1.3.2026.

 От і весна! А ще стільки всього важливого, цікавого не зробив за зимнім регламентом…

 План робіт, незважаючи на весну за календарем, пишу собі ще за зимовим розкладом.  

Статистика пішла плавно в низ. Не до мене? Чи недостатньо для того прикладаю зусиль?

 Часопис добавив на сайт.

 Каталог зовсім трішки, та покращував.

 Фейсбук допомагає про ті покращення взнати  більшій кількості садоводів.

Подивитись до зимового щеплення на теплій стратифікації. Подивився, й відразу 5 ящиків пішло в сховище. На холод.

 Обхід. Весна? Весна!

Підготувати підщепу яблуні М9 Т337. Готово! Ще й маю 2.5 відра землі для майбутніх посадок рослин в контейнери.

 Вже не дуже зимове щеплення. Та продовжую. Зробив сьогодні яблуню м’ясочервону Бая Маріса.

 Та горобину Гранатну.

Була в мене сьогодні сильно розболілась голова. Тиск? Поміряв.Та не сказав би що катастрофа. Що ж так? Засіб для подолання болю сильно не допоміг.

 Кухня. Сьогодні вирішив харчуватися морською рибою тушаною в овочах з соусом томатно вишнево кабачковим. Й не прогадав. Зайшла.

 Домашній трав’яний чай маю собі запарити. А чим? Готової суміші вже немає. То я намішав в мисці глібокій з окремих запачів: Звіробій, тисячелистник, м’ята, кропива, цвіт кульбаби, клекачка периста, цвіт акації рожевої. Сушані малина, та яблука. Дві баночки начовп такої суміш на потім. Й прямо тепр 6 чашок запарив.

 Котельня попрацювала добре. В хаті тепло. Гаряча вода в бойлері є.

 Дешо добавляється в паливно енергетичному балансі деревини з небажаної в саду рослинності. Наступний опалювальний сезон має бути  не гіршим за поточний. А як він таким буде, якщо про це не подбати зараз?

 Про собаку сьогодні не забув. Зварив. Остудив. Погодував.

 Може на рекорд й не йду, та день відпрацював непогано, як на мою думку. Якби не гірще. До великого успіху дістатися можливо й дрібнеькими кроками. Варто лише не переставати йти. Йду.

2.3.2026.

 План на день пишу. Й далі намагаюсь тому плану слідувати.

 Статистика? А ще скромніща. Мало роблю для інформаційної підтримки Розсадника.

 Часопис добавив на сайт за день минулий.

 Каталог покращував. В самій меньшій частці.

Обробив товар: Айву японську Д5.

 Фейсбуку дещо більше вділив уваги. Тут пишу й про зроблене за день.

Кухня. салат.

 Залишки невикористаних підщеп назад в сховище маю віднести. Відніс. Ще пригодяться.

 Підготовити підщепу. Готую. Відрахував орієнтовно потрібну кількість. Відмив. Обрізав лишнє.

 Робити зимове щеплення. Погода ще дозволяє. Маю поспішати. Та мене хватило за день зробити лише щеплення плумкоту Апрісалі,

та яблуні м’ясочервоної Блуді Плагман.

 Й все.

 Нарізати живці вписав собі в план. Розпочав калину Бульденеж нарізати на живці для вкорінення.

 Й все. Знову боліла голова. Зміряв тиск. Не знайшов від нього залежності того болю. А що ж таке?

 Кухня.

Відварив каструльку курячих яєць.

 Запарив домашній трав’яний чай.

Приготував літній салат. Помідори, огірки, цибуля, морква, гарбуз, зеленушка, куряче яйце. Кисломолочний сир, сіль йодована. Оцет яблучний. Олія духм’яна. Смакувало...

Був перекус з відварених свинячих реберець. До чорного вінницького хліба.

 Ввечері був перекус з відвареного курячого м’яса, помідорів, вареного курячого яйця. Один салат менене щось не «гріє».

Зварив собаці їсти. На кісточках, й бульйоні з відварених реберець, його ячмінний куліш. Радий песик... Чекав з нетерпінням.

 Потратив час на ознайомлення з новинами. А вони не такі й вже погані. Мотлошим тили ворога. Аж гай шумить. А тут ще й, як в тому прислів’ї: «хорошії пірати, завжди ідуть в обхід.» З тилу Хуйлу зайшли Ізраїль, та США. Розпочали множити на нуль Іран. Важливого кремлівського союзника. Ну що, жаба, тобі стає все більш комфортно?!! Це лише початок!

 От день й минув. Ще один маленький крок до успіху. Пройшов я. Ще один не легкий крок зробила моя Україна. Крк до нашої Перемоги,  над проклятою Підаруссією. Слава Україні! Героям нашим СЛАВА! Саме вони роблять немислиме. Тримають стрій от вже которий рік перед переважаючими силами ворога. Та ж роблять!!! Наша перемога, це вже не якась далека нездійсненна мрія. Це реальність в якій ми  всі живем. Пермога вже твориться в цю мить. Кожну наступну мить.

3.3.2026.

 З ночі морозець. А в день зафіксував показання термометру в тіні

 План своєї денної активності написав. Розпочинаю його виконувати.

Першим пунктом є ознайомлення з статистикою рівня популярності сайту на Агробізі. Яка? Така собі. Потихеньку йде в низ. Чому? Вочевидь мало для того роблю.

 Часопис доопрацював, та добавив в публічний доступ на сайті.

