1.12.2025.

Зима…

Написав що варто робити сьогодні. Й так по тому писаному потихеньку, помаленьку, йду крок за кроком.

 Кухня не відпускає з ранку на двір. Бо їсти вже немає що.

 Овочі з грибами, м’ясом птиці, й беконом, в кислому молоці, й олії. Приготував. Перша дегустація показала, що вгадав з пропорціями. То й добре. Не люблю помилятись.

ДТЧ. Домашній трав’яний чай з хеномелисом запарив. Відразу 4 чашки. Щоб на зараз, й на потім було що попити.

Щось з сайтом Енери. На сайт пускає. В кабінет, ні. А без того я не взнаю розклад відключень електрики в Конюшівці на сьогодні. Тому відразу й собаці з котами їсти зварив.

Й ще є електрика. То я часопис за вчора вписав на сайти.

Посилторг? Уууу. Зовсім куцо. Та одненьке замовлення з ночі мав підтвердити. Та поговорити з покупцем відразу не вдалось. Лише з обіду. Вже вечір, а про оплату ні гу-гу.

Пляшки 1.5 літрові ПЕТ порізані застосувати в організаціїї вкорінення відводків. Розніс, розставив спочатку циліндричні їх частини по фундуку. Потім конічні частини по смородині золотистій.

 Нову порцію ПЕТ 1.5 л пляшок порізати для того ж. А давай! Порізав. Й знову розніс, розставив. Правда натхненя землею їх засипати сьогодні не було. З ночі, й чи не весь день накрапав неспішний дощик. Тож звідки тому натхненю може взятись в таку погоду в землі долубатися.

 Попіл розносити в якості осіннього підживлння маточних дерев. Аж на 3 відрі мене хватило. Та пункт в плані робіт на день такий був. То я й відмітися. Носив? Носив!

 Щось почати ділити й розсаджувати в контейнери в котельні. Спробую хосту Анна.

Вона є в маточниках в достатній кількості. А в контейнерах 0.5л закінчилась давно. Наділив. Розсадив 3 ящики по 15 контейнерів пів літрових. Це для початку.

Фото в каталог. Відзняв.

 Ще одне фото зробив з відмитого саджанця хости Голден тіара з 0.5  контейнера. Первіряю сам себе. Одна пані після отримання своєї посилки почала мене чмурити. Спочатку, «чому без листя»? «На вашому місці я би вислала все заново у пристойному вигляді».Тупий розвод. Пишу інтернет шахрайці: «Вітаю. Не варто хвилюватися. Рослини  в чудовому стані, як на цю пору року. Розсаджуйте за призначенням. Й десь так до кінця травня ви самі зрозумієте, що марно турбувалися. Все добре.» Не пройшло в неї з листям. Тоді взялася з іншого боку. «Якщо хоста без коріння це чудово, то наша співпраця завершилася.» Кого ти розвести хотіла?!! Звісно, що завершилася. Але питання повисло в повітрі. Хоча я сам собі вірю. Своїй кваліфікації.  Екземпляри брав з квітоносами, та з окремими корінчиками, що пробивались в прорізях контейнера. + пальцем намацуував в ґрунті контейнера бруньку центральну. Все було ок! Але… Тому взяв для контролю ситуації сусідній екземпляр. Відмив. Ось такі в мене хости Голден тіара 0.5л «без коріння».

Хто з читачів також рахує, що це гімно собаче, а не високояксний товар, як я рахую,  за ціною  за 39 гривень, вже прямо з цього моменту вимикайте свій гаджет, й пріть на базар по такі, як вам більш підходять. Кращого не буде. А я сам себе заспокоїв. Я знаю що роблю. Навіть, як навпомацки, коли мої хости вже без листя.

Ввечері за підключення електрики обдивився в Інтернеті. Та на більше натхнення не знайшлось. Взавтра. Вже все взавтра.

3.12.2025.

 План. Спочатку це був лише мій план.

 Кухня. Овочі з грибами, м’ясом домашньої птиці, та беконом.

Соус сливово томатний з часником, й спеціями до того.

Домашній травяний чай.

 Собаці з котами поїсти.

Збираю врожай. Сьогодні це про топінамбур.

Відмив з одного 12 літрового відра врожай топінамбуру.

З моєї експерементальної заливної овочевої грядки. Результат скромний. Вмістився на дні 12 літрового відра.

Мав досвід з ґрунту, з однго куща, брати врожай по 15 літровому відру. А тут… Та тому є причини. Однозначно для такої рослини об’єм 12 літрового відра є замалий. Осмокот 2 – 3 міячний застосвовував. Скоріше 2х. Адже топінамбур наріс гарно. Й для цього їсти потрібно було також гарно. От він те добриво відразу й зїв за тих 2 місяці, що лише розпочав наростати вверх. А далі впроголодь… За літо недоливав його бувало декілька разів. Що аж листя опускалось. А це ще додатковий мінус по врожаю. Та все одно я задоволений тим що отримав.

Продегустував його в моно салаті. Лише топінамбу. Ну, цибулі небагато для гостроти вражень додав хіба що, олія конопляна, яблучний оцет. Йодована сіль. З смачним чорним хлібом. Заєте? А може бути! Доволі смачно. Корисно, ще й як до тогож. Й для організму. Й для гамнця. Вже з голоду не помреш. Коли топінамбур просте десь на краю ділянки. Такий собі «вічний хліб» варто мати в себе в городі. Однозначно!

 До речі, зимує топінамбур чудово в ґрунті. Його морози не турбують а ні скільки.Тож весь врожай збирати з осені не варто. Меньшими будуть витрати на зберігання. По необхідності. Аж до проростання бульб. Що не спішать проростати з першим весняним теплом. Як, наприклад, та ж черемша. Що в мене росте на окремих грядках під ведмежим горіхом. До речі, ще один, таий собі «вічний хліб». Та то окрема тема.

Хто хоче собі завести в своєму натуральному домашньому господарстві цей «вічний хліб», заглянье в каталог. Стандарт контейнера 0.5л по 39 гривень. В перерахунку на ті гроші, з яких я ропочинав свій посилторг, це десь, як тодішніх 10 копійок. Рахуйте, задарма. Й таке щастя?!! Для старту більш ніж достатньо виявляється лише «10 копійок». А загляньте в меню, хоч якого ресторану, скільки сьогодні коштує в них порція свіжого овочевого салату, для порівняння з моєю пропозицією. Й чи ще може знайдете в когось в меню салат з топінамбуру… Ну це я вже приколююсь. Набиваючи тим собі власну значущість. Хвалько та задавака. Бо маю чим.

Комплектуються оплачені замовлення. Упаковка. А чого очікувати? Як вони вже оплочені. Схоже, що сьогодні зростеться попутня їх відправка. Тот нехай й поїдуть на сьогодні оплачені замовленя разом з тією поїздкою.

 Таки, так. Виникла нагода зїздити в Турбів. То й посилки разом поїхали. З погляду на загальну економіку домогосподаства це зле. Забагато транспортних витрат.  Таких сьогодні не дешевих. Гроші на вітер. Та покупці зрадіють, що так оперативно отримають свої замовлення. Що переважає? Філософське собі задаю запитання. Бо вже є, як є.

 Й дійсно, один пан лише вчора оплатив. А сьогодні вже нервує. «Скажіть, чи можна надіятись на відправку саджанців і коли.

Вірю в Вашу доброчесність». А от остання фраза, то вже погано замаскована образа. Яку я прочитав, як, НЕ ДУЖЕ Й ВІРЮ. Та надіюсь на якесь випадкове диво. Неприємно таке про себе читати. Я то його заспокоїв. Бо вже посилка його поїхала сьогодні. А якби все склалося, як в умовах всім написав, за 7 днів… То таки й обманув би пана. Та в іншому. Придумав би причину, чому повертаю гроші. Й на тому б й було все. Й зараз. Й назавжди. Якось думайте, що пишите.

Котельня. Відпрацювала. Тепло.

В теплій котельні не перестаю розширювати майбутній асортимент каталогу. Поділив ще деяку кількість хости сорту Анна. Розсадив в контейнери 0.5л. Підписав всі наділені нею ящики  чорним маркером на білих пластиковий бірках.

 Землю для відводків. Мав накопувати з дна висохлого ставка. Та розносити відром по відповідним локаціям. Ні. Не вписався сьогодні з цією, доволі важливою роботою, в часові межі світлої пори дня. Чому? А лишній час був потрачений мною на комплектацію замовлень. Конкурують між собою за мій час Розсадик, й посилторг. Ось чому.

 Посилторг? А щось тихо. Може пізно ввечері мене засипить новими замовленнями. Та з ранку, й на проязі дня просто стерильно. Аж дивуюсь. Така чудова погода ще щось встигнути  змінити на краще в своєму осінньому саду. За таких цікавих умов в каталозі, як в мене. Ну, діло хазяйське.

 Зміни в каталозі. Сьогодні зі знаком мінус. Видаляю продане.

 Воду з ями зливної викачував з користю. Під великі дерева. Щедро. Не завадить. В ґрунті запас вологи ще далеко не оптимальний. Й це вже робив з фонариком на лобі. Й не до дна. Не стало електрики раніше, ніж встиг впоратись.

 Полити лимони в контейнерах 5 літрів на веранді. Полив. Кажуть, що задоволені моїм доглядом вчасним. Й я радий, що їм добре.

 Збирати врожай яблучок з декоративної штамбової плакучої червоноплідної яблуні. Нарвав 5ти літрове відеречко. Ще є, й є. Вродило добре. А в кожному яблучку насінинки. Тож варто користуватись такою щасливою нагодою. Не профукати. Бо рік на рік не приходиться.

 №№ ТТНок маю всім сповістити. Сповістив. Зустрічайте. Нова пошта по довго не возить.

 Ні, таки не стирильно сьогодні з полсилторгом. Хоч одне дрібненьке замовленя, та було. Й ще не опівночі. Оптиміст!

4.12.2025.

План того, що варто зробити було б сьогодні для себе написав.

Обхід першим ділом зробив. Обдивився.

Хости в 0.5л контейнерах в ящиках на грядку, в те що зветься теплиця №2 первіз садовою тачкою.

 Звортнім рейсом привіз поближче до посадочного місця ящики з покійниками. Джерело нової посадочної землі.

Землю для відводків копати, носити, розсипати по застосунках для отримання відводків. Як запланував. Так й робив. В 2 заходи. А довго перший раз не зміг. Зашпари в пальці були зайшли.

 Грітись втікав до котельні з хостами. Ще деяку кільткість їх поділив. Розсадив в контейнери об’ємом 0,5 л.

Потеребив пару ящиків з покійниками. Маю посадочну землю.

Кудись посадити на маточник виноград Вічі. Знайшов куди. Один екземпляр посадив під стіну сховища. Й ще 2 екземпляри посадив під 2 медвежі горіхи. Виправляю свою помилку. Не зміг я ефективно вести культуру винограду Вічі в 12 літрових контейнерах за тепрішнього клімату.

А культура цікава садівничій спільноті. Тож варто докласти зусиль, щоб відновити його в каталозі в різних варіантах. На всякий бюджет.

 Посилорг видав скромний результат на сьогодні. Та й його відпрацював. Нові замовлення обробив. А ж до отримання оплати. То чого очікувати? Вперід! Ті замовленя вже й поїхали. А ті, що більше 3х днів були без руху, намагаюсь позбутися. Спроба поговорити з автором. Ні? Далі попердження письмове про мою увагу. Далі відміна. Все. Тепер мене про них голова не болить. Що хочте, те й робіть.

Котельня гарно відпрацювала. Як на мене, аж занадто. В бойлері окріп.

Мало зробив роботи я сьогодні. Десь через те, що на протязі дня пускався дощик. Десь на психіку тиснув короткий світловий день з щільним шаром хмар на небі. Що й в день було як в сутінки. От мій мелатонін вочевидь формував саме такий робочий настрій. А може просто вбігвася за останні дні, й мав відпочити. 65 років вже давно минуло. А я вертольотом ще хочу літати. Ну! Ну! Політай.

 Ні. Сьогодні хочу взнати новини. Де там! Одні пустобрехи. Таке мелять, ніби з глузду зїхали. А ще кажуть, що цензура, це велике зло. Велике зло, що її немає. Мінімум має існувати професійна цензура. Не допускати інвалідів в ефір. В кулінарії, наприклад, підмішувати в страви гімно, за ради отримання повновагових порцій, це буде явний відвертий злочин. А мене годувати інформаційним гімном, то «нічого страшного». Їж, й не обляпайся.

 Тоді якесь кіно подивлюсь… Дивлюсь, дивлюсь, чую будять.

Кухня. Експерементував з салатами. Просто з топінамбура. А вже не цікаво. Топінамбур, яблуко, морква, цибуля, варене яйше, олія соняхова не рафінована, оцет яблучний. Ну, то так навть цікавіще. Не мало важливо якою терткою все подрібнюю. Я, для корейської моркви беру тертку. Й мені це сподобалось. Форма подрібнених тут овочів має значення.

 Домашній трав'яний чай. З висущеним на ньому соком ягід. Чергову банку з ним розпочав. Гарна задумка. Це скільки я вже грошей зекономив? В сій час цілі імперії тримались на тих чаях, та кавах. Чайні кліпери... А обломалось, в окремо взятій Конюшівці вам.

Собачці не забув зварити поїсти. Кості. Крупа ячмінна, Вісянка з висушеним на ній соком ягід. Через ту олію. Якою змащував решітку сушарки. Просменрділа меть мені мою геніальну задумку прогірклою на повітрі олією. Нічого. Тепер от знатиму. Так не можна робити. Зате Граф в виграші, ще й якому. Моя професія, перетворювати негатив в позитив.

6.12.2025.

З самого раннього ранку ознайомився з графіком відімкнення електрики на сайті Енери. Опсс! А тут вже й рахунок за спожиту електрику мені виставили. То я відразу й оплатив. Благо, що на картковому рахунку портрібна сума вже зібралась на цей момент часу. Все! Нікому нічого не винен. Тут. Але не кругом. Десь, то я ще остаюсь винен. Працюю над тим, щоб погасити й ті борги.

Пишу план на сьогодні.

А він не складається. З якогось дива електрику відімкнули зовсім не за графіком. Тоді підлаштовуюсь під реальну дійсність. А що поробиш?

Сховище готувати під подальше переселення рослин, що навряд чи перезимують на дворі. Фонарик на лоба, й вперід! Виніс на дрова частину згнившого дерев’яного стелажа з дальньої кімнати. Чим звільнив місце для зимування ящиків з саджанцями, що погано зимують на дворі.

То як є вільне місце, розпочав його заповнювати. Малюю карту розміщення ящиків відразу.

Серед іншого зимувти пішла Буддлея Давида Вайт букет в контейнерах 0.5л. 

Буддлея Вейєра Санголд в контейнерах 0.5л.

Очистити насіння з яблучок. Це вже пишу в котрий раз собі в план цю роботу. Очистив. Відмив. Стікають в сітчатому друшляку. Добре. Так навіть багатенько того насіння з 5ти літрового відеречка плодів вийло. Думав буде меньше. Врожайний рік.

Котельня. Хіба грівся, йдавав відпочити своїй спині, коли носив зі сховища втративший форму дерев’яни стелаж. Ну, й звісно й сьогодні котел відпрацював. Щоб було тепленько.

 Посилторг. Нові замовлення підтвердив. Про умови, яким відповідають заявлені ціни, нагадав.  Ще й кому потрібно надаю консультації.  Оплати зафіксував. То це добре. Адже з оплатою рахунку за спожиту електрику було сумно на рахунку картковому зовсім. А я не люблю сумувати. Не моє це.

Приємна новина! В гості приїздила моя доця, Вікторія з внуком Макаром, та чоловіком Юрієм. Гостинців навезла. Поспілкувались.

Кухня.  Собаці їсти зварив. Це в першу чергу.

Свіжі: помідори черрі, й огірки, з оліями з балончиків під тиском. З авокадо, й винограду. (Гостинець сьогоднішній). Сіль йодована. Оцет яблучний. До смачного окрайця хліба… Лаконічно. Та так непогано навіть підживився. Хто б міг подумати. Якась «трава».

Був на перекус й десертний салат. Батат, гарбуз, яблуко, морква, олія з балончика під тиском. Експерементую. Й в цей раз вдало. Вприкусочку з висівковою булочкою «мандрики».

Запарив домашній трав’яний чай з хеномелисом. Відразу роблю 4 чашки. Так мені потім  зручніще.

Зварити яйця. Зварив маленьку каструльку курячих яєць. Це всі що були в холодильнику. Гарне доповнення, хоть будь до чого, в моїх кулінарних вивертах. Як вони є в цей час зварені. Тепер є.

 Й на вечір ранішній графік відключень електрики був зломаний. Нам зараз важко. Розумію. Енергетики герої. Вони товорять  інженерне диво.

 Й як тільки знову подали електрику, я  заметушився. Погодував песика. Ти думав, я про тебе вже забув? Не дочекаєшся.

Бігом на кухню. Щось маю приготувати поїсти на завтра. Хто зна, як там буде з графіком відключень?

Телятина з овочами? Нехай буде. А чому ні? Де з овочів, це: капуста, морква, цибуля. Гарбуз, яблуко, помідори, баклажани, кабачки, перець солодкий болгарський, зелень. В олії соняшниковій не рафінованій, воді, кислому молоці. Спеції додаю майже в кінці приготування. Щоб ефірні олії свої не розгубили зовсім за довгого кип’ятіння.

 Все,  на тих поличках в морозилці де я брав баклажани, й перці, пусто. От не помню, чи ще де вони там є може. А ні, то надалі почну споживати сушені баклажни й перці. Такими їх заготовив десь напеве й більше, ніж наморозив порційно. От й порівняю тоді, який спосіб зберігання на зиму більш пасує. Це якби не війна. А за ризиків остатися на довго без електрики з повними морозилками, то я й так скажу, сушити на зиму все необхідне, куди краще. Безпечніше. Та от ризикнув.

До основної страви приготував соус сливово томатний з часником. Спеції додав. Й пробую імпровізувати далі. Олія духм’яна соняхова, оцет яблучний, зерна льону. Шрот з амаранта, та чіа. Сіль йодована. В міру. Головне «не передати куті меду». Адже я себе знаю. Вже як пре, то пре. Блендер. Дегустація. Нууу. Не зіпсував, це точно. Але в повній мірі смак, й аромат соусу вже відкриється з основною стравою. Телятиною з овочами. Взавтра.

 А вечеряю сирно абрикосовим десертом. Й тут мене потягнуло на експерименти. Десерт то сирно абрикосовий. Та… + олія гарбузова, зерна гарбуза, льону, кунжуту, чіа. Вимішав. Дав постояти. Визріти.

З домашнім травяним чаєм з хеномелисом, та висівковою булочкою дуже навіть непогано зайшло. Таки десерт. Й ненайнижчого гатунку. Скоріще навпаки. Висока кухня в окремо взятій Конюшівці сьогодні.

Заламінував таблички з назвами рослин, що потребують оперативної ідентифікації на грядках з висоти мого зросту. Кожен раз присідати, шукати пластикову дрібну бірку в ящику, то не технологічно. Ламіную звичайною праскою. Ламінатор мав фабричний. Та він вийшов з ладу вже давно. То я логічно помисливши, до от такого методу дійшов. Просто праска.

Та порізати заламіновані листи на окремі таблички не вається. При  собі маю криві ножниці. Прямі в котельні. То вже взавтра.

Й все! Оце пишу вже знову без світла. Фонарик на лобі. Акумулятор в ноутбуці.

Мужні воїни наших героїчних збройних сил, дякую ВАМ за те, що дали можливість мені прожити цей день. Героям слава! Ворогам, смерть! Підаруссію маємо знищити! Й знищимо!

7.12.2025.

Планую, чим варто зайнятися сьогодні. Спочатку в голові. Потім, щоб не забути, письмово.

 Сніданок собі забезпечив якісний ще з вчерашнього дня. Таки телятина з овочами під сливово томатним соусом з часником була винятково смачною. Вгадав. Зі всім вгадав.

Обхід. З ранку прогулятися садовою доріжкою, це чудове зайняття. Й для тіла. Й для розуму. Тож прогулявся.

Що погано зимує на дворі з теплиці №2 ховав в сховище. Місце там для них є. Одна ходка садовою тачкою, це 4 ящики з рослинами в контейнерах 0.5л. Чи д5. Частіще в 0.5л. Навантажив. Привіз. Позаносив на місце. В карту вписав. Все. Йду відпочивати. Такий режим праці мені задає моя спина.

Котельня. Щось пересаджувати в контейнери д5. В план вписав. Та не склалося його здійснити.

Відмити горіх сірий. Застратифікувати. Ні. Графік відключень електрики сьогодні куди жорсткіщий. А для цієї роботи має бути проточна вода. Й бажано не льодяна. Бо ж роблю все голими руками.

Відмити горіх чорний. Застратифікувати. Також ні. Причину назвав.

То я зайнявся прибиранням в хаті. Колись й цю роботу потрібно робити.

Лише подали в день електроенергію, бігом зварив собаці їсти.

Запарив собі чергових 4 чашки домашнього травяного чаю з хеномелисом.

 Приготував десерт з сушаних: грушок, гарбуза, винограду. З зернами гарбуза, чіа, льону, кунжуту. + сир кисломолочний, й варене куряче яйце. Олія з льону. Окріп. Мною змелена кориця. Блендер. Під нього знайшов резервну чашу. Бо в його рідній соус ще не весь розійшовся. Ситно. Доволі смачно. Як почитати про кожну складову, то й корисно щей не аби як. Та от не висока кухня. Щось, не так. Якась конкуренція смаків. Кожна складова тягне в свою сторону. В результаті програли всі. Таке… Зате я не голодний.

Посилторг. Дуууже скромно. Та увагу мою сьогодні він привертав. Одним замовленням. Дав йому раду. Текст вже на папері.

 Порізав заламіновані назви рослин з цілих листів на окремі таблички. Добре. Та мало. Потрібно ще далі з ними працювати. Комусь кілочки. Щоб  була змога вставляти в ящики на грядках. Комусбь дірочки  з боку, й шпагат в них позаволікати. Щоб в’язати на рослини в прикопі. Але схоже за всіма прикметами, це вже буде не тепер.

Котельня й сьогодні гарно відпрацювала. Встигла. Тепло. В бойлері вода, аж занадто гаряча. Приходиться змішувачем доводити її температуру до комфортної. Це завдяки акумуляторій системі водяного опалення, й котлу тепловою потужністю в 40 кіловат. Якби було водяне опаленя звичайного типу, було б зооовсім сумно. Теплотехник в хаті живе… «Цього не проп’єш».

А ще я сьогодні займався мозковою атакою, що до ресурсів доступних в присадибному господарстві з можливим їх застосуванням на наступне літо. Кожну окрему ідею записав в такому собі документі, «Ідеї». Раніше це мені допомагало. Коли я почитуючи текст в тих «Ідеях» перед початком сезону чергового, перетворював свої мрії, роздуми, припущення, вже в конкретний  план дій.

 Проявив активність в Фейсбуці. Й на своїх сторінках. Й в садівничих та близьких їм групах. Тричі. Програма мінімум.

8.12.2025.

З ночі електники немає. Й я не подивився на гафік відімкнень…

Придумю, що варто зробити сьогодні.

З самого ранку, ще до сходу Сонця, з фонариком на лобі, продовжив наводити порядки в хаті. Тепер це про ділові папери. Багато з них в якийсь момент часу вже стають не робочими. Та ніби ще несуть актуальну інформацію. Відкладав такі. Проходить час. Та що там час? Роки. Й як не крути ті папери, а викладена на них інформаія стала зовсім непотрібною. То я таке складаю в пакет для горючого смііття. Піде в котельню на розпал.

Нарізав з токого картону прямокутничків запас. На них пишу бірки для тих рослин, що взамовленнях, які очікують на виконання. Потім справа швидше рухатиметься.

Обхід. Маршрут завжи один. Моя садова доріжка веде мене по колу.

З теплиці №2 в сховище їдуть рослини, що ризиковано оставляти зимувати під відкритим небом.

Котельня. Лише в якості джерела тепла. Щось в мене руки не доходять там щось ще інше робити.

Посилторг. Одне дрібнесеньке замовлення. Аж. Й по тому не зміг додзвонитись до автора. Збиваєш дзвінок? Ні, то ні. Попередив, якщо до ранку не відмінить своє замовлення, як не актуальне, то тоді це зроблю я, але з негативним відгуком про покупця. А це ПЖЧС. А це коли добрих 700 найменувань товарів в інфопросторі, за найкращими цінами, тобі будуть назавжди недоступні для покупки, та постійно вилазитимуть в числі перших в пошукових системах. Такий собі марафон по граблях. Про що люди думають?

Маю чим зайнятися. Почав оплачені замовлення комплектувати. Готово! Тепер маю вирішити з транспортом. Чим, й коли ті посилки поїдуть на Нову пошту. Сьогодні вже точно, що ні. А взавтра?

Ввечері ще одне нове замовлення обробив. На цей раз успішно. Вже його текст на папері. Ще може й взавтра до відпраки встигну підготувати?

Консультував в Фейсбуці. Є люди, яким інтернетмагазин самообслуговування не заходить. Потрібне живе спілкування. Я не проти. В мене також є дефіцит спілкування. Ото ми друг друга й знайшли. Ще якщо у підсумку мені за це заплатять, буде, ну просто чудово.

Різав ПЕТ пляшки півторалітрові. Перетворюю їх в застосунки для отримання вкорінених відводків.

Доробляв таблички, та роставляв їх по грядках. З пригодою. В степлері ще ніби й не звкінчились скоби, та працювати він відмовився. Шукав запасні скоби. Щоб забезпечити повне його завантаженя. Не знайшов. Та знайшов другий степлер. А в ньому були скоби. То добив підготовлені для того таблички до їх кілочків. Добре, що добре закінчується.

Кухня. Собаці їсти зварив. Це в першу чергу. Хто знає, чи графік подачі електрики буде витриманий? Війна… А собачка в чому винний, щоб голодувати. Він свою роботу робить.

Собі запарив домашній трав’яний чай з хеномелисом. 4 чашки. Це за дня.

Коли не було електрики їв овочеву нарізку. Огірок, помідори черрі, редиска, зелена цибуля. Здобрені яблучним оцтом, олією, сіллю йодованою. Щоб була страва ситніщую, + варене куряче яйце. Як варіант!

 Для перкусу був побив жменьку волоських горіхів. Суперфуд!

 Ввечері овочі з грибами, (маслята), та м’ясом з реберець приготував.

До домашнього трав’яного чаю з хеномелисом десерт з сушаних: грушок, гарбуза. З зернами гарбуза, льону, кунжуту, чіа. Батат сюди вкришив. Шрот з амаранта, й чіа. Длябільшої ситності, порція сиру, та варене яйце пішли в чашу блендера. Смак задав імбирем. Олійки горіхової. Окріп, блендер. Навіть нічогенько. Таки десерт.

В Фейсбуці садівничими групами нагадував всім зацікавленим про наше існування. На прикладі Інжиру Кадота в контейнерах 0.5л. Взавтра подивлюсь, чи це було людям цікаво. Статистика відвідувань сайту https://miroslav.biz.ua не збреше, чи був якийсь толк з того заняття.

 А я й не сильно потратився на ту рекламу в Фейсбуці. До поки клацав по клавіатурі, слухав новини. «Дурдом Веселка». Таке в Світі робиться… Навмисне не придумаєш.

9.12.2025.
Планую що маю зробити сьогодні.

Свіже замовлення зробити варто. Аже вспіває в цю відправку. То я лише лякаю в умовх, що в межах 7 – 10 днів. А от на реальному прикладі. Ввечері вчера побачив оплату. Сьогодні з обіда й поїде. Меньше доби в роботі… Ото як запланував, так й зробив. Готово!

А раз все готове, пакуються всі підготовлені до відправки замовлення. Їх в цей раз не багато. Ось стільки:

Попутно скупився в Турбові. Аптека. Курячі яйця. Купив в двох місцях. Маю ідею, переважити й визначити мені найвигіднішу ціну не за штуку, а за кілограм. От подивлюсь.

Купив булочки висівкові, дзернята соняха очищені для моїх десертів.

Дбаю про свій рибний день. Сьогодні, по приїзду додому, це буде оселедець матіс з цибулею в яблучному оцеті з олією до чорного хліба. А десь потім, якогось дня, стушу хек, якись там. Той, що дрібніщий. Купив з розрахунку  стушити з овочами одну велику пательню. Рахую, ціни, в районі 150 гривень за кілограм, без голів, без луски, це майже, як даремно. Тут примірявся вдома рибу для власного споживання розводити… Навіть без витрат на корми, й матеріали, лише мій час по догляду, то вже 150 гривень за кілограм, це як подарунок долі. Бери, й дякувати не переставай.

Собаці повну господарську сумку харчів. 3 пакети лапок курячих. Більше не було. А місце вільне є. То пакет голів курячих взяв. Вони дорожчі дещо, та мій час ще дорожчий, потім лишній раз купувати нову порцію.

Рознести порізані пляшки до місць застосування. Мав. Та не розніс.

Фото в каталог. Щось, як приїду звідкись, вже нічого робити бажання не стає. Так було й сьогодні.

Реклама в Фейсбуці по групах садівничих, й їм суміжним. Займався нею  з ранку. Не багато. Та тут головне, як в тій теорії успіху з малих кроків. Перший, другий… Й не зупинятися. З часом це принесе свій результат. До сьогодні ж з голоду ще не помер. То таки є результат від тих малих кроків.

 Переважив куплені сьогодні курячі яйця. Порахував. Цікава математика. «Дорожчі», виявилося, обійшлися мені, як по 131 гривні за кілограм.  А «дешевші», як по 173 гривні за кілограм. А там й там платив за штуки. Буду знати, де варто купувати наступний раз курячі яйця. Ні, ще маю купити в третьому місці, там ще «дешевші» були.

Ввечері, як дали електрику, зварив собаці їсти.

 Собі запарив домашній трав’яний чай з хеномелисом.

 №№ ТТНок сповістив покуцям з вечора. Тепер вони мають час в свої плани на наступний день включити й візит на Нову пошту. Щоб отримати свої рослини.

 Намагався взнати новини. Багато увги «перегворам про мир». Пуста витрата часу. Як ситуативно задобрити дурноватого Трампа, щоб хоч ту допомогу, що США надають, надавали, то так. Маєм о робити вигляд. А як вирішити нашу проблему з Підаруссією, то це глухий кут. Лише знищивши Підаруссію як державу, ми зможемо вирішити свої проблеми. Як? Як писав. Самий бюджетний варіант перемоги це одномоментне розсікання всіх трансортних артерій ворога. Єлектроживлення, залізниці, трубопроводний транспорт, порти, аеропорти, зв’язок, автосполучення, мають перестати працювати. Й в такому стані їх протримати повторними враженнями потрібно лише короткий деякий час. Ну, щось з того вже робиться. Але підхід не вірний. Робиться методом послідовності. А потрібно методом матриці. Кругом. Й одночасно.

 

10.12.2025.

План. Першим ділом має бути план.

Що там з відімкненнями електроживленя? Взнав. Від того відштовхуюсь.

 Куховарити прийшлось з 5ти ранку. Салат собі приготував з огірків, редиски, цибулі зеленої, та ріпчатої, помідорів, капусти, моркви, гарбуза, яблука, батату, зелені, часнику. Трава, травою. Не наїсишся. То я для ситості добавив варене яйце, сир кисломолочний. Оцет яблучний, олія духм’яна не рафінована соняхова. Сіль йодована, спеції.

 До салату зварив собі кашу. Вісяно ячмінно гречано булгурну. З додаванням моркви й цибулі. Посолив йодованою сіллю. Присмачив конопляною олією. Додав зовсім трішки спецій. Мав ще мяса накришити в неї. Та забув. Ну як вже є.

 Зварив каструльку курячих яєць. Нехай будуть. Точно пригодяться, як очікуватимуть своєї черги вареними.

 Ознайомитвся з прогнозом погоди. «Літо»!

 Поцікавився посилторгом. З ночі чекають 2 замовлення.

 Встиг послухатми до відімкнення електрики в 7 ранку навіть новини.

 Все. А далі мені Сонце світить. То є що робити й без електичної підсвітки. Тож не велика біда, що відімкнули до 13.30 електрику. Займу цей час корисним справі без електроживлення.

 Обхід роблю. Обдивився. Прогулявся.

Рорзніс порізані пляшки по кущам. Щоб розуміти що вже зроблено, а стільки ще потріно зробити тих заготовок для отримання вкорвнених відводків прямо на кущах.

Далі продовжив накопувати мул з ставка в відро. Носити до куща фундука. Й засипати в ті порізнаі пляшки його, щоб отримати вкорвнені відводки. Покращую ситуацію ще й тирсою мульчуючи навколо тих відводків.

Надоїло. Відпочинок знайшов в зміні діяльності. Перебив на паливо купку гілляк подрібнювачем АРПАЛ 80 Б.Д. До поки в баку не закінчився бензин. Там було виникло змагання. Хто мене вижене першим від того подрібнювача. Моя спина? Чи бензин. Бензин виграв. Та головне, що добавиться в енергетичному балансі домогосподарства якась частка палива «не за всі гроші Світу». Маю за цю зиму гарненько так провести заготовку палива, вже на наступний опалювальний сезон. Щоб за літо все добре просохло.

 На фото подрібнювач гілляк стоїть на фоні бувшого курника, зараз дровника. Де з ліва, то пристінна теплиця.

По насінням 2м постачальникам написав. Є в планах ще щось цікаве з деревних культур посіяти під зиму. Й є можливість. Використані череночні ящики ще є вільні. Мають відпрацювати  й посівними один цикл. Це скільки праці моєї буде зекономлено… Час, самий дорогий ресурс.

 На фото насіння піраканти Оранж глов.

Питання по плодовим вирішити. Що я можу цією зимою защіпити, окрім того, що маю вдома. Ніби вирішується по ряду сортів яблуні, й груші. За прийнятних мені умов. Було б непогано. Та кінцевий результат взнаю вже не сьогодні. Весь вечір без електрики в цей раз буде.

 На фото врожай яблук сорта Луна. Живці цього сорту в мене є. Хочеться защіпити ще інших, цікавих вам.

По телефону підтвердити нові замовлення. За наявності електроживлення. Так й зробив. Лише подали електрику. Не без непорозуміння. Пан підняв питання про наложений платіж. Та я звернув його увагу на правила. Ні. Лише передплата. Й інше не обговорюється навіть. Я ж про це питання всім наперід написав. Або  самовивіз. Як виникли сумніви в заочній покупці. Скільки від вас сюди таксі попросить? За все платить кінцевий покупець… Схоже підходить таки пану перший варіант. Є ще один варіант. Купити деінде, де ризики продавця за наложеного платежу враховані в ціні товару. То тоді  й таксі вже не зається таким дорогим. Але ж не ради десятка саджанців. Самовивіз, це хоча б про повний багажник саджанців. А ще краще то й з розкладеними сидіннями задніми.

 Розфасувти порційно кості собачі вчера куплені. Вже майже розмерзлися. Можна брати з пакетів руками. +, 14 порцій вийшло. Порційно їх заморозив.

 На першій порції курячих лапок відразу зварив Графу його вівсяно ячмінний куліш. Остудив. Погодував.

За дня знову куховарив. Овочі з куркою, беконом та грибами. Де з овочів: капуста, морква, цибуля, помідори, кабачки, гарбуз, яблуко, часник, зелень. Перець болгарський, й баклажани вже пішли сушені. Й відновлені в гарячій воді, так, сяк. Маю зрозуміти з дозуванням сушених овочів. Ото ж починаю з меньшого.

 Та приготував абрикосово сирний десерт. Й сьогодні він ще й з зернами соняха, гарбуза, льону білого, чіа, та кунжуту. 1 варене яйце. Водички, блендер. Готово!

 Дегустую з висівковою булочкою «мандрики», й домашнім травяним чаєм, з хеномелисом, якого знову 4 чашки собі запарив. Що сказати? Десь забагато зернен додав. Не так, щоб аж зовсім перебили вони чудовий абрикосовий смак страви, та дещо конкурували з ним. На майбутнє врахую.

Та мабутнє, це вже про новий врожай абрикосів. Ці сьогодні закінчились в морозилці. Коли їх закладав на зберігання, то за теорії, що й 10 порцій, це добре. Навіть, якщо раз в 20 днів робити той десерт серед різних інших варіантів. А потім взяв й передумав. Ото скільки разів виникне бажання ним поласувати, стільки разів й буду робити. То сьогодні був останній раз. Й в цему є своя перевага. Тепер я знаю скільки порцій абрикоса я маю заготовити на наступну зиму. Щоб хватило до нових. Та на далі точно не голодуватиму без абрикосів. Варіантів ще купа, можу сказати, спираючись на зроблені інші цікаві мої заготовки. Але літній абрикос зимою, це бомбезно! Перший сереред рівних.

 Так, є інформація по насіннях. А мій поточний бюджет всі «хотєлки» й не потягне… Прийдеться частинами.

11.12.2025.

 План. Є новий день. Є новий план.

Очистив від зовнішньої, вже тепер не зеленої, оболонки, відмив, горіх сірий. Водою перевірив на повноціннсть. Ті що гарантовано мертві, всі повспливали, й тепер є разом зі всім, що було в сміттєвому відрі, поживою для компостного ящика.

 Ще горіх чорний підготував до стратифікаці. Геть оболонку. Вона зараз легко сходить. Варто лише злегка рукою надавити. Відмив. Пусті повспливали. Не багато. Декілька. Лише 2 відра від всіх на тепер зібраних мною, обробив. Тай того досить для старту. Горіх чорний відразу декілька переваг має. Підщепа для сортового грецького горіха, лікарські властивості сильніщі за ті, що в волоського горіха, облдєннно красиве видне паркове дерево, деревина наростає ділова гарними темпами. Врожайний на горіхи, що є насінням для нових генерацій сіянців. З смачним ядром. Правда дістати його, це ще той квест. Та як корм для курей, наприклад, то навіть нічогенько було б. Подробив, висипав, а ті пернаті дзьобиками своїми все цінне геть поскльовують, я так думаю. М’ясо з них мало б бути, ну надзвичайно смачним. Як ідея? Я перших 4 відра горіхів назбирав з під одного дерева, десь в секторі, що не більше за 1\8 від загальної площі. Й це дерево, ще навіть не дерево, в повному розумінні цього слова. Десь так хоча б ще років через двадцять, про нього можна вже буде тоді сказати, дерево.

Тепер їх маю застратифікувати в піску вологому. Як надумав, так й зробив. Готово. Процес стратифікації насіння розпочато. Вже й бірки пластикові виписані. Це я сьогодні помню де що я робив. А до весни піди взнай, де що там стоїть. А так коли все підписане, то й зрозуміло.

Оплачені замовлення відмітив як такі. Про що сповістив покупців. Нехай знають, я все бачу. Гроші не пропали. Та відразу тексти замовлень переніс на папір. В черзі на виконання.

 Зварив собаці їсити. Стигне на веранді. Оситигло, погодував.

Порізав мішок пластикових 1.5л пляшок на застосунки в яких хочу отримувати вкорінені відводки. З одної пляшки їх відразу 3. Конічний, циліндр, й з деця в вигляді чаші. У відходи йде лише наліпка з плівки, й кришечка. У відходи? Та їх піролізний котел залюбки в енергію теплову перетворить. Тільки давай!

 Фото в каталог відзняти нові. Відзняв. Вже варто розпочати продавати нову генерацію ялини звичайної в контейнерах Д12.

 Та медвежий горіх в контейнерах Д12.

 Зібрав врожай ягід з кизильника Парк теппітч. Добуду з них насіння, та посію його під зиму. Щось тай вродить, я так думаю. Як щось посіяти. А як нічого не посіяти, то точно нічого не вродить. Чи не так? Це ж очевидно.

 Дорозставляти таблички на кілочках по теплиці №2. Розставив. 3 найменування лише з всіх по памяті не зміг знайти. А от саме для таких випадків й потрібні ці таблички.

В межах бюджету уточнив замовлення по насіннях для підзимнього посіву. Обіцяли, що на наступному тижні отримаю посилку. Добре. Жаль що весь список мені цікавих найменувань не можу осилити за раз. А може то на краще. Дам лад тому, що отримаю першим, буду розуміти свої можливості далі розширяти асортимент в каталозі через посівне відділення.

Сходив в долину, приніс звідти 2 впавших сухостійчики, що не витримали конкуренції з сусідніми деревами, поближче до подрібнювача гілок АРПАЛ 80.Б.Д. Це я так себе випробовував. На що мене хватить. На раз принести хватило.  Один маленький крок до енергонезалежності в окремо взятому домогосподарстві. Якщо з переміною діяльності в якості відпочинку, то думаю, за день не раз зможу таких гарних гілляк ще притягнути. Потрібно заробляти на бензин. Тоді й потроху подрібнювачу гілок буду давати попрацювати. В другій загородці дровника вільного місця ще багато є.

А коли йшов по гілляки, в ту сторону відніс відро тирси. Замульчував часину площі під кущем фундука, де маю отримати вкорінені відводки того фундука.
 Щось посилторг сьогодні не радував мене цілий день новими замовленнями зовсім. Може, як подадуть електроживлення ввечері, ситуація таки на краще змінииться. Побачу.

Вдень між двома відімкненями електрики часу робочого для котла було зовсім небагато. Та він таки відпрацював непогано. Теплоакумулятор в хаті перезарядився гарячою водою з верху до низу. Тож вночі не замерзну.

В 21.00 подали електрику.

 Посилторг? 1 замовлення, та якесь мутне. Не вірю що мені за нього заплатять. Але й не турбуюсь. 142 гривні, це ТІЛЬКИ на умовах ІМС. Інтернет магазину самообслуговування. Жміть на кнопки. Як в старому радянському автоматі газводи.

Правлю каталог. Про зміни розказую в Фейсбуці на моїх стрвнках, та в садівничих групах.

12.12.2025.

План, що варто зробити сьогоді, узгоджую з графіком  подачі електроенергії в Конюшівку.

 Кухня першим ділом. Каша. Зварив кашу. Ячмінно вісяно гречано булгурну. З цибулею,  морквою, гарбузом, та курячим м’ясом.

Риба морська тушкована з овочами. З сливовово томатно аґрусовим соусом. Вгадав. Смачно. Ще звикну до рибної дієти, чого доброго.

Собаці його вісяно ячмінний куліш з лапками курячими зварив.

 Домашній трав’яний чай з висушеним ягідним соком на тому чаї ще з літа. Та хеномелисом зараз. Роблю відразу декілька чашок. Хватає на довго.

Підготовка на цей момент часу оплачених замовлень. Походив до грядок з рослинами. Ніби самих замовлень й не багато. Та часу відняла ця робота відчутно. Та… Готово!

Обрізати одне дерево. Обрізав. Знизив крону.

 Гілляки від обрізки дерева відволік до подрібнювача гілляк.

 Немає такого поняття, як відходи в саду. Є цінна сировина, що стане паливом.

Засипати землею відводки на фундуку. Лише 1 відро мулу приніс зі ставка. Хватило підняти в одному місці основу під погано пригнутою до землі гіллякою.

 Притягнути з долини один раз гілляки до подрібнювача гілляк. Притягув зворотнім рейсом. Купка знову більшає.

 Перенести гілляки з під медвежого горіха до подрібнювача гілляк. Переніс. Й це не про одну ходку. Купка їх виглядала ніби дрібненькою. А як розпочав з неї брати гіляччя, то насилу в три рази вклався. Та добре, що добре закінується. Адже вони лежали на грядці з карпатським підсніжником. Білоцвітом.

Поки рослини сплять в землі, то їм байдуже, що там на поверхні. А весною дуже сильно неприємно були б здивовані купою гілляк над собою.

Висадити в ґрунт один саджанець з контейнера 12л. Ні. Лише помріяв.

Один сорт малини з маточника в контейнері 12л переробити на кореневі живці. День пройшов раніше, ніж зміг би взятись за цю роботу.

 Порізав один мішок пустих 1.5 л пластикових пляшок. Перетворюю відходи побутові в застосунки для отриання вкорінених відводків.

 Моя банківська картка глючить в платіжних терміналах. Спробував перевипустити її. Та на томість отримав ще одну пораду. Двічі спитайте залишок на картці в банкоматі й все  стане на місці… Правда? Ну, спробую.

 А взагалі то я себе не добре почуваю. Тому такі скромні результати. Записався на прийом до лікаря на завтра. Оскільки мною предпрйняті контрміри помогли дуже скромно.

Гарно працює всеїдний піролізний водогрійний коотел. Декілька годин роботи на добу в тандемі з теплоакумулятором. В хаті тепло.  Бойлер гарячого водозабезпечення в опалювальний сезон гріється не з електрики, а з нитки водяного опалення в хаті. Часом навіть забагато гаряча вода в ньому...

Про транспорт з вечора домовився. Таки їду.

13.12.2025.

Визначився що сьогодні варто встигнути зробити.

Запаковуються замовлення за вчора мною підготовлені.

Добув насіння з кизилька верболистного Парк теппітч.

 

Ще зоставалось трішки не перероблених на насіння яблучок з плакучої червоноплідної декоративної яблуньки на штамбі. Тепер це насіння.

Й подрібнені рештки яблучок та кизильника в зливній ямі. Стануть  добривом для рослин.

Посилторг? Підтвердив замовлення. Про умови нагадав. Ціни скромні. Але й зобов’язань беру на себе не багато. Мова лище про рослинки. Кому потрібні навколо події, ще й танці з бубнами, й св’яткові фейєрверки з приводу вдалої покупки, то за окремі гроші.

Собаці їсти зварив.

Піролізний водогрійний котел справився й сьогодні. Тепло. Й гаряча вода в бойлері є. Це вже скільки років він безвідмовно в мене працює? А й не припомню. Десь в районі 10ти років? Дякую виробнику за якісну роботу. Пан Петро й по сьогодні виготовляє в своєму приватному цеху такі піролізні водогійні котли. Цілу лінійку. Тепловою потужністю від 10 кіловат, й до 300. Мій на 40… На півметрові дрова. Можна й не колоті. Лише щоб по розміру входили в загрузочні дверцята. А може працювати на рубаному гіляччі. На побутових горючих відходдах. Рекомендую. З дозволу вказую № телефону 096 554 70 76 Подзвоніть. Він розкаже більше.

 Мені йде посилка. Оплатив ще з дому через застосунок Нової пошти. Адже помню, картку не бачать платіжні термінали.

 Ще є вільний час? Добре! Добавив в каталог 3 нових товари. Продублював цю новину в Фейсбуці.

 Катальпа жовта, вона ж, яйцевидна. Вона ж, Catalpa ovata

 Гінкго двохлопатеве. Воно ж, Гінкго білоба. Воно ж, Ginkgo biloba.

  Евкомія в'язолиста (Eucommia ulmoides) 

В назначений час погрузка посилок.

 Турбів. Спробував налагодити роботу платіжної картки. Двічі спитав в банкомата наявність коштів на картці. Брехнею та порада була вчорашня.

 Купив батарейку до глюкометра. Дві, Бо по одні хитрожопі продавці їх не продають. Й нову зубну щітку. Та не через карку, що заглючила. Так її платіжний термінал й не бачить.

Нова пошта. Відправив посилки. Й мав отримати свою. Дивно. До сплати 10000 гривень. Це якась помилка. Я заплатив ще з дому. Лише за дорогу. НП там не було. Й не мало бути. Та й грошей не маю таких й близько. Тож їду далі. В легкому офігєванії.

В дорозі по телефону зв’язався з відправником моєї посилки. Розказав ситуацію. Які 10000?!!  Ми відправили без наложеного платежу. На довірі. Як й домовлялись перед тим. Й там сума оплати чи не в 10 разів меньша… Й що це було? Повертатимусь назад, взнаю.

 А поки що спішу в Вінницю до визначеного часу. Встиг навіть з невеликим запасом  часу. Й це добре. Нехай краще я зачекаю. Ніж когось заставляти очікувати на мене.

Отримав детальну консультацію лікаря. Аж до адреси найближчої аптеки, де за найкращою ціною в місті мене мали очікувати виписані ліки. Правда з цього моменту щось пішло не так. Сайт Таблетки  ю ей дав збій. А нема! Сказали в аптеці. Як?!! 5 хвилин тому назад були. Нема…

Ну нема, то нема. Та поряд будинок брата Олега. Зайшов в гості. Поспілкувались. Погодували мене. Таки знайшли через додаток Таблети ю ей поряд потрібні ліки. Тепер з бронюванням їх. То це ще й на 100 гривень буде дешевше, як що так купувати.

Знайшов потрібну аптеку за вказаною адресою. Купив ліки. Додому!

 Та в Турбові ще раз заїхав на Нову пошту. Маю № посилки, що мені відправили вчора. Є. Отримав посилку. А та що з наложеним платежем в 10000 гривень? Пані перевірила ще раз, є така посилка. Ще раз перевірила мій № телефону. Ні, таки є. Дивно. Я нічого не купував за 10 тисяч гривень… Хтось помилився? Чи лохотрон? Як лохотрон, то вкрай дурнуватий.

До дому. До теплої хати.

По дорозі таки замовив перевипуск банківської картки. Оскільки всі поради надані не допомогли відновити її робочий нормальний стан. А вона мені на виїзді потрібна регулярно.

 В дома розвантажив машину.

Повечеряв.

Полікувався.

Подивився що нового мені розкаже за день ноутбук. Посилторг, новини, Фейсбук.

 Навіть дещо попрацював в Фейсбуці в садівничих групах з рекламою сайту, де на зараз ви можите купити щось вам цікаве з вибору в 726 товарів. За найцікавіщими серед інших пропозицій в Інтернеті цінами. https://miroslav.biz.ua/  Й в одному місці!!! Не розумно буде не скористатися наданим посиланям на сайт ІМС. Інтернет магазин сасмообслуговування. https://miroslav.biz.ua/ Навіть, якщо просто ознайомитися з пропозиціями.

 Погодував собаку.

 Власне от таким й був для мене мій цей день. А взавтра вже буде взвтра.

  

14.12.2025.

 «На лікарняному».

 Й всеж…

Собаці їсти зварив. Остудив. Потім ввечері погодував.

В фейсбуці був активний. Й на своїх сторінках. Й в профільних групах.

 Правив каталог. Добавив в продаж насіння яблуні декоративної плакучої червоноплідної.
Домашній трав’яний чай з хеномелисом собі запарював.

 Десерт грушево динний з зернами льону, гарбуза, соняха, чіа, та вареним курячим яйцем з сиром кисломолочним, з горіховою олією й окропом приготував.

От поїсти приготувати щось новеньке залінувався. А й навіщо? Коли є оселедець матіас. Вчорашня каша. Риба тушена з овочами в сливово томатно аґгусовому соусі. Братова жінка, Тетяна, передала кусочки тушеної качки… Бо  будучи в гостях в неї, моїх можливостей осилити ще й качку вже не хватило.

Й думати мені мій «лікарняний» аж ніяк не забороняв.

 Пром дуркує. Обманює покупців моїх. Заставляє переводити їхні гроші собі на рахунок в шахрайський спосіб.  А що цей шлях має підняти ціни в рази не розказує людям. То я розказую. За що хочуть мене позбавити можливості продавати через іхню рекламну послугу Просейл. Діло хазяйське. В рік не отримаєте багатенько так тисяч грвивень додаткових заробітків. А в мене є що робити й без них. Сайт на агробізі https://miroslav.biz.ua   такий занехаєний… Підказує мені, що 391 товар там на цей момент часу все ще є не оптимізований. То я за зиму тим й займусь. А потім поміряємось, знаєте чим. Бо зараз немає чим мірятись особливо тому Промові. На вчора Пром показав 166 заходів на сайт. А Агробіз 142. Фактично «ніздря в ніздрю». Й це при 391 неоптимізованому на Агробізі товарі. З 780 заявлених мною до продажу. Тож порівняння теперішнє є за відверто нерівних умов. Вирівняю. Смішні люди, цей офісний планктон, що на Промі, роблять вигляд ніби вони тут рулять. В моєму "огороді"? Справді?!! Головою вдарились?

15.12.2025.

План на день собі склав.

Посилторг.Розпочинаю з нього. Опрацював нові замовлення. Автори можуть їх оплачувати. Очікую на сповіщення про оплату. Дочекався.

Переношу тексти замовлень на папір.

Обхід коротенький зробив.

Навожу порядок в прикопі. Малюю відразу карту прикопу.

 Посіяти кизильник верболистний Парк теппітч. Посіяв. В добрий путь, чарівні його насінинки!

Полити кімнатні рослини на підвіконнях. Полив.

Почати оптимізацію товарів на Агробізі. Розпочав. Правда сьогодні це лише про одне найменування. Про що відразу сповіщаю читачав в Фейсбуці. Це не новий товар. Та не лишнім є нагадати садівничій спільноті, що їх очікує тут. За 700 найменувань в пропозиції. То все й не впомниться.

 Я про Евкомію в'язолистну. Декор й домашня аптека в одному "флаконі". Рекомендую звернути вашу увагу.

Підготовка замовлень. Упаковка. Відправка. Сьогодні це лише 2 замовлення, та нехай їуть. Все рівно машина буде в Турбові. В тому числі й на Новій пошті. Чому?

Нова банківська картка моя є. Прийшла на Нову пошту. Вже й прийшо сповіщеня з банку, щоб активував. Зайшов в звсотосунок банку. Баран, бароном. Не бачу куди далі. Ага! Знайшов. Розібрався. Зробив. Є

№№ ТТНок ловіть. Вже взавтра й отримаєте свої рослини.

З заливної контейнерної овочевої грядки зібрав перший врожай цибулі порею. Такий собі врожай. Проти того, що я помню, яким він бував з ґрунту. Але вже є, що є. Не одне, а три стебла на порцію піде сьогодні з того врожаю. Та все ріно, це гарний додатковий ресурс.

 Кухня. Овочі з індичатиною. Сьогодні в відпрацьований рецепт ще й добавив цибулю порей, топінамбур. Далі стандартно. Помідори, кабачки, капуста, морква, яблуко, цибуля ріпчаста. Баклажани й перець солодкий з сушених припасів взяв. Й щось пішло не так. Занадто солодкою страва вийшла. Моркви передав?

 Приготував нову суміш спецій. + УУУУ!!!! Оце то наміксував! Головне, щоб не була противна мені. Ні. Смакує.

 Собаці їсти. Зварив. Вистудив. Погодував.

 Вмрела мікрохвильовка? Ось тільки розморожував м’ясо, все працювало. Пробую ще раз. Вже ні. Й ні. Й ні. Й ні. Оглянув підключення до мережі. Візуально все живе. Варто поміряти на вході напругу, щоб робити остаточний висновок.

 До першої страви хочу зробити сливово томатно аґрусовий соус з часником та сеціями. Та все заморожене. То дістав з морозилки. В тарілці розмерзається. Мікрохвильвка ж заснула. Розморозив таки заморожені сливи, помідори, аґрус на повітрі. Начистив часнику. В блендер. + спеції, й гірчичну олію. Вжжжик! Готово. Деустація. Смакує!

 Й от знову пробую ввімкнути мікрохвильовку. Працює! То я був неуважний. Під дверцята попав сторонній предмет. Жилка з ґудзом, що звисала з тертки для моркви корейської, що я випадково поклав зверху. Ну то й добре. Бо мій поточний бюджет точно був не готовий до покупки нової мікрохвильової пічки.

 Читав подяки. Й на Промі. Й на Агробізі. Й через Вайбер отримав одну. Дякую й вам, шановні садоводи. Разом робим нашу ріду Україну ще більш квітучою.

Консультував по минулих замовленнях. Радий допомогти, чим можу.

17.12.2025.

 План, що варто зробити сьогодні собі склав.

 Посилторг. З ранку по нулям. До вечора більше не стало. Хіба були розмови. Пусті, схоже.

Обхід. Гарна робота, гуляти. Роблю її з задоволенням.

Висадити в ґрунт одну рослину з контейнера 12л за для маточника живців.  Оту тую західу Смарагд варієгата й висадив, що вчора перніс  з заливної грядки.

  Замориш. Куди його продавати. А в ґрунті нові гіллячки наростуть, буде з чого стригти живці.

Оптимізувти товари в Агоробізовькому сайті.  Як задумав, так й роблю. Що зробив дивіться тут: https://miroslav.biz.ua/ 

 Обрізати одне плодове дерево. Навіть 2. Й відразу нарізані гілляки повідволікав до подрібнювача гілок.

 Натеребити землі з покійників. Спробував. А не дуже. Позамерзал в середині. То я 2 ящики з покійниками заніс в котельню розмерзатися. А працюватиму накопаною землею з компостної купи.

 Щось одне поділити, й розсадити в контейнери. Поділив, й розсадив в контейнери 0.5л ірис сибірський Вайт свірл. (Iris sibirica White Swirl). 3 ящики. + залишається ще що повернути назад в маточні контейнери.

 Довикачати воду зі зливної ями під дерева. Не без пригоди. Застосував був паршивенький шланг, щоб дістати до найдальших дерев. А той шланг розслоївся. Й внутрішня оболонка вчинила в середині затор. Все! Міняю на такий самий паршивий, та без розслоювань. Інша справа!

Не вірю я тій грязюці, що на поверхні ґрунту утворилася. В глибині земля суха вочевидь. Тому потрібно гарно поливати більші дерева. Відпрацював майже до дна. Чому майже? Бо спрацював датчик рівня. Й це добре. Адже якщо качати до самого дна, то з током води в насос обов’язково потрапить щось суттєве. Що погіршить його роботу. А воно мені потрібно?

 Окрема думка про використану воду. Мене дивує, що наша комунальна, та державна влада, до цих пір такий цінний ресурс, вважає проблемою. Морщать якісь очистні споруди, займають, таку цінну землю, що біля міст, під безкарайні поля фільтрації… А того все не хватає, та не хватає. «Проблема»! А не подумли, ще раз продати цю воду? Під інтенсивне вирощування енергетичних культур, та ділової деревини, наприклад. Своя ж рука владика. Зробіть податкову пільгу під комунальну, чи державну програму, й черга з бажаючих вистроїться купувати в вас ті каналізацйні води. А виграш який! Поливне землеробство за теперішнього клімату є в рази продуктивніше. То ви вже й не згадаєте, що озолотилися на тих помиях. Як піде готова продукція від її виробників.

Зберігати в сховищі до весни поділки ірису в контейнерах. Почати пробирати там місце під них. Бо ж вільного місця ще немає.

Притягнути до подрібнювача гілок хоча б один раз гілляки з долини.

Перетягнути подрібнювач гілляк на 1 корпус вперід. Звільнивши місце під готову продукцію позад ним.

 Навитягувти з купи хмизу для зручності купку гілляк, й скласти ближче до подрібнювача.

Рубати гілляки подрібнювачем АРПАЛ 80 Б.Д.

Я б з радістю. Та чомусь сьогоднішній день збіг швидше, ніж я міг взятись за ці заплановані роботи.

 Серед тонких гілляк попадаються й такі, що подрібнювачу не по зубах. Їх приходиться різати бензопилкою на 50ти сантиметрові  відрізки чурбаки. Як раз на довжину паливної камери котла. То от цю роботу було в деякій мірі зроблено. Грубих дров на купі добавилось.

  Підготовка замовлення. Сьогодні це черешня (дичка). Сіянці. Підщепа.

 Фото для історії. Зробив. Саме ту черешню, дичку. Підщепу.

Більшенькі в пучку, то на замовленя. Дрібніщі, мені для зимового щепленя. Щоб корінь потім помістився в контейнер півлітровий.

 Ризикну. Пробую продавати цю черешню дичку через рекламу в Фейсбуці. Немає грошей. А я ще й в борги більші заходжу. Але, якщо вгадав, то воно буде того варте. Ризикнув. Та Фейсбук ввімкнув режим хитрожопості. Змінив без попередження принцип оплати. З, за заходу на сайт, як було зазвичай, на, за перегляд. Це в кращому випадку в 170 разів дорожче за попередній варіант, від кінцевого результату, якщо рахувати. Встигли мене обманути на 3 центи + ПДВ. Побачив, вимкнув. Далі?  Хіба, гімна лопату вам, а не гроші! Лише тоді вже ви мені будете винні, а не я вам. 300 доларів за лопату того цінного сільгосппродукту, не задорого? Погоджуйтесь! От лохотронщики!

 Кухня, лише смерклося. В першу чергу собаці їсти приготував. Нехай стигне.

Ще є час до початку дії пікового тарифу на спожиту електрику. Берусь за овочі з індичатиною. Кабачки, помідори, капуста, морква, цибуля, гарбуз, яблуко, топінамбур, зелень. Перець солодкий, й баклажани, сушені, відновлені в воді в мікрохильовці. Вода. Олія. Спеції.

Окремо соус сливово томатно аґрусовий з часником. Сьогодні збільшив його об’єм за рахунок моркви, та батату. + олія гірчична, спеції. Й не помилився. Смачний соус. Й порція більша, ніж зазвичай. Не буду економити.

 Була сьогодні кава з кардамоном. До залишків вчорашнього десерту.

 Але маю запарити 4 чашки ДТЧ. Домашнього трав’яного чаю. Бо пити кави по багато то не є добре. Що й зробив. Гарна це штука домашній трав’яний чай. З самих корисних рослин. Таке не купиш. Й гарно допомагає викреслювати стрічки з чеків магазинних. Вже третю банку розпочав споживати того домашнього трав'яногоо чаю з соком ягід висущених на його тілі. Копійочка до копійочки…

 А до чаю роблю десерт з сушаних грушок й гарбуза. Сьогодні їх попередньо на суху подрібнив в великій чаші блендера. Не до муки. Та потім в окропі легше все змолоти до стану крему. + зерна льону, сонняха. Висипав останні зерна гарбуза, та чіа. Добавляю шрот з амаранту, та чіа. Щоб страва набула якоїсь ситності  туди ж варене яйце, та сметану додав. Олійки льняної. Окріп допомагає блендеру з тим всім вправитись. Перша дегустація з висівковою булочкою показала, що не зіпсував. Смачно.

18.12.2025.

 План того, що варто зробити сьогодні, собі придумав. Розпочинаю його втілювати в життя.

Оптимізувти товари в Агоробізовькому сайті.  Як задумав, так й роблю. Що зробив дивіться тут: https://miroslav.biz.ua/ Ваш інтернетмагазин самообслуговування.

Обхід першою справою.

Зберігати в сховищі до весни поділки ірису в контейнерах, та всього іншого що встигну пересадити в малі контейнери за зиму. Та спочатку потрібно почати пробирати там місце під них. Бо ж вільного місця ще немає. Гора непотрібу на падусі (шиї) сховища мене лякала. Та сьогодні взвся. Й на диво доволі легко звільнив перших декілька квадратних метрів там.

Притягнути до подрібнювача гілок хоча б один раз гілляки з долини.  Так й зробив. Один раз. Та гарний оберемок. Й довгих.

Перетягнути подрібнювач гілляк на 1 корпус вперід. Звільнивши місце під готову продукцію позад ним. Звісно це легше, ніж воювати з купою рубаних гіллляк. Що утволорилася позаду подрібнювача за час минулої його роботи. То взяв тай перетягнув.

 Навитягувти з купи хмизу для зручності купку гілляк, й скласти ближче до подрібнювача. Так, зробив. Щоб під час роботи двигуна подрібнювача гілок не вирачати його час на марі очікування.

Рубати гілляки подрібнювачем АРПАЛ 80 Б.Д. Ото все, що притягнув з нового. Й натягнуте поближче, й ще деяку кількість гілляк з великої купи, що бралися легко, порубав на паливо. До поки одна занадто груба гілляка не зупинила агрегат. То й досить. Програма мінімум на сьогодні виконана.

Обрізати одне плодове дерево. Є. Вже обрізане. Мені все що вище за я, + маленька драбика, то вже лишнє.

 Висадити в ґрунт одну рослину на маточник з 12л контейнера. Так. Вже росте. Вся та ж туя Смарагд варієгата з 12 літрового контейнера.

 В котельні поділити й розсадити щось. Ирис сибірський Вайт свірл. Він гарно понаростав. Тепер нехай його поділки попрацюють на іншу колекцію рослин в якості заробляльщиків грошей. Впевнений, в ваших садах від стане гарною окрасою.

 Фото в каталог. Зробив. Ірис сибірський Вайт свірл,

та кроваво червоний Кайзерз бродер,

поділки ВКС. Живці яблуні Спектабіліс. 

19.12.2025.

План на день є.

Оптимізувти товари в Агоробізовькому сайті.  Як задумав, так й роблю. Що зробив дивіться тут: https://miroslav.biz.ua/ 

Обхід роблю далі.

В сховище занести вчора посаджені іриси сибірські Вайт свірл. В контейнери 0.5л. Заніс. Вище 3х ящиків не складаю.

 Взяв в роботу ще один ірис з маточного контейнера. Кайзерз бордер кровавочервоний, по ботанічній його класифікації. Витрусив. Вимив ґрунт. Поділив. Зрізи обробив попелом для дезінфекції.

 Розсадити в 5 л контейнери відібрані поділки тих ірисів, що недавно поділив. Є! Готово. Розсадив назад в маточні контейнери поділки ірисів сибірького Вайт свірл, та кроваво червоного Кайзерз бродер. Й не по одному, як взяв з заливної грядки для розмноженя діленя, з запасом повертаю.

Обрізати одне деорево. Обрізав. Так щоб нижні гілляки не лізли в очі. А верхні не переносли майбутній врожай за висоту я, + маленька драбинка.

Відразу добуті тут гілляки переволік до подрібнювача.

 Відвіз тачкою з заливної грядки до місця висадки 2 туї Смарагд варієгата 12л

 Посадити в ґрунт з 12 л. контейнера хочаб одну рослину на черенковий маточник. Ні. Чому одну? Коли вже 2 чекають на нове місце проживання. Посадив обидві.

Навитягувти гіллячок з купи поближче до подрібнювача гарненьку купку. А от цю роботу вже не встиг зробити.

Зате поділив ірис  болотний жовтий (Iris pseudacorus). Гарненько так його вийшло наділеного. Й розпочав висаджувати в контейнери 0.5л.

 Кухня. Маю себе чимось смачним, й корисним годувати. А вибір невеликий. Лише те, що заготовив на зиму. Купувати щось по зимових цінах, чи  з глибокою промисловою переробкою, є контрпродуктивно. За переплати в 19 разів від ціни виробника? Навіщо? Тож буде сьогодні курятина з беконом й грибами  в овочах. Це хіба гірше за якісь чіпси, чи сухарики, там наприклад, з полиці гіпермаркету.

 Домашній трав’яний чай з хеномелисом. Називають його ще «північним лимоном». Щось в цій назві є.

Все своє. Все з своїх припасів. Та зараз лише поїхати те все купити, це дорого занадто буде, щоб отак вирішувати задачу в лоб. «Немає що їсти, поїхав, купив». Дешевше купувати електрику для морозильних камер. Й думати голорвою ще з весни. Що варто буде заготовити собі на зиму.

 На сайті  miroslav.biz.uа  продовжив оптимізацію товарів. Не багато за день роблю, 5 товарів. З за більш як 300 очікуючих на обробку.

Слідкую за статистикою зростання відвідувань сторінок з товарами на сайті в місячному їх перерізі. Динаміка позитивна. Це правда лише про 2 часових проміжки добових. Тут ще не йдеться про результати СЕО оптимізації. Вона хіба що принесе перші плоди  за тиждень, а то й за місць. Але все рівно така динаміка мене надихає. Навіть коли це лише 1\23 обробленого масиву інформації, а вже зрушила справу з місця на такі помітні цифри.

 Ознайомився в парочкою подяк, за недавно виконані замовленя. Теж надихає. Я так думаю, за цю зиму маю дещо покращити стак справ.

 

20.12.2025.

 План на день собі склав скромний сьогодні. Ніби відчував, написаити можна, що завгодно. Та чи буде до того мого натхнення виконувати.

 Часопис.  Так склалось, що за 2 дні, його піготував  до зручного для прочитання формату. Тож з хати вийшов не рано.

 Обхід. Чудова пора, грудень місяць. Просто пройтись садовою доріжкою.Бадьорить!

Досадити ірис болотний жовтий. В котельні, звісно. На дворі таку роботу зараз навіть не варто розпочинати робити. Зашпари в руки зайдуть моментально. А аптека сьогодні обганяє по середньому чекові гастроном, раз так десь в 10, якщо не більше.

 Розвезти новоселів до місця зимового зберігання.  В сховище. Так й зробив. Кратно 4 ящикам на одній садовій тачці. Ніби недавно розпочав цю роботу. А вже купка ящиків з новоселами там вигляд має примітний.

 Поділив ірис Жовтий обсадочний. Дааавно його вже немає в каталозі. Варто відновити. Раз він взяв й наріс, в хай, й міні товарних кількостях.
 Розпочав його висаджувати в контейнери 0.5л.

Посилторг. Обробив одне замовлення, аж до його оплати. Добре. Ще одне замовлення видалив, через затримку з оплатою більше за 3 доби. Ще по двох замовленнях поспілкувався. Та це було про весну. Я брати гроші наперід не хочу. За 3 дні, коли матимете змогу оплатити, не довше, Й в межах 7 – 10 днів, як можите його отримати, робіть своє замовлення. А зараз, то це розмови про ні про що. Чи буде те все, що є в каталозі весною? Не впевнений. На зиму традиційно не зачиняюсь. Й навіть сьогодні вже видаляв з каталогу розпродані там найменуання. Тож вангувати по кожному конкретному товару не берусь.

 Собачці їсти зварив. Були під рукою кухонні овочеві відходи з кухні на одну порцію. То я їх блендером  змолов. Й добавив в вариво. Курячі лапки й вівсянка. Стану кулешу. Супом консоме (прозорим) він не наїсця. А густу кашу він недолюблює. Тож десь посередині. А тепер щей з овочами. Зима! А песик споживає літні вітаміни. Студиться те вариво на веранді вже.

 Ну а я?

Кава з кардамоном. До волоських горіхів, з бджолиним пилком в прикуску. Чудове поєднання смаків. Де я був раніще? Стільки навкруг мене цікавого є. Куди цікавіщого, за те, що лежить зараз на полицях гастрономів. Й зусиллями маркетологів найвищого пілотажу провокує довірливий піпл на бездумну покупку. Немає куди грошей дівати? Де 5% в ціні, це дохід аговиробника тих харчів. Й 95% додана вртість в кінцевій ціні товару в привабливій яскравій упаковці. Не дочекаєтесь!

 Котел піролізний забезпечив житло приємним теплом. Через теплоакумулятор. Бойлера 200 літрового гарячої води з головою хватає не на одну добу. Тож працювати йому 24 години на добу не потрібно. Декілька годин. Ще й на виході отримую попіл. Чудове, майже повне, мінеральне добриво.

 Основні складові

• Кальцій (Ca): Дуже важливий для рослин. У попелі берези його може бути понад 30%.
• Калій (K): Основний компонент, що сприяє зміцненню стебел і стійкості до хвороб.
• Магній (Mg), Сірка (S), Залізо (Fe): Присутні у помітних кількостях. 

Варіації складу

• Деревний попіл (береза): Багатий на калій (до 13%), кальцій (до 40%), фосфор (до 6%), магній (до 3%).
• Рослинний попіл (солома): Може містити до 35% кальцію, а калію до 30%.

Готовий повірити цій інформації, +, -, адже різні дрова, різне міце зростання… От вам й інший хімічний склад. Та «є», куди краще, ніж коли взагалі «не є». Нехай хоч в яких пропорціях. Чомусь тут не пишуть про мікроелементи. Та й вони в попелі є. В тих кількостях, що  були потрібні рослинам, за їх життя. Й зараз потрібні.

Оптимізувти каталог на Агробізі. Не більше об’ємів попередньї днів, та таки щось зробив. Й що приємно усвідомлювати, навіть такий скромний темп приносить свої позитивні результати. Загальна кількість переходів потенційних покупців на товари за місяць, за рахунок минулого дня лише, зросла. Один день вплинув на загальну статистку місця. Як вам? Рахую, це не погано. Добре що я звернув свою увагу на  ці негаразди на сайті, що на Агробізі. Й розпочав їх підчищати.

 Ще покуховарив. Запарив собі домашній трав'яний чай з хеномелисом.

Приготував до того чаю десерт з сушених: грушок, гарбуза, інжиру, черешень. З зерен є льон, та сонях. Додав. Щоб було ситніще набив жменю волоських горіхів, добавив варене яйце куряче. Здобрив кислим молоком. Імбир для саку. Окріп. Блендер. От вже є чим й підвечіркувати.

Й сало запечене в мікрохвильовці з часником, до чорного хліба, як основна страва на вечерю. Збоченець...

 

21.12.2025.

Визначив для себе межі можливого. Що я можу зробити сьогодні.

Часопису вділив увагу. Ви вже читали.

Огляд статистики сайтів. На Промі вона все гірша. Через те, й в тому разі, що мій інтерес до Прому збігся до, подивитись, як там справи. На Агробізі вона все краща. Мої зусилля тут, дуже навіть скромні, та приносять свої позитивні результати. Й це на фоні наближення новорічних св’ят. Й прогнозу погоди, все більше схожого на зимовий. Але… Рано робити остаточні висновки.

Оптимізація каталогу на Агробізі. Трішки з ранку. Потім ввечері. Так. Осилив за день не меньше, ніж вчера. Про результати сповіщаю всіх зацікавлених в Фейсбуці. Й на своїх сторінках. Й в садівничих групах. Й в «розповідях».

 Включаюсь в роботу обходом Розсадника.

Досадити ірис жовтий обсадочний.  Досадив. В контейнери 0.5л.

Перевіз садовою тачкою, що натрудив, в сховище. До весни. Адже маю не дуже втішні результати спостережень. От такі пізні пересадки зимують просто неба не завжи успішно. Надіюсь в цей раз результати своєї праці захистився від цих ризиків.

Перерубані на паливо гілляки переміщені в дровник. З приємним спостереженям. Там, на купі, за подрібнювачем гілляк, вони справлядли не таке на мене враження. Тут в дровнику, це вже за половину середнього відділення. Майже під саму стелю. Правда з обмовкою. До сьогодгні там вже був початок заповнення паливом тієї загородки. Та головне це ж загальний кінцевий результат. Првда ж ?

Що ще ділити й розсаджувти? Герань гібридна Файн Анна. Приніс 2 5ти літроих контейнери маточних. Відділив корневище від землі. Відмив. Поділив. Розсадив в 0.5л контейнери. Ніби й не аж так гарно понаростали рослини. Та на 2 ящики поділок набралось. Тепер питання за % успішності цієї роботи. Що таки стане товаром? А що піде в покійники. Нажаль на 100% успішним розмноження рослин не буває.

Айстри. А не дуже. Поки що зарезла. Не поділю. То я поставив в котельні розмерзатися Один 5ти літровий маточний контейнер  айстри багаторічної Араміс розе. Й ґрунт таки розмерзся.

Позбавив землі, відмив, поділив.

 Айстру багаторічну Араміс розе розсаджую в контейнери Д5. Готово.

Обрізати одне плодове дерево. Так й зробив. Є.

 Гілляки нарізані вже біля подрібнювача гілок АРПВАЛ 80 Б.Д.

 Притягнути один раз гілляк з долини. Притягнув. Це мізер. Та якщо не робити й по стільки, то зовсм не буде чим топити в котлі наступною зимою. Тож, крок за кроком. Й все буде добре.

Кухня. Собаці їсти приготувати. Є.

Собі. Суп грибний. А що? Може грибний суп? Нехай сьогодні буде суп з маслятами. Морква, цибуля, бараболя, гарбуза. Маслята, куряче м’ясо дрібненько порізане. Зелень. Приправи. Сіль йодована. Ой! Чуть не забув. Вісянка. От тепер комплект! Ні, мене перло й ще щось добавити в той суп. Та загальний його рівень в каструлі мому творчому пориву не дав реалізуватись.

Запарив домашній трав’яний чай з хеномелисом.

От й іще одна банка домашнього трав’яного чаю закінчилась. Скільки сьогодні коштує одна порція чогось попити з магазину? А я за це не заплатив грішми. Своєю працею, так.

 На десерт були волоські гріхи з бджолиним пилком, й меленим цвітом лілейника.

Оплачене замовлення на папір переніс.

 Консультував. Хоча прямо сьогодні ці консультації не переросли в реальне живе замовленя.

 

22.12.2025.

Планую свій робочий день.

Значну частину своєї уваги, й часу, приділяю оптимізації товарів на моєму сайтці, що на Агробізі. Редагую текст. Заповнюю поля застосунку по СЕО оптимізації. Добавляю в калалог Агробізу. Про пророблену роботу відразу сповіщаю в Фейсбуці. Й на своїх сторінках, й в садівничих групах, й в розповідях. Щоб ця робота не тисла на мене, роблю її з перервами на інші роботи. Гарно виходить.

 Й схоже це приносить позитивний результат. Продовжується зростання кількісті переходів на товари в часовому відрізку за місяць. Приємно спостерігати за тим, коли пророблена робота за один день, так впливає на загальну статистику цього показника за місяць. То в мене щось виходить путнє з того всього?

 От лише поки що це не вплинуло на кількіть нових замовлень. Їх нуль.

 За виключенням того одного, що є повторним в задоволеного покупця своїм першим замовленням.

За нього й берусь. Зкомплектував. Запаковане. Й сьогодні їде на Нову пошту. Одне… А чому б й ні, коли є причини й ще інші побувати в Турбові. ООО!!! Назбиралося причин, чому мені варто сьогодні побувати в Турбові. Купив скобки до степлера. Купив мишкам поїсти. Адже маю посівне відділення, та деяку кількість насіння на стратифікації, що відбуватиметься в сховищі всю зиму. Не дати мишам їсти то вони ту мою всю працю за зиму зїдять. В морозильці ще є декілька порцій  корму собаці. Та ціляти перед Новим роком по останній не ризикну. Тому купив багато кісточок йому свіженьких. 5 кілограмів ячмнної крупи. Це нам на двох. Собі булочок, багетів, хліба, какао порошку, різних зерен, що закінчилися, сиру кисломолочного багатенько, сала пророщого м’ясом. Щоб так довго не писати, зазвичай називаю його беконом. Оселедець матіс, морська морожена риба. Щось ще? Не помню. Та 2 важких господарчих сумки під верх завантажені. Гарно зїздив.

 Вдома всему тому навмагався дати раду. Порційно заморозив собачий корм, сир кисломолочний.

Побачив на гарбузах зачатки псування. Кидаю все, спасаю свої харчі. Перетер ці гарбузи терточкою для «корейської моркви». Порційно розфасував. Й заморозив.

Відходи гарбузові також порційно розфасував, й зморозив. Це песикове вітамінне підживленя буде. Він любить їсти свій куліш з овочами перебитми на бендері в кашу. Тож не варто нехтувати таким ціним ресурсом.

Був сьогодні в магазині, люди купують корм для домашніх тварин, часто за цінами вищими, ніж ціни продуктів харчування для людей… А самі генеруємо кожен день стільки харчових відходів… Оксюмарон.

 Кухня. Відварив картоплю, столовий бурячок, та мокву. Зробив з оселедцем матіс, щось на кшталт салату оселедець під шубою. Не висока кухня. Та доволі смачно вийшло. Й надіюсь, корисно.

 Запарював домашній трав’яний чай з хеномелисом.

Волоські горіхи їв з бджолиним пилком. Цікаве поєднання смаків. А як корисно!

 Послторг станом на вечір. Ні. Таки нових 2 замовлення є. Навіть вже оплатили. Дякую!

Сповістив покупцю № ТТН по замовленню, що сьогодні поїхало.

Прочитав подяки, за раніше виконані замовленя.

То якийсь рух є. Сезон «Зима 2025\2026» це не мій витвір уяви.

23.12.2025.

Визначаюсь що би путнього зробити сьогодні.

 Часопис. Як не зробив з вечора, роблю тепер.

Кухня. Овочі з куркою та беконом. Де з овочів: кабачки, помідори, капуста, морква, цибуля, гарбуза, топінамбур, зелень.

 Соус сливово томатний з часником, та спеціями зробив до овочів з куркоою та беконом. Так вони мені краще смакують.

Кава з кардамоном.

 Та голвне, це домашній трав’яний чай, Його запарюю відразу 4 чашки. Й сьогодні, це вже брав з нової банки.

 До висівкової булочки з десертом. З сушених: грушок, інжиру, черешні, виноград. З зернами льону, соняха, гарбуза, чіа, кунжуту. З вареним курячим яйцем, сиром кисломолочним. + какао порошок, й олія льняна. Окріп, й блендер зробив з всього цього доволі однорідний смачний крем.

Статистика за минулу добу? Позитивна. На рекорд не тягне. Та все рівно вселяє надію. Й надихає продовжувати розпочате. Не стояти! Не стояти на місці!

 Поркращення каталогу на Агробізі. + Фейсбук. Щоб люди знали про зміни. Проробив. Навіть на один товар більше, ніж зазвичай. Було б непогано звичкою зробити  вже досягнутий результат.

 Троянда Wildeve (Вільдів) — це витривала англійська троянда, що цієї осені з'явилась в моїй колекції рослин.

Обхід. Роблю обхід. А на дворі погода вже не здається такою некомфортною. Як я її побачив через вікно, й в прогнозі погоди.

 Зібрати врожай цибулі порею. Розпочав.

 Та повні відра землі з тих контейнерів, де росла цибудя порей, заставили мене її виробляти.

  Тож пішов грітись в котельню за розсаджуванням в контейнери поділок ірису обсадочного блакитного. Поділив. Розсадив. Й в контейнери 0.5л. Й в 5ти літрові контейнери на маточник з 18 місячним осмокотом.

 Відправив в сховище, що встиг розсадити за останній час. А це 4 ящики з контейнерами Д5 айстри Араміс розе. Та 1 ящик ірису обсадочного блакитного. +  свіже розсаджені маточні екземпляри в 5 л контейнерах того, що розсаджував перед цим.

Заніс також, що з рослин в контейнерах погано зимує в моєму припущені. А це Вітекс св’ященнмй 12л. Та насіння, що на стратифікації.

 Відразу дати мишкам їсти. Готово. Бон апетит.

Таблички готові по відповідним їм культурам порозносити. Ні. Не встиг.

 Питсати нові тексти табличок на ті культури, що їх ще не мають. А от цю роботу розпочав. Пройшовся по другій теплиці, по лівій її стороні, майже до кінця. Списав листок паперу з двох сторін. Є ще що забезпечувати табличками, які читаються з висоти власного зросту.

 Й поки писав список рослин, яким потрібна табличка, вибрав ще на 2 тачки ящиків з тими рослинами, що ризиковано оставляти зимувати на дворі. Вже в сховиці.

Переробляти гарбузи. Руки не дійшли. А ще знову почали вимикати електрику. Тож ніби тим маю собі оправдання.

 Собаці їсти зварити. Зварив. Остудив. Погодував.

 Було нове замовлення. Та лише консультував. Це люди мріють так про весну. Ні. На весну ніяких гарантій давати не можу. Щось буде в продажу. Та що? Що не розкуплять за зиму.

 Ох як здорово попрацювала котельня. В хаті тепленько.Вода гаряча є в бойлері. Так можна зимувати.

Намагався взнати новини. Це не просто. Ютюб завалює клікбейтом. Навіть більше. В поняття клікбейту є чітке визачення. Що то є за явище таке. А тут й бездарність, й брехливість. Й патологічна лінь робити те, за що взявся. Комусь допомагає бути популярними, як їм зається, їх природій ідиотизм. Який тут до біса вже клікбейт?!! Й все ж. Десь таки прорвав, протиснув, ту інформаційну блокаду. Війна. Нам важко як ніколи. Та ми сильні. Ми робимо неможливе. Ми на, ой якому не легкому, та шляху до Перемоги. Підаруссія, ти будеш нами знищена! Слава Україні! Слава ЗСУ, та всім, хто піставляє нашим захиситникам своє плече допомоги. Разом, ми є нездоланна сила.

25.12.2025.

Визначаюсь в першочерговості робіт на сьогодні.

 В веранді лимони, й лавр. Їм було дуже навіть комортно. До цього часу. Та схоже більш сильний мороз за ніч цю зону комфорту витискає з веранди. Переніс все в сховище. Не буду ризикувати.

Та на веранді ще зберігаються мої гарбузи. Оглянув їх. Й знайшов ще одного з признаками псування. Взявся перербляти. Мене хватило на 2 шуки. Потер на терточці для корейської моркви. Розфасуваув порційно заморозив. Якраз зайняв те місце в морозильці, що на цей час звільнилось від помідорів. А ще пів однієї полички. Так навіть непогано. Моя продуктова забезпеченість не зменьшується.

 З однієї порції натертої гарбузи зробив салат по типу корейської моркви. Часник давлений, оцет яблучний, спеції, сіль йодована, олія авокадо з балнчика. Вимішав гарно. В прикуску з одним вареним курячим яйцем, й чорним вінницьким хлібом, навіть  так нічогенький перекус отримав. Тож гарбуз, це не аби який ресурс.

Ото кожна його порція викреслює одну стрічку в чеку з продуктового магазину. Здавалось би… Що таке та одна стрічка сама по собі? Мізер. А за рік? А вже й не мізер. Й хіба лише одним гарбузом я сьогодні обходився без чогось покупного з харчів? Тих стрічок викреслених з чеку продуктової корзини може бути не одна кожен раз. Мої зимові припаси на цю зиму доволі об’ємні.

 Ось до домашнього трав’яногочаю організував собі перекус з жмені битих домашніх волоських горіхів, й бджолиного пилку. Пилок, звісно я купував, та не в торговій мережі. В місцевого виробника. А «свій до свого, по своє», це не одне й теж, що віддати свої гроші глобальному бізнесу. Тут гроші ходять по малому колу, й є куди більший шанс, що знову повернуться до мене з вже його покупкою в мене йому щось цікавого. Варто думати на крок вперід. А ті що віддав гіпермаркету, махни рукою. Їх я вже більше ніколи не побачу.

Проробив деяку роботу по покращенню каталогу  сайту на Агробізі. Про що відразу розказую всім зацікавленим в Фейсбуці. На своїх сторінках й в розповідях. Тимчасово доступ в садівничі групи Фейсбук мені закрив. Парадокс. Самі мені дозволили розкидати з кожної новини інформацію по 9ти групах за один раз, як допустиму норму. Й самі це потім порахувли, цей обїєм інформації як перебір. Слабі на голову.

Статистика? Все ще в плюсі. Та релігія, схоже сильно конкурує з садівництвом за свідомість соціуму. Показники впали відчутно. Що маю. Те маю.

 Зварив собаці їсти. Остудив. Погодував.

 Собі запарював домашній трав’яний чай.

 Попрацював піролізний водогрійний котел, щоб зупинити мороз там де він зараз є. На дворі. В хаті має бути тепло. Й є тепло.

 Посилторг? Стерильно. Всі св’яткують. Тай мороз б’є по шарабану гарно.

Цікавився новинами. Важко це робити. Ютюб чомусь мене визначив, як повного недоумка, й засипає клікбейтом. Лише варто глянути на колонку пропозицій, й вже з заголовків, й картинок до них, зрозуміло що там тобі згодують.

 То взяв тай подивився кіно. Це також є видумана реальність. Та хоч без розуміння того, що тебе навмисно дурять. Ні. В цей раз лише розважають художнім витвором своєї, таки професійної уяви.

26.12.2025.

Що сьогодні робитиму?

 Довго спав… Це для мене також робота. По відновленню організму.

Статистка? УУУ!!! Сьогодні в мінусі. Гарно народ загуляв вчора. Що це аж вплинуло на загальну статистку цілих минулих 30 днів. Я хоч й відвертий атеїст, та гастраномічну частину св’ята будь якого релігійного не бойкотую. Хрін, ковбаса домашня… А чому б й ні?!! Тож на зоров’я!

 До речі, вдома хрін завжди готував я. По перше тому, що було натхнення. А ще казали, що гострий хрін буде тоді, коли його приготує той, в кого самого характер гострий. Правда? Це я такий? Ніколи б про себе не подумав так.

Працював над покращенням каталогу на Агробізі. Про що, як про новини, ділюся з зацікавленими читачами в Фейсбуці.

Переробив ще 2 гарбузи терткою для корейської моркви. Морозити порційно чи сушити? А давай посушу!

Що сьогодні їстиму? Як на мене не погано було б приготувати собі телятину з беконом в овочах. Лише розпочав. В глибоку пательню налив води, олії. Поклав по порції помідорів, кабачків, натер капусти… Підрозморозив по порції телятини й бекону, щоб ніж гарно їх брав. Й все. Не стало електрики. Останнім часом заявлені графіки відключень були відірвані від реальності. Й хоч в кращу строну, на все одно це не добре, обманювати людей. Тож я на ту брехню й не повівся сьогодні. А марно. Варто було брати до уваги й брехливий гафік відключень. Колись тай спрацює.

 А що мені заважає продовжувати комплектацію начатої в приготуванні страви? Фонарика на лоба, й вперед!

 Таки порізав м’ясо й бекон. Далі йдуть морква, цибуля ріпчааста, й порей, яблуко, гарбуз, зелень морожена, й сушена, топінамбур. Замочив воді сушані перець солодкий та баклажани. Намокли, добавив й їх до всього іншого.

 Доволі не довго було електрики. Подали.

 Продовжую куховарити. До поки готується страва в пательні, приготував до неї соус сливово томатний з часником й спеціями. Й сьогодні щей з вареною солодкою кукурудзою. Експерементую. Й гірше в цей раз не зробив. Хіба може більше варто було додапти спецій.

Окремо приготував десерт з дині, сиру кисломолочного, й зерен гарбуза, соняха, чіа та кунжуту.

 Ще попрацював за ноутбуком. Добавив в каталорг на Агробізі товарів, й провів їх СЕО оптимізацію. Надіюсь. Щось більш зрозуміле, ніж надія, це я зможу для себе визначити десь ближче до весни. Як повалять замовлення через сайт на Агробізі.

 Про всю пророблену роботу розказую людям в Фейсбуці. По куцій схемі. Лише на своїх сторінках, й розповідях від них. В групи Фейсбук мене так й не допускає. Дурна політика, я вам скажу в того Фейсбуку. Я звісно через те не відмовлюся зовсім від цього застосунку. Та буду мати на увазі, що не варто вділяти свій час лише йому. Є як про себе заявити спільноті й ві нші способи. Тож нехай той офісний планктон з акваріуму, що «гордо» зветься як Фейсбук, зарубає собі на носі, ви тут не одні такі пуцєри неперевершені. Ще може подякую вам за це. Адже резульат від вас, ну дуже скромний. А я був вперся рогом, й тиснув, тиснув… А чи варто? А от побачимо.

 Скромно. Дуже скромно. День пройшов. А й написати немає про що.

 

27.12.2025.

План.

 Огляд статистики. Сумна. Народ все ще св’яткує.

 Починаю працювати й сьогоді з сайтом на Агробізі, потім в Фейсбуці.

Зупинило цю роботу відівмкнення електрики.

 Йду на двір. Обхід.

Роботу організовую в котельні.

 Живці. Нарізав пагони винограду Арковий. Перерізав на живці. Стоять в відрі з водою. Немає волгої тирси, щоб закласти на зберігвння.

Привіз садовою тачкою в котельнюж мішки з тиорсою. Вона дещо замерзала. Тож нехай розмерзається. Тут тепло.

Нарізав пагонів винограду Молдова.

 Ділення. А що ділити, коли все змерзло? То я приніс в котельню один 12 літровий контейнер з хостою Патріот. Розмерзнеться, подивлюсь до того, що там понаростало.

 Добувати землю з покійників. Буду. А поки що привіз тачку ящиків з покійниками з за теплиць поближче до котельні.

В 12.00 +, -. Ввімкнули електрику. Тоя спішу зварити песику поїсти. Кісточки, порція, мелені блендером овочеві очистки, крупи ячмінна, та вівсяна, сіль.

Й сам пообідав телятиною з беконом в овочах, з соусом сливово томатним з часником, спеціями, та солодкою кукурудзою. Благо, що з вечора приготував собі поїсти. Більше робочого дня вділю Розсаднику.

Порізав на живці пагони винограду Молдова. Про що відмітив в генеральному каталозі. Вніс зміни в каталогах на сайтах. Й в Фейсбуці про це пишу. Що є оновлення саме з живцями винограду Молдова.

 Від себе хочу сказати, хороший сорт винограду. Знайшов йому застосування в якості компоненту смачного соусу. Лише за ради цього його варто мати з кущик в домашньому саду. В мене два кущі. Й лишніх ягід не було. Все в діло. Ще одина мінс стрісчка з чеку за продукти харування з магазину.

Відразу про пророблену роботу розказую в Фейсбуці. Та роблю відмітку в генеральному каталозі. Добавивши відповідну колонку. Зима 25-26. Ну, зими тієї, 2025, зостається мало вже. Та все рівно щось, тай встигну зробити до Нового року. Розпочав ось нарізати живці з винограду. Минулорічний врожай вкорінених живців виноградів в контейнерах 0.5 л майже розпродав. Зостались одні перебирки. То я, щоб не ганьбитись виключив їх з продажу, та поносив всі в сховище зимувати. Ото з весни як повідростають, покажуть, що живі, почну продавати знову.

Вже обидва сорти живців винограду запаковані в тирсі волгій в ящиках. Підписані двічі. Бірка, + на ящику.

Посиоиторг дав 2 замовлення. Поки що грошей немає. Та все рівно радий. Тож народ не спить. До весни готується.

 Відварив останні яйця курячі, що були в холодильнику.

На вечерю зробив собі десерт з сушених: грушок, інжиру, черешні, винограду з зернами льону, соняха, чіа, кунжуту. Там щей сир кисломолочний, варене яйце. Какао порошком придав смак десерту ближче до шоколадного. Окріп. Блендер. Готово.

 Запарив ДТЧ. Домашній трав’яний чай. Відразу 4 чашки.

З окремим перекусом була кава з кардамоном. Одна чашка. Не хочу втягуватись в кавомани.

 Ще добавив оброблених, промодерованих товарів на сайті в Агробізі. Дуже помалу в мене просувається ця робота. Та добре, що не стоїть. До весни таки надіюсь все зробити.

 Була одна подяка. На словах пані була дуже задоволена посилками. А в тексті поставила оцінку «4». Ніби й не негатив. Та статистка відразу відреагувала на таку оцінку  зниженям загального рейтингу з «Відмінно» на «4.9» бали. Підсира. Конкретна. «Дякую»!

28.12.2025.

Планую свій робочий день з самого ранку.

Огляд статистки. Зовсім бідно. В людей вочевидь сьогоднв інші приорітети. Не до садової тематики.

Покращую каталог. Та розказую про те в Фейсбуці. Це зараз меньше уваги до мої пропозицій. А чим буде бличжче до весни, тим інтересу до садівничої теми в соціуму буде більше.

Хосту ділити. Поділив хосту Патріот з одного 12л контейнера. Погано ділилась. Більше не ділив, а відрізав. Та на 1 ящик з контейнерами 0.5л хватило що росаджувати. Більшеньку поділку назад вернув в 12 л контейнер. В цей раз з 18 місячної дії осмокотом. Й ще зосталось 2 поділки середніх розмірів. Куди їх? В 5ти літрові контейнери?

 Живці з Виноградів нарізати. Готово! Кишмиш білий,

та Талісман.

Спочатку намочив в воді. Потім в пучки в’яжу. Вимочую в фунгіциді Максим. Й лише потім можна їх засипати вологою тирсою в ящиках.

 Що натрудив зберігати переношу в сховище.

Ламіновані таблички. Помню. Знаю. Хочу, Та не сьогодні. День збіг й за тими занняттями, що я описав вище.

А ще свій час вділив кухні. Не в проголодь же працювати.

Зварив обалдєнно смачний борщ. Чому я так рідко варю борщ?

Запарював домашій травяний чай.

Робив перекуси. Волоський горіх в прикуску з тоненькими шматочками батату до домашнього тав’яного чаю. Цікаве поєднання смаків, я вам скажу.

29.12.2025.

Придумав що варто зробити в цей день.

Першим ділом цікавлюсь статистикою, що показує рівень зацікавленості людей моїми пропозиціями. Прикро. Та стабільне зниження інтересу було й сьогодні, сьогодні, це інформація за день вчорашній. Війна. Кому війна. Новорічні турботи, кому новорічну тему не перебиває ніщо. Зима, а засніжило гарно. От ті фактори, що впливають сьогодні на свідомість.

Посилторг? Стерильно. Хіба прийшов один переказ маленький за недавнє замовлення.

 Добре, Відразу витратив. Прийшла пора оплатити за телефон.

Та все ж, Земля крутиться. За зимою завжди приходить весна. Війну ми завершимо нашою Перемогою. Тож маю чимось здивувати своїх покупців. А чим? Тим, що вони вже бачили не сильно здивуєш. Хто що хотів, вже з того що було в каталозі, купив собі. Тож вперед! Продовжую нарізати живці тих рослин, що планую вкоренити цією весною.

До вечора, засипаними тирсою вологою, в пучках, вже були: Бузина чорна Блек б’юті,

гортензія волотиста Фрамбозін рамсам,

вейгела Бристоль рубі,

будлея Давіда біла Вайт букет,

Й все це потихеньку рухається в сторону сховища. Чекатимуть нарізані живці весни. Так склалося, що грошей, й часу, купити митий пісок в мене з осені не було. Щоб відразу нарізані живці висаджуватив ящики з піском. Що може й накраще. Не дарма ж є така приказка, все що не робиться, все на краще. Минула зима навіть не переполовинила мої напрацювання. Більше. Цілу зиму + 6- + 8. А в лютому на живці, що вже почали вегетувати, – 16, –  18. Й все. Клямка тим, що повірили Природі.

До вечора ще встиг нарізати живців з маточників: гортензії волотистої Стовберрі блоссом, дейції Распберрі садей, жимолості їстивної Аврора. Та руки не дійшли все те засипати тирсою й віднести в сховище. Чому? А я перед тим всі напрацювання розпочав фоторгафувати. Для каталогу. Й для історії. А вже було темно те робити. Тож почекають до завтра.

 Й таки правив каталог з тими живцями, що встиг нарізати. Щось вже було в каталозі. То лише відредагував цифри. А щось й новим товаром стало. Такий собі влаштовую «голандський аукціон»: Платите ви заявлену ціну, вкорінюєте те самі. Пропозиція діє до моменту висадки живців ще не вкорінених в ящики з піском. Що не розкупили, «купую» сам в себе я. Й вже з того моменту зможете придбати тіж культури, та лише, як вкорінені живці, з відповідно добавленою вартістю за пророблену роботу. На ваш вибір.

 Приємна новина. Таки поїхала в мою сторону посилка з насінням, що я вже давненько замовив. Виникакли непереборні обставини, що затримали відправку. Та ще не пізно сіяти під зиму, я так гадаю. Одне погано. Ящики посівні замерзли. Прийдеться носити їх в котельню з вечора. Розморожувати. Сіяти. Й знову відносити на місце. Та як з’являться ті сіянці в каталозі, то така мала прикрсіть, як лишня робота, буде казатися тоді дрібницею. Головне ж отримати результат. А списочое гарненький по якому я вибирав те насіння.

 А що я сьогодні буду їсти? Хочу салату. Зробив салат. Огірки, помідори, капуста, цибуля порей. Класика. Та мене тягне на експерименти. Натер ще в той салат гарбуз. Додав кисломолочний сир. Оцет яблучний, олія духм'яна соняхова для салатів… Хліба не гусо. То я кашу зварив ячмінно вівсяно гречану. З беконом порізаним дрібнеько, цибулькою й морковкою. Сіль куругом застосовую йодовану. Щоб краще мозок працював. Немає йоду в продуктах харчування, немає світлої думки… Відома вже здавана закономірність. Варто не ігнорувати.

 Про собаку не забув. Зварив йому поїсти його ячмінно вісяний куліш на кісточках з перебитими блендером очистками овочевими.

 Ввечері намагався взнати новини. Такі собі ті новини. Не всі радісні. Й чому? А тому що, часто густо, зпрацьовує принцип, «а нам й війни не потрібно». Й це під час війни. Тож дорогою буде наша Перемога. Та таки буде! Й шлях до Перемоги лежить через знищення тилів ворога. Там справи кращі, ніж на фронті. Й тут хочу зробити зауваження. Йдем не самим коротким шляхом. Нищити тили ворога методом перебору, 1, 2, 3, … Це не самий прямий шлях знищити Підаруссію. Як на мою думку, потрібно застосувати принцип матриці. Кругом й відразу. Навіщо посилати хмари дронів на захищені об’єкти? Коли є багато незахищених шляхів. Тих 300 дронів, що витрачається за раз, й по незахичених ділянках електроліній, й залізниць, й зупиниться все. А не лише десь там в одному – трьох місцях будуть нанесені деякі збитки. Нехай навіть медійно, й політично значимі. Різницю вловлюєте. Десь, щось, й ВСЕ!!! Так, на лічені години. Та ВСЕ! Тисячі й тисячі підприємств ворга, що сплачують податки, з яких  живится війна в цей час не матимуть що сплатити.  Далі лише потрібно підтримувати той стан паралічу економіки ворога якнайдовше. До повної нашої неминучої Перемоги. Так просто. Хтось читає, те що я тут пишу? Зробіть як я кажу.

 

30.12.2025.

 План. Є план. Склав.

 Статистика? УУУ!!! Все бідніще й бідніще.

Часопис. За 2 дні. Напевно було ділось натхнення. Чи часу не вистачило? Не знаю.

Фейсбук.  Чимось маю звертати увагу до своєї справи потенційних покупців безперервно. Тож генерую пости. 3 з ранку. Це не багато. Але й не нічого. Окрім того Фейсбук це щей локальна пошукова система. Сьогодні про це написав. А колись в когось виникне потреба в тому. Що робити? Пишите в стрічці «Знайти» ключове слово, й Фейсбук вам варіанти запропонує. Буду я серед тих варіанів, вже +. А ні, то ні. Як то кажуть, під лежачий камінь, й вода не тече.

Нарізав пагонів, з маточних рослин, й перерізав на живці,   пухиреплідник Ред барон. Лише нарізав.

Далі маю перемикатися на інші справи. Тож нехай живці помокнуть декілька годин в воді. Не завадить, як на мою думку.

Підготував посилку з рослинами по бартеру за насіння. Уххх! Зашпари в руки зайшли моментально. Й скільки там я того часу потратив, щоб винести необхідні рослинки з контейнерної ділянки, й запакувати. Лічені хвилини. Зима.

 Готуюсь до позапланової поїздки в Турбів.  То її й відправлю.

 Список, що маю купити. Склав. Буде жаль, якщо зїзджу, й щось забуду. Й дійсно. Не пройшло й багато часу, як ще добавив в той список 3 хотєлки, окрім того що тримав в голові. То вже не вкрай необхідні покупки. Та як не купити сьогодні, вони стануть в недалекому майбутньому більш актуальними. Тож навіщо доводити ситуацію до якихось крайнощів. Так добре, коли все необхіде є під рукою. Навіть мінус одна поїздка з дому, через якусь термінову причину, це сьогодні купа зекономлених грошей. Й мого, ще дорожчого за ті гроші часу…

 Поїздка прив’язана до не визачених наперід обставин. Й будучи запланованою на після 12 годин дня, рівно в запланований час не відбулась.

Є вільний час. То я використав його для руху вперід. Хочу спробувати просувати інформацію про Розсадник в Тіктоці. Відзняв коротке відео в стилі Тік ток. Аж в декілька десятків секунд. Обробив. Зберіг. Очікую на подачу електроенергії в мережу. Цікаво, що з того вийде? Та як не спробую, то ніколи й не взнаю. А далі… За теорією малих кроків, що ведуть до успіху. Після першого кроку маю зробити наступний, ще один, ще. Й так не зупиняючись до бажаного результату. В когось же виходить.

 Сайти? Замовленнями не засипали мене сьогодні. Так! Так! Розумію. Домашня смачна запашна ковбаса з часничком, хрін… Ковбасу начинити, запекти. Хрону натерти. Чимось же потрібно провести старий рік. Та зустріти Новий, 2026. Надіюсь, рік нашої Пермоги над проклятою Підаруссією. Як там? Війни не буде, та буде боротьба за мир. Й то така, що каменя на камені не залишиться. От! От! Такі прості пророчі слова, як нам ту Підаруссію, прокляту в віках, перемогти. Від їхніх тилів не зоставити «каменя на камені». Й можна не буквально слово в слово. То скільки каміння потрібно буде зрушити з місця. Навіщо?!! Варто лише розсікти всі тилові комунікації в них. Один дротик на кожній високовольтній ЛЕП, чик. Й десятки мільонів споживачів відпочиватимуть. Втомилися ж мабуть так розтягувати свої хотєлки, «Киіїв за 3 дні»… Відпочивайте. Одну рейку залізничну, геп, на кожній залізниці. Й мільони й мільйони наших воргів впадають в стан очікування… Ну! Ну! Очікуйте. Одну дірочку на кожному трубопроводі, й канікули, зимові. Довгі. Як день без обіду. Й дивуюсь, чому до цього часу по одному твердолобому дронові не влетіло ще в кожне найбільше вікно диспетчерської вежі кожного аеропорту Підаруссії? Надходження податкові в бюджет війни нашого ворога самі зупиняться? Формула нашої Пермоги проста, як двері. Варто її лише застосувати. Послухайтесь мене. Я поганого не пораджу.

Я ж не думав, що так зсунеться в часові моя поїздка. Тому влаштував собі перекус. А що є їсти, коли немає електрики? Є! В’ялених томатів баночку відкрив. Й в прикуску до вінницького чорного хліба вони так гарно мені смакували.

 Все, їду. На Ношві пошті посилка поїхала далі. Посилка з насіннями  отримана.

 А я по списку. Аптека. Власне через неї й зірвався з місця. Далі по продвольчих магазинах. Крупа пшоняна, гречана. Яйця курячі. Оселедець матіс. Хліб. Булочки. Зубна паста. Все, список майже весь відпрацював. Було ще молоко. Не в перекупок. З перших рук. Та в цю пору, яке може там бути молоко? Розкупили його ще з ранку.

Власне мені більше нічого купувати й не потрібно. Запакувався гарно за сезону найдешевшої доступності харчів. От не здогадався сьогодні промоніторити поточні ціни на все те, що я заготовив собі вже. Але чомусь припускаю, що вони зараз дещо вищі.

 Вдома є робота. Собаці їсти зварив.

Собі доманнього трав’ян6ого чаю з хеномелисом запарив.

 Посилку з насінням розібрав. Вона не без пригод.  Навіщось мені прислали більше, ніж я замовляв. Звісно й рахунок більший. А гроші лишні в мене де? Я можу оперувати лише тим, чим я володію. Не знаю навіть як бути. Добре. Буду вирішувати проблеми по мірі їх надходження.

 А в мене ще замочені живці пухиреплідника Ред барон в котельні очікують, щоб я їх порахував, в пучки пов’язав, підписав, й засипавши тирсою вологою в ящику в сховище сховав. То саме цим й зайнявся.

 Далі таки берусь за насіння. 7 перших найменувань замочив на ніч водою. А для них поприносив в котельню з теплиці вкопаної ящиків посівних, щоб розмерзались. От як дам раду тому, про що я маю уявлення, то й сума до оплати визначиться. Більша буде, заплатю більше. Може ще й вдячним буду за таку халепу продавцю.

 

31.12.2025.

От вже й по 2025 рокові. Останній день його збігає. Прожив його так швидко, ніби, від сили, як неділя пролетіла. Дивне це сприйняття часу. То довго, «як день без обіду». А то рік, як тиждень. Та щось корисного я в тому році оставив для людей? Скільком відвів тривожних думок в людей про війну, замістивши їх радісними турботами в їхніх садах, за допомогою нових рослинок? Не сотням. Навіть не сотням. Більше. Такий сообі, садовий психотерапевт. Чим можу… Наша сила в вірі в Перемогу, в майбутнє. Наша погибель в зневірі, в тривозі безмірній. А хто садить свій сад, автоматично вірить в майбутнє, в життя. В ПЕРЕМОГУ. То щось і я доклав до того? Давав людям віру. А це, ой як не мало.

План. З самого ранку. Куди без плану?

Готуюсь до зустрічі Нового року. Склав приблизне меню. Під нього дістав з морозилок необхідні продукти харчування.

 Побачив пошкодженя на шкірці гарбуза, що в мене в холодильнику, який я потихеньку їм. Спішу його спасти. Порізав, почистив. Добре, що вчасно. Пошкодження були лише на поверхні шкірки. То я м’коть перетер на терточці для корейської моркви. Й порційно заморозив. 11 порцій + одну в холодильник. Можливо її використаю сьогодні.

 Перевірити, чи ромерзлись ящики посівні. Все ОК! На те вона й котельня.

 Сіяти. То я тих 9 найменувань насіння, що з вечора замочив, й посіяв. Не поганий результат, як для початку переробки цієї посилки з насінням. Та ще й в ніби, як  мій законний вихідний.

 Айлант найвищий.

 Лох сріблястий.

 Клен татарський.

 Клен франузьський.

 Клен Фрімана.

 Клен японський.

 Лох сріблястий.

 Терен.

 Ясен білоквітковий. 

Готувати нову партію ящиків, й насіння. А я кожним зворотнім рейсом з вкопаної теплиці виносив по одному ящику до котельні. То так, й не сильно перенавантажуючись в моменті, підготувався до наступного посівного циклу в 10 ящиків.

 Й вже ввечері відібрав й замочив ще 10 найменувань насіння, що варто висіяти під зиму.

 Як там в тому давньому вислові? Що не забував повторювати за життя мій тато, Гуменюк Степан Ілліч. Я щось посіяти, то щось й виросте. А якщо нііічооогооо не посіяти, то нііічооогооо не виросте. Золоті слова. Тож вперід, й тільки вперід. Сіяти маю добро для людей.

 Та сьогодні ж щей маю зустріти Новий 2026 рік. Рік великих надій. Надії на нашу Перемогу.

 Куховарю. Хоча, коли лише задумався, чим прикрашу свій новорічний стіл, думок конструктивних було не багато. Стоп! Стоп! Стоп! Давай за теорією малих кроків. Що значить нічого немає?!!  Крок перший. Та в мене ж є з літа заготовлені в’ялені помідори. Відкрию баночку. Викладу в мисочку. Вже є 1 страва. Залікова. В мене в’ялені томати вийшли куди смачніщі покупних, італійських. Так й зробив.

Наступна думка. А ще є маслята. Порція маринованих маслят з цибулькою, з яблучним оцетом, в олійці. Це навіть на делікатес вже тягне. Готово! Варто було лише придумати ще з літа сходити по гриби.

А салат з літніх огірків й помідор? В новорічну ніч… Смак літа. З капустою, цибулею, морквою. Приготував салат. Ну... 3 страви, це вже бідненький, та стіл. А казав собі, не маю що їсти.

Але мене вже пре далі. Завжди була темою корейська морква. Зроблю. Лише не моркву, а бурячок, й гарбуз. На контрасті кольрвів. Стіл то св’ятковий. Все має виглядати гарно.  як придумав, так й зробив. Причому бурячок з олією з кісточок виноградних. А гарбуз з олією з кісточок авокадо. Чи навпаки? От забув. А хіба то є принципово важливо? Смакує? Смакує! «По корейськи».

Там якісь запаси м’ясів в морозильній камері є. То є з чого зробити м’ясну нарізку. Телятина, курка, бекон, реберця свинячі. Ще десь мав бути індик. Чи то не знайшов. Чи забув пошукати? От не помню вже. Згадав, коли тарілка була повна. То й так буде. Нормальна нарізка й з того що є.

 До м’яса соус виноградно томатний. Хрону натерти в цей раз залінувався. Хватить й соусу. Мені ж не в чотири горла все те зїсти.

Був коли в Турбові на днях, купив рибки. Щоб влаштовувати собі, час від часу, рибні дні. А чим поганий рибний день на Новий рік?

Відразу 3 страви з рибою готую.

Риба морська тушкована з овочами. Цибуля, морква, в сливово томатному соусі. Олійка. Спецій не пожалкував. Сіль йодована. А нічогенька навіть вдалась рибка.

 Оселедець матіс. Як оселедець, то завжди купую матіс. М’ясо в нього жирне. Й солі бере на себе рівно стільки, щоб було смачно. А не скільки влізе. А їсти його вже перехотілось.

 Оселедець під шубою. Відварив картопельки 3 дрібненькі, бурячок, моркву. Була варена заморожена кукурудза. Накришив дрібненько цибулину. На домашньому майонезі. Не купую магазинний майонез вже которий десяток років. Не варто на собі ставити експерименти. Скільки зможу прожити на харчах покупних з заводу? Де домішками різними сумнівними наганяють вагу. Знаю наперід. Не довго. То я хіба сам собі ворог? 2 варених яйці. Олія. Цей раз конопляна. Оцет яблучний. Гірчиця. Спеції. Сіль йодована. Блендер. От й є майонез. Так просто. Ніби всього окремого по трішки взяв. Як найдрібніщого. На тарілці виросла не шуба, гора. Це хто його стільки з’їсть?

 Що виключно покупне буде на столі, то це тирольські ковбаски. От нехай би їх в тому Тиролі й їли. Й маю ж залізобетонне правило, нічого покупного, що мало фабричну переробку, до рота не класти. Ну. Ще раз персвідчився, мої правила правильні. Тоді навіть хочаб через те, нехай тарілка з тирольсьими ковбасками постоїть на столі. Для контрасту.

А десерт? Буде десерт. Фруктовий салат з дині, кавуна, шовковиці. Придумав йому назву. Смак літа.

 Тож новорічна полянка вийшла навіть не погана. Як рахувати сюди ще хліб, й соус виноградно томатий, якраз 12 страв. А спершу не знав що, буду їсти сьогодні. Як в тій казці, про суп з сокири, вийшло в мене. «Немає» це ще не значить, що немає. Є! Все є. В голові. А голова цього разу зварила добре. Стільки всього цікавого на зиму заготовив, що от як вже місяць зими пройшов, то маю сумніви. А я все те заготовлене за зиму з’їм? Та краще турбуватись такими думками. Ніж під кінець зими думати, що там ще залишилось в запасі в мене їстивного? Чи не так? Бо ж ціни зимою на харчі покупні не літні. Ой не літні.  Й заробітки зимою в мене не літні. Не розженешся.

Поздоровляв з наступаючим Новим 2026 роком. Благо що технічними засобами забезпечений. Отримував поздоровлення, й побажання. Сьогодні головна мрія, побажання, ПЕРЕМОГА. Одна на всіх. Підаруссія має бути знищена. Й Підаруссія БУДЕ знищена! Тримаємо стрій. Щільніще в лавах. Разом, ми непереборна сила. Ми настільки сильні, що навіть самі не уявляємо про те, наскільки. Коли маємо віру в нашу ПЕРМОГУ. Слава Україні. Героям слава! Смерть ворогам.

 Ой, чуть не забув про Інтернет. Оплатив на наступний місць наперід.