1.12.2025.

Зима…

Написав що варто робити сьогодні. Й так по тому писаному потихеньку, помаленьку, йду крок за кроком.

 Кухня не відпускає з ранку на двір. Бо їсти вже немає що.

 Овочі з грибами, м’ясом птиці, й беконом, в кислому молоці, й олії. Приготував. Перша дегустація показала, що вгадав з пропорціями. То й добре. Не люблю помилятись.

ДТЧ. Домашній трав’яний чай з хеномелисом запарив. Відразу 4 чашки. Щоб на зараз, й на потім було що попити.

Щось з сайтом Енери. На сайт пускає. В кабінет, ні. А без того я не взнаю розклад відключень електрики в Конюшівці на сьогодні. Тому відразу й собаці з котами їсти зварив.

Й ще є електрика. То я часопис за вчора вписав на сайти.

Посилторг? Уууу. Зовсім куцо. Та одненьке замовлення з ночі мав підтвердити. Та поговорити з покупцем відразу не вдалось. Лише з обіду. Вже вечір, а про оплату ні гу-гу.

Пляшки 1.5 літрові ПЕТ порізані застосувати в організаціїї вкорінення відводків. Розніс, розставив спочатку циліндричні їх частини по фундуку. Потім конічні частини по смородині золотистій.

 Нову порцію ПЕТ 1.5 л пляшок порізати для того ж. А давай! Порізав. Й знову розніс, розставив. Правда натхненя землею їх засипати сьогодні не було. З ночі, й чи не весь день накрапав неспішний дощик. Тож звідки тому натхненю може взятись в таку погоду в землі долубатися.

 Попіл розносити в якості осіннього підживлння маточних дерев. Аж на 3 відрі мене хватило. Та пункт в плані робіт на день такий був. То я й відмітися. Носив? Носив!

 Щось почати ділити й розсаджувати в контейнери в котельні. Спробую хосту Анна.

Вона є в маточниках в достатній кількості. А в контейнерах 0.5л закінчилась давно. Наділив. Розсадив 3 ящики по 15 контейнерів пів літрових. Це для початку.

Фото в каталог. Відзняв.

 Ще одне фото зробив з відмитого саджанця хости Голден тіара з 0.5  контейнера. Первіряю сам себе. Одна пані після отримання своєї посилки почала мене чмурити. Спочатку, «чому без листя»? «На вашому місці я би вислала все заново у пристойному вигляді».Тупий розвод. Пишу інтернет шахрайці: «Вітаю. Не варто хвилюватися. Рослини  в чудовому стані, як на цю пору року. Розсаджуйте за призначенням. Й десь так до кінця травня ви самі зрозумієте, що марно турбувалися. Все добре.» Не пройшло в неї з листям. Тоді взялася з іншого боку. «Якщо хоста без коріння це чудово, то наша співпраця завершилася.» Кого ти розвести хотіла?!! Звісно, що завершилася. Але питання повисло в повітрі. Хоча я сам собі вірю. Своїй кваліфікації.  Екземпляри брав з квітоносами, та з окремими корінчиками, що пробивались в прорізях контейнера. + пальцем намацуував в ґрунті контейнера бруньку центральну. Все було ок! Але… Тому взяв для контролю ситуації сусідній екземпляр. Відмив. Ось такі в мене хости Голден тіара 0.5л «без коріння».

Хто з читачів також рахує, що це гімно собаче, а не високояксний товар, як я рахую,  за ціною  за 39 гривень, вже прямо з цього моменту вимикайте свій гаджет, й пріть на базар по такі, як вам більш підходять. Кращого не буде. А я сам себе заспокоїв. Я знаю що роблю. Навіть, як навпомацки, коли мої хости вже без листя.

Ввечері за підключення електрики обдивився в Інтернеті. Та на більше натхнення не знайшлось. Взавтра. Вже все взавтра.

3.12.2025.

 План. Спочатку це був лише мій план.

 Кухня. Овочі з грибами, м’ясом домашньої птиці, та беконом.

Соус сливово томатний з часником, й спеціями до того.

Домашній травяний чай.

 Собаці з котами поїсти.

Збираю врожай. Сьогодні це про топінамбур.

Відмив з одного 12 літрового відра врожай топінамбуру.

З моєї експерементальної заливної овочевої грядки. Результат скромний. Вмістився на дні 12 літрового відра.

Мав досвід з ґрунту, з однго куща, брати врожай по 15 літровому відру. А тут… Та тому є причини. Однозначно для такої рослини об’єм 12 літрового відра є замалий. Осмокот 2 – 3 міячний застосвовував. Скоріше 2х. Адже топінамбур наріс гарно. Й для цього їсти потрібно було також гарно. От він те добриво відразу й зїв за тих 2 місяці, що лише розпочав наростати вверх. А далі впроголодь… За літо недоливав його бувало декілька разів. Що аж листя опускалось. А це ще додатковий мінус по врожаю. Та все одно я задоволений тим що отримав.

Продегустував його в моно салаті. Лише топінамбу. Ну, цибулі небагато для гостроти вражень додав хіба що, олія конопляна, яблучний оцет. Йодована сіль. З смачним чорним хлібом. Заєте? А може бути! Доволі смачно. Корисно, ще й як до тогож. Й для організму. Й для гамнця. Вже з голоду не помреш. Коли топінамбур просте десь на краю ділянки. Такий собі «вічний хліб» варто мати в себе в городі. Однозначно!

 До речі, зимує топінамбур чудово в ґрунті. Його морози не турбують а ні скільки.Тож весь врожай збирати з осені не варто. Меньшими будуть витрати на зберігання. По необхідності. Аж до проростання бульб. Що не спішать проростати з першим весняним теплом. Як, наприклад, та ж черемша. Що в мене росте на окремих грядках під ведмежим горіхом. До речі, ще один, таий собі «вічний хліб». Та то окрема тема.

Хто хоче собі завести в своєму натуральному домашньому господарстві цей «вічний хліб», заглянье в каталог. Стандарт контейнера 0.5л по 39 гривень. В перерахунку на ті гроші, з яких я ропочинав свій посилторг, це десь, як тодішніх 10 копійок. Рахуйте, задарма. Й таке щастя?!! Для старту більш ніж достатньо виявляється лише «10 копійок». А загляньте в меню, хоч якого ресторану, скільки сьогодні коштує в них порція свіжого овочевого салату, для порівняння з моєю пропозицією. Й чи ще може знайдете в когось в меню салат з топінамбуру… Ну це я вже приколююсь. Набиваючи тим собі власну значущість. Хвалько та задавака. Бо маю чим.

Комплектуються оплачені замовлення. Упаковка. А чого очікувати? Як вони вже оплочені. Схоже, що сьогодні зростеться попутня їх відправка. Тот нехай й поїдуть на сьогодні оплачені замовленя разом з тією поїздкою.

 Таки, так. Виникла нагода зїздити в Турбів. То й посилки разом поїхали. З погляду на загальну економіку домогосподаства це зле. Забагато транспортних витрат.  Таких сьогодні не дешевих. Гроші на вітер. Та покупці зрадіють, що так оперативно отримають свої замовлення. Що переважає? Філософське собі задаю запитання. Бо вже є, як є.

 Й дійсно, один пан лише вчора оплатив. А сьогодні вже нервує. «Скажіть, чи можна надіятись на відправку саджанців і коли.

Вірю в Вашу доброчесність». А от остання фраза, то вже погано замаскована образа. Яку я прочитав, як, НЕ ДУЖЕ Й ВІРЮ. Та надіюсь на якесь випадкове диво. Неприємно таке про себе читати. Я то його заспокоїв. Бо вже посилка його поїхала сьогодні. А якби все склалося, як в умовах всім написав, за 7 днів… То таки й обманув би пана. Та в іншому. Придумав би причину, чому повертаю гроші. Й на тому б й було все. Й зараз. Й назавжди. Якось думайте, що пишите.

Котельня. Відпрацювала. Тепло.

В теплій котельні не перестаю розширювати майбутній асортимент каталогу. Поділив ще деяку кількість хости сорту Анна. Розсадив в контейнери 0.5л. Підписав всі наділені нею ящики  чорним маркером на білих пластиковий бірках.

 Землю для відводків. Мав накопувати з дна висохлого ставка. Та розносити відром по відповідним локаціям. Ні. Не вписався сьогодні з цією, доволі важливою роботою, в часові межі світлої пори дня. Чому? А лишній час був потрачений мною на комплектацію замовлень. Конкурують між собою за мій час Розсадик, й посилторг. Ось чому.

 Посилторг? А щось тихо. Може пізно ввечері мене засипить новими замовленнями. Та з ранку, й на проязі дня просто стерильно. Аж дивуюсь. Така чудова погода ще щось встигнути  змінити на краще в своєму осінньому саду. За таких цікавих умов в каталозі, як в мене. Ну, діло хазяйське.

 Зміни в каталозі. Сьогодні зі знаком мінус. Видаляю продане.

 Воду з ями зливної викачував з користю. Під великі дерева. Щедро. Не завадить. В ґрунті запас вологи ще далеко не оптимальний. Й це вже робив з фонариком на лобі. Й не до дна. Не стало електрики раніше, ніж встиг впоратись.

 Полити лимони в контейнерах 5 літрів на веранді. Полив. Кажуть, що задоволені моїм доглядом вчасним. Й я радий, що їм добре.

 Збирати врожай яблучок з декоративної штамбової плакучої червоноплідної яблуні. Нарвав 5ти літрове відеречко. Ще є, й є. Вродило добре. А в кожному яблучку насінинки. Тож варто користуватись такою щасливою нагодою. Не профукати. Бо рік на рік не приходиться.

 №№ ТТНок маю всім сповістити. Сповістив. Зустрічайте. Нова пошта по довго не возить.

 Ні, таки не стирильно сьогодні з полсилторгом. Хоч одне дрібненьке замовленя, та було. Й ще не опівночі. Оптиміст!

4.12.2025.

План того, що варто зробити було б сьогодні для себе написав.

Обхід першим ділом зробив. Обдивився.

Хости в 0.5л контейнерах в ящиках на грядку, в те що зветься теплиця №2 первіз садовою тачкою.

 Звортнім рейсом привіз поближче до посадочного місця ящики з покійниками. Джерело нової посадочної землі.

Землю для відводків копати, носити, розсипати по застосунках для отримання відводків. Як запланував. Так й робив. В 2 заходи. А довго перший раз не зміг. Зашпари в пальці були зайшли.

 Грітись втікав до котельні з хостами. Ще деяку кільткість їх поділив. Розсадив в контейнери об’ємом 0,5 л.

Потеребив пару ящиків з покійниками. Маю посадочну землю.

Кудись посадити на маточник виноград Вічі. Знайшов куди. Один екземпляр посадив під стіну сховища. Й ще 2 екземпляри посадив під 2 медвежі горіхи. Виправляю свою помилку. Не зміг я ефективно вести культуру винограду Вічі в 12 літрових контейнерах за тепрішнього клімату.

А культура цікава садівничій спільноті. Тож варто докласти зусиль, щоб відновити його в каталозі в різних варіантах. На всякий бюджет.

 Посилорг видав скромний результат на сьогодні. Та й його відпрацював. Нові замовлення обробив. А ж до отримання оплати. То чого очікувати? Вперід! Ті замовленя вже й поїхали. А ті, що більше 3х днів були без руху, намагаюсь позбутися. Спроба поговорити з автором. Ні? Далі попердження письмове про мою увагу. Далі відміна. Все. Тепер мене про них голова не болить. Що хочте, те й робіть.

Котельня гарно відпрацювала. Як на мене, аж занадто. В бойлері окріп.

Мало зробив роботи я сьогодні. Десь через те, що на протязі дня пускався дощик. Десь на психіку тиснув короткий світловий день з щільним шаром хмар на небі. Що й в день було як в сутінки. От мій мелатонін вочевидь формував саме такий робочий настрій. А може просто вбігвася за останні дні, й мав відпочити. 65 років вже давно минуло. А я вертольотом ще хочу літати. Ну! Ну! Політай.

 Ні. Сьогодні хочу взнати новини. Де там! Одні пустобрехи. Таке мелять, ніби з глузду зїхали. А ще кажуть, що цензура, це велике зло. Велике зло, що її немає. Мінімум має існувати професійна цензура. Не допускати інвалідів в ефір. В кулінарії, наприклад, підмішувати в страви гімно, за ради отримання повновагових порцій, це буде явний відвертий злочин. А мене годувати інформаційним гімном, то «нічого страшного». Їж, й не обляпайся.

 Тоді якесь кіно подивлюсь… Дивлюсь, дивлюсь, чую будять.

Кухня. Експерементував з салатами. Просто з топінамбура. А вже не цікаво. Топінамбур, яблуко, морква, цибуля, варене яйше, олія соняхова не рафінована, оцет яблучний. Ну, то так навть цікавіще. Не мало важливо якою терткою все подрібнюю. Я, для корейської моркви беру тертку. Й мені це сподобалось. Форма подрібнених тут овочів має значення.

 Домашній трав'яний чай. З висущеним на ньому соком ягід. Чергову банку з ним розпочав. Гарна задумка. Це скільки я вже грошей зекономив? В сій час цілі імперії тримались на тих чаях, та кавах. Чайні кліпери... А обломалось, в окремо взятій Конюшівці вам.

Собачці не забув зварити поїсти. Кості. Крупа ячмінна, Вісянка з висушеним на ній соком ягід. Через ту олію. Якою змащував решітку сушарки. Просменрділа меть мені мою геніальну задумку прогірклою на повітрі олією. Нічого. Тепер от знатиму. Так не можна робити. Зате Граф в виграші, ще й якому. Моя професія, перетворювати негатив в позитив.