 Каталог покращував. Мало й сьогодні. Та маленький крок зроболено в тому напрямку. Покращив 2 товари. Гібіскус сирійський, сіянці з насіння сортових гібіскусів в контейнерах Д5.

 Та бересклет (бруслина) Сільвер квін в контейнерах Д5.

 Фейсбук застосовую, як продовження інформаційного майданчика по освітленню публічному своїх скромних досягнень.

 Пов’язати в пучки живці калини Бульденеж, запакувати в вологу тирсу. Пов’язав. Запакував. Й на холод в сховище. Ні. Ящиик не повний. Тож почекає ще на наступну парію живців. Тоді повним й віднесу.

Готувати підщепи. Готово! Підготував. Обрізав, відмив від залишків ґрунту.

Зимове щеплення. Весною? Та так! Сніг ще не розтанув… Не важливо яке. Привив сьогодні декоративну яблуню Ола.

 Хотів щіплювати щей  з живці декоративну сливу Хесея. Не з моїм щастям. Живці мертві. Змерзли.

 То перетворюю цю прикру ситуацію в свою перевагу. Сніг на заливних грядках вже добряче присів. Я ще з ранку посипав туди доріжки попелом. До після обіду ще більш присів.

 То я нарізав пагонів жимолості їстиівнорї Німфа. Й порізав їх на живці. Попв’язав в пучки. Бірку під них виписав пластикову. З назвою, датою, вказав кількість загальну. От вам й математка. Щоб защіплював, то це мова навіть  не про 50 екземплярів. Меньше б вийшло одного сорту з тих живців. А живців на вкоріненя за один присяд вийшло десь біля 370 штук. Тепер ви розумієте які дещеві в мене саджанці щеплені в каталозі? Цінуйте!

 Ще партєйка підщепи М9 Т377 з грядки переїхала в котельню розмерзатися. Щеплення яблунь за зимовою технологією я ще не завершиив. А хочу. На весь запас тієї підщепи, як мінімум. Встигну? А побачу. Дорогу осилить, той що йде.

Кухня забезпечує мене енергією. Тож приготував собі поїсти курку з беконом в овочах та травах. Де всі овочі з сезонних закупів по найвигідніших мені цінах. А трави взалі, то «дикороси». Я за них нічого не платив.

Втікаю від домінуючої ролі грошей в моєму бюджеті, в забезпеченні свого якісного існування. Й це лише початок славних моїх справ. «Нафіг нужно скажем дружно»!!! Платити за послуги, чи товари, де в ціннику лише 5%, то вартість тієї послуги, чи товару. А все інше нав’язуване силоміць. Погодьтеся. Щоб проблему подолати, її спершу потрібно усвідомити. Я. Усвідомив. А ви усвідомлюєте? Що вас заставлять 95% свого часу, який ви витрачаєте на заробіток грошей для забезпечення свого існування, витрачати не на себе, а на «дядю». «Чудова» математика!

4.3.2026.

Спланував свій день. Розпочинаю його розмотувати за оремими пунктами в тому планування.

Заглянув в статистики популярності сайту, та сторінки і Фейсбуці. Оцінив показану мені ситуацію.

Доопрацював часопис.

З 9.00 їду в Турбів. Маю зробити важливий крок по скороченю моєї залежності від грошей. Навіть 2 кроки,

 Зазвичай я купував пластинки до свого глюкометра в Вінниці. На території ендокинологічної лікарні. З тим щоб відразу повірити їх на стаціонарному обладнанні. Адже партія від партії бреше по різному. Маю знати на сільки бреше, щоб вносити корективи в отримані показники. Тільки сьогодні мені зїздтити кожен раз в Вінницю, це обходиться в грошах по за межами всякого здорового глузду. Тож купив в Турбові пластинки до глюкометру. Та лише в Турбові за гроші не роблять аналізи в місцевій лабораторії. Маю спочатку приписатись до місцевого лікаря сімейної медицини. Потім він дає направлення в лабараторію. А я хіба проти? Це ще мінус з мого бюджету кожен раз, вже тепер, не 10, як було раніше, а 100 гривнь за наналіз. Й! Й + з державного бюджету всім задіяним, саме в Турбів будуть  перераховані необхідні кошти для того. Чудовий крок сьогодні роблю. Суспільно корисний. Пускаю гроші по малому колу. Які вже були покинули бюджет місцевої громади. То все й зробив, як задумав. Вже приписаний до місцевого сімейного лікаря. Необхідні аналізи здав. Результат маю. Поправка діє.

Тут же заїхав на Нову пошту, отримав посилку з живцями  для щеплення.

В магазині, що поряд, купив собі хліба, й насіння соняха очищеного. Пару пластикових ящиків. Нажаль більше не було.

 Далі розвідка. В 2х магазинах взнав ціни на комплектуючі матеріали для мого майбутньго пішкєуса (чікен тактора) для курей, що мають розпочати постачати мені курячі яйця.

 То вже просто ідея начинає бути  робочим планом. Тепер я розумію  приблзний бюджет.

Ще перестраховуюсь. Намагаюсь взнати ціни в третьому місці. Картина ще більш чітко вимальовується. Тепер справа за малим. Має розтанути весь сніг, де має працювати пішкєус заселений курми. А тане він темпом гарним. Маю зарорбити гроші на спорудження того пішкєуса, й самих курей мати за що купити. Й потім зробити робочий план, працюючим об’єктом, по забезпеченню себе не покупними яцями курячими. Ще мінус кожен раз в чекові з гастроному одна стрічка. Тікаємо від грошей. Й це потрібно було зробити ще вчора. Сьогодні цінники на заправці мене просто дивували. Це якись сюрр. Паливо з ціною в 40 копійок за літр, від сили, пропонують мені купити в районі вже цін не 50 гривень, а 70. Справді?!! Гроші втрачають свій сенс.

Добрався додому. Й все. Чомусь бажання щось робити  путнє в мене немає. Як поважна причина, голова болить. Але причини глибинніші. Не писаитиму про те.

 Зробив короткий обхід Розсадника. Оцінив ситуацію з танянням снігу.

Гарно добавляється сьогодні в загальний енергетичний баланс деревина з небажаної рослинності в саду. Що в свій час не продалось як крупномірний саджанець, тепер стає паливом. Нехай хоч так. Ресурс.

 Відпрацював денний цикл перетворення дров в тепло піролізний водогрійний котел.

 Організував собі перкус з відварених свинячих реберець.

 А з того, й щось перепадає песику. На кістках, й бульйоні зварив йому ячмінний куліш.

 Посилторг порадував. Пішли замовлення. Часом зовсім дрібнеькі. По 45 гривень одна посилка. Та нехай, й так. Це я намагаюсь втекти від грошей. Та ще не втік.

5.3.2026.

 Планчик на сьогодні маю собі написати. Ото як запланую свій день, то десь таким він й буде. Тут навіть  один психолог мені істину відкрив. Дуже корисно плапни для себе кожен раз писати. Спрааавдііі? То я на вірному шляху. Коли й дипломовані психологи так радять всім. Пишіть для себе плани. Й буде всім щастя.

Кухня. Тут все, й відразу. Все й відразу позакінчувалося.То що я себе буду голодом морити? Звісно ні.

Курка з беконом, й грибами в овочах, основною стравою буде на сьогодні.

 Майже десертні галушки до домашнього трав’яного чаю зварив. Попередньо змолов в муку сушані грушки, яблука, гарбузу, баклажани, цвіт акації рожевої. Крупи гречану, пшоняну, вівсяну, рис, льон, кунжут. В тісто вбив 4 курячих яйці. Додав соди, солі йодованої. Зерен соняха чищених всипав багатенько. Замішав тісто на кислому молоці. Перша дегустація каже, що вгадав з пропорціями. Й купи тримаються. Й смачно. Й так розумію, корисно. Й для організму. Й для гаманця.

 Сам трав’яний чай домашній запарив.

 Курячих яєць каструльку зварив.

 Змолов свою фірменну суміш спецій. Де звісно основний смак задає чорний гіркий перець горошком.

Собаці їсти зварив. Сьогодні його куліш ячмінний на кісточках багатий. Туди пішли від тих галушок вода, в якій вони варилися. Крохмал якийсь мені не свіжий, йому як за щастя буде. Грушки сушані, старі, зеленушка якась стара сушана. Я вже такої не їстиму, а песику вітаміни. Те, се. От й готово. Стигне.

Й все це за нічного тарифу на електрику. Таким чином конвертував в деяку економію грошей за рахунок використання електрики за нічним тарифом, в +, своє сьогоднішнє безсоння. Правда потім таки ще подрімав.

Ранішній обхід. Маю розуміти коли зима повнітю змінитьтся на весну не лише за календарем. В роцесі. Й доволі бодро.

Далі маю заготовити  живці для щеплення тих культур, що не встигаю привити за підходящої погоди для того. Закласти їх на зберігання в холодильник. Розпочав. Береза Юнгі. Ліщини декоративні, фундуки. На сьогодні хватить.

 Підготувати підщепи. Готую. Відмив від залишків ґрунту. Беру в роботу.

 Продовжити щеплення. Звіно! Останні деньки. Варто їх використати по максимуму. Зробив яблуню некоративну Ван Еселтіне.

Відтанцював по троянді Леонардо Давінчв. З причсланих мені любязно живців. Та маю сумніви. Схоже над нею попрацював мороз. Ніби камбій й живий. А серцевина коричнева. Ризикну. Звісно часу жаль.

 Нарізати  живці для подальшого вкорінення. Ще є що. Сніг сходить все стає доступним. Продовжив переробляти річні прирости жимолості їстивної Німфа. А ще + 25 живців готовими  до вкоріненя пов'язані в пучки очіують коли я їх висаджу в ящики зх митим піском.

 Якого я ще не купував навіть.

 А за що? Сьогодні ні одного нового замовлення не надійшло. От маю такі реалії.

Ще добавляється сьогодні деревини в загальний запас твердого палива, з небажаної порослі в саду. Тож наступний опалювальний сезон обіцяє бути в деякій мірі більш економним на витрату грошей для його реалізації.

Гроші стають все більше, й більше нічого не варті. Й це за умови, що кількість праці остається сталою, щоб їх заробити в тих же навіть  об’ємах, що й за старих цін. А за нових? Здорв’я хватить? Тож максимально замкнутий цикл ведення домашнього натурального господаства, шлях зовсім навіть не є поганим.

 Я не дипломований спеціаліст з економіки. Та все ж маю своє бачення, чому гроші втрачають свій сенс, як ціль  по їх зароблянню. Недолуга податкова політика тому є причиною. Що таке гроші? Це умовний еквівалент запропонованих в держававі всіма, й для всіх, товарів та послуг до обміну на інші товари та послуги. Чудово! Хороша ідея! Але далі втручається держава. Платіть на те все податки! А то я вас вб’ю!!! Не меньше, й не більше. Й вб’є. Й як тільки всі погоджуються платити податки, держава робить їх захмарно великими. Ну й що? Спитаєте. А те! Що не можливо взяти того, чого не існує. Гроші, це як від початку й було задумано, еіквівалент запропонованих товрів і послуг. Не більше. А от грошей на податки поки що не існує. Тож держава розпочинає еміссію тієї частини грошової маси, що потім відбере, як податки. Чистий тобі фальшивомонетник… Не знаходите? Все! круг замкнувася. Податки все більші. Бо пустих грошей ні на що не хватає. Додруковують  ще грошей… А фізичних можливостей  їх заробити з зрозумілих прчин в мене не стає вже. Коли ціни, в яких вартість самих послуг,  чи товарів вже лише 5%, чи меньше, є фізично недосяжними оплачувати їх своєю працею… Тож важливим є вчасно усвідомити безперспективність намагань їх заробляти, ті пусті для мене гроші. Й більшу частину свого робочого часу витрачти на пряме самозабезпечення. Скажіть, що я не правий в своїх висновках.

 6.3.2025.

Визначився що маю зробити сьогодня. Й то в письмовій формі. Так мені краще заходить власна думка.

Бігло оглянув ститистику. Маю ж знати загальний стан справ. Так би мовити, з висоти пташиного польоту.

 Добавив часопис до публічного огляду на сайті.

Ранішній обхід ще більше розширює поле зору моєї уяви. + корисна для здоров’я прогулянка.

Запакувати живці жимолості Німфа в тирсу. +. Зпакував. Та ящик не повний. Очікує на ще дозавантаження.

Підготувати підщепу яблуні. Землю в відра зібрати. Пригодиться.  Відмити залишки ґрунту. Лишнє пообрізати відразу. +. Зробив.

Робити щеплення  яблуні з живців з холодильника. Сорт яблуні Діскавері сьогодні защіпив.

Збирати насіння церцісу. Й схоже вчасно взявся. На одній гіллячці стручки вже почли розкриватися. Зібрав.

 На вечір нарізати пагонів того, що варто перерізати на живці. Дейція Распберрі сандей. Вже в вигляді живців.

Зрізав живці каштана рожевоквіткового для щеплення. Й заклав в холодильник для зберігання. Адже підщепа мені ще недоступна. Й по часові. Й фізично. Бо в льоду до цих пір.

Відчуваю на собі нетерплячість покупців. «КОООЛИИИ?!!». Пішов на грядки. Зробив їх фоторграфії. Дивіться самі, коли.

 Посилтог показав результат в вигляді двох скромних замовлень. Одне навіть оплатили. Друге, не поспішають. Десь поміж тексту спілкування пролетіло, ото як будете відправляти, десь тоді й оплатю. Як скажите. Геть спорити не буду. Я, завантажений роботою по горло й без того. А далі то як вже буде. Як вам те ще залишиться… Бо чому ж всі платять наперід. Щоб саме їм те дісталось, що вони замовили. А не комусь більш спритному. Такою є логіка рельної дійсності. Вона завжди такою була.

 Розпочав з стручків теребити насіння церцісу.

7.2.2026.

 Планування робочого дня мені допомагає. Тому й сьогодні йду за планом.

 Статистика?  Прагне йти в низ. Й тому є пояснення. Останнім часои значно меньше уваги привертаю садівничої спільноти.

Часопис за день минултй добавив на сайт.

Замовлення з живцями на папір. Є!  Підготувати. Підготував. Вже й поїхало з іншим в Турбів на Нову пошту попутньо.

Запакувати в вологу тирсу вчера нарізані живці дейції.  Готово. В холодному сховищі вони будуть  дочікуватися своєї черги на висадку в череночні ящики.

Підготувати підщепу. Готую. Є.

 Щіплювати.  Сьогодні переробив отримані за обміном живці аличово абрикосового гібриду Чорний принц.

Нарізати пагони з маточних рослин на живці. Так! Сніг вже місцями зовсім зійшов на маточних грядках. Тож сьогодні мав вільний доступ до спіреї японської Мерло грін,

Спіреї сливолистної Голд фаєр,

пухиреплідникка Дартс голд.

Далі перейшов на грядку з жимолостями їстивними. Бореаол б’юті.

Тайга,

вже в стані живців.

Зайнятися ДСЕС. З переводом  її на постійний струм.  От важкий на підйм. Ото лише електричний тестер підготував до роботи. Й все. Сам з себе дивуюся. Тож це ж моя, хоча й часткова, та енерго незалежність. Що може бути більш важливим сьогоді?!! Прив’язка до заробляння грошей ахово швидко втрачає свій сенс. Й навпаки. Саму енергію, в всіх її проявах, нам пропонують купувати по цінах, що саме меньше, це в 20 раз дорожче, ніж вона в дійсності коштує.

 Заготовити живці для щеплення. Каштан рожевий низький. Потім  Хеномеліси сортові. Є вільний доступ лише до одного сорту. З нього й нарізав живці для щеплення. Почекають в холодильнику свого зіркового часу.

 Повернувся до Тік-току. + 1 нове відео добавив. Очікую на результат. Довго думає. Тік ток, чи я, чи разом, десь дали збій. Відео на Тік тоці. Та його на моїй сторінці ви не побачите. Спроба випривати ситуацію лише з’їла мій час. Не з моєю квіліфікацією… Потім.

 Кухня. Маю щось їсти собі приготувати. То це не є проблемою. Мої запаси харчів ще значні. Без всякого походу в гастроном сьогодні. Першою стравою буде курка з беконом, й грибави в овочах й травах.

 Пити буду домашній трав’яний чай.

Щоб їжа на протязі дня не була одноманітною, відварив порцію свинячих реберець.  Може бути! Смакувало. Ти диви! Не сприймав м’ясо на кістаках, як м’ясо. Й от.

 Собака їстиме куліш ячмінний на кісточках з очистками овочевими. Перебитими блендепром до найдрібніщого стану.

З перешкодами  через лід, й сніг в окремих ще місцях, та в альтанці вже стоять декілька зкомплектованих замовлень.

Є нове замовлення. Відразу й оплатили.

 Відразу й хватило загальної суми на картці оплатити  за спожиту електрику.

 От лише, це в мене глюки? Чи це дуркує Енера вже ЗНОВУ!!! Рахунок був виставлений на 1800 гривень з чимись там. А коли я ініціював електроний платіж, то з мене зняло з картки 1900 гривеь, й знову, з чимось там… Коли ви наїстеся вже?!!!

8.3.2026.

 Дівчата! Аууу! Дівчааатааа. Мої поздоровлення всім! З Св’ятом весни. З вашим св’ятом! Ви й є наша весна. Здоров’я! Й удачі. Та такої, щоб того здоров’я хватило з тим всім справитися. В вільній щасливій Україні.

 План. Пишу собі план. Ой як допомагає! Спробуйте й ви. Сподобаєтесь тоді самі собі.

Статистика. А от вона сумна. В низ, й вниз. Й не дивно. Мало уваги став приділяти до популяризації в мережі Фейсбук до каталогу. А як відомо, «під лежачий камінь й вода не потече.»

 Часопис. Причесав. Як вмію. Вже на сайті. Вжечитала. Раз цю стрічку читаєте.

Кухня.  Закриваю те, що закінчилось. Десерт. Розігріте кисле молоко, варене куряче яйце. Сушина грушева, яблучна, гарбузова. Какао порошок. Насіння соняха очищене. Блендер. Готово! До того десерту варю варениці. В вигляді млинціів. Щоб швидше проварювалися. З муки гушевої, яблучної, гарбузової, кабачкової, баклажанової, пшоняної, ячмінної, гречаної. Це власного помолу в кавомолці. Й пшеничної муки з магазину. + цілі зерна соняха, сода, олія, 4 курячі яйці, сіль йодована. Й смачно, й корисно. Й бюджетненько. Адже значна частина інгрідієнтів не покупними є. Воюю зв кожну стічку в чекові з магазину. Й в мене те виходить!

Живці, раніше нарізані, в тирсу вологу запакував, й в сховище на хлод відніс. + 2 лопати снігу зверху на ящик.

 Далі нарізаю  живці жимолстей їстивних по сортах. Й також запаковую. В вологу тирсу. Й ховаю в сховище. До моменту висадки в ящики з піском. Якого ще й не купував. А гроші де?!!

ДСЕС. Домашня сонячна електростнція на 3 кіловати. Стоїть без діла. Інвертор задумчивим став. Грошей на ремонт немає. Не порядок! Має працювати хоча б на постійному струмі.  Шукаю пари від двох генеруючих полей сонячних батарей. Серед всіх інших проводів за різних схем підключення в різний час. Щоб мати на виході напругу 240 вольт. Першу пару знайшов швидко. Другу дещо довше шукав. Блуд вирішив зі мною погратися в жмурки. Та я його перехитрив. Таки знайшов. Добре! Порядок! Маємо 2 по 240 вольт на виході.

Роблю далі відповідні комунікації. Здавалося б що вже може бути поростіще. «Декілька дротиків до купи зкрутити…» Я то їх всі й посручував. Заізолював місця з'єднаня. До автомата під’єднав. Та щось вже занадто довго те робив. Аж до ночі. Вже з фонариком на лобі. Такий собі, пожирач часу. Чи навпаки? Час був пожирачем мене сьогодні. З якої сторони подивитися. Дивуюсь сам з себе. Та вже як є. Й знову. Не без пригоди. Я коли минулий раз налагоджував комунікацію з розподільчої скриньки в хату, від хати до сховища,  де стоять сонячні батареї, то від'єднав існуючі проводи від діючої мережі 220 вольт. Й знову їх з’єднав за потрібною мені схемою. Як мені здалось. Та помилково, не той провід, що йде в хату. А знову той що веде до лічильника, й далі в мережу. Чуть  не подав 220 вольт змінного струму на сонячні панелі помилково. Та добре, що коли зачищав ізоляцію, то відчув наявнсть  напруги в проводах рукою. Окреме диво. 240 вольт. Голою рукою. А мне лише пощіпало легенько, легенько, як від 4.5 вольтової батарейки. Оце маю електричний опір шкіри…

 Та що я? От мій покійний дядько Едік... За фахом електрик по мережах малого струму. Так натренирував своє тіло, що коли перевіряв одного разу наявність 220 вольт в тимчасовій ЛЕП, слинив пальці. Не помогло. Ще раз. Не відчуває 200 вольт. То він роззувся, зняв шкарпетку. П'ятою зробив собі "землю", й лише тоді з впевненістю сказав, наруга є в мережі. Шукаємо далі. Це не є причиною збою в роботі... Як вам?!!

Тексти замовлень на папір пренести, що є на тепер оплаченими. Мав. Та час  весь виртратив на інше. Й не жалкую. Ще встигну.

 Підготовка замовлень. Ні. З ночі заморозок. Гарний! Ще місцями сніг, та лід на грядках, в прикопі. Й на ніч калюжки з водою  знову вкриваються стрілочками  з льоду. Не з нашим щастям.

 Дещо більше, ніж за минулі дні, налагодив активнсть в Фейсбуці. Має те принести свій результат.

Намагався взнати новини. Не легко. Блогосфера майже вся з імітатороів складається. Як не переказ вже давно не новин. То "аналітика" на 45 хвилин. В тому, що воно саме, лика не в'же. Дупля не відбиває... Й туди ж. В "аналітики". Мовчи, бідооо. Просто чиста маніпулятивна брехня. Й таких хватає. ІПСО, це на сьогодні, сама ефективна зброя нашого ворга. Адже без віри в Перемогу, в свого верховного головнокомандувача. В ЗСУ, В Україну, в самих себе, ми стаємо разів, так, в 60 слабшими кожен, за самих себе. Й все ж. Про щось взнав. Гарно лупимо тили ворога. По наростаючій тенденції. Добре! Саме це й є шляхом до нашої Перемоги, якщо ви зрозуміли. Війна в Ірані нам в поміч. Незважаючи на негативні попутні наслідки з більшими тимчасово цінами на енергоносії. Не скажіть! Не скажіть! Формула, "хороші пірати, завжди йдуть в обхід", ще й яка робоча. От побачите. Хуйлу, клямка.

9.3.2026.

 План. З ранку має бути написаний план.

 Сніданок готую. Простий. Та зі змістом. Щоб мені було корисно. Розморозив порцію помідор. Почистив одне куряче яйце. З’їв. Зварив порцію свинячих реберець. Хліба пів окрайця. Й лише потім  йде десерт з вареницями,  й домашнім трав’яним чаєм. Направляю енерію в правильне русло свого огранізму коротеньким  фізичним навантаженням. 5 хвилин.

Окинув оком показники статистики. А пішла в +. Вчера попрацював. Сьогодні є результат. Ні. Це примітивне бачення, й трактування. Працювати гарно потрібно постійно. Круглий рік. Та радію й такому. Самомотивація  це наше все.

 Посилторг з ранку дав 2 нових замовлення. Підтвердив. Одне вже й оплатили. Дякую!

 Пробний пуск ДСЕС на постійном струмі. Саме й ранок сонячний. Гріх не скористатись ресурсом. Працює! Маю освітлення. Варто попрацювти з більш потужними споживачами. Знайшов свої недоопрацювання в тому. Та на сьогодні все.

 Кіно про церціс доробити . Й запустити  в мережу Фейсбуку. Так сме й зробив. Вже можите дивитися.   

Нарізати живці. Скоро з’явиться листя. Й на тому буде все. Тож берусь. Сьогодні це форзиція Кумсон.

 За доступності підщеп каштану та медвежого горіха почати їх щіплювати. Першим спробував взяти сіянці каштану. Ура! Лід розтанув. Тож привив 2 види рожевоквіткового каштану.

  Такий.

   й такий.

 Робити замовлення вписав чсобі в план. Не просто це. Підряд ще не все доступно. Є ще місцями сніг. Є лід. Але те, що вже відтаяло, те потихенько комплектується. Сезон «Весна 2026» посилторгу відкритий.

Покуховарив ввечері. Курку з беконом, й грибами в овочах, й травах собі поїсти приготував.

 Курячих яєць каструльку відварив.

 Домашній трав’яний чай запарив. Порядок!

 Поактивничав в Фейсбуці ще. Привертаючи увагу до каталогу з моїми пропозиціями.

10.3.2026.

Оце так час летить! Ось лишень розпочалася весна… Ось тільки що. Й вже десяте березня. Це вже не «лише ось розпоччалась». Це вже весна на всю силу.

 План. Який в мене буде на сьогодні план?

Статистика? А так гарненько пішла вверх за вчера. Більшому числу садоводів зміг повернути їх увагу до нашого сайту. Що є дуже добре.

 Вже часопис на сайті. Доступний для ознайомлення.

Працюю в каталозі. Покращив якість інформації про:

Пухиреплідник Леді ін ред 0.5.

 Та що до Піраканти Оранж глов. Сіянці в контейнерах д.5.

Та маю окрім віртуального простору робити щось й матеріальне. Що?

 Спочатку гляну на стан зимового щеплення яке перебуває в режимі теплої стратифікації. Відібрав такі, що терміново маю перемістити в холодне сховище до моменту їх пересадки в контейнери.  Відніс.

Нарізав пагонів спіреї середьої Ерц шмідт. Далі ріжу їх на живці.

Спірея Ніпорнська Сноу моунд.

Нарізав живців гортензії волотистої Єрлі сенсейшн.

 Актинідія коломікта.

Пухиреплідник Литл джокер.

Форзиція Гололден таймс.

Напевне варто максимально докласти зусиль що до нарізки живців для подальшого вкорінення. Адже як тільки відросте листя, все. Період вкорінення здерев’яенілими живцями пройшов.

Конкурує за мій час вже не зимове, та щеплення. За технолоргією зимового щеплення. На медвежому горісі защіпив фундук Зорянський.

 Готувати  замовлення. Все ще не підряд. В порядку чеги. Місцями на заваді ше стоїть лід й сніг. Та дещо й в цій роботі є таки незначні просування. Правда лишень до моменту виставлених на площадку замовлень. Пакувати ще не можна. В контейнерах лід. Нехай розстане. Лишня волога стече. Лише тоді.

Злегка. Лише поки що злегка розпочато наведення ладу  в теплиці №2. А там за раз все й не оббігти. Тож, то є сама вірна тактика для вирішення, ніби непідйомних задач. Маленькими кроками. Головне не зупинятися.

Маленьке кіно. Запланував для себе, сьогодні візняти. Коли… Вже темніло, як я теоретично мав би час на те.

 Кухня. Запас чашок з запареним домашнім трав’яним чаєм, поповнив новими п’ятьма чашками свіжозапареного домашнього трав’яного чаю. Має бути в мене постійно в вільному доступі.

А все. Ще одна баночка трав’яно-квіткової суміші сьогодні була мною використана до дна. Мені подобається! Ще одна стрічка в чекові з продуктового магазину не з ‘явилася на Світ. Тікаю ві витрачання свого робочого часу від заробляння грошей для забезпеченя власного харчування. Спираючись думкою на той факт, що часто густо, лише 5 % від ціни в гастрономі, то заробітки того, хто ті харчі виростив. А 95% кому й за що я тоді платю кожен раз? Ага?!!

 Собаку погодував його ячмінним кулішем на кісточакх звареному на бульйоні в якому варились свинячі реберця. Він в мене не голодує.

 Тут в Фейсбуці  піднявся хай. Стосовно собак на прив’язі. От мій, на прив’язі. То сьогодні поїв. Гарно поїв. Ситно. Смачно. А не буде він на прив’язі, не просто не їстиме, його ще б цуценям маленьким сліпим втопили б. Уявили в своїй переповненій гуманізмом ті останні конвульсії маленького беззахистного створіннячка?!! То в чому тут є «гуманізм» тих осіб з відхиленнями в їх психічному здоров’ї? Га питаю? Якось дивіться на проблему з верху. Ширше. На всю, й відразу. А ви не на пр в’язі зараз? Кожен на своїй прив’язі. Але це дає можливість мати кожному свій кусок хліба. Такою є реалність. Такою є моє її баченння. Й не варто ламати  щось за ради "високих" цілей. Буде лише біда. Й нічого більше. Там одна раняна в голву, написала. Сідай сам  на цеп й охороняй. Ти, убоге, навіть  не підозрюєш якого демона випускаш. А от візьму, й «сяду на цеп». Як того вимагвє «суспілна думка». Що далі? Собачка мій, чи загине відразу, чи дуже скоро… Бо я його в той же день перестану годувати. А чи хтось захоче? Чи матиме таку можливість? Й це ще «пил». От далі гірше. Собака на цепу. Але психологічно вже є загрозою зловмисникам. От така є людська психологія. Й їх немає. Як не дивно. Теж мені загрозу власному життю знайшли. Але це працює. Не стає між нами собаки… Є лише я, й зловмисники. Й мій автомат… Ну що, великі моралісти, гуманісти? Ви думаєте, що я наважуся ризикнути когось брати в полон? Як там, з цього момету, ваша біблія поживає з її заповідями? Це ви. Це все ви. Це ви цього демона смерті випускаєте. Не раджу.

11.3.2026.

Написав, що маю робити сьогодні. Десь дисциплінує потім на протязі дня.

 Статистикоє цікавлюсь з самго почтку. Дещо гвра за позавчера. Та на рівні оцінки добре.

Часопис дописав. Й добавив на сайт. Забезпечую фотографіями того, про що веду мову.

 В Фейсбук посилання на часопис даю.

Обхід. Колртотенький зробив. Та вже весна на всю!

Відзняв коротеньке кіно про весну на Розсаднику.

В 11.00 на Турбів. Як залановано, так й роблю.

Зкупився. Першою справою дав виторгу аптеці. Далі пройшовся по харчах. Саме елементарне. Хліб, курячі яйця, оселедець матіс, крупи гречка зелена, та вівсянка, какао прошок. Догорезний він став зараз. Чи варто надалі купувати? Така безвихідь? Цей раз ще купив. Насіння гарбуза чищене. Кунжут. Чіа. Щось ще? Ні. Здається це й все. А більше й не потрбно. Вдома запаси заготовлені з минулого року ще значні. Тож є чим комбінувати свій харчовий раціон.

 Зловив глюк з сімейною медициною. Їхав в Турбів й через це. Куди?!! Коли мені сказалии, що чекають до 11.00. А я в 11.0 лише виїав з дому. Блуд взяв точно. Заблудився в часові.

 Й ще олдин глюк. Це мав купити бензину до подрібнювача гілляк. Та каністри не взяв. Це вже багато, як на один день.

 Та все ж рахую свою поїздку доволі вдалою.

По приїзду швидкий обід оселедцем матіс в олії, та оцеті яблучному з цибулею. Я то його з’їв, той оселедець. Не викинув. Та великого задоволення не отримав. Щось не те мені продали, на що був розраховував. Що соеледець, це я розумію. А що саме матіс, то якось не дуже. Навіщо так робити? Другого ж разу не буде. Дивні люди. Там черг, й так небуло вже давно. Вочевидь не один я такий «хитрий». Заробляти гроші на власне харчування то довгий шлях. Коротше самому займатись виробництвом своїх харчів. Гроші втачають сенс. Й не зробіть хибні висновки. Побачивши в мені якогось українофоба. Ні. Це тенденція загально світова. Навіть не ті «європейські цінності», які часом варто обходити десятою дорогою. Дивіться ширше. Селяві. Отак й живем. А не хочите, пашіть, раз так в 20 більше, на те, щоб мати теж саме, що маю я з свого домашнього натурального господатства кожен раз в своїй тарілці.

 Нарізаю живці для вкорінення. Встиг зібрати врожай пагонів з спіреї японської Голд флейм,

 Пухиреплідника Ред барон.

 Гортензії волотистої Лаймлайт.

 Мало… Дуже мало. Та вище через себе не стрибнеш. Ото на стільки мене й хватило.

 Зате дещо просунулась справа з підготовкою замовлення до відпраки. Й це добре. Бо ще не масово. Та люди вже попитують, «коли»? Працюю. Живий. Коли відправлю . №№ ТТНки прочитаєте в Вайбері своєму.

 А посилторг підкидає нові замовлення. Не багато. Зовсім не багато. Та були й сьогодні. А я десь й радий, що не багато йде зараз замовлень. Варто спочатку відпрацювати зимові борги.

 Зимове щеплення на медвежий горіх. Заплаанував. Та чомучсь вже на цю роботу натхнення в мене не хватило. Це через поїздку? Може.

Вивчити питання по розвантаженню сховища від зимових посадок в контейнери Д5 та 0.5л. Так. Вже дещо можна переміщати  на двір. На грядки. Перше місце піддивився для того. Але зтемніло раніше, ніж я б міг розпочати цю роботу.

Проблема взнати новини. Шахраїв убогих від блогосфери просто косяками Ютюб мені підсовує. Ця якась біда просто. Замість  новин, товчуть воду в ступі. Торують своїми найгіршими сторонами, як чимось, ніби для мене ексклюзивним. З якого дива я ваші недоліки фізичні й в вихованні, маю сприймати за якийсь мені цікавий хайп. То мені бридко. Схаменіться. Й все ж. Щось тай взнаю. А ми гарнеько так взялись за Підаруссію. От вже гарно сазав поет . … «Дивіться, суки, обережно!!! Вас вовча зграя розірве»… На шамитки!!! На дрібнесенькі шматки. Вилітають  цілі заводи, вороже ПВО пачками, склади… Все що було нажите непосильною працею за цілі десятиліття. Ой туприле ж ти створіннячко. Фейєрверк розміром з Підаруссію. Двіжуха, махуйло ти кончене, кажеш, тобі потрібна була для повного щастя? А потанцювати на розжареній сковорідці сам не пробував. Ото буде тобі персональний двіж. Нічого! Нічого! Це розпочалась лише вступна часитина «мармезонського балету». Вангую, далі буде лише цікавіще.

12.3.2602.

 План склав. Тепер давай його втілювати в життя.

Статистика? Різко в мінус. Таке життя. Геть  не турбуюсь. Роботи й без того вагон.

Часопис. Вже на сайті.

Правити каталог. Часу й натхнення хватає на один товар. Чубушник Каролінка 0.5л.

Про що зробив, відразу розказую в Фейсбуці. https://www.facebook.com/profile.php?id=100003564036431 

Посилторг. Одне замовлення з ранку. Обробив. Вже й заплатили. Беру в роботу, по крайній мірі на папір.

Обхід. Так, погода дозволяє вже. Тож буду кожен свій ранок на дворі розпочинати з обходу.

Живці допакувати в ящик, занести в сховище на холод. Готово.

Нарізати живців хеномелісу в холодильник. Зробив. Тепер більший шанс, що я таки вспію защепити сортовий хеномеліс.

Черенкувати. Мені в поміч кожного ранку гарний заморозок. Ще листя не росте. Тож за сьогодні встиг перерізати на живці  прирости з Спіреї Кантрі ред.

Пухиреплідника Леді ін ред.

Пухиреплідника Андре.

Спіреї Фребеля. (Фробелі).

Спіреї Єнторні Ватерер.

Дейції Пінк пом-пом.

 Далі ділю робочий час дня,  й для посівів з того насіння, що в сховищі зимувало на стратифікації. Азіміна з сорту Санфлауер.

 Каштан їстівний. З покупного насіння. Й вчасно спохватився. Вже розпочав проростати. Кільчится, точніше сказати.

Сьогодні розпочав вивозити зі сховища розсаджені за зиму в контейнери Д5 та 0.5л рослини. 3 ходки садовою тачкою. Зважаючи на мою спину, непоганий навіть вийшов старт.

 Зимове щеплення. Це вже на вечір. Фндук сорту Грандіозний.

 Підготовка замовлень. Так, гарненько добавилось вже укомплектованих замовлень на дворі. Та маю доробити до повного завантаження машини. Сьогодні транспорті витрати  здатні зробити збитковою  будь яку справу. А я цього не хочу. Все має бути в плюсі.

 Навіть дещо  наведено порядків в теплиці №2. Ящики з розпроданих рослин, та з покійниками вибираються з грядок на прохід. Стає зрозумілішим мені реальний резерв вільного місця.

 Що сказати? Робочий день був сьогодні доволі продуктивним. Якби хоч кожен раз по стільки.