж соус виноградно сливовий. З часником. Й тією спецією, що тільки що приготував. Їдюча… Перців не пошкодував в цей раз. Й вирішив експерементнути. Додав до того соусу яблуко. От непотрібно було цього робити! Зіпсував все! Смак яблука забив всесь унікальний букет смаків соусу. Ай! Та що вже поробиш? «Купили хрону, треба їстми». Цей раз буде так.

 Солю йодованою сіллю вже прямо по тарілці. Так меньше споживаю солі. От біда. Й без солі зле. Й сіль то фактор, що наближає смерть. Й то конкретно. Тож я знайшов ту серединку, солити вміру по страві. Щоб смаковим рецепторам хватало її. Й не більше. А йод, то запорука світлого розуму. Ви не зали? Вчені кажуть, що людська цивілізація завдячує жінкам первісної доби людини, чи ще навіть приматам, що її передували. Поки чоловіки полювали за «мамоном», жінки по берегам морів збирали їстині дари моря. А це йод, й інші не меньш корисні складові тих дарів моря. Є ресурс. Є розум. Є людина. А немає, то й немає. Єволюція завжи може повернути хоч куди. Навіть в межах однієї особини. Не спостерігали?

Піролізний водогрійний котел відпрацював на деревені, що була вже однією ногою на «смітнику» лише декілька годин. В житлі тепло цілодобово. Завдяки теплоакумулятору.  Гаряча вода в бойлері є. Й витрати на те мінімальні. Хто молодець? Я молордець! Бо це я так придумав.

Собаці й котам їсти зварив їх ячмінний куліш на кісточках. Доволі ще навіть мясистих. Остудив. Погодував. От вже й не голодують. А по них й не скажеш, що голодували. Не тут. Не про це місе. Навпаки. Чужий кіт підїає. Спочатку для проформи ганяв його. А потім подумав, а навіщо? Що я з того так сильно збіднію? Та ні. То вже він майже ручним став. Поважає мій особистий простір. Та не лякається.

 Нові замовлення на протязі дня обробляв. Підтврджую. Про умови нагадую. Це важливо. Бо до поки я гроші не взяв, то не мої проблеми, що хтось щось зрозумів не так. От коли як взяв, то вже мої, виходить. А я так не хочу, через чиюсь дурну голову потерпати. Тож далі роздоріжжя. Хтось зі мною далі до свого успіху. Хтось гуляє городами. Вже чужими. Оплачені замовлення переношу на папір. Чекають в черзі на виконання.

Приємна новина! Й сьогодні були подяки. Дякую й вам! Нехай все росте. Все радує, вас, та оточуючих довгі, довгі роки. Робить нашу Україну більш квітучою.

Ввечері хіба новинами цікавився. Дивно. В нас війна. Не на житя, а на смерть. А ми дозволяємо ворогу безкарно колотити в середині суспільства. Як на мене, внутрішніх ворогів потрібно знищувати в першу чергу. А вже потім думати про фронт. Про транспорту інфраструктуру Підаруссії, яку потрібно одномоментно  зупинити всю. Як найкоротший шлях до нашої перемоги. Бо як навпаки, то Україна стане, як те випите через маленьку дірочку соломинкою яйце. Пуста за змістом. Пуста за суттю. Й в захистників тоді виникне резонне запитання, а що я тут роблю, ризикуючи своїм життям щосекундно? Що захищаю? Пусту шкурпайку?  А навіщо?!! Кому це потрібно? Й все! От України вже й немає. А з нею й кожного з нас. Схаменімося!

 

16.11.2025.

 От вже й перевалило за половину жовтня. Й що я путнього натрудив за цей час? Так собі.

Але. Складаю план. Крок за роком. Хай навіть дібнеькими крочками. Та якщо щось робити, то й щось буде. А якщо ніііфііігааа не робити, то ніфіга не буде.

А що осилив вчера, написав про те сьогодні з самого ранку в часописі.

Далі варто зробити обхід. Висотуюсь на двір.

Застратифікував насіння хурми віргінської. Так би мовити, з низького старту. Чекаємо на результат.

Посилторг.  Зовсім сьогодні не багато відняв в мене часу. Парочка замовлень. Новий покупець, як часи. Раз, два. Й вже є оплата. А пані, що купувла в мене вже в 2021м році траз, як мінімум, й ніби знає кухню з середини, почала мені коники викидувати. От ти те, а ти це… Та як скажите, пані, 800 гривень за годину додаткової праці погоджуйтесь сплатити по факту виконаних робіт, буде й те, буде й це. Уххх!!! «Образив». А ти  мене ні? Я ж в умовах межі своїх повноважень чітко виписав. От за це й є мною заявлена ціна. Всі інші забаганки, хіба за окрему плату. Ні? Допобачення. Так й зробила. До вечора, бачу замовлення є вже нею видалене. Ну й добре. Бо воно ж краще з розумним загубити, ніж з дурнем знайти. Чи мені роботи не хватає з адекатими? Вагон та ще й маленький возик.

Що вже оплачені замовлення, варто  розпочати готувати до відправки. Ну, десь так як написав, так й сталося. «Розпочато». Накопаними вже є сіянці черешні. Там вона відразу є в декількох замовленнях.

Глиняна бовтанка в ванні зляглась на дні. Тож прийшлось підняти її до колоїдного стану. Готово! Тепер це дійсно глиняна бовтнака. Класична. Корені оброблені нею. Лишня глина стікає. Так краще буде сіянцям в дорозі. Хто про вас подбає, як не я? В в кожному розсадику бачили ванну з затвореною свіженькою глиняною бовтанкою? Може в одному хоч з десяти?

Дати раду підщепам. Дав. Розпкував мішки. В яких вони приїхали вчора Новою поштою. Дістав з них пучки з, купленими мною, підщепами. Є: шипшина, груша, яблуня, алича. Якість на вигляд доволі хороша. Далі ховаю все в сховище. В ящики з мокрою тирсою. Та де ни де з мокрим піском. Нехай чекають зими. Щеплення ж зимове.

Очистити насіння барбарису, горобини, піраканти. Посіяти їх. Очистив, й посівяв барбарис червоноплідний. 2 ящики, й то густенько. Очистив від мякоті всю піраканту Солейл де оро. Й розпочав очищувати горобину, я так розумію, Кене, фастигіату. Бо мені подарували її ягоди як, просто горобина, декоративна форма фастигіата. А колір ягід білий. Тож штучний інтелект варіантів не надав. Лише обізвав її, як горобина Кене. Вірити, звісно тому шучному, ну ще зовсім не інтелекту, ризиковано. Бо ніякий він не інтелект. Такий собі, від сили, логічний арифмометр, якого обманути самого, хибною інформацією... Це як 2 пальці об асфальт. Мав досвід подібну маячню від нього вже читати не раз.

Й все. Далі блекаут.

Фото в каталог. Коли? Хіба знайду в собі сили, як ввімкнуть знов електрику може. Хочу на те подивитись.

Тексти табличок нові готувати. А це вже точно іншим разом.

Ще за дня посадив спаржу на краю овочевої грядки по під огороржу. Маю тепер її 2 сорти в себе на овочевій грядці. Джерсі гігант. Й гібрид Вольтер Ф1. Почитав в Інтернеті, що за птиці такі. Та, там напишуть вам, що самі захочите про те прочитати. То вже потрібно дочекатись першого врожаю з них. Моя видова, й та нічогенько так мені смакувала. Надіюсь на краще.

Розпочинаю застосовувати куплені мною прянощі.

Сьогдні, це була кава з кардамоном. Я не великий фанат кави. Кофеїн, ще до мого безсоння, що лише ось недавно почало розсіюватись, все рівно як голвою об стіну з розмаху. Не варто… Розинний цикорій, чи як зараз, підсів на ДТЧ. Домашній травяний чай. З висушеним на ньому соком ягід вишневих. Моя ідея нова! Зпрацювала! Та, як добрий господар, маю на кухні пачку меленої кави, торгової марки Далмайр продомо, придбаної в одному з магазинів Мюнхена в Германії. Але, як є вже кардамон, то маю скоштувати каву з кардамоном. Бо давно на слуху. Приготував. До неї сир кисломолочний розігрітий, з сушаним меленим цвітом лілейника, й свіжозмеленою корицею. Також з нової покупки, паличками. Скажу, обалдєнно куди смачніша, за ту, що мав у споживанні раніше. Видно місце де вона вродила має, не аби навіть яке знаячення. Ця, з Індонезії. А минула, помниться, смутно правда, з Цейлону? Далі здобрив той сир ще й горіховою олією. Вимішав гарно. Висівкова булочка. В прикусочку. Не поспішаючи. Смакую. Не знаю, чи це такий ефект плацебо мені в голові спрацював? Та кава з кардамоном мені зайшла на 40 балів по пятибальній системі. Просто обалдєнно! Й десертик до неї пасував в тому ж класі. Вгадав зі всім. Отож беру тай дурняю себе. Вже мнуло «пацану» 65 років, а я лише, от сьогодні спробував на смак каву з кардамоном. Що? Зібрався 1000 років жити? Ще чого цікавого не коштував за свого життя? Ану?!!

 А навіщо далеко ходити? Ось в сковороді, в холодильнику, ще є на порцію залишків  овочів з м’ясом домашньої птиці, та беконом. Може обіграю, як нову страву, з новою сумішшю спецій?!! Що я нашаманив перед тим. В мікрохильовці все розігріваю з посоленим йодованою сіллю, та притрушеним тією спецією комбінованою, за мого нового рецепту. Щоб температура допомогла рокритися ароматам спецій, ще в тарілці, ще на язику. З окремо відвареним яйцем, скибочкою тоненькою чорного житнього хлібу… Щось мені сьогодні таланить на кулінарні задоволення. Вгадав й тут. Ще й як вгадав! Вже відпочиваю через відмкнення електрики. А кайф не покидає ще добрих хвилин з 10. От не кожного разу так вдається щось смачненьке собі приготувати поїсти. Ресторани, вишукані, дорогезні, аууу!!! Ви сьогодні програли. 1 – 0, в мою користь. От такої!

 Ура! Прорізалась пані, що продавала в Фейсбдуці насіння лавру. Виявляється моє сповіщення, в Фейсбуці, про бажання купити в неї той лавр, попало в «спам». Звучить як якась маячня. Хіба в Фейсбуці є такий функціонал? Спам. Перший раз таке чую. Та добре. Давайте реквізити, платитиму. Правда не сьогодні вже. На рахунку моєму не густо. От як зароблю, відразу оплатю.

Пізно ввечері подали електроенергію. Намагаюсь використати це благо цивілізації з користю для себе.

Приготував вечірній перекус до домашнього трав’яного чаю. Й висівкової булочк. А саме, сир з сметаною, здобрені зернами кунжуту, соняха, крупкою кокоса. Сушаним меленим цвітом лілейника. Й спробував застосувати недавно придбану пряність, Бадьян. Спочатку просто так спробував її на смак, ту пряність. Сильна! Потім прочитав про неї. Ну давай випробовувати. Натер трішки. Вимішав. Смакую. Ні. Не з моїм щастям. Тут той бадьян зовсім не пасує до загального смаку страви. Чи мало дав? Щоб вже він грав основну скрипку в цему оркестрі смаків? Поки що не зрозумів. Та витвору кулінарного мистецтва в цей раз в мене не вийшло. Просто перекус.

18.11.2025.

Заспав? Здається. Тож, бігом, бігом.

 В 9.00 погрузка. Турбів. Нов пошта. Посилку отримав. Посилки відправив. Не без міні пригоди. З якогось дива на Новій пошті з моєї картки не зчиталась інформація. Розрахувався готівкою. Добре, що мав й те, й те. Хоча й притик.

В магазині купив скотч, чорні маркери, хліб «домашній». А так в мене все є. Й тут не від разу гроші знялись з картки. Щось не так.

Дав виторг аптеці. От де гроші гребуть! Йдіть в фамацевти.

 Знову проблема з картками. В двох банкоматах мені не дали грошей… То це не картки винні скоріще за все. Це щось там в них сьогодні не так. Термінали платіжні, тепер банкомати. Й вже не по одній картці. Й мова не про один банк. Цікаво.

Дати раду підщепі, що я сьогодні отримав. В сховище її на зберігання. Так й зробив. Заклав в сховище на зберігання в ящик, засипавши корені вологою тирсою ще деяку кількість шипшини. Підщепа для троянд.

Котелня відпрацювала на відмінно в межах подачі електроенергії.

 Кухня. Сьогодні більше для собаи й котів старався. А для себе, хіда домашній травяний чай запарив. А так, то в холодильникус ще було що поїсти.

Посилторг. Маю повирішувати з змовленнями, що довго без сповіщенння про оплату. Розпочав. Я б не назвав цю роботу з приємних. Або не бажають спілкуватись. Або хамлять. Й так, й так, це шллях в пожиттєвий чорний список.

Та було й реальних парочку замовлень. Відпрацював по них. Підтвердив, Умови нагадав. Про оплату, що вже зарахована мені підтвердив. На папір текст замовленя  переніс. Необхідні консультації надав.

№№ ТТНок відправлених сьогодні посилок сповісти. Не всім. Чомусь не рідко практикують вказувати в замовленнях № телефонів, що ніяк не пирвязані до Вайберу, чи Телеграму. Ну. Тоді чекайте на диво.

В сховище ховаю все, що під великим питанням, чи перезимує на дворі. 2 тачки ящиків з рослинами в контейнерах 0.5л та Д5 перевіз та спустив в сховище.

Потім ще тачку контейнерів 5л з лавровишнями туди ж відправив. Другим поверхом по грядці з рослинами в контейнерах 12л.

19.11.2025.

 З ночі гарний заморозок. Такий, що вода в відрі замерзла добряче.

На сніданок вялені помідори й варені яйця. Що встиг зварити до відключення електрики. Гарно смакують з «домашнім» хлібом.

Маю собі скласти план робіт на сьогодні.

Починаю з обходу. Так краще думається.

В сховище ховав рослинки в контейнерах 5, та 2 літри, що в них зимують не дуже гарантовано під відкритим небом.

Перепочинок собі придумав в вигляді рознесення попелу по маточних гшрядках в ґрунті. Підживлюю тим попелом рослини, що мають для мене цінність. Не все підряд.

Підготовлено й відправлено попутно одне замовлення. Ще 3 очікують своєї черги. Прикро, що так склалось. Якби хоча б тішки раніше було взнати про необхідність поїздки, поїхали б й вони. Від чого загальна математика транспортних витрат стає ще гіршою

 Котельня гарно  відпрцювала в просвіті між двома відключенями електрики. Теплоакумулятори нагріті. Бойлер гарячий.

 Й я встиг відпрацювати на кухні в цей час. Собі приготував овочі з телятиною, й беконом. До того всього соус виноградно сливово томатний з часником та спеціями. Не втримався. Кусочок імбиря добавив. Й зається що марно те зробив. Він почав конкурувати з часником.

Домашній травяний чай запарив.

 Собаці й котам приготував поїсти й погодував.

Посилторгу сьогодні зовсм куцо було. Й той пополам. По одному оплата. Розміром дещо меньшим, ніж коштувала консультація моя по тому замовленню. По другому мат в 3 поверхи. Й це за вже на той момент потрійне нагадування: «1. Замовлення підлягає до відправки лише за умови його 100% попередньої оплати на банківську картку. № якої я сповіщу вам при підтвердженні замовлення. Й інші варіанти не розглядаються й не обговорюються. Й не можуть стати приводом для  будь яких претензій. ». «Нормально». А що тут це бидло робило?  Блокую в Вайбері, в пожииттєвий чорний список на сайті. Комусь буває за певних обставин бажаю гуляти городами. Чужими. Там де ціни втричі більші. Й це не пуста риторика. Це сувора проза життя. Бо так воно й є. А тобі, по мінах… До війни таке побажання було скоріще риторичне. Пусте по своїй суті. А зараз… Не варто ображати відьмака. Ой було не варто.

Пром порадував подяками. Дякую й я. Нехай все гарно росте, та радує довгі роки. Рослини то багаторічні…

 Зовсім ввечері на короткий час подали електрику. Використав з користю для себе. Домашній травяний чай. З нової банки. Й салат десерт. З гарбуза, моркви, яблука, імбирю, сиру, зерен кунжуту, соняха, крупки кокосової, олії гарбузової. Саме те що потрібно!

20.11.2025.

 «Як ви чолвен назовете, так він вам і попливе». Тож називаю свій «човен», Успіх. А саме, в вигляді покрокового плану робіт на день, в письмоврму вигляді оформив цю назву. Справлюсь з ним за день, й буде усаіх. Невеличкий, та успіх.

Обхід садовою доріжкою території  закріплює в свідомості що напланував. Й відразу вмикає нові думки. Стимулює мою уяву. Нові плани вже набирають визначених обрисів. То й добре. Саме те що мені потрібно.

В сховище продовжив переміщати ті маточні рослини, що навряд чи перезимують на дворі. Не ризикуватиму. Вже стільки всякого цікавого втратив, через свої екстремальні експерименти…

Фото в каталог продовжив добавляти. А це нові товари. Нові можливості для садівничої спільноти з одного місця задовольнити свої садові забаганки. Добре? Добре! Щей як!

 Правда регулярно приходиться з продажу видаляти й розпродане. Ну, таке... Як то казали? Ой, не помню дослівно. Щось там, як побити батька? А в жнива, снопами. Тож ви мені даєте гарного проучхану своїми замовленнями.

Посилторг. З Інтернету спочатку. Обробив інформацію. Де зміг. В одного пана наполегливо телефон не працює. Що робити? Мені? Нічого. Чекаю. Може все налагодиться саме. Надіюсь не не пранкер розважається. З навмисно вимкнеим телефоном.

 Й на землі. Зкомаплектував. Запакував. Поїхали на сьогодні всі оплачені замовлення. Зустрічайте!

Вже й сталася відправка Новою поштою.  + отримати посилку надіслану мені. А тут проблемка. Моя картка таки не читається терміналом платіжним на Новій пошті. Й знову банкомати без признаків життя. Прийшлось шукати обхідний шлях. Та в решті все добре. Маточні рослини, куплені мною, їдуть додому. Готуюсь до більш обшироної програми зимового щеплення. Що виходить за рамки моїх поточних можливостей з власих маточників. Ніж я то зумів осягнути в минулому сезоні.

Кухня. А це приготувати поїсти собаці й котам. Вже чекають. Ширші, як довші. Теж мені, голодаючі.

Запарити домашній травяний чай. Готово! З другої банки він куди щільніщий. Багатший на смак. Більше тут соку вишні висушив на листі, й травах, з яких й складається той чай. Моя нова ідея. Куди дівати рясний врожай ягід? Частину їх можна сушити на сировині, з якої роблю домашній травяний чай, що гарно втримує на своїй поверхні доволі багато того соку. Й завдяки тому швидко усушується. А от тепер як знайшов!

Котельня. Відпрацювала за періоду забезаеченого наявністю електроенергії в мережі. А теплоакумулятори в житлі розподілять те тепло рівномірно на протязі доби.

Поповнився запас топелу в результаі роботи котельні. Майже повне мінеральне добриво домашнього виробництва. Є куди їго застосувати.

Добувати насіння: глоду, горобини кене, айви звичайної. Добув.   

Плоди айви звичайної, що стали донором насіння, розпочав сушити. З неї чудова алкогольна настоянка виходить. Правда то був експеримент з свіжих плодів. А в цей раз буде з сушини.

 Й посіяв майже відразу все те насіння що добув. Використав в якості посівних ящиків , що були череночними. Так економлю на матеріалах, часові, своїй праці. Чим започатковую напрцювання все більшої кількості посадкового матеріалу на майбутнє.

 Прикоп. Гарненько, аж до смеркання попрацював на прикопі. Під кінець, то аж з фонариком на лобі. Одночасно створюючи карту прикопу. Де що там є. Адже хіба все запомниш?

Оплатив раніше зроблене змовлення з цікавими нам всім сіянцями. В наступному сезоні їх підрощу в контейнерах. Каталог стане куди цікавіщим. Й відразу планую відібрати по декілька екземплярів на власні маточники. Цікавий я. А доживу? Це ще років 15 потрібно буде чекати на якийсь більш меньш вагомий результат. От тут й питання. Хто хоче перейняти мою справу? Діти мої добиваються успіху кожен на своїй стезі. Й схоже куди кращий той успіх за мої скромні досягнення. Тож робити їм крок назад, ну зовсім не з руки. Га питаю. Є смілива? Буде не просто. Та отриманий результат змінить все наступне життя до невпізнанності.

21.11.2025.

Написав тезисно що варто зробити сьогодні. Й давай по пунктах того плану виконувати його. Щось виходить…

 Обходик зробив. Заглянув туди, заглянув сюди. Оцінив ситуацію. Може бути. Та хочу, що б було краще.

То ж вперед!

Рослини в сховище ховав. Й сьогодні здається всі маточні рослини, що потребують зимівлі в захищеному від сильних морозів місці, я вже сховав. Звісно ще щось  з дрібноти в теплиці №2 потрібно познаходити, й поховати. Але то вже не суттєво аж так працевитратно що б було. Справлюсь поміж іншим. Від тепер в планах на день ця робота не стоятиме за №1.

Ламіновані таблички туди, де їх ще немає до цих пір варто почепити. Список склав. Ламіновані таблички вигтовив. Та далі вже було темно, щоб їх рознести по грядках.

Каталог. А не знаю чи сьогодні з тим щось вийде. Навіть коли є електрика, Інтернету скоріще немає, ніж є. Й немає, й немає, й немає. От такої!

 Заготовити підщепу для клена амриканського Фламінго. В минулому році руки не дійшли. Чи мозок? Хоча в план був в вписав. Вже в сховищі. В ящику, з корінням присипаним морою тирсою.

 Посилторг.  Скупо. Та час мій віднімав. Маю ж дати раду замовленням, що без перспективні. Частині вже дав. Ще раз спроба зв’язатися. Ні. Ну ні, то ні. Допобачення.

Кухня. Овочі з м’ясом з свинячих реберець, та беконом.  Сливово агрусово томатний соус, з часником, спеціями, та гірчичною олією. З домашнім хлібом дуже навіть гарно смакує. Першу пробу зняв. От вже й не так сумно. Чи як кажуть, «так можна бідувати». +

 ДТЧ. Домашній травяний чай. З сушеним соком вишні. Сухий сік. Хтось раніше таке чув? А я не просто чув. Я це зробив! Й ніякий це не лінгвістичний оксюмарон. Це смакова бомба! +

На вечерю десертний салат яблучно моркв’яно гарбузовий з сиром, зернами чіа, кунжуту, соняха, кокосовою крупкою, з конопляною олією. Й сьогодні він ванільний. Й я б не сказав, що це краще за імбир. Але спробувати було варто.

 Розсадив в ґрунт 2 екземпляри плюща Міні Херон з контейнерів 0.5л. Під деревом маточним магнолії Лебнера. Записав про ту подію в генеральному каталозі. Цікаво, приживеться? А як приживеться, то за скільки років він розростеться так, щоб можна було стригти живці на вкорінення? Маю запастись терпінням.

Заглянув на маточне дерево рожевоквіткового каштану. З метою взнати, чи є там живці для щеплення з чого взяти. Хочу цією зимою спробувати защепити каштан. А є! Не так, щоб аж дуже багато, та для експерименту вистачить з головою. Дуже добре.

 

22.11.2025.

 Як є план, то буде й результат його втіленя. А як ні, то ні. Дуже проста схема. Тож розпланував й день на сьогодні що б зробити варто.

Обхід Розсадника лише підтверджує те, що надумав, то є вірно. Ну й на майбутнє додає ще ідей.

Знайти, що розсаджувати в котельні в малі контейнери. А знайшовши те, робити. Думаю варто зачищати з череночних ящиків залишки вкорінених там живців. Тож от й знайшов, що. Тепер те варто лише здійснити. Натхнення хватило на 2 ящички. Це вже по готовому результату. Та в череночних ящиках залишків було й по 2 живці вкорінеих й по 8. Тож звільнив під посів таки деяку кількість нових ящиків вже з піском. Ось в чому виграш.

Що ще варто сховати в сховище, щоб перезимувало? Буддлеї. Гранат. Чи ще не залишились магнолії? Чи зимує гібіскус трав’янистий в Д5 контейнерах? Каріоптеріси. Походив по теплиці №2 видивився де що з того стоїть. Та роботу цю робити не став. Щось заморосило навіть дуже непогано. Є робота в хаті на таку погоду.

Котельня сьогодні відпрацювала на диво результативно. Теплоакумулятор навіть не теплий, гарячий.

Попіл по грядках розносив. Не багато. Десь так, з половину 200 літрової бочки осилив. Ще гарна діляночка з маточними рослинами є на цей момент часу підживлена під зиму. Може щось ті рослини встигнуть для себе взяти корисного до замерзання ґрунту.

Насіння каркасу спробувати назбирати хоча б на 1 посівний ящик. Коли я дійшов до цього пункту своїх планів на день, в вікні вже була картинка доволі інтенсивного смеркання. Куди вже? Я ще мозком в літньому режимі робіт. Коли смеркається десь за після 21шої годинни.

 Сховати капусту, та цибулю в сховище. Що був купив по мішку на зиму для себе. Сховав. Ну вже занадто довго ці харчі пролежали в альтанці. Й кожен день для них не знаходилось моєї уваги. А от сьогодні вписав їх в план, й вже там де потрібно.

Таблички знайти як почіпляти.   Підготувати до можливості їх чіпляти.  Й почіпляти на прикоп. Так. Придумав. Зробив. Навіть розпочав чіпляти. Та зрозумів, що прямо зараз цю роботу, таку просту й легку, не завершу. Спина… А з нею сильно не поспориш. Та добре, що хоч розпочав.

Розпочати писати тексти для нових табличок. Ні, навіть близько не наблизився.  Вночі? З фонариком на лобі? Ходити по грядках, шувкти де немає ще табличок.Можу. Та не хочу. Є чим зайнятись.

Посилторг? Сьогодні буде? Чи канікули? Так. Займався й посилторгом. Спочатку віртуальним, через ноутбук. Потім на землі. 3 нових оплочених замовлення підготував. Вже запаковані. Поїхалии. Скромно. Щось людям не до своїх садів сьогодні було. Хоча погода просто суперова, щоб покращувати свої сади.

Кухня. А все, в холодильнику готових страв більш немає. Готую. Й то бігом. Подали електрику не на довго сьогодні вдень. З морозильної камери дістав по порції помідорів, кабачків, баклажанів, перцю солодкого болгарського, зеленушок 2 порції різних, кусок телятини, бекон. Також по порції взяв з свіжих: гарбуз, моркву, капусту, яблуко, цибулю. В глибоку сковорідку налив води, олії, те все. Й в кінці добавив вівсяних пластіваців. На виході овочі з телятиною, й беконом.

Щоб страва смакувала ліпше, до неї приготував сливово аґрусово томатний соус з часником, та спеціями. Може поліпшить той соус льняна олія? А добавлю.

 Так. Дуже навіть смачно поїв.

 Й вже солю прямо по тарілці йодованою сіллю. Так її меньше потрібно для досягненя бажаного результату. Й дійсно. Результат відмівнний. Смачно, корисно, ситно.

 Не забув про Графа й котів. Котам то що, вони не привязані. А собаку годувати потрібно мені регулярно, й ситно. Бо ж то я його посадив на цеп. Він працює на мене. А я маю його забезпечувати за то. Всі спати лягли ситі й задоволені.

Каталог. Хоча б 1 товар добавити в продаж. Ну це я недооцінив свій сьогоднішній робочий настрій. Й не один навіть товар сьогодні добавив в каталог.  + про кожну подію окремо розказав садівничій спільноті в Фейсбуці.

Вечірнім перекусом був сир розігрітий в мікрохвильвці з зернами кунжуту, соняха, крупкою кокосовою. Спробував бадьяном придати якийсь більш вишуканий самк страві. Намолов декілька зірочок його. Добавив. Ще олійки конопляної. Вимішав. Ні. Ну ні. Не знайшов я поки що для бадьяну застосування. Цікава прячнісь. Сильна. Та тут скоріще завадила, ніж допомогла. «Не завжди коту масляна». Творчий процес, він такий. То я вже звик, що в мене завжи все виходить. Й дивуюсь, якщо ні, А зазвичай по статистиці 80% навіть самих продуманих починань то є гарнанована невдача. Таке життя. Та таки знайду застосування бадьяну, щоб з ним страви набули статусу витончених в інших моїх спробах.

Невдача, це лише перша сходинка на шляху до чергового успіху. Власне інакше б й не було того шляху. Без його початку. Тож не турбуюсь аж ні скільки.

Спробував взнати новини. Стільки пустобрехів підсовує мені Ютюб…  За якими алгоритмаими? «Новини» для олігофренів тупорилих? Це персонально мені? Це мене ця дурна «залізяка» саме таким побачила? «Дякую». Не знав що я в чиїсхось очах саме такий. А чи може наперекір долі мене таким хочуть зробити? Питанячко варте осмислення.

Та щось таки зумів взнати. Ой скільки придурків є в Україні! В нас війна не на життя, а на смерть, та бидлота затіяла внутрішню війну, проти власного верховного головнокоманувача, що вже четвертий рік їм же дає можливість просто жити. Тупорилі створіннячка, ну завалите ви свого верховного гловнокомандувача, що повернув плин подій з, «Київ за 3 дні», до, «зливайте воду, приїхали», тільки вже в Кремлі. Скільки кожне з вас після того ще проживе? 3 неділі? 3 місяці? Не більше. Гарантую!  Нас всіх закатають в одну братську могилу, під назвою Україна. Це якщо без єдиного військового керівництва в цій війні пороти Підаруссії. Якщо ми  не всі, як один, під його комануваням налаштовані на Перемогу.Такий план в нашого ворога. Аууу! Тупорилі! Просто повірте мені. Не потрібно навіть намагатися вмикати свій власний розум для того. Він в вас даний Природою, як для червяка, для іншого. Поїсти. Посрати. Все, попрацювали. Спати. Користуйтесь. Лише 3 % від загального соціуму, думають за вас. Будучи цим даром наділені Природою. Творчо мислити.  Створювати реальність. Іншим дано лише користуватись тим придуманим. Плідно. Чи бездарно. Й вже придумали, як відстрочити нашу сметь від кремлівської навали. Маємо знищити свого ворога зусиллями кожного з нас. План робочий. Реальний. Все! Варінтів більше не існує. Варто лише виконувати придумане, продумане. Така дійсність. Нічого особистого.

 Анекдот в тему. Повзе по асфальу рано в ранці по росі 2 червяка. Одни каже. О! Он їде каток. Задавить. Дугий каже, не задааавить.  Перший каже,  а я казав що задаааавить. Може не будемо черв’яками?  Мало тих голодоморів, геноцидів, що вже натерпілися?

23.11.2025.

 План того, що варто зробити мені сьогоні собі ж написав.

Вділити часопису себе в потрібній для того мірі. Так це й зробив. Вже можете читати, що було вчора вище по тексту.

Обхід.  Роблю обхід. А не літо сьогодні, я вам скажу.

 Насіння каркасу потрібно назбирати хоча б на 1 посівний ящик. То взяв й нарвав ягід каркасу на навіть добрий посівний ящик. Правда під кінець цієї роботи руки мої заклякли. Холодно. Аж зашпари зайшли. Все! Тікаю в хату грітись.

Погрівся. Далі що по плану?

 Таблички ламіновані на прикоп розчіпити. Більшу частину й розіпив. Навіть значно більшу з тих, що залишалось пристроїти. Та не до кінця. Знов зашпари в руки зайшли. Це організм сигналить, хватить. Хто я такий, щоб сперичатися з законами фізики? Звісно хватить. Тікаю. ВЖЕ тікаю.

Й кожен раз сьогодні зашпари. Ховаюсь в хату погрітись. А я цей момент собі в план не вписав…

Та вже вімкнули електрику. То робота є й в хаті. Навіть за планом.

Посилторг.  З ночі було 2 нових замовлення. Один пан точно не читав умов. Саджанці хоче. А з грошима розставатись на моїх умовах не хоче. А я на його умови не пристаю. Наложеним платежем. Бо знаю ціну слову соціуму. 40% з нас слова не держать, на привеликий жаль. Й не хочу, щоб ви за них платили. Тож на тому й попрощались. Ще по одному замовленню не зміг зв’язатись з покупцем. Хоча всі прикмети наявності того на зв’язку мені були надані засобами зв’язку. Ну ні, так ні. Потім ще спробую. Може то були такі непереборні причини, не відповісти мені на спробу поспілкуватись. Пан не дуркував в цей раз аж ніяк. Й ще поспілкуємось. От й весь «посилторг» за день.

А, ні. №№ ТТНок сповістив, по вчера відправленим замовленням.

 Хтось вже встиг й подякувати.

Кухня. А це поїсти приготував собаці, й котам. До кісточок. Круп ячмінних й вівсянки, змолов порцію овочевих відходів. Посолив. Дав гарно покипіти. Спочатку на максимумі потужності індукційної плити. Закипіло, далі на мінімумі. Готово! «Як в кращих домах ЛондОна, й ПорижА»…

 Собі до кави з кардамоном десерт з сиру з сушаними: морквою, та гарбузою з ваніліном забацав. Нууу. Може бути. Лише наступного разу ту сушину варто буде змолоти в муку. Й відрегулювати співвідношення, чого й скільки. Щоб було не «добре», а дуже добре.

Експерементую. Домашній травяний чай сьогодні пив з бадьяном. Ну ні. Й знову ні. Не те. Коли ж буде «те»? Десь моя інтуїція спить тихенько. Віддала всі повноважння його величності випадку. А той собі ціну набиває в такий спосіб.

В сховище рослини заносити. Мав. Та задощило.

Заготовка підщеп. В таку погоду?

Так.  Зібрався знов був продовжити розпочате з запланованого. Дивлюсь в вікно…Та на дворі дощ. Такий холодний. Не ріденький навіть. Щоб можна було його ігнорувати. Буду вбиватись? А варто? Є що робити й в теплі. Берусь за каталог. Туди є ще що мені для вас з нового в цему сезоні добавлдяти. Тож тим й прозаймався майже до наступного відімкнення електроенергії в мережі. Паралельно інфрмуючи садоводів про зміни в каталозі через Фейсбук.   До поки земля не замерзла до стану, що вже невкопаєте, я до ваших послуг. Все що є в каталозі може переселится й до вас. Весною розвантажите себе на більші досягнення покупкою рослин зараз

От вже й знову вимкнули електрику. Антракт. Та не для мого мозку. Відсутність загального освітлення думати ж ніяк не заважає.

Й вже доволі пізно ввечері знову подали мені електроенергію. Поспішаю! Бігом, бігом, попрацював в ноутбуці. Підтвердив замовлення. Зчитав новини на сайтах. В Фейсбуці, моїх месенджерах робочих.

 Далі кухня. Зварив собі, в якості десерту, до домашнього травяного чаю, кашу гарбузяно моркв’яно яблучну з вісяними пластівцями. Шукаю застосування бадьяну й тут. Третя частна вологи в каші, це кисле молоко. Вже зварену кашу здобрив гарбузовою олією. За гарячого дегустування чогось поганого в смаку не знайшов. Хіба що може тут було зайвим яблуко. Але це ще не остаточний висновок.  Адже   міняється смак страви з часом. Тож мій експеримент кулінарний триває.

 Повечеряв залишками минулого мого кухарювання. Овочі з м’ясом, беконом , з соусом. Й в цей соус також добавив бадьян. Вимішав. Розігрів страву в мікрохвильовці. Ну?!! Та здається тим не нашкодило, як мінімум моє експерементування. То й добре.  

Далі берусь за основну страву. Велика пательня. Вода. Олія не рафінована соняхова. Порційно заморожені: кабачки, перці, баклажани, помідори, зелень молодого листя хрону, та суміш з селери, кропу, зеленої цибулі. Чи то слизуна, чи то батуну. Далі пішов по свіжих овочах. Морква, цибуля, гарбуз, яблуко. Це в мене вже яблуко записане в овочах.  Все? Так. Капусту ж сховав. Й зараз по неї йти лінуюсь.   До закіпання режим роботи індукційної плити на потужності максимальній, в 1800 ват. Закипіло все, скидаю потужність на 200 ват. Вигідний режим. Економить мені гроші. А системі енергозабезпеченні генеруючу потужність. Ми зараз, під час війни, всі є єдине ціле. Й не варто цей момент недооцінювати. 1600 ват економії генеруючої потужності в моменті, помножене на декілька мільйонів таких плиток по Україні, й побачите яка ми всі разом сила.

 Далі соус. Розморозив по порції сливи, аґрусу, томатів. В чашу блендера їх. Накришив,  начистив часнику. Щедро посипав своєї комплектації спецією. + гірчину олію добавив. Й тут пробую застосувати бадьян. Процес творчий. То ж ще добавляв часник, спецію. Й десь на якомусь етапі попередня дегустація показала збалансований смак, та аромат. Бадьян спеція сильна. Та власне ця спеція має бути лише хвостом смаку, та аромату всієї страи. А основним тілом, так би мовити, має бути загальний смак страви. Й аж ніяк не навпки. От зловити цей стан, це й буде той момент істини, за яким я так вже довго ганяюсь.

Тепер все разом. Овочі з м’ясом з свинячих реберець, й беконом, й соус до них. Сіль йодована вже по страві в тарілці. Хліб житній. Щільний. Смачний. На гарячу деустація видала відмінний результат. Ще не остаточний висновок. От страва, й соус, постоять, дозріють, буду робити остаточний висновок.

 Та на завтра їсти вже маю точно що. Як би там не було з відімкненями електрики.

25.11.2025.

Придумав що варто зробити в цей день.

Дещо затримався в хаті.

 Це й увага приділена мною посилторгу.  Що з ночі «порадував» мене лише одним замовленям. Та вже як є. Чи мені за гроші ватро так сильно турбуватися?  Ууууу! З такими запасами харчів на зиму, можна не хвилюватися. Як там, той герой серіальний часто говорив сам до себе? «Нє валнавацца!». Я й не хвилююсь. Прийде день, прийде пісня.

Продивився декілька джерел новинних.

Закінчився домашній травяний чай. Запарив. Відразу 4 чашки.

 Абрикосовий десерт з сиром, й зернами кунжуту, соняха, та крупкою кокосовою. Гарне рішення по перекусу. Чому я раніше не звертав уваги саме в такому розрізі на абрикоси? Такими простими доступними засобами, й так легко досягнути, ой якого непоганого навіть результату. Ділюсь ідеєю. Користуйтесь.

 Літом абрикоси, кому безкоштовні, а кому в розпал сезону  всерівно «безкоштовні», якщо з базару, проти зимових їх цін. Порційно лише варто наморозити. Оце й вся ідея. Все геніальне напричуд просте.

Потягнуло зварити суп грибний. То й зварив. Морква, цибуля, картопля, маслята, індичатина, вісянка, зелень селери та фехелю. Трішки соняхової сиродавленої олії. Звісно моя спеція. Посолив.

Собаці й котам поїсти придумав.

Читав подяки. Й заувженя, що до пакування. Дивно. Хіба я про це не написав в умовах? Ото як бачите, то й1 є правильно. Як гарно везти, то запаковене правильно. А головне це не роздуває ціну.

 Власне оце майже й все. Такий собі вихідний день для себе зробив.

26.11.2025.

План склав.

 Обхід. З нього розпочав свій робочий день.

Садити в котельні  живці вкорінені . + 1 ящик. Програма мнімум. Та за те звільнив відразу декілька череночних ящиків під посіви підзимні.

Дорозвішувати таблички на прикоп.  Та не всі за раз осилив. Заблудив. Поторібна карта.

Фото в каталог добавляти. 2 товари вже продаються. А до вечора ще 2. Й про подію розказав в Фейсбуці садівничій спільноті.

Попіл розносити. Й таки розносив. Підживлюю багаторічні насадження. Не залучаючи покупні добрива. Стараюсь максимально можливо обходитись без використання грошей. Підкоряюсь державній політиці в цій царині. Хочете, щоб я жив  без грошей?  Дурні,  як корок. Та то мені не є завада в організації свого якісного життя. Я вже стільки стрічок з чеків магазинних зумів викреслити, що й сам дивуюсь, що на таке міг бути здатен.

Почати обрізати сад. Й гілляки зносити до АРПАЛу. +. 1 яблуньку осилив. Й це вже добре. Розпочав давно задумане. Перший крок зроблений. Будуть якіснишими врожаї. Не переростатиме в верх за межі досяжності крона. Живці матиму для щеплення. Й щось добавиться в енергетично паливний баланс  з обрізаних там гілляк.

Насіння каркасу очистити й посіяти.  Й очистив. Й посіяв. Підписав. Дату вказав.

 Що ще в сховище з того, що погано зимує? Чай. Сховав чай закарпатський. Не маю ні найменьшої уяви, як він в контейнерах зимуватиме на дворі.

 Посилторг. Видалив 2 довго не оплочених замовлення з довго непрореагованим напоминанням про наслідки. «Хазяїн барін». Це Пром з мене требує,  щоб відхилення замовлень моєю рукою були коректними, то лише, якщо автор має негативний відгук, чи більше. А в мене цей же застосунок виконує функцію пожиттєвого чорного списку.  От два  в одному. Й не знаю що гірше для авторів замовлень. Публічний розголос їхньої непорядності. Чи друге. ПЖЧС.

Далі працюю з новими замовленями. Підтвердив. Умови знаєте? Згодні? Тоді платіть. Заплатили. Вже текст замовлення на папері.

 Кухня. На десерт каша з вісянки на якій висушений ягідний сік. Прийшла пора випробовувати мою нову ідею, як  зберігати врожай ягід на зим у. А от так. Й ідею вбив! Коли сушив вісянку просякнутою соком ягід, змашував решітки олією. Тоді це спрацювало. А зараз залишкии олії окислились. Й страва смердить старою олією. Все. Вгробив все. Хіба собака буде радий.

 Костей для собаки в мрозилці вже немає. Тож відварив реберця. Забрав з них м’ясо.

 На тих костях зварив собаці їсти.

Абрикосово сирний десерт на вечерю до домашнього трав’яного чаю.

 Дістав з одного відра-контейнеру коріння малини ремонтантної  Херітейдж. Відмив його. Поділив на кореневі живці. Їх розсадив в череночний ящик. 4 екземпляри пішли в контейнери 0.5л, бо мали надземну частину. Та 1 екенмпляр повернувся назад в 12 л контейнер разом з порцією осмокоту. За ради наступного циклу нарощування коріння. Вважаю цей експеримент на цьому етапі успішним. Хоча те, що я бачив по відео в людей, ще варто зуміти досягнути. В мене куди все скромніще виглядає.

 Потреребив 1 ящик покійників. Чим відновив рівень посадочної землі відрі на посадочному місці в котельні.

Заготовлені сіянці горобини в якості майбутньої підщепи. Готуюсь до нової програми зимового щеплення. Й гробина в цих планах не на останньому місці.

Нарізав порцію з 13 ПЕТ пляшок  для забезпечення організації вкоріненя відводків на кущах вартих саме такому способу розмноження.

Й чого тягнути, відразу взявся використовувати за призначенням. Правда вже з фонариком на лобі.

Заповнював  ємності для вкорінення пагонів відводків мулом для висохшого зараз ставка. Що є під рукою з кращого. Як на мою думку.

 Крок за кроком. Все для того, щоб майбутній каталог став цікавіщим для Вас.

27.11.2025.

План робіт такий сякий накидав письмово тезисно. Ану як вийде його втілити в життя?

 Першим ділом кухня. Адже їсти немає що.

 Борщ. Зварив обалдєнно смачний борщ. Капуста, морква, столовий буряк, цибуля, бараболя, гарбуз, м’ясо з свинячих реберець. Сливово томатним соусом підкисмлив. Зелень. Й сушана суміш. Й з грядки свіженька селера та фенхель. Часничку, підсмачити той борщ. Спеція комбінована моєї комплектації. Сіль йодована. Й вже в тарілці забілюю кислим молоком.

Обхід. Маю з ранку зхробити обхід. Вправляє мізки. Й взагалі для організму корисно гуляти.

Нові замовленя підтвердив. Вже й оплатили. Добре. Я так люблю.

 Підготовка замовлень. Їх зібралось зовсім небгато. Та варто не затягувати з відправкою. Особливо коли накльовується попутна поїздка. Побігав  повз грядок. От вже й все готово.

Вже й поїхали. Не без пригодки. Одне замовлення пішло по колу. Не вірно записав адресу. Ой який неуважний! Та добре що по малому колу. Конюшівка, Турбів, Конюшівка. А не по великому, куди написав.

Обробка сіянців горобини, й закладання в сховище на зберігання. Зробив. В ящиках в мокрій тирсі коріння. Чекатиме на початок сезону зимового щеплення.

 А зробив, то вже й мало мені того. Продовжую заготовку підщеп далі. А далі це сіянці черешні. Трішки бірючини встиг сьогодні заготовити, в якості підщепи для бузку. Розпочав заготовку штамбоутворювачів для бересклетів, та свідини.

Мої експерименти минулі дали позитивний результат з цими культурами. Правда не розумію як продаватиметься. Та на мою думку «пропозиція формує попит». Буде що якісне запропонувати садівничій спільноті, бу дуть й купувати. Як не як, а ексклюзив. Особливо якщо рахувати в межах своєї цінової групи.

Готуюсь й до більш холодної погоди. Заготовлено сьогодні й що садити в контейнери Д12 в приміщені котельної. Горобина червона, та тополя чорна.

Пройшовся по каталогу. Добавив нові товари в продаж. Рододендрони з ВКС,

Японський

Шнеєголд

Щліппенбаха

Японський Туніс.

Лимон Еврика в контейнерах 5л. 

Про подію відразу розказую всім в Фейсбуці. Й на своїх сторінках. Й в садівничих групах.

На перекус, то свіжобиті волоські гріхи, то абрикосово сирний десерт.

До свіжозапареного домашнього трав’яного чаю.

 От день й пройшов. Не пустий? Та ніби й не пустий.

 

28.11.2025.

Мій план на сьогодні? Буде приблизно ось таким:

Є пару нових замовлень. То я їх з віртуального інформаційного простору направляю в фізичний. Вже зібрані, запковні. Поїхали. На звортньому шляху скупився. Кості, крупи, собаці. Хліб, булочки, яйця курячі, сир кисломолочний, бекон, собі. Й додому.

Вдома доопрацював накопані перед тим рослини. А саме, добавив їх в прикоп.

Розніс нарізані з ПЕТ 1.5 літрових пляшок приспособи по кущах де вони будуть допомагати утворювти вкорінені відводки.

Ще порцію ПЕТ 1.5 літрових пляшок перерізав для того ж їх повторного використання.

Правив каталог. Добавляю в продаж.

Відкопки Тополі чорної

Саджанці клену америкаського ВКС

 

Про що відразу й сповіщаю всіх в Фейсбуці на своїх сторінках, та в сдівничих групах.

 №№ ТТНок сповістив, кому поїхала посилка.

Попрацював на кухні. Овочі з м’ясом з реберець приготував собі поїсти. Домашній трав’яний чай запарив. З підкисленням тонко порізаним хеномелисом. А до того чаю сирно диний десерт, та сирно кавуновий десерт. В якості перекусів до висівкових булочок з тим чаєм.

 Собаці з котами поїсти зварив. Остудив. Погодував.

Очистив від оболонки насіння лавру.

Почав рахувати. (Довіряй, та перевіряй). Та щось мене збило. Потім.

 Читав подяки. То як в моїх покупців гарний настрій через те, то я на своєму місці. Тримаємо стій! Разом ми непереборна сила.

29.11.2025.

 План того, що варто зробити мені сьогоді сам собі й написав. Це мене дициплінцє.

Поховати в морозилку сир та бекон, хліб, кості собаці. От бачите, ще вчора те все купив, а в плані не було, то лише в холодильник поклав сир та бекон. А сьогодні все вписане в план. То от першим ділом порційно пофасував сир, бекон, кості, й заклав в морозильну камеру на тимчасове зберігання. Там же знайшолв місце для хліба, й булочок висівкових.

 Обхід. Роблю обхід. Прогулявся. Обдивився. З’являються якісь свіжі думки. До тих що вже мав.

Почистив від попелу піролізний котел. Відро. Є відро якісного деревного попелу.

Тим попелом підживив грядку на якій недавно висадив коріння спаржі 2х сортів. Й як осіннє добриво. Як ганялку, відлякувач ґрунтових шкідників. Що можливо живуть там в ґрунті. Й до весни мало щоб залишили з тих маточних корінців спаржі сортової. А це не в моїх планх годувати когось. Сам хочу годуватись довгі роки тією спаржею. Такий собі ще один «вічний хліб».

Стартував піролізним водогрійним котлом. Щоб було й в хаті тепленько. Й бойлер нагріти не електрикою, а від дров.

Порахувати, протравити, застратифікувати насіння лавру. Порахував. Один в один до заявленого продавцем. Застратифікував. От з протруєнням не зрослось. Розчину протуйника Максиму залишилась ложка. Тож варто запомнити, буде нова порція його розведена, проллю пісок в якому насіння лавру готуються до всесняних дружніх содів.

Садити в котельні рослини в контейнери. Садив. В контейнери Д12 відкопки тополі чорної. Кратно 4 ящикам возив тачкою на грядку й виставляв там окремою грядочкою. Десь так з травня наступного року побачите в каталозі зміни.

Тополі рокуповують в мене регулярно. Та голий корінь звужує часові межі, коли те робити варто. А в контейнерах, хоч круглий рік. Зважаючи, які мякі зараз зими в нас настали.

Зворотнім рейсом в сторону котельної привозив ящики з покійниками.

 Саме з покійників тереблю зеилю на наступний цикл посадки. Робота дещо марудна. Та все рівно хоч коли, а її мусив би зробити. Бонусом отримую цілі ще контейнери на повторне використання. А ні, якщо вони вже в труху поламані, то як джерело енергії. Піролізний котел їх в суміші з деревиною з’їсть залюбки. Те ж саме з ящиками, як цілі, то на повторне використання. Нових вже давно не купую. А покришились від сонячногол світла, то гарно йдуть на розпал в котел.

Рознести порізані пляшки по об’єктах застосування. Розніс. Циліндри йдуть в допомогу отримання вкорінеих відводків на фундуку.

 А конуси на вкорінення пагонів на інших кущах. Поки що без заповнення їх ґрунтом. Хоча б що б розуміти на які обсяги їх нарізав. Зрозумів. Ще, тай ще.

Різати пляшки для нових відводків. Порізав сітчатий овочевий мішок пустих 1.5л ПЕТ пляшок ще. От й в нагоді ств їх запас.

Фото к каталог. Як на дворі вже темно, саме та робота, що мені потрібно. Добавив в продаж троянди на штамбі.

Та нагадав читачам про те в Фейсбуці. Ззадав, що раніше оновив в продажу магонію падуболистну Д5, а не казав про те в Фейсбуці, то зробив це сьогодні. Комусь це може бути важливо. Рослина в контейнері Д5 по 25 гривень. А не по 125, наприклад, як можна знайти в когось.

Підсадити під крону маточного дерева з конейнерів щось. В план вписав. Та руки не дійшли. А жаль. Зробив спостереження, що ряд рослин в маточних контейнерах, на регулярному поливі, з підживленнями осмокотом, зимують куди гірше, ніж в ґрунті. Навіть  без повного їх мною догляду. Просто, як бур’ян. Посадив, й забув на десятиліття. То варто міняти ситуацію на кращу.

Кухня. Лише подали електроенергію, я бігом варити собаці їсти. Кості, крупи. Вісянка тепер йде просякнута ягідним соком. Яку я сушив на решітках змащених олією, що окислилась на повітрі й почала мені смердіти. Собака, й коти мають перетерпіти той аромат, зате який +, вітамінів купа! Хто ще з них в радіусі хоч 300 кілометрів так харчується?

Про себе не забуваю. Домашій травяний чай запарюю відразу 4 чашки. Підкислюю хеномелисом.

 До чаю перекуси. Раз, просто сир здобрений зерами соняха, гарбуза, чіа, кунжуту, сушаним меленим цвітом лілейника, бджолиним пилком, з додаваням гарбузяної олії. Раз, булочка з чорним шоколадом. Раз, сирно абрикосовий десерт. А раз, просто перебив жменю волоських горіхів. Й кожен раз догодив своїм кулінарним вподобанням.

Посилторг не порадував. Лише під вечір одне дрібнеьке замовленячко. Й то лише прочитав, а далі без електрики.

 Та побачив приємні для мене зміни на Промі. Раніше Пром всеціло ставав на сторону брехунів, що мене публічно оббріхували в відгуках. Скажу більше. На Промі навіть немає такого функціоналу, щоб позначити брехуна брехуном. «Всі ченсні». Прямо «рай на Землі». А сьогодні виявив, що мої коментарі до відгуку з неправдивою інформацією про мене розблоковані. Й читач може сам робити висновки про підняту тему. «Ху із ху». Хто є хто, спираючись й на мій коментар. То добре, що хоч  вже так.

30.11.2025.

 План першочерговості робіт на день для себе написав.

 З ранку, до поки в хаті зайнявся часописом.

Далі кухня. Бо ж маю щось мати їсти. Овочі з м’ясом з свинячих реберенць, та беконом. Де в глибокій великій пательні разом тушились по порції: помідорів, баклажанів, кабачків, моркви, цибулі, гарбуза, капусти, яблука, зелені.

Відварив каструльку курячих яєць.

Далі готую десерт. Сир кисломолочний, варене яйце, сушані грушки, інжир, гарбуз. Зерна льону, гарбуза, соняха, кунжуту, чіа. Горіхова олія, окріп, каао порошок. Бленденр. Готово.

До десерту запарив домашній травяний чай з хеномелисом.

Ще були висівкові булочки.

Собаці його куліш на доволі обм’ясяних кісточках зварив. Пора б вже й робити обхід. Зробив. Прогулявся. Побачив. Осмислив.

Зняти показники з електролічильника. Зняв. Ввів їх собі в власний кабінет для подальшої оплати.

Заплатити за інтернет на місяць наперід.  Телефон . (За 3 дні закінчується оплачений тарифний план). Заплатив. Хватало.

Розсадити під маточними деревами бересклети Сільвер квін,

та Голден арлекін.

Розсадив. З конитейнерів Д5, та 0.5л відразу в ґрунт, сміливий крок. Та побачу, що з того вийде. Може марно турбуюсь.

Садити в контейнери Д12 тополю чорну. 

Досадив. На грядку виставив. Далі горобину в контейнери Д12.

Досадив. Також на грядку виставив.

 Попіл під дерева. Носив. Не так, щоб багато, та добре що процес не затихає.

Самовивіз непоганий відпрацював. В котрий вже раз в нас купують саджанці наші постійні покупці. Сьогодні ще й для сусідів взяли що ті замовили.

 Порізані пляшки рознести по пагонах що маю вкоренити відводками. От з цього місця щось пішло не так. Поїв. Потягуло відпочити. А вже стемніло… То я так відпочив, що проснувся вже доволі пізно. Які пляшки? Які відводки? Все.

Різати  ще пляшки. Ні. От точно вже пропетляв сьогодні від цієї роботи. Зима довга. Ще буде час.

Хіба фото в каталог? От це зараз мені заходить. Буду добавляти за дня зроблені фото в каталог. Ясен пенсільванський д5,

Бересклет Санспот на штамбі в контейнерах 5л.

Та бересклет темнозелений крупнолистний на штамбі в контнейнерах 5л.

Посилторгом займався. Та врай скросмні результати маю.

Котельня відпрацювала на відмінно. В бойлері вода, аж окріп.

Намагався взнати новини. А новин немає. Одні перепости чужих новин. Все що мені намагались впарити, як новини, я вже десь чув до того. Й часто вже не сьогодні. Й цим слимакам активно допомагає Ютьюб. Він сортує по значимості те, що в мене в стрічці "новин".

А все. Останній день осені й збіг. Так швидко… Й що я встиг